Постанова

від 12.06.2024 по справі 520/14847/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 р.Справа № 520/14847/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2023, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків, по справі № 520/14847/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРІЕЙТІВ ЛАБ"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРІЕЙТІВ ЛАБ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00010010705 від 24.01.2023 року на суму 1020 грн. (сума фінансових (штрафних) санкцій (штрафу)), №00010040705 від 24.01.2023 року на суму 39109 грн. (сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду), № 00010060705 від 24.01.2023 року на суму 314604 грн. (сума завищення бюджетного відшкодування) та 78651 грн. (штраф).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 р. по справі №520/14847/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КРІЕЙТІВ ЛАБ" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення №00010010705 від 24.01.2023 року на суму 1020 грн. (сума фінансових (штрафних) санкцій (штрафу)), №00010040705 від 24.01.2023 року на суму 39109 грн. (сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду), № 00010060705 від 24.01.2023 року на суму 314604 грн. (сума завищення бюджетного відшкодування) та 78651 грн. (штраф).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРІЕЙТІВ ЛАБ" сплачений судовий збір у сумі 6500 (шість тисяч п`ятсот) грн. 77 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року по справі №520/14847/23 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є правомірними.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з 22.11.2022 року по 28.11.2022 року співробітниками відповідача - Головного управління ДПС у Харківській області, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КРІЕЙТІВ ЛАБ", щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено Акт № 5016/20-40-07-07-03/41407660 від 05.12.2022 року, яким встановлено наступні порушення:

1) п. 44.1, п. 44.6 си. 44, п. 85.2 ст. 85, п.п. "а" п. 198.1, п. 198,2 абзаців першого і другого п.п. 198.3, п.п. 198.6 ст. 198, п. 2007 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10, п. 201.11 ст. 201 Кодексу, пп. 4 п. 5 розділу V "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, оскільки ним завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 20.2.1 на 314 604 грн., а саме за червень 2022 року та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 39109 грн.;

2) п. 44.5 ст. 44, п. 121.1 ст. 121 Кодексу, в частині надання платником податків контролюючим органом оригіналів документів (крім документів, отриманих х Єдиного реєстру податкових накладних чи їх копій при здійсненні податкового контролю.

На підставі висновків, викладених в Акті № 5016/20-40-07-07-03/41407660 від 05.12.2022 року, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення №00010010705 від 24.01.2023 року на суму 1020 грн. (сума фінансових (штрафних) санкцій (штрафу)), №00010040705 від 24.01.2023 року на суму 39109 грн. (сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду), № 00010060705 від 24.01.2023 року на суму 314604 грн. (сума завищення бюджетного відшкодування) та 78651 грн. (штраф).

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з недотриманням вимог проведення податкової перевірки у контролюючого органу відсутні підстави на прийняття рішення за результатами виявлених порушень і порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Так, при прийнятті рішення суд першої інстанції посилався на незаконність проведення перевірки у зв`язку з встановленням мораторію відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а тому прийняті податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з вищевикладеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено мораторій на проведення документальних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Як свідчать наведені правові норми, правила щодо мораторію не поширюються на документальні позапланові перевірки, що проводяться з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що згідно до наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 14.10.2022 призначено проведення відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальної позапланової невиїзної перевірки.

Враховуючи вищезазначене, мораторій на проведення документальних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не поширюються на перевірку, яка була проведена податковим органом відносно Товариство з обмеженою відповідальністю "КРІЕЙТІВ ЛАБ".

За таких обставин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування у зв`язку з мораторієм встановленим пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, однак, вважає незаконними податкові повідомлення-рішення за наступними підставами.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту75.1., підпункту75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями77та78цьогоКодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті75.1.2 пункту 75.1 статті 75цьогоКодексудокументів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (пункт79.1. статті 79 ПК України).

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (пункту78.4 статті 78 Податкового кодексу України).

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбаченістаттею 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог пункту79.1 статті 79 Податкового кодексу Українидокументальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями77та78цьогоКодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті75.1.2 пункту 75.1 статті 75цьогоКодексудокументів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеномустаттею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (пункт79.2 статті 79 Податкового кодексу України).

Таким чином, перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченийКонституцією Українита законами України. У посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки лише за наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та за умови вручення платнику податків оформлених відповідно до вимогПодаткового кодексу Україникопії наказу на проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (формальна підстава).

Так, відповідно до статті 42 цього ПК України у разі надіслання (вручення) платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Тобто, виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

При цьому, присутність платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не є обов`язковою.

Відповідно до абзацу першого пункту 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Відповідно до абзацу 2 пункту 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Згідно до акту перевірки встановлено, що на податкову адресу платника податків ТОВ «КРІЕЙТГО ЛАБ» : АДРЕСА_1 , засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення надіслано: копію наказу ГУ ДПС області від 14.10.2022 № 1255-п, письмове повідомлення щодо проведення документальноїпозапланової невиїзної перевірки від 14.10.2022 №230/20-40-07-07-08 та запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 18.10.2022 № 14175/6/20-40-07-07-08.

Згідно даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення письмового повідомлення щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 14.10.2022 №230/20-40-07-07-08 та копії наказу ГУ ДПС області від 14.10.2022 № 1255-п, направлені на податкову адресу платника 18.10.2022 року (трек 6130121935166), повернувся до ДПС з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» .

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 18.10.2022 № 14175/6/20-40-07-07-08 направлений на податкову адресу платника 18.10.2022 року (трек 6130121934810), повернулось до ДПС з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» .

Приписами пункту 42.4 статті 42 ПК України встановлено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Отже, платник податків вважається належним чином повідомлений про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі №160/2116/19, від 6 серпня 2019 року у справі №520/8681/18.

Враховуючи вказане, податковим органом було належно повідомлено позивача про проведення перевірки у розумінні статті 42 ПК України.

В той же час, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України та діє до цього часу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРІЕЙТІВ ЛАБ" зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року №75 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) Харківська міська територіальна громада входила у Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

27.05.2022 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану від 12.05.2022 року №2260-IX, на підставі якого у пункті 69 підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, документальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності під час проведення перевірок безпечного:

доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування такими платниками податків;

доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов`язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Таким чином відповідно до норм пункту 69.2 підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України документальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності під час проведення перевірок безпечного доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов`язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом.

Однак, на час проведення перевірки у податкового органу був відсутній доступ до будь-яких документів у зв`язку з чим у податкового органу були відсутні підстави для її проведення.

При цьому, колегія суддів зазначає, що наказом від 01.03.2022 № 01/03-К підприємство оголосило простій. Згідно до Додатків до Податкового розрахунку вбачається, що працівники підприємства включно з директором не працювали. Відповідно до штатного розпису від 01.01.2022 штат складається з директора, начальника відділу та бухгалтера.

Директор підприємства ОСОБА_1 знаходилась за кордоном (виїхала 15.02.2022), начальник відділу Буракова Юлія була внутрішньо переміщеною особою в м. Кременчук, бухгалтер Сітнікова Лідія також перебувала за кордоном (виїхала 24.03.2022), що підтверджується паспортами та витягом з дії.

Враховуючи проведення бойових дій на території міста Харків та Харківської області у зв`язку з чим працівники ТОВ "КРІЕЙТІВ ЛАБ" вимушені були виїхати з міста Харкова до більш безпечних міст, то вказані обставини в цілому можуть свідчити про поважність причин відсутності можливості надати документи та пояснення до податкового органу.

Також, колегія суддів зазначає, що згідно до пояснень позивача у ТОВ «КРІЕЙТІВ ЛАБ» тривалий час не було доступу до електронного кабінету платника податків, а тому вказаний запит позивачем не отримано.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків (перше речення абзацу четвертого пункту 42.4 статті 42 ПК України).

З матеріалів справи встановлено, що податковим органом було направлено на електронний кабінет позивача повідомлення щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 14.10.2022 №230/20-40-07-07-08 та копії наказу ГУ ДПС області від 14.10.2022 № 1255-п.

Між тим, згідно до наданих відповідачем знімків екрану (а.с. 38, 43 т.7) встановлено, що позначки про отримання в електронному кабінеті ТОВ «КРІЕЙТІВ ЛАБ» документів за 14.10.2022 та 21.10.2022 відсутні.

Отже, надані контролюючим органом знімки екрану не дають підстав вважати, що відповідні документи були отримані платником податків.

Водночас, з урахуванням наведених норм податкового законодавства, належним та допустимим доказом надіслання платнику податків документу в електронний кабінет є квитанція про доставку. Однак, такого документу відповідачем до суду не надано.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.05.2024 року у справі №280/923/23.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем запиту як через електронний кабінет платників податку, так і засобами поштового зв`язку.

У постанові від 16.08.2023 року у справі № 160/17914/21 Верховний Суд вказав на тому, що платнику податків належить обґрунтувати яким чином не отримання ним відповідних документів мало вплив на суть зазначеного податковим органом допущеного порушення позивачем та відповідного донарахування податкових зобов`язань. Не кожне можливе допущене порушення процедурного питання може мати безумовні наслідки протиправності прийнятого рішення.

Так, зі змісту позовної заяви, пояснень, а також заперечень до акту № 5016/20-40-07-07-03/41407660 від 05.12.2022 року позивачем наголошено на тому, що у нього наявні первинні документи, які свідчать про документальне підтвердження про правомірність формування від?ємного значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за червень 2022 року.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем після нарочного отримання акту перевірки від 05.12.2022 року було надані відомості щодо зареєстрованих податкових накладних, Договори з Ganor Dominik,інвойси, ВМД, CMR, Акти надання послуг); Договір з CONCERIA LA VENETA S.P.A .з додатками, інвойси, ВМД, CMR, Акти надання послуг; Договір з CORVA LAB SRL з додатками, інвойси, ВМД, CMR, Акти надання послуг; Договір з VAROMA SRL з додатками, інвойси, ВМД, CMR, Акти надання послуг; Договір з O.V.A.C. SPA з додатками, інвойси, ВМД, CMR, Акти надання послуг; Договір з EUROZIPPER 90 SRL з додатками, інвойси, ВМД, CMR, Акти надання послуг; Договір з SUOLIFICIO DE CARQLIS SRL з додатками, інвойси, ВМД, CMR, Акти надання послуг; Договір з DEL BRENTA з додатками (інвойси, ВМД, CMR, Акти надання послуг), на підтвердження оплат надані виписки по рахункам.

Таким чином, позивачем надані документи, які підтверджують реальність діяльності позивача та подальший рух активів.

Однак такі документи в силу необізнаності позивача про проведення перевірки, не були подані контролюючому органу безпосередньо під час проведення перевірки.

Колегія суддів зазначає, що висновки Акту перевірки про встановлення порушення «КРІЕЙТІВ ЛАБ» вимог п. 44.1, п.44.6 ст. 44, п.85.2 ст. 85, п.п. «а» п. 198.1, п. 198.2, абзаців першого і другого п.п. 198.3, п.п.198.6 ст. 198, п. 200.7 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10, п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, пп.4 п.5 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.08.2016 №21 зводяться до відсутністю оригіналів та або/копій первинних документів та бухгалтерського обліку на момент проведення перевірки, в зв`язку з чим неможливо підтвердити правомірність задекларованої ТОВ «КРІЕЙТІВ ЛАБ» (код за ЄДРПОУ 41407660) суми податкового кредиту, а отже і підтвердити правомірність формування від??ємного значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) за червень 2022 року у розмірі 353 713 грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Пунктом 86.4 статті 86 ПК України передбачено, що акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі відмови платника податків або його представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Згідно до пункту 78.1.5 статті 78 ПК України, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Таким чином, у разі незгоди платника податків з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки), якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки до прийняття рішення за результатами такої перевірки, то це зумовлює обов`язок податкового органу вчинити дії щодо призначення та проведення позапланової перевірки.

Також, право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу із поданням учасником процесу нових доказів, що у протилежному випадку є обмеженням судом предмету дослідження та призведе до неповноти дослідження й порушення справедливого судового розгляду (постанови Верховного Суду від 12.11.2018 у справі №806/434/16, від 24.01.2019 у справі №820/12113/15 та від 12.02.2019 у справі №820/6512/16).

Так з матеріалів справи встановлено, що 06.04.2023 р. позивачем подано заперечення до акту перевірки № 5016/20-40-07-07-03/41407660 від 05.12.2022 разом з копіями документів, в якому останній зазначає, що Акт перевірки, податкові повідомлення-рішення №00010010705 від 24.01.2023 року, №00010040705 від 24.01.2023 року, № 00010060705 від 24.01.2023 року та копія Наказу про проведення позапланової документальної перевірки від 14.10.2022 №1255-п були вручені представнику ТОВ «КРІЕЙТІВ ЛАБ» нарочно лише 28.03.2023 року.

Однак, листом ГУ ДПС в Харківській області 942/Ж12/20-40-07-01-12 від 10.04.2023 податковим органом було відмовлено у прийнняті вказаних заперечень у зв`язку з тим, що заперечення від 06.04.2024 на акт від 05.12.2022 № 5016/20-40-07-07-03/41407660 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "КРІЕЙТІВ ЛАБ" з питань, що стали предметом оскарження надані до Головного управління ДПС у Харківській області з порушенням норм пункту 86.7 статті 86 Податкового Кодексу України, оскільки акт від 05.12.2022 №5016/20-40-07-07-03/41407660 направлено засобами поштового зв`язку, з рекомендованим повідомленням про вручення, на податкову адресу платника податків ТОВ «КРІЕЙТІВ ЛАБ»:вул. Лермонтовська, буд. 7. кв. 25, м. Харків, 61024 05.12.2022 року (трек 6130122103156) та повернулось до ДПС 09.01.2023 року з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Податкові повідомлення-рішення направлено засобами поштового зв`язку 24.01.2023 року та повернулись до ДПС 07.03.2023 року з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Колегія суддів зазначає, що акт від 05.12.2022 № 5016/20-40-07-07-03/41407660 був направлений на електронний кабінет та направленний засобами поштового зв`язку, однак, повернувся поштовий конверт 09.01.2023 року з відміткою «за закінченням терміну зберігання», а тому відповідно до абзацу 2 пункту 42.5 статті 42 ПК України вказаний акт вважається належно врученим.

Враховуючи вищезазначене, вказані заперечення позивачем подані з пропуском десятиденного строку встановленого законом.

Між тим, колегія суддів зазначає, що в обґрунтування заперечень позивач посилався на те, що через воєнні дії, постійні ракетні обстріли енергетичної інфраструктури м. Харкова, відсутність світла та інтернету у ТОВ «КРІЕЙТІВ ЛАБ» тривалий час не було доступу до електронного кабінету платника податків, а його робота була не коректною, тому буд-які повідомлення (листи) чи документи про проведення вказаної перевірки у вказаний період у ньому не відображалися.

Також, згідно до пояснень позивача наказом від 01.03.2022 № 01/03-К підприємство оголосило простій. Відповідно до Додатків до Податкового розрахунку вбачається, що працівники підприємства включно з директором не працювали.

Крім того, директор та працівники ТОВ "КРІЕЙТІВ ЛАБ" не перебували у м. Харків.

У зв`язку з вказаним позивачем лише 28.03.2023 нарочно отримано акт перевірки 05.12.2022, а 06.04.2023 до контролюючого органу направлено заперечення до акту перевірки № 5016/20-40-07-07-03/41407660 від 05.12.2022 разом з документами на підтвердження правомірності визначення податкових зобов`язань за червень 2022 року, визначення податкового кредиту за червень 2022 року та визначення від`ємного значення з ПДВ. Вказане підтверджується матеріалами справи.

Між тим, податковим органом було відмовлено у прийняті вказаних заперечень у зв`язку з пропуском строку для подання заперечень.

Колегія суддів вважає такі дії податкового органу безпідставними, виходячи з того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КРІЕЙТІВ ЛАБ" зареєстровано та проводить свою діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , однак у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні та перебуванням Харківської міської територіальної громади в районі проведення воєнних (бойових) дій та міста Харкова під постійними ракетними обстрілами у вказаний період, що вимусило позивача наказом від 01.03.2022 № 01/03-К оголосити простій, а директора, начальника відділу та бухгалтера ТОВ "КРІЕЙТІВ ЛАБ" виїхати з міста Харкова, а тому у позивача були наявні об`єктивні причини у зв`язку з якими позивачем не було отримано документи, які були направлені податковим органом та доступу до вказаних документів.

При цьому, на час проведення перевірки у податкового органу був відсутній доступ до будь-яких документів, а у позивача у зв`язку з неотриманням запиту була відсутня можливість надати документи та пояснення, а тому, колегія суддів вважає, що податковий орган безпідставно відхилив надані позивачем заперечення та додаткові документи.

Відповідно до норм пункту 78.1.5 статті 78 ПК України якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки або у скарзі на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, до прийняття рішення за результатами такої перевірки це зумовлює обов`язок податкового органу щодо призначення та проведення позапланової перевірки.

У постановах від 08 серпня 2019 року у справі №802/1069/13-а, від 01 квітня 2020 року у справі № 640/637/19 Верховний Суд висловив позицію про те, що законодавцем передбачено право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки. При цьому, якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, до прийняття рішення за результатами такої перевірки це зумовлює обов`язок податкового органу щодо призначення та проведення позапланової перевірки.

Схожі за змістом висновки наведені також і в постановах Верховного Суду від 26 грудня 2023 року у справі №480/2423/21, 15 березня 2024 року у справі № 820/6190/16, від 12 квітня 2024 року у справі № 160/6768/20, від 18 квітня 2024 року у справі № 460/16521/23.

Таким чином, податковий орган не був позбавлений можливості з урахуванням наданих документів та враховуючи воєнний стан призначити та провести позапланову перевірку з наданням оцінки вказаним документам.

При цьому, колегія суддів не надає оцінку документам, які були надані позивачем до податкового органу, оскільки суд не може підміняти податковий орган та проводити перевірку щодо обґрунтованого чи ні декларування за червень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

З огляду на зазначене, прийнятті податкові повідомлення-рішення №00010010705 від 24.01.2023 року на суму 1020 грн. (сума фінансових (штрафних) санкцій (штрафу)), №00010040705 від 24.01.2023 року на суму 39109 грн. (сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду), № 00010060705 від 24.01.2023 року на суму 314604 грн. (сума завищення бюджетного відшкодування) та 78651 грн. (штраф) є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 р. по справі №520/14847/23 підлягає зміні в частині мотивів та підстав задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КРІЕЙТІВ ЛАБ".

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 по справі № 520/14847/23 змінити в частині мотивів та підстав задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КРІЕЙТІВ ЛАБ".

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. МакаренкоСудді(підпис) (підпис) Л.В. Любчич С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 14.06.2024 року