Ухвала

від 17.06.2024 по справі 953/5202/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/5202/24

н/п 2/953/2755/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року м.Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Кононенко Т.О. розглянувши матеріали позовної заяви ТОВ «ЛІСНЕ», в особі ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним та зобов`язання повернути майно,

встановив:

До Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ТОВ «ЛІСНЕ», в особі ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним та зобов`язання повернути майно.

Дослідивши матеріали позову, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі за вказаним позовом, враховуючи наступне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.

Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Статтею 1тачастиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу Українивизначено юрисдикцію та повноваження господарських судів, установлено порядок здійснення судочинства у господарських судах, а також регламентовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначеностаттею 20 Господарського процесуального кодексу України, за змістомпунктів 3,4,15 частини першоїякої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Натомість відповідно дочастини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно достатті 15 Цивільного кодексу Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб, зокрема, визнання правочину недійсним (частина перша,пункт 2 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).

Згідно зчастинами першоютадругою статті 203 Цивільного кодексу Українизміст правочину не може суперечитицьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленічастинами першою-третьою,п`ятоюташостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 Цивільного кодексу України).

Разом з тим відповідно дочастин першої,третьої статті 167 Господарського кодексу Україникорпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб`єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи.

Тобто, якщо учасник (акціонер) господарського товариства обґрунтовує позовні вимоги про визнання недійсним договору про відчуження майна цього товариства порушенням останнім в ході статутної діяльності корпоративних прав такого учасника (акціонера), то цей спір підвідомчий господарським судам незалежно від того, чи є іншим відповідачем у справі (разом з таким товариством) фізична особа - сторона оспорюваного договору.

Подібні за змістом правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 28 серпня 2018 року у справі № 902/458/16 (провадження № 12-146гс18) та від 12 вересня 2018 року у справі № 308/11659/16-ц (провадження № 14-391цс18).

Отже, встановивши, що спірні правовідносини виникли з порушення корпоративних прав, суд доходить висновку про віднесення цього спору до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Зважаючи на вищевикладені положення процесуального закону, враховуючи суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності, суд доходить висновку, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду, відтак даний позов не підсудний Київському районному суду м. Харкова та належить до юрисдикції господарського суду.

Згідно зч.2-5ст.186ЦПК Українипро відмовуу відкриттіпровадження усправі постановляєтьсяухвала непізніше п`ятиднів здня надходженнязаяви.Така ухваланадсилається заявниковіне пізнішенаступного дняпісля їїпостановлення впорядку,встановленому статтею272цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 186, 260, 261, 272, 353 ЦПК України, ст.ст. 4, 20, 45, ГПК Українисуд -

постановив:

У відкритті провадження у цивільній справі за позовом ТОВ «ЛІСНЕ», в особі ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним та зобов`язання повернути майно відмовити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Т.О. Кононенко