Рішення

від 13.06.2024 по справі 206/683/24

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа 206/683/24

Провадження 2-др/206/12/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року м. Дніпро

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

за участі секретаря Погребної А.О.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, яка подана у цивільній справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Інвестстандарт» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна,

В С Т А Н О В И В:

22травня 2024року Самарськимрайонним судомпостановлено судоверішення узазначеній вищесправі.Задоволено позовнівимоги Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансова компанія «Інвестстандарт». Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестстандарт» іпотекодержателем за іпотечним договором №014/137407/3182/1 від 27.09.2007 року,що був укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 щодо предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 56,6 кв.м., житловою площею 41,0 кв.м., в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором №014/137407/3182 від 27.09.2007 року, що укладений між ОСОБА_2 і Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль». Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестстандарт» судові витрати у розмірі 2032,33 грн (дві тисячі тридцять дві гривні 33 копійки) з кожного.

28 травня 2024 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу. У заяві представник позивача вказує на те, що 22.05.2024 судом ухвалено рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Інвестстандарт». Судом не було вирішено питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу. У позовній заяві позивачем було заявлено, що позивач очікує понести судові витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 15000,00 грн., докази на підтвердження понесених позивачем судових витрат у цій справі будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Реальний розмір понесених позивачем судових витрат на оплату правничої допомоги складає 16500,00 грн. На підтвердження розміру цих витрат позивач подав суду копію догвоору-доручення про надання правової допомоги №б/н від 22.01.2024 з додатком №1; копію акту приймання-передачі наданих послуг до договору -доручення про надання правової допомоги від 22.01.2024, що містить детальний опис виконаних адвокатом в межах справи робіт.

30 травня 2024 року представником відповідачів ОСОБА_9 подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якій представник вказує на те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження оплати витрат на професійну правничу допомогу( квитанції, платіжного доручення тощо). Оскільки позивачем не надано доказів про сплату гонорару адвокату, тому підстав для стягнення судових витрат не має. Крім того, представник відповідача вказує на те, що заявлена позивачем сума у розмірі 16500,00 грн. є значно завищеною та не є співмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) по даній справі. Просив відмовити в задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі.

Представник позивача 07.06.2024 року подав заперечення проти заперечень представника відповідача, в яких зазначає, що існує усталена практика судів, згідно з якою судові витрати на оплату правничої допомоги, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, підлягають стягненню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено. Також зазначає, що подаючи заяву про зменшення розміру судових витрат представник відповідачів вказує на їх неспівмірність із складністю справи, але в чому полягає неспівмірність не зазначено. Просив заяву задовольнити, ухвалити у справі додаткове рішення.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду заяви повідомлені належним чином. Представник позивача подав заяву про розгляд заяви без його участі.

Дослідивши подані до заяви письмові докази, суд встанови таке.

У позовній заяві позивач вказував на те, що він очікує понести судові витрати на надання правничої допомоги у розмірі 15000,00 грн., детальний розрахунок яких буде надано протягом п`яти днів після прийняття судового рішення.

До заяви про ухвалення додаткового рішення, представником позивача надано суду: Договір доручення про надання правової допомоги №б/н від 22.01.2024.

Згідно із п.4.1 Договору вартість послуг визначається Додатком №1до цього Договору. Після надання послуг за цим Договором Адвокатом, Сторони складають та підписують Акт

Пунктом 4.2 встановлено, що сума гонорару Адвоката призначається незалежно від фактичного обсягу наданих послуг та зазначається сторонами в Акті наданих послуг . Гонорар сплачується протягом десяти робочих днів з дня підписання сторонами Акту наданих послуг.

У Додатку №1 до Договору доручення про надання правової допомоги №б/н від 22.01.2024 визначена вартість послуг, що надаються Адвокатом Клієнту.

Між сторонами договору підписаний Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору доручення про надання правової допомоги №б/н від 22.01.2024, згідно із яким загальна сума гонорару адвоката встановлена у розмірі 16500,00 грн.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу, витрат, пов`язаних з витребуванням доказів (ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові втирати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

В той же час, відсутність заперечень з боку відповідача не може мати наслідком стягнення з нього витрат на правову допомогу в такому розмірі, що очевидно призведе до надмірного обтяження відповідача. В даному випадку суд звертає увагу, що дослідження судом співмірності витрат на правову допомогу здійснюється судом навіть у тому випадку, коли сам відповідач не надає будь-яких письмових заперечень.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з Законом "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Цим Законом визначено, що представництво це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Дослідивши Акт приймання передачі наданих послуг від 22.05.2024 року у суду не виникає сумнівів у реальності наданих адвокатом послуг, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг).

Разом з цим, суд при визначені розміру судових витрат, враховує також чи є розмір таких витрат пропорційним до предмета спору, в також значення справи для сторін. При визначенні суми відшкодування суд має виходити також з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, судом встановлено, що підставою виникнення даного позову стали неправомірні дії самого позивача ТОВ «ФК «Інвестстандарт», а саме укладення договору відступлення прав вимоги за іпотечним договором із фізичною особою ОСОБА_5 , що встановлено постановою Великої Палати Верховного суду від 08 листопада 2023 року у справі №206/4841/20.

За такихпідстав,з урахуванням принципу справедливості та розумності, а також складності справи та значення даної справи для сторін, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу до 6000,00 грн, стягнувши вказану суму з кожного з відповідачів по 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст.81,126,133, 137, 140, 141,265, 270, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестстандарт» судові витрати на професійну правничу допомогу по 2000,00 (дві тисячі) гривень з кожного.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (підписання).

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.П. Прінь