Рішення

від 14.06.2024 по справі 620/5340/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/5340/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Бахмацької міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмачгазбудсервіс» про визнання протиправної та скасування вимоги,

У С Т А Н О В И В:

Бахмацька міська рада (далі Рада, позивач) 12.04.2024 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області (далі Управління, відповідач), у якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача від 01.04.2024 №262518-13/1193-2024.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірна вимога є необґрунтованою, безпідставною та не підтверджена відповідними доказами, а розмір збитків, завданих місцевому бюджету Бахмацької міської ради, визначено Управлінням з порушенням пункту 13 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». Так, потреба у виконанні додаткових обсягів робіт, не передбачених проектно-кошторисною документацією, виникла внаслідок просідання грунту та невідповідності (прорахунку) проектно-кошторисної документації розділу 9.8 ДСТУ-Н Б В.2.5-40:2009, а саме пункту 9.8.4. При цьому, виконання додаткових робіт, не передбачених проектно-кошторисною документацією, в тому числі прорахунки проектно-кошторисної документації, підтверджені інженером проєкту ПП «Модерн-ХХІ», директором ТОВ «Бахмачгазбудсервіс» та інженером технічного нагляду Ради.

Крім того, враховуючи положення чинного законодавства та умови Договору від 08.08.2023 №339, замовник має право вносити зміни у проектну та кошторисну документацію під час виконання робіт за умови, що вартість додаткових робіт, викликаних такими змінами, не перевищує 10 відсотків договірної ціни і не впливає на характер робіт, визначених у договорі підряду. Додаткові обсяги робіт, виконані згідно акта ф.КБ-2в від 29.11.2023 за листопад 2023 року в сумі 684580,37 грн., не перевищують 10 відсотків договірної ціни, а їх виконання не призвело до збільшення суми, визначеної у Договорі від 08.08.2023 №339.

Також позивач наголошував, що Управління під час проведення перевірки зведеного кошторисного розрахунку на додаткові роботи та локального кошторису на додаткові роботи від Ради не запитувало.

Ухвалою суду від 17.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, установлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, надав відзив на позов та пояснив, що в порушення вимог чинного законодавства України та умов Договору підрядником ТОВ «Бахмачгазбудсервіс» завищено обсяг та вартість виконаних ремонтно-будівельних робіт внаслідок зайвого включення до актів ф. КБ-2в додаткових робіт, обсяги яких не передбачено проектно-кошторисною документацією та локальними кошторисами до договірної ціни, а саме: улаштування вирівнювального шару з асфальтобетонної суміші із застосуванням укладальників асфальтобетону, перевезення ґрунту, використання піску природного (рядового) на загальну суму 684580,37 грн. Документи щодо внесення змін до проекту та проектно-кошторисної документації на перевірку не надавались. Крім того, при фактичному огляді не встановлено виконання робіт із улаштування вирівнювального шару з асфальтобетонної суміші із застосуванням укладальників асфальтобетону.

Позивач надав відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, покликаючись на його обґрунтованість. При цьому, Рада зазначила, що актом здійснено лише фактичний (поверхневий) огляд об`єкта будівництва без будь-якого встановлення відповідності виконаних робіт проектно-кошторисній документації. Крім того, комісією не досліджувалось виконання окремих видів робіт, передбачених документацією.

Від представника ТОВ «Бахмачгазбудсервіс» пояснення на позов не надійшли.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд враховує такі обставини.

Рада є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис (а.с. 54-57).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», підпункту 1 пункту 4 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №631, на підставі направлень на проведення перевірки закупівель, посадовими особами Управління проведено перевірку закупівель, здійснених Радою, інформацію про яку оприлюднено в електронній системі закупівель за номерами ID: UA-2023-06-14-009478-а («Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, а саме: «Капітальний ремонт покриття проїзної частини автомобільної дороги по вул. Соборності в м. Бахмач Ніжинського району Чернігівської області» І черга (код відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 45233000-9 Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг)», очікуваною вартістю 19553977,00 грн.), а також укладання договору про закупівлю та повноту його виконання (а.с. 33-36).

За наслідками перевірки складено акт від 20.02.2024 №18-30/4 (а.с. 37-46), у якому зазначено про порушення позивачем вимог чинного законодавства України при здійсненні закупівлі, а саме: Радою здійснено зайві виплати внаслідок завищення обсягу та вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 684580,37 грн., чим завдано збитків місцевому бюджету на відповідну суму.

Позивач подав заперечення на акт перевірки, які Управлінням не прийняті, про що складено відповідний висновок (а.с. 47-53).

01.04.2024 Управлінням винесено Раді вимогу №262518-13/1193-2024 щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства шляхом: розгляду результатів проведеної перевірки та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників Ради, винних у допущених порушеннях; забезпечення відшкодування зайво сплачених коштів в сумі 684580,37 грн. відповідно до норм статей 193, 199, 217, 218 Господарського кодексу України, статей 526, 611, 629 Цивільного кодексу України. У випадку неможливості забезпечення відшкодування у вищезгаданому порядку розглянути питання щодо відшкодування шкоди (збитків) з винної особи відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України (а.с. 7).

Вважаючи вказану вимогу Управління протиправною, Рада звернулась до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до положень статті 1 Закону України від 26.01.1993 №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі Закон №2939-ХІІ), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону №2939-XII орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; усуненням виявлених недоліків і порушень.

Згідно пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Згідно із пунктом 7 Положення №43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Пунктом 2 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №550), визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктами 4, 5 Порядку №550 передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться органами державного фінансового контролю відповідно до Закону та цього Порядку.

Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів проведення заходів державного фінансового контролю, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

За приписами частини першої статті 4 Закону №2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до положень пункту 6 Положення №43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Вказані положення кореспондуються з пунктами 7 та 10 статті 10 Закону №2939-XII, за приписами яких органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У частині другій статті 15 Закону №2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Згідно із пунктом 50 Порядку №550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема обов`язки для свого адресата, а відтак наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 09.03.2023 (справа №500/2489/21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі №820/3534/16 також дійшла висновку, що спір про правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, є публічно-правовим та підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що такий висновок був сформульований Верховним Судом України у постанові від 23 лютого 2016 року по справі № 818/1857/14, і Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цієї позиції.

При цьому, Верховний Суд у постановах від 20 лютого 2018 року та від 08 травня 2018 року у справах №822/2087/17 та №826/3350/17 відповідно зазначив, що висновок суду про те, що збитки контролюючим органом можуть бути стягнуті лише в ході відповідного судового процесу (а не шляхом пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги), не спростовує того, що «законна вимога» контролюючого органу, як індивідуально-правовий акт, повинна відповідати вимогам закону в частині її змісту і форми. Саме аналіз змісту вимоги контролюючого органу свідчить про те, чи такі вимоги дотримано та чи породжує така вимога права і обов`язки для підконтрольної установи.

З проведеного вище аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень як предмет судового контролю), висновується, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

Та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу, зокрема стягнення збитків у судовому порядку на підставі пункту 10 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII, з чим кореспондується пункт 50 Порядку №550, жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову.

За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред`явлення обов`язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.

Таку ж саму правову позицію Верховний Суд застосував, зокрема у постановах від 12 травня 2022 року у справі №620/4169/20, від 22 жовтня 2020 року у справі №820/3089/17, від 31 травня 2021 року у справі №826/18686/16, від 31 серпня 2021 року у справі №160/5323/20, від 02 листопада 2021 року у справі №420/6808/19.

У справі ж, що розглядається, зміст спірної вимоги, яка, як встановлено вище, є індивідуально-правовим актом, а відтак породжує права і обов`язки для підконтрольної установи, якій вона адресована, полягає в тому, щоб забезпечити відшкодування збитків, встановлених контролюючим органом.

Враховуючи вищенаведене, вирішення спору можливе в порядку адміністративного судочинства.

По суті виявлених порушень, суд зазначає таке.

08.08.2023 між Радою (замовник) та ТОВ «Бахмачгазбудсервіс» (підрядник) було укладено договір №339 на виконання робіт, відповідно до умов якого підрядник за завданням замовника зобов`язується якісно виконати на свій ризик власними і залученими силами, засобами і способами роботи по об`єкту: «Капітальний ремонт покриття проїзної частини автомобільної дороги по вул. Соборності в м. Бахмач Ніжинського району Чернігівської області» І черга. Склад та обсяги робіт, що є предметом Договору, визначається у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації на об`єкт. Договірна ціна цього Договору є тверда і визначається з урахуванням Настанови з визначення вартості будівництва, проектно-кошторисної документації, тендерної пропозиції підрядника та вимог чинного законодавства. Ціна Договору становить 17980 000,00 грн. Замовник має право вносити зміни у проектну та кошторисну документацію до початку робіт або під час їх виконання з повідомленням про це підрядника. При виявленні прорахунків у проектно-кошторисній документації підрядник має письмово повідомити про це замовника. Замовник має право вносити в ході виконання робіт зміни і доповнення до проектно-кошторисної документації щодо складу і обсягів робіт, а також, у разі необхідності, змінювати проектні рішення. Підрядник зобов`язаний враховувати ці зміни, якщо вони офіційно передані не менш ніж за 10 днів до дати початку виконання відповідних робіт (а.с. 11-18).

Відповідно до частин 3, 4 статті 844 Цивільного кодексу України зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв`язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Згідно пунктів 25, 28 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 року №668, якщо під час будівництва виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не врахованих проектною документацією, забезпечення якою покладено на замовника, і у зв`язку з цим у відповідному підвищенні твердої договірної ціни, підрядник зобов`язаний протягом визначеного договором підряду строку повідомити замовника про обставини, що призвели до виконання таких робіт, та подати замовнику пропозиції з відповідними розрахунками. Замовник протягом строку, визначеного договором підряду, розглядає зазначені пропозиції, приймає рішення по суті та повідомляє про нього підрядника.

Замовник має право вносити зміни у проектну та кошторисну документацію до початку робіт або під час їх виконання за умови, що вартість додаткових робіт, викликаних такими змінами, не перевищує 10 відсотків договірної ціни і не впливає на характер робіт, визначених у договорі підряду.

29.10.2023 ТОВ «Бахмачгазбудсервіс» на адресу Ради направлено лист про погодження виконання додаткових робіт для забезпечення задовільного експлуатаційного стану та безпеки дорожнього руху на автомобільній дорозі по вул. Соборності в м. Бахмач, у зв`язку з тим, що під час виконання будівельних робіт на об`єкті відбулось просідання ґрунту і виникла необхідність проведення додаткових робіт, у межах 10% від суми договору (улаштування дорожніх корит, улаштування основи із піщано-щебеневої суміші, улаштування вирівнювального шару з а/б суміші, укладання сталевих водопровідних труб, демонтаж ФЕМ та поребриків на ділянці просідання, монтаж ФЕМ та поребриків) (а.с. 28).

Головним інженером проекту, представником замовника та генпідрядника складено акт на додаткові роботи (а.с. 29).

Тобто потреба у виконанні додаткових обсягів робіт, не передбачених проектно-кошторисною документацією, виникла внаслідок просідання ґрунту та невідповідності (прорахунку) проектно-кошторисної документації розділу 9.8 ДСТУ-Н Б В.2.5-40:2009, а саме пункту 9.8.4, у якому зазначено, що при засипанні трубопроводів над верхом труби обов`язковим є улаштування захисного шару товщиною не менше 300 мм піщаного або м`якого місцевого ґрунту, що не містить твердих включень (щебенів, каменів, цегли тощо).

Рішенням Виконавчого комітету Бахмацької міської ради від 30.10.2023 №205 затверджено: зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва: «Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, а саме: Капітальний ремонт покриття проїзної частини автомобільної дороги по вул. Соборності в м. Бахмач Ніжинського району Чернігівської області». Коригування. Додаткові роботи. І черга, в сумі 684580,38 грн. та акт на додаткові роботи по об`єкту (а.с. 30-33).

Додатковими угодами від 31.10.2023 №1 та №2 сторонами внесено зміни до додатку №3 «Пан фінансування об`єкту» Договору від 08.08.2023 №339 (а.с. 19, 20).

Додатковою угодою від 29.11.2023 №3 зменшено ціну Договору від 08.08.2023 №339 на 937347,23 грн., у зв`язку з чим вона склала 17 042 652,77 грн. (а.с. 8-10).

ТОВ «Бахмачгазбудсервіс» виконало роботи по вищевказаному об`єкту відповідно до умов Договору від 08.08.2023 №339 та затвердженої проектно-кошторисної документації.

Рада оплатила виконані роботи на загальну суму 17042 652,77 грн. відповідно до акта ф.КБ-2в №1 від 31.10.2023 за жовтень 2023 року в сумі 16 358 072,40 грн. та акта ф.КБ-2в №2 від 29.11.2023 за листопад 2023 року в сумі 684 580,37 грн. (а.с. 21-27).

Суд звертає увагу, що додаткові обсяги робіт, виконані згідно вказаних актів ф.КБ-2в, не перевищують 10 відсотків договірної ціни та їх виконання не призвело до збільшення суми, визначеної в Договорі від 08.08.2023 №339.

Крім того, відповідно до пункту 4.40 Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281 (https://radnuk.com.ua/wp-content/uploads/2021/12/knu-nastanova-z-vyznachennya-vartosti-budivnycztva.pdf), кошти на покриття ризиків всіх учасників будівництва призначені на відшкодування: 1) збільшення об`ємів робіт спричиненого виконанням додаткових робіт та витрат, характер і методи виконання яких не можуть бути точно визначені під час проектування та уточнюються в процесі будівництва та виникнення додаткових витрат; 2) збільшення вартості об`єкта будівництва, спричиненого зміною будівельних норм та нормативних документів.

Як зазначає позивач, кошти в сумі 142652,77 грн. (з врахуванням ПДВ), включені в акт ф.КБ-2в від 29.11.2023 за листопад 2023 року, є коштами на покриття ризиків призначені на відшкодування збільшення об`ємів робіт, спричинених виконанням додаткових робіт, що підтверджені вищевказаним актом на додаткові роботи та зведеним кошторисним розрахунком вартості об`єкта: «Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, а саме: «Капітальний ремонт покриття проїзної частини автомобільної дороги по вул. Соборності в м. Бахмач Ніжинського району Чернігівської області». Коригування. Додаткові роботи. І черга», затвердженою рішення виконкому Бахмацької міської ради від 30 жовтня 2023 року №205.

Кошти на покриття ризиків в сумі 118 877,31 грн. (без врахуванням ПДВ) враховані в частині 9 договірної ціни (зі змінами), що є додатком до додаткової угоди №3 до Договору від 08.08.2023 №339, що не узгоджується з висновками, викладеними у спірній Вимозі.

Крім того, акт ф.КБ-2в від 29.11.2023 за листопад 2023 року погоджено інженером технічного нагляду, який відповідно до статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» та пункту 5 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №903, проводить перевірку відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації.

З огляду на викладене, суд ставиться критично до покликань відповідача на те, що актом від 12.02.2024 підтверджується відсутність виконання підрядником додаткових робіт із улаштування вирівнювального шару з асфальтобетонної суміші із застосуванням укладальників асфальтобетону, оскільки він містить опис лише фактичного (поверхневого) огляду об`єкта будівництва, без встановлення відповідності виконаних робіт проектно-кошторисній документації (а.с. 97-99).

Відповідно до пункту 6.2. Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва» за твердої договірної ціни взаєморозрахунки провадяться на підставі виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні. При взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт кошти на покриття ризиків враховуються в «Актах приймання виконаних будівельних робіт» або в «Звітах про виконання робіт за контрактом на об`єкті будівництва за період (місяць/рік)» пропорційно вартості виконаних у звітному періоді робіт, в розмірі передбаченому договірною ціною без підтвердження розрахунками.

З огляду на встановлені обставини та норми права, суд вважає твердження органу державного фінансового контролю щодо незаконності видатків, що призвели до втрат бюджету в сумі 684580,37 грн., безпідставними та такими, що не відповідають змісту договірних відносин та положенням чинного законодавства.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому судом враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотримуватися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

З огляду на сукупність викладених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість належними і допустимими доказами позовних вимог та необхідності їх задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Бахмацької міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмачгазбудсервіс» про визнання протиправної та скасування вимоги - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 01.04.2023 №262518-13/1193-2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області на користь Бахмацької міської ради судові витрати в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 14 червня 2024 року.

Позивач: Бахмацька міська рада (код ЄДРПОУ 04061702, вул. Соборності, 42, м. Бахмач, Чернігівська область, 16501).

Відповідач: Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 40919597, вул. Єлецька, 11, м. Чернігів, 14000).

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ''Бахмачгазбудсервіс'' (код ЄДРПОУ 35800585, вул. Комунальна, 1, м. Конотоп, Сумська область, 41608).

Суддя С.В. Бородавкіна