Постанова

від 06.12.2010 по справі 2а-5641/09/2370

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВАІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 2а-5641/09/2370

06.12.2010 р. м. Черкаси

09 год. 40 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кульчицького С.О.,

при секретарі судового засідання Руденко Ю.В.,

за участю:

представника позивача Сала В.Д. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Канівської об`єднаної державної податкової інспекції Черкаської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Канівська об`єднана державна податкова інспекція звернулась до Черкаського окружного суду з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в розмірі 10335 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач порушив Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», внаслідок чого згідно рішення № 0001128800/0-7002 від 08.09.2009 року до нього було застосовано штрафні (фінансові) санкції. Проте зазначені санкції в сумі 10335 грн. відповідачем не сплачено.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач до зали судового засідання не з`явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений за адресою, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців`якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

ОСОБА_1 зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності 22 квітня 1998 року виконавчим комітетом Канівської міської ради Черкаської області.

25.08.2009 року на підставі ст.11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні`та Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про підприємництво», указів Президента України та інших нормативно-правових актів, які регулюють готівковий обіг в Україні державними податковими ревізорами-інспекторами Державної податкової адміністрації в Черкаській області була проведена перевірка за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій бару «Гостиний двір»розташованого по АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт від 25.08.2009 року №1078/23/23/23/2342706033.

В ході перевірки 25.08.2009 року о 21 год. 03 хв. в барі «Гостиний двір», за вказаною адресою, де здійснює діяльність відповідач, встановлено факт непроведення розрахункових операцій через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій на суму 44 грн.; проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, яка склала 2050 грн. (з урахуванням суми придбаних товарів).

Таким чином, перевіркою було виявлено порушення п. п. 1, 11, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг`від 06.07.1995р. № 265/95 (далі Закон № 265/95).

За результатами проведеної перевірки на підставі акту від 25.08.2009 року №1078/23/23/23/2342706033 Канівською ОДПІ було винесено рішення №0001128800/0-7002 від 08.09.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10335 грн.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями відповідач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним вказаного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.02.2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2010 року, в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд зазначає, що спеціальним законом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг`від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі «Закон № 265/95-ВР»).

Відповідно до ст. 1 Закону № 265/95 реєстратори розрахункових операцій застосовуються підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, а також фізичними особами (резидентами та нерезидентами) - суб`єктами підприємницької діяльності (далі - суб`єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб`єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону № 265/95 суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пунктом 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року N 614, передбачено, що: реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією; розрахунковий документ має видаватися покупцеві не пізніше завершення цієї операції; вона вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Відповідальність за невиконання зазначеного обов`язку передбачена пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95 у вигляді фінансової санкції у розмірі п`ятикратного розміру вартості проданих товарів (наданих послуг).

Пунктом 11 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР передбачено, що суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Відповідно до абзацу 4 статті 2 цього Закону розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Передбачена законодавцем можливість повернення грошових коштів у разі відмови покупця від товару чи послуги означає, що здійснення розрахункової операції при реалізації товарів (послуг) не вимагає збігу в часі цієї операції, зокрема, з фактичним наданням послуг. Необхідною умовою здійснення такої операції є реалізація товарів (послуг), тобто їх продаж у результаті вчиненого продавцем і покупцем правочину.

Згідно з наведеним в абзаці 15 статті 2 Закону № 265/95-ВР визначенням, розрахунковим документом є документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ та ін.), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

У пункті 3.1 Положення про форму та зміст розрахункового документа (затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року N 614, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за N 105/5296) зазначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Відповідно до п. 3.2 цього Положення обов`язковими реквізитами касового чека є, зокрема, його порядковий номер, найменування, кількість і вартість товару (послуг), дата й час проведення розрахункової операції та напис "фіскальний чек".

Порушення позивачем п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР також підтверджується фіскальним чеком від 25.08.2009 року.

Пунктом 6 статті 17 Закону № 265/95-ВР передбачено, що у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості до суб`єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 2 Закону №265/95, місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до абз. 4 п. 23 «Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року № 833 забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб`єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), визначений у Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637.

Пунктом 1.2 Положення визначено, що каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форму касових ордерів установлено наказом Міністерства статистики України від 15.02.96 N 51 "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій"; касові документи - документи (касові ордери та платіжні чи розрахунково-платіжні відомості, розрахункові документи, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку; касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов`язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з п. 3.2 Положення касові операції, що проводяться відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Згідно з пп. 4.5 п. 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року N 614, унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов`язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Норми закону (п. 13 ст. 3 Закону № 265/95) покладають на суб`єкта господарювання обов`язок забезпечити відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки така сума має відповідати загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно наведеного у Законі № 265/95 визначення (ст. 2) денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Таким чином, у денному звіті відображається повна інформація про денні підсумки розрахункових операцій. При цьому, сума коштів, зазначена у денному звіті РРО має відповідати сумі готівкових коштів на місці проведення розрахунків.

З аналізу наведених положень вбачається, що сума коштів з початку робочого дня, яка зазначена у денному звіті реєстратора має відповідати сумі коштів, що знаходиться в місці розрахунків.

Статтею 22 Закону № 265/95 визначено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб`єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п`ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

З урахуванням викладеного та враховуючи постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19.02.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2010 року у справі №2а-6523/09/2370 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Канівської об`єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби визначено Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України N 253 від 21.06.2001 року за N 268/5459.

Згідно з пп. 2.3 п. 2 Інструкції штрафна (фінансова) санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов`язання (без урахування пені та штрафних санкцій), справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним правил оподаткування, визначеними відповідними законодавчими та іншими відповідними нормативно-правовими актами, на підставі рішення контролюючого органу.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг`від 06.07.1995р. № 265/95-ВР суми фінансових санкцій, підлягають перерахуванню суб`єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

З огляду на вимоги пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні`від 04.12.1990 року № 509, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення штрафних (фінансових) санкцій.

Беручи до уваги те, що сума несплачених штрафних (фінансових) санкцій відповідача до Канівської об`єднаної державної податкової інспекції Черкаської області становить 10335 грн., докази сплати їх відповідачем станом на день розгляду спору відсутні, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 122, 128, ст.ст. 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до бюджету через Канівську об`єднану державну податкову інспекцію Черкаської області (19003, Черкаська область, м. Канів, вул. Енергетиків, 16, ідентифікаційний код 21367331) штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10335 (десять тисяч триста тридцять п`ять) грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий С.О. Кульчицький