Постанова

від 12.06.2024 по справі 480/366/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 р. Справа № 480/366/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Волинської митниці на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.02.2024, суддя Є.Д. Кравченко, повний текст складено 01.03.24, по справі № 480/366/24

за позовом Приватного виробничого підприємства "Вибір"

до Волинської митниці

про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне виробниче підприємство "Вибір" звернулося до суду із позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000697/1 від 28.11.2023;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 205140/2023/033466 від 28.11.2023;

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 28.11.2023 № UA205140/2023/000697/1.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці від 28.11.2023 № UA205140/2023/033466.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про ненадання судом першої інстанції оцінки доводам відповідача, що надані до митного оформлення документи для підтвердження митної вартості містили розбіжності, а також в них відсутні всі відомості, необхідні для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, зокрема надані рахунок на оплату транспортування № 20/11/2 від 20.11.2023 та довідка про транспортні витрати б/н від 20.11.2023 не містять інформації про вартість навантажувальних та розвантажувальних робіт, прайс-лист товару б/н від 20.11.2023 є лише пропозицією (oferta) на окрему поставку від продавця, проте прайс-лист виробника товару повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців. Також апелянт зазначав, що неподання позивачем витребуваних документів зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, 05.03.2020 року між Приватним виробничим підприємством "Вибір" (покупець) та АО «Кауно Грудай» (Литва) (продавець) укладено контракт № 20436.

Пунктом 1.1 Контракту передбачено, що продавець зобов`язується на умовах цього контракту передавати у власність покупця товари, а покупець зобов`язується приймати і оплачувати товари.

На кожну окрему поставку товару сторони підписують специфікації, що є невід`ємною частиною цього контракту.

05.07.2023 між сторонами підписано специфікацію № 34, відповідно до якої предметом поставки є товар: пальмак 80-16 22МТ, вартістю 1160 євро за 1 тонну товару. Поставка товару по специфікації здійснюється продавцем на умовах FCA Литва, м. Алітус, вул. Прамонес, 25. Загальна вартість товару 25520 євро. Строк поставки до 30.09.2023.

Додатковою угодою № 9 від 30.09.2023 до контракту № 20436 від 05.03.2020 внесені зміни до специфікації № 34 від 05.07.2023 в частині строків поставки товару, визначивши строк до 31.12.2023.

27.11.2023 позивачем подано електронну митну декларацію № 23UA205140099452U5 для митного оформлення товарів, які було поставлено згідно Контракту.

На підтвердження митної вартості товару разом з декларацією подано пакет документів: пакувальний лист № 2 від 20.11.2023; рахунок-фактура (інвойс) № KGP0815398 від 20.11.2023; автотранспортна накладна б/н від 20.11.2023; супровідний документ Т1 №23LTKR500000016AA4 від 20.11.2023; декларація про походження товару № 2 від 20.11.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 07.11.2023; рахунок-фактура про надання транспортних-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 20/11/2 від 20.11.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 20.11.2023; документ, що підтверджує вартість страхування б/н від 20.11.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 20.11.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 20436 від 05.03.2020; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 34 від 05.07.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 9 від 30.09.2023; договір про надання послуг митного брокера I-1/46 від 25.07.2023; договір (контракт) про перевезення № 448 від 16.11.23; заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про відсутність у товарах наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин, ввезення на територію України, вивезення з території України чи транзит через територію України яких здійснюється за наявності дозволу № 2711 від 27.11.2023; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів № 2711 від 27.11.2023; інші некласифіковані документи № 4000402499 від 17.05.2023; інші некласифіковані документи № FSQD 0820395 від 12.05.2023.

Митним органом позивачу було направлено електронне повідомлення про надання додаткових документів, а саме: договору із третіми особами, пов`язаними з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписки із бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; транспортні (перевізні) документи.

28.11.2023 відповідачем надіслано електронне повідомлення ідентифіковане, як консультація, яким відповідач повідомив позивача, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом у зв`язку з наявністю розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах та відсутності документально підтвердженого рівня митної вартості товарів. Вказано, що у відповідача відсутня цінова інформація для застосування методів визначення митної вартості згідно положень статей 59-63 Митного Кодексу України. Відповідач повідомив, що володіє ціновою інформацією щодо вартості товарів, митне оформлення яких здійснено: товар на рівні 1,78 Євро/кг за МД № UA209170/2023/051145 від 28.06.2023, за МД №UA500500/2023/016158 від12.05.2023. Також відповідач просив у разі наявності у нього інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень ст. 59-63 МК України, повідомити про це відповідача.

Позивач листом від 27.11.2023 № 27/01 повідомив відповідача про відсутність додаткових документів для підтвердження митної вартості.

28.11.2023 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА205140/2023/000697/1.

28.11.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA205140/2023/033466.

Не погодившись із рішеннями митного органу, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача є неправомірними, оскільки відповідачем не доведено недостатності чи неналежності податних декларантом документів на підтвердження заявленої митної вартості.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 5 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 57 Митного кодексу України при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 Кодексу.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларантові. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.

Колегія суддів зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених уст. 58 МК України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 19.03.2019 по справі № 810/4116/17, від 13.10.2020 по справі № 826/13139/15.

При цьому, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 по справі № 809/1469/16.

У ході судового розгляду встановлено, що рішення митного органу про коригування митної вартості прийнято з огляду на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості, в зв`язку з тим, що:

- надані рахунок на оплату транспортування № 20/11/2 від 20.11.2023 та довідка про транспортні витрати б/н від 20.11.2023 не містять інформації про вартість навантажувальних та розвантажувальних робіт. Такі затрати могли бути понесені імпортером та відповідно мали б бути додані до митної вартості товару;

- прайс-лист товару б/н від 20.11.2023 є лише пропозицією (oferta) на окрему поставку від продавця. Проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

Стосовно відсутності інформації щодо навантажувальних та розвантажувальних робіт колегія суддів зазначає наступне.

Так, за умовами поставки, визначеними у специфікації № 34 від 05.07.2023, поставка товару по специфікації здійснюється продавцем на умовах FCA Литва, м. Алітус, вул. Прамонес, 25.

Згідно з умовами FCA відправник виконує свої зобов`язання, передаючи товар, що пройшов митне очищення для експорту, перевізнику, вказаному покупцем, у названому місці чи пункті. При цьому, відправник відповідальний за забезпечення навантаження продукції на територію, локація якої заздалегідь узгоджена.

Отже, навантажувальні роботи здійснюються відправником/постачальником, з огляду на що вартість таких витрат не має включатись до транспортних витрат, які поніс позивач.

Посилання відповідача на недоліки оформлення прайс-листа б/н від 20.11.2023 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки положеннями ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України визначено перелік обов`язкових документів, які підтверджують митну вартість товарів, серед яких відсутні такі документи як прайс-лист.

При цьому, за умовами контракту № 20436 від 05.03.2020 ціна на товар, який поставляється визначається у специфікаціях, що є частиною контракту, а не прайс-листами.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, є документом довільної форми та лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами окремо.

Отже, вказаний документ не є обов`язковими документами для підтвердження заявленої митної вартості товару, а отже особливості його оформлення, на які посилається відповідач, не свідчать про недостовірність заявлених декларантом відомостей, у зв`язку з чим наявність, відсутність чи будь-які недоліки такого документу, як прайс лист, не можуть бути покладені в основу прийняття рішення про коригування митної вартості.

Посилання митного органу на те, що у гр. 44 МД №23UA205140099452U5 серед переліку документів зазначено «документ, що підтверджує вартість страхування б/н від 20.11.2023 року», але фактично даний документ не подано при митному оформленні товару, колегія суддів не приймає, оскільки зазначені обставини не були підставою для відмови, вказаною у оскаржуваному рішенні.

Натомість, позивач під час митного оформлення надав необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність оскаржуваного рішення.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не обґрунтовано наявності розбіжностей або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо обраного митним органом методу визначення митної вартості товару колегія суддів зазначає, що інформація, викладена в автоматизованій системі митного оформлення не може бути обґрунтованою підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митній декларації, поданій позивачем, оскільки автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

Посилання на використання цінової бази допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Втім, оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Митним органом зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стали джерелом інформації для коригування митної вартості та не зазначено докладної, інформації, та джерел, які використовувалися контролюючим органом, при її визначенні, а саме ним не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Застосування Митницею з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, позаяк самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не аналогічного товару) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, а тому не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

У рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020.

З огляду на встановлені у справі обставини, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 по справі № 480/366/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло Постанова складена в повному обсязі 14.06.24.