Постанова

від 04.06.2024 по справі 440/10180/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 р.Справа № 440/10180/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Щурової К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 (суддя Бойко С.С.; м. Полтава; повний текст рішення складено 18.12.2023) по справі № 440/10180/23

за позовом Приватного підприємства «ЕКОФРЕШ»

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ЕКОФРЕШ» (далі по тексту позивач, ПП «ЕКОФРЕШ») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі по тексту відповідач, ГУДПС у Полтавській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від 14.12.2022 №00049960701;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо збільшення узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Приватним підприємством "ЕКОФРЕШ" за серпень 2022 року на суму 3456484,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що, відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, підставою зменшення суми податку на додану вартість, заявленої до відшкодування у розмірі 3456484,00 грн., стало те, що перевіркою контролюючого органу щодо правильності формування бюджетного відшкодування за серпень 2022 року встановлено, що підприємством завищено показники задекларованої суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 3456484,00 грн., внаслідок чого занижено показник рядка 21 Декларації на суму, тотожну завищенню. Зазначає, що податковий орган вважає, що ПП «ЕКОФРЕШ» у відповідь на повідомлення ГУ ДПС у Полтавській області від 20.10.0222 №223 надано не повний пакет документів. Разом з цим, позивач стверджує, що подані ним документи містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують їх фактичне здійснення. Відтак, у контролюючого органу відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення. А, отже, ПП «ЕКОФРЕШ» має законне право на відшкодування суми податку на додану вартість, заявленої до бюджетного відшкодування, у розмірі 3456484,00 грн..

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 по справі № 440/10180/23 адміністративний позов Приватного підприємства «ЕКОФРЕШ» (Комплекс Будівель, буд. 6, с. Роздольне, Херсонська область, Каховський район,74840, код ЄРДПОУ 33536682) до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4,м. Полтава, Полтавська область,36014, код ЄРДПОУ 44057192 ) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від 14.12.2022 №00049960701.

Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо збільшення узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Приватним підприємством "ЕКОФРЕШ" за серпень 2022 року на суму 3456484,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на користь Приватного підприємства "ЕКОФРЕШ" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 26840,00 грн..

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 по справі № 440/10180/23 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що ПП «ЕКОФРЕШ» надано не повний пакет документів для визначення правомірності формування від`ємного значення з ПДВ, що впливає на суму податку на додану вартість, заявлену до відшкодування. Достовірність і правильність визначення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2.1 Декларації) в сумі 3456484,00 грн., перевіркою не підтверджено і не спростовано внаслідок надання підтверджуючих документів не в повному обсязі, які формують дані бухгалтерського та податкового обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків і зборів.

Відтак, вказує, що перевіркою встановлено, що ПП «ЕКОФРЕШ» у Декларації за серпень 2022 року завищено задекларований показник від`ємного значення, яке підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2) на 3456484 грн., внаслідок чого занижено показник рядка 21 Декларації на суму, тотожну завищенню, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що не належить скасувати.

Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, з викладених підстав, просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судовим розглядом встановлено, що Приватне підприємство «ЕКОФРЕШ» (ідентифікаційний код33536682) взято на податковий облік в органах державної податкової служби 31 травня 2005 року.

07.09.2022 Приватним підприємством «ЕКОФРЕШ» подано податкову декларацію з податку на додану вартість №9175865558 від 07.09.2022 до Головного управління ДПС в Полтавській області за серпень 2022 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника.

ГУДПС в Полтавській області направило ПП «ЕКОФРЕШ» повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ЕКОФРЕШ» з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість за серпень 2022 року на підставі наказу №1749-П від 19 жовтня 2022 року.

У відповідь на повідомлення ГУДПС в Полтавській області позивачем надіслано лист від 04.11.2022 № 04/11т з доданими копіями документів на 321 арк..

За результатами перевірки контролюючим органом складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 28.11.2022 №6419/16-31-07-01-02/33536682, яким встановлено, що позивачем у декларації за серпень 2022 року завищено задекларований показник від`ємного значення, яке підлягає бюджетному відшкодуванню на 3456484,00 грн., внаслідок чого занижено показник рядка 21 Декларації на суму тотожну завищенню. Так, контролюючий орган встановив порушення позивачем:

- пп.16.1.15, п.16.1, ст. 16, п. 44.6 ст. 44, п. 200.4 абз. б ст. 200, г. 59.29 ст. 69 ПК України, Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 3456484 грн.;

- пп.16.1.15, п.16.1, ст. 16, п. 44.6 ст. 44, п. 200.4 абз. б ст. 200, г. 59.29 ст. 69 ПК України, Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», оскільки ним занижено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 3456484 грн. .

На підставі зазначеного акта Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.12.2022 №00049960701, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування на суму 3456484 грн..

Не погодившись з правомірністю винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 14.12.2022 №00049960701, ПП «ЕКОФРЕШ» звернулося до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з протиправності спірного податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від 14.12.2022 №00049960701, оскільки ПП «ЕКОФРЕШ» було надано всі належні первинні документи на підтвердження господарських операцій, які формують податковий кредит, заявлений до відшкодування.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту ПК України), Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Стаття 200 розділу ПК України визначає порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

За положеннями пункту 200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Разом з тим, відповідно до пункту 200.4 ст.200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань (пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.10 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

З аналізу викладених положень Податкового кодексу України слідує, що податкове законодавство дає право платнику податку на додану вартість на податковий кредит у разі придбання товарів та послуг, які будуть використовуватися ним в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності. Відтак, придбання товарів та послуг платником податку на додану вартість для здійснення своєї господарської діяльності дає право на формування податкового кредиту.

Згідно з пунктом 200.7 ст.200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Приватним підприємством «ЕКОФРЕШ» подано до Головного управління ДПС у Полтавській області 07.09.2022 податкову декларацію з податку на додану вартість №9175865558 від 07.09.2022 за серпень 2022 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника.

ГУДПС в Полтавській області направило ПП «ЕКОФРЕШ» повідомлення, яким останнє зобов`язано забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкової декларації.

У відповідь на повідомлення ГУ ДПС в Полтавській області позивачем надіслано лист від 04.11.2022 № 04/11т з доданими копіями документів на 321 арк., саме:

- виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань;

- рішення власника приватного підприємства;

- наказ на призначення заступника директора;

- наказ про надання права підпису заступнику директора;

- довіреність;

- паспорт заступника директора;

- банківські виписки за період жовтень 2021 - лютий 2022 років;

- таблиця по сплаті податкового кредиту;

- ОСВ загальні та по рах. 10, 20, 281, 631 за період жовтень 2021 - січень 2022 років , серпень 2022 року;

- експортні контракти;

- вантажно-митні декларації за період жовтень 2021 - січень 2022 років;

- договори по постачальниках по рах. 631;

- видаткові накладні та акти здачі-прийняття робіт по контрагентах.

Разом з цим, відповідач в Акті перевірки зазначає, що ПП «ЕКОФРЕШ» до перевірки не надано документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій, зокрема відсутні документи, що підтверджують факт транспортування товарів від постачальника до покупця (ТТН, CMR), а також первинні документи та дані бухгалтерського обліку на реалізацію продукції (видаткові накладні, акти виконаних робіт, ОСВ по рах.361, 362) за відповідний період тощо.

Однак, судовим розглядом встановлено, що на підтвердження постачання товару позивачем надано договори з постачальниками, видаткові накладні. На підтвердження оплати товару надані банківські виписки.

Транспортування сільськогосподарської продукції здійснювалося безпосередньо зі складів постачальників до пунктів поставок (відповідних портів/терміналів) автотранспортом ПП «ЕКОФРЕШ» на умовах ЕХW відповідно до положень договорів.

Також, ПП «ЕКОФРЕШ» надавалися податковому органу відомості по субрахунку 104 «Машини та обладнання».

За наслідками операцій з постачання сільськогосподарської продукції позивачем було складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні.

Також, з метою підготовки придбаної с/г продукції до продажу та відповідно для подальшої її реалізації (експорту) ПП «ЕКОФРЕШ» уклало ряд договорів про надання послуг (виконання робіт), а саме: договори транспортно-експедиторського обслуговування, перевалки та зберігання №2608 від 26.08.2021 з ТОВ «Ніка Марін ЛТД», договір транспортно-експедиційні послуги від 05.10.2021 № 15/10/2021 з ТОВ «Евертранс Логістік», договір про надання послуг декларування вантажів, акредитації на митниці, надання консультаційних послуг щодо митного оформлення товару від 05.10.2021 № 21-226 з ПрАТ «ІЗТ», договір з проведення робіт з переробки сировини від 19.11.2021 № 300001613 з ТОВ «Дельта Вільмар Україна», договір на придбання тари з ТОВ Пакотрейд» та ТОВ «Джем» від 13.09.2021 № 1309-01/21, договір зберігання товару на митному складі від 05.10.2021 № 21-225 з ПрАТ «ІЗТ», договір транспортного експедирування від 05.10.2021 № 21- 224 з ПрАТ «ІЗТ», договір з ТОВ «Гарант-Сервіс Україна» від 05.09.2021 № 28/гсу/10 про надання фінансових гарантій під час здійснення митних операцій.

Надання послуг за даними договорами підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт/наданих послуг. Приймання-передача товару підтверджується видатковими накладними. Транспортування у випадку доставки транспортом постачальника за умовами договору підтверджується ТТН.

Оплата за надані послуги підтверджується банківськими виписками, а також ОСВ із субрахунку 631.

За наслідками наданих послуг ПП «ЕКОФРЕШ» було складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні, які також наявні в матеріалах справи та були досліджені відповідачем під час проведення перевірки та на підставі яких позивачем було заявлено бюджетне відшкодування.

Крім того, на підтвердження господарських операцій ПП «ЕКОФРЕШ» були надані до перевірки зовнішньоекономічні контракти, інвойси, митні декларації, сертифікати EURO1, фітосанітарні сертифікати, банківські виписки.

Отже, на підтвердження реальності господарських операцій ПП «ЕКОФРЕШ» було надано договори, специфікації, податкові накладні. На підтвердження оплати товару надано банківські виписки та ОСВ по субрахунку 631. На підтвердження приймання товару видаткові накладні. За умовами договорів постачання здійснювалось на умовах самовивозу транспортними засобами покупця.

Враховуючи викладене, колегія суддів вказує, що ПП «ЕКОФРЕШ» було надано всі належні первинні документи на підтвердження господарських операцій, які формують податковий кредит, заявлений до відшкодування.

Згідно з підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з цим, відповідачем не надано ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції доказів, які б підтверджували правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від 14.12.2022 №00049960701.

Відтак, податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від 14.12.2022 №00049960701 підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги ПП «ЕКОФРЕШ» - задоволенню.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 по справі № 440/10180/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.П. ЖигилійСудді Т.С. Перцова В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 14.06.2024 року