Постанова

від 13.06.2024 по справі 201/6220/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Єдиний унікальний номер судової справи 201/6220/24

Номер провадження 3/201/2664/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Ополинська І.Г., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ГУ ДПС у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , керівника ТОВ «СПМК 739» (код ЄДРПОУ 40713217), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №38064/04-36-04-07/40713217 від 21.05.2024 року, при проведенні на підставі ст. 75, ст. 76 глави 8 розділу ІІ Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (далі Кодекс) камеральної перевірки ТОВ «СПМК 739» (код ЄДРПОУ 40713217), Україна, 49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Соборний р-н, вул. Мандриківська, буд. 47, з питання своєчасності сплати податку на прибуток встановлено, що посадова особа ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , будучи головним бухгалтером ТОВ «СПМК 739» (код ЄДРПОУ 40713217), вчинив правопорушення з питання несвоєчасного подання до установи банку платіжних доручень на перерахування узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2021 рік (від 22.02.2022 №9432374989) по строку сплати 01.08.2022, що спричинило виникнення податкового боргу, чим порушено вимоги п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 57.1 ст. 57 Кодексу, фактично погашено 04.03.2024 року, що підтверджено актом камеральної перевірки з питання порушення терміну сплати (перерахування) податку на прибуток №29237/04-36-04-07/40713217 від 25.04.2024, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-2 КУпАП.

В судове засідання 13 червня 2024 року ОСОБА_1 не з`явився до канцелярії суду подав заяву про проведення судового засідань за його відсутності та зазначив, що не оспорює обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, яка зареєстрована в АСД суду за №20319 від 04.06.2024 року.

Отже, ураховуючи заяву ОСОБА_1 вважаю за можливе провести розгляд даної справи за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до таких висновків.

Згідно з фактичними обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення № 38064/04-36-04-07/40713217 від 21.05.2024 року, складеного стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, інкриміноване останньому адміністративне правопорушення вчинено 01.08.2022 року.

Відповідно доч.2ст.19КонституціїУкраїни, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно звимогами ст.7КУпАП,провадження всправах проадміністративні правопорушенняздійснюється наоснові суворогододержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Питання закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення врегульовано статтею 247 КУпАП. Приписи цієї статті встановлюють обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення. Зокрема, відповідно до пункту 7 частини першої цієї статті до підстав, за наявності яких провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, віднесено закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Разом з цим, частина 2 статті 38 КУпАП передбачає, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов:

-вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення;

-закінчення встановленого законом двомісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення правопорушення (при триваючому правопорушенні не пізніш як через два місяці з дня його виявлення), за винятком справ про адміністративні правопорушення, які відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді), та за якими такий строк становить три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення, а щодо правопорушень, пов`язаних з корупцією, шість місяців з дня їх виявлення, але не пізніше двох років з дня їх вчинення.

Крім того, визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Отже, суди при здійсненні правосуддя повинні діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручаючись у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.

Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадженняпро адміністративні правопорушення.

Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, зокрема, в Рішенні від 09 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України" (заява №21722/11) зазначено про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Таким чином, враховуючи, що з моменту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП тримісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності сплинув, провадження у цій справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 1, 7, 38, 247, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП України закрити, у зв`язку зі збігом строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І.Г. Ополинська