Постанова

від 11.06.2024 по справі 569/3048/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 569/3048/24 пров. № А/857/7892/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

при секретарі судового засідання: Березюк Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 березня 2024 року у справі №569/3048/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Рівненської міської ради, Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради про визнання дії та бездіяльності протиправними (головуючий суддя першої інстанції Першко О.О., розглянута у письмовому провадженні, місце ухвалення м. Рівне, дата складання повного тексту 15.03.2024),-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Власик В.Я., звернувся до суду із позовною заявою до Виконавчого комітету Рівненської міської ради, Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №17 від 31 січня 2024 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.

В обґрунтування позову посилається на те, що постановою Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради від 31 січня 2024 року було визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 152 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Вказує, що висновки Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради ґрунтуються на припущеннях, жодних доказів на підтвердження проведення ОСОБА_1 будівельних чи земельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , які потребують наявність дозвільних документів, не було здобуто ні під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ні під час розгляду даного протоколу.

В протоколі не розкрито суті адміністративного правопорушення, а саме не зазначені конкретні будівельні чи земельні роботи, які виконав ОСОБА_1 та на проведення яких потрібен відповідний дозвіл. Під час складання протоколу і під час його розгляду позивач пояснював, що проводив з дозволу власника будівельні роботи, а саме міняв покриття підлоги, стелі в середині орендованої будівлі, клеїв шпалери, дозвіл на проведення яких не потрібен, тобто в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.

Окрім цього, визнання своєї вини особою у вчиненні адміністративного правопорушення, яке при цьому не конкретизоване, не позбавляє службову особу, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, обов`язку зібрати докази на підтвердження вини цієї особи.

Є безпідставним посилання в оскаржуваній постанові на підтвердження вини позивача на те, що відкопування фундаменту будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 відбулось 15 листопада 2023 року, а згідно протоколу проведення земельних та будівельних робіт було виявлено значно пізніше огляду, а саме 03 січня 2024 року, і з фотокарток вбачається наявність у викопаних ямах арматури і її глибина більша за 9 см. Саме особа, яка складає протокол, повинна зібрати докази на підтвердження тієї обставини, що після проведення 15 листопада 2023 року відкопування зовні фундаменту працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 в будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , ними було відновлено асфальтове покриття, яке вони пошкодили, і після цього ОСОБА_1 чи будь-яка інша особа повторно відкопала фундамент чи поглибила його проводячи будь-які будівельні чи земляні роботи. Доказів цього, як і доказів того, що глибина ями більша ніж 9 см, матеріали справи не містять. Також з оскаржуваної постанови не вбачається, на яких саме об`єктах благоустрою міста проводились будівельні та земляні роботи ОСОБА_1 .

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 15 березня 2024 року позов задоволено частково. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 17 від 31 січня 2024 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП скасовано, а справу про адміністративне правопорушення закрито. В задоволенні вимог до Виконавчого комітету Рівненської міської ради відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права та невірним встановленням обставин у справі.

Зокрема апелянт вказує на те, що при розгляді матеріалів справи адміністративною комісією встановлено, що 03 січня 2024 року о 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 провів земельні, будівельні роботи без дозвільних документів за адресою: АДРЕСА_1 , що є порушенням п.п. 5.1.9. Правил благоустрою м. Рівного. В результаті ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 152 КУпАП. Протокол позивачем підписано без зауважень та ним надано письмові пояснення по суті порушення, згідно яких він проводив земельні та будівельні роботи без дозвільних документів по АДРЕСА_1 , так як не знав, що для цього були потрібні дозвільні документи. Вище указані роботи зробив тому, що будівля була в аварійному стані. З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи (ч.5 ст. 286 КАС України).

У відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Отже, з врахуванням наведених вище положень ч. 3 ст. 268 КАС України та того, що справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності щодо притягнення до адміністративної відповідальності відносять до термінових адміністративних справ, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 03 січня 2024 року старшим інспектором Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради відділу контролю за благоустроєм Валькевичем В.П. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №000636 за ст. 152 КУпАП.

Згідно протоколу 03 січня 2024 року о 16 год. 00 хв. було виявлено, що ОСОБА_1 провів земельні, будівельні роботи без дозвільних документів за адресою: АДРЕСА_1 , що є порушенням п. 5.1.9 Правил благоустрою м. Рівне № 512 від 28 квітня 2011 року «Про затвердження правил благоустрою міста Рівного», чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП.

У даному протоколі відображені пояснення підписані позивачем, з яких слідує, що ОСОБА_1 проводив земельні та будівельні роботи без дозвільних документів по АДРЕСА_1 , так як не знав, що для цього були потрібні дозвільні документи. Вищевказані роботи зробив тому, що будівля була в аварійному стані, в любий момент могла завалитися. Додатками до протоколу вказано фото.

Також, як слідує з Договору оренди нежитлового приміщення 01/04/21 та Акта № 1 прийому-передачі торгівельного об`єкту (нежитлового приміщення) від 01 квітня 2021 року ОСОБА_1 передано у платне користування торгівельний об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 30 жовтня 2023 року у справі № 569/1476/21 (1-кс/569/8158/23) надано дозвіл на проведення огляду нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення торгової споруди, за адресою: АДРЕСА_1 , розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:026:0063 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1925420456101), власником якого є ПП «ПРОСТІР КОМФОРТ», код ЄДРПОУ: 42578225, з можливістю огляду в середині приміщення, за участі судового експерта Рівненського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, а також інших за дорученням органу досудового розслідування, з метою виявлення, фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а також проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Як слідує з копії протоколу огляду від 15 листопада 2023 року слідчим відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_2 на виконання ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 30 жовтня 2023 року у справі № 569/1476/21 (1-кс/569/8158/23) проведено огляд нежитлового приміщення -торгової споруди за адресою: АДРЕСА_1 , здійснено відкопування фундаменту та встановлено його відсутність. У вказаному протоколі огляду ОСОБА_1 в графі «зауваження учасників огляду» зазначив, що було прокопано на глибину 7-9 см, що не дає підстав зробити висновок щодо фундаменту.

31 січня 2024 року на підставі протоколу про адміністративне № 000636 від 03 січня 2024 року Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Рівненської міської ради винесено постанову №17, якою до позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що відповідачем не надано належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Статтею 152 КУпАП передбачено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приписами статей 213, 215, 218, 288 КУпАП визначено, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад. Адміністративні комісії утворюються відповідними органами місцевого самоврядування у складі голови, заступника голови, відповідального секретаря, а також членів комісії. Порядок діяльності адміністративних комісій встановлюється цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема статтею 152 цього Кодексу.

Постанову адміністративної комісії по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено - у виконавчий комітет (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Виконавчим комітетом Рівненської міської ради рішенням від 04 квітня 2023 року № 44 затверджено склад адміністративної комісії. Також рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 18 жовтня 2022 року № 142 затверджено Положення про адміністративну комісію при виконавчому комітеті Рівненської міської ради.

Відповідно до п. 1.1. вказаного Положення адміністративна комісія це колегіальний орган, який утворюється при виконавчому комітеті Рівненської міської ради і діє відповідно до КУпАП, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Отже саме Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Рівненської міської ради як суб`єкт владних повноважень є належним відповідачем у справі, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог до Виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

Згідно п. 2 та п. 3 ч.2 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані дотримуватись правил благоустрою території населених пунктів; не порушувати права та законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

Правила благоустрою території міста Рівного, затвердженні рішенням Рівненської міської ради №512 від 28 квітня 2011 року.

Пунктом 5.1.9. розділ 5 Правил благоустрою міста Рівного передбачено, що на об`єктах благоустрою міста забороняється проводити земельні, будівельні, монтажні та інші роботи без дозволу (ордера), виданого в установленому порядку.

Порядок отримання дозволів (ордерів) зазначений в розділі 13 Правил благоустрою м. Рівного.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Судом встановлено, за Договором оренди нежитлового приміщення 01/04/21 та Актом №1 прийому-передачі торгівельного об`єкту (нежитлового приміщення) від 01 квітня 2021 року ОСОБА_1 передано у платне користування торгівельний об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 30 жовтня 2023 року у справі №569/1476/21 (1-кс/569/8158/23) надано дозвіл на проведення огляду нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення торгової споруди, за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення, фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а також проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Слідчим відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_2 на виконання ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 30 жовтня 2023 року у справі №569/1476/21 (1-кс/569/8158/23) проведено огляд нежитлового приміщення - торгової споруди за адресою: АДРЕСА_1 , здійснено відкопування фундаменту та встановлено його відсутність, що підтверджується протоколом огляду від 15 листопада 2023 року. В протоколі огляду від 15 листопада 2023 року позивач ОСОБА_1 в графі «зауваження учасників огляду» зазначив, що було прокопано на глибину 7-9 см. Крім того, до матеріалів №001/24 про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП останнім до протоколу огляду від 15 листопада 2023 року приєднано фото, на якому зображено яму та частину арматури.

03 січня 2024 року старшим інспектором Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради відділу контролю за благоустроєм Валькевичем В.П. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №000636 за ст. 152 КУпАП. До протоколу № 000636 від 03 січня 2024 року приєднано копії чотирьох фото. На фото № 1 зображено нежитлове приміщення - торгова споруда. На Фото № 2, 3, 4 зображено частини нежитлового приміщення - торгової споруди, з ямами, проте встановити, що у викопаних ямах наявна арматура, і їх глибина більша, ніж 9 см неможливо, заміри глибини ям не проведено.

31 січня 2024 року Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Рівненської міської ради винесено постанову №17, якою до позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. Як слідує з постанови № 17 у справі про адміністративне правопорушення від 31 січня 2024 року підставою для винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності є протокол № 000636 від 03 січня 2024 року та пояснення позивача під час складання протоколу, в яких він підтвердив, що проводив земельні та будівельні роботи без дозвільних документів, оскільки будівля була в аварійному стані.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що доказів того, що позивачем були здійснені земельні та будівельні роботи нежитлового приміщення - торгової споруди за адресою: АДРЕСА_1 в проміжок часу з огляду слідчим - 15 листопада 2023 року, під час яких здійснено відкопування фундаменту, до складення протоколу - 03 січня 2024 року матеріали справи не містять.

Крім того, щодо доводів апелянта про визнання своєї вини позивачем у порушенні Правил благоустрою м. Рівного, то колегія суддів зазначає, що у своїй постанові від 15.05.2019 року у справі №537/2088/17 Верховний Суд зробив правовий висновок, що сам факт визнання особою вини у порушенні не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП України є недоведеним, оскільки не підтверджений належними та достатніми доказами.

Дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення вимог Правил благоустрою міста Рівного і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення.

З огляду на вищезазначене колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність накладення на позивача адміністративного стягнення за порушення вимог підпункту пункту 5.1.9 Правил благоустрою м. Рівне №512 від 28 квітня 2011 року «Про затвердження правил благоустрою міста Рівного» та вчинення ним адміністративних правопорушень, передбаченого ст.152 КУпАП.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Така позиція суду ґрунтується також на правових висновках, які зробив Конституційний Суд України у своєму рішенні у справі №23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Суд також враховує позицію, вказану у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 березня 2024 року у справі №569/3048/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її проголошення та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді Л. Я. Гудим В. Я. КачмарПовне судове рішення складено 14.06.2024