Постанова

від 13.06.2024 по справі 380/17563/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року

м. Київ

справа № 380/17563/23

адміністративне провадження № К/990/17197/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянув у порядку письмового провадження на наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Львівської митниці, як відокремленого підрозділу ДМС України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 (судді: Пліш М.А. (головуючий), Курилець А.Р., Мікула О.І.) у справі №380/17563/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солпромбуд» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, визнання протиправною відмову в скасуванні та залишенні без змін рішень про коригування митної вартості товарів,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Солпромбуд» (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Львівської митниці, як відокремленого підрозділу ДМС України (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400016/2 від 24.03.2023, №UA209000/2023/400017/2 від 24.03.2023, №UA209000/2023/400025/2 від 29.03.2023, №UA209000/2023/400026/2 від 29.03.2023, №UA209000/2023/400028/2 від 04.04.2023, №UA209000/2023/400034/2 від 17.04.2023, №UA209000/2023/400035/2 від 17.04.2023, №UA209000/2023/400036/2 від 17.04.2023; визнання протиправною відмову Львівської митниці від 17.07.2023 №74- 2/19/13/17908 у скасуванні та залишенні без змін Рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400025/2 від 29.03.2023; №UA209000/2023/400026/2 від 29.03.2023; №UA209000/2023/400028/2 від 04.04.2023; №UA209000/2023/400034/2 від 17.04.2023; №UA209000/2023/400035/2 від 17.04.2023; №UA209000/2023/400036/2 від 17.04.2023.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 адміністративний позов Товариства до Львівської митниці задоволено в повному обсязі.

3. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Львівська митниця, як відокремлений підрозділ ДМС України подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (додано документ про сплату судового збору у розмірі, який є меншим від розміру встановленого законом) та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків

4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 подану контролюючим органом скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі № 380/17563/23 повернуто скаржнику з підстав неусунення ним недоліків апеляційної скарги, що стали підставою для залишення такої без руху.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Львівська митниця, як відокремлений підрозділ ДМС України звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі №380/17563/23, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

6. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №380/17563/23 є оскарження зазначеного у частині третій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, з посиланням у касаційній скарзі на порушення судом норм процесуального права.

При цьому, відповідач наголошує на протиправності прийняття Восьмим апеляційним адміністративним судом ухвали від 02.04.2024 про повернення апеляційної скарги заявнику.

На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що в ухвалі Восьмого апеляційного суду від 20.02.2024 про залишення апеляційної скарги без руху, судом було неправильно розраховано судовий збір, який скаржник мав сплатити за подання апеляційної скарги. На переконання митного органу ним було правильно обраховано судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, а саме у розмірі 3220,80 грн, та який був сплачений, натомість судом апеляційної інстанції неправильно розраховано судовий збір.

Розраховуючи суму судового збору суд апеляційної інстанції проігнорував правовий висновок, сформований в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі №1.380.2019.001962 щодо ціни позову при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів.

У вказані постанові сформовано правовий висновок, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Отже, з урахуванням вищенаведеної позиції Верховного Суду, ціна позову в даному випадку склала 111 429,69 грн. Відповідно, за подання позову підлягав сплаті судовий збір у сумі 2147,20 грн з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 за подання позовної заяви в електронній формі (111429,69 * 1,5% * 0,8 = 2147,20 грн).

Оскільки, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги підлягає сплаті судовий збір 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, то за подання апеляційної скарги сплаті підлягав судовий збір у сумі 3220,80 грн (2147,20 * 150% = 3220,80).

Саме ця сума і була сплачена Львівською митницею, що підтверджується платіжною інструкцією №2131 від 26.12.2023 щодо сплати судового збору, яка була долучена до апеляційної скарги.

Таким чином, на переконання скаржника, апеляційна скарга була подана у відповідності до вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, натомість суд апеляційної інстанції неправомірно повернув таку скаргу.

7. Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

8. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку дотриманню норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цьому конституційному положенню кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до вимог пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Восьмий апеляційний адміністративний суд повертаючи скаржнику апеляційну скаргу ухвалою від 02.04.2024 виходив з не усунення скаржником недоліків апеляційної скарги, що стали підставою для залишення такої без руху, а саме Львівською митницею до суду надано заяву, у якій висловлено незгоду з розміром судового збору, проте не надано суду доказів сплати судового збору у розмірі, визначеному законом та ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху.

9. Верховний Суд вважає, що доводи відповідача в частині неправильного обрахунку судом апеляційної інстанції розміру судового збору, який має бути сплаченого за подання апеляційної скарги у цій справі, є вмотивованими та таким, що заслуговують на увагу.

Згідно частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2023 року становить 2 684 грн.

Відповідно до приписів підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано, зокрема, юридичною особою, судовий збір становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI).

Також відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивач звернувся до суду 28.07.2023 з позовом який містить вимоги про визнання протиправними та скасування восьми рішень про коригування митної вартості товарів та визнання протиправною відмову Львівської митниці від 17.07.2023 №74-2/19/13/17908 у скасуванні та залишенні без змін Рішень про коригування митної вартості товарів.

Суд апеляційної інстанції в ухвалі від 20.02.2024 про залишення апеляційної скарги без руху вказав, що позов в цій справі містить дев`ять вимог немайнового характеру.

Вказаний висновок є помилковим.

Окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно і вимоги до суду щодо оскарження такого рішення спрямовані на захист порушеного права в публічно-правових відносинах саме з метою збереження належного особі майна.

Оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, є майновими.

Аналогічне правозастосування викладене і в постановах Верховного Суду від 22.01.2019 (справа №804/1760/16), від 26.03.2019 (справа №820/3356/16), від 16.03.2020 (справа №1.380.2019.001962).

Отже, заявлені вимоги про скасування восьми рішень про коригування митної вартості товару є вимогами майнового характеру.

Таким чином позивачем заявлено вісім позовних вимог майнового характер та одну вимогу немайнового характеру.

Вказане свідчить про безпідставність висновку суду апеляційної інстанції, що розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви мав становити 24156 грн (2684*9 = 24156).

Відповідно судом апеляційної інстанції було неправильно обраховано і розмір судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки такий розрахунок проведено виходячи з дев`яти вимог немайнового характеру.

При цьому слушним є покликання відповідача на правовий висновок, сформований в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі №1.380.2019.001962, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Отже при обрахунку судового збору, який має бути сплачено за подання позову про скасування рішень про коригування митної вартості товару, які є вимогами майнового характеру, слід виходити з різниці митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що саме сума 111 429,9 грн, яка складає різницю митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваних рішеннях, є ціною позову, з якої має бути обрахований належний до сплати судовий збір (за позовні вимоги майнового характеру), в тому числі і за подання апеляційної скарги, на що правильно посилався скаржник.

При цьому Суд констатує, що обрахунок судового збору, який наведений відповідачем в касаційній скарзі також є неправильним, оскільки контролюючим органом не було враховано, що окрім восьми майнових вимог, наявна також і вимога немайнового характеру, яка не була включена відповідачем під час обрахунку судового збору. Крім того, слід зазначити, що відповідачем також неправильно застосовано і коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що передбачений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір».

За подання у цій справі восьми позовних вимог майнового характеру судовий збір складає 2684 грн (1 прожитковий мінімуму для працездатних осіб), оскільки 1671,45 грн (111429,69 * 150% ) є менше прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання однієї вимоги немайнового характеру судовий збір складає 2684 грн (1 прожитковий мінімуму для працездатних осіб).

Отже враховуючи вищенаведене, за подання апеляційної скарги митним органом на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 мав бути сплачений судовий збір у розмірі 6441,60 грн ((2684+2684)*150%*0,8).

З урахуванням того, що суд апеляційної інстанції неправильно обрахував розмір судового збору, який підлягає сплаті у цій справі за подання апеляційної скарги, Верховний Суд приходить до висновку про безпідставність повернення апеляційної скарги Львівської митниці, як відокремленого підрозділу ДМС України у зв`язку з не усуненням її недоліків, а саме не надання доказів сплати судового збору у розмірі, визначеному законом та ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10. Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

11. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

12. За обставин, що склались у цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що Восьмий апеляційний адміністративний суд порушив норми процесуального права, у зв`язку з чим його ухвала від 02.04.2024 підлягає скасуванню із передачею справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівської митниці, як відокремленого підрозділу ДМС України задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі №380/17563/23 скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Васильєва С.С. Пасічник