Рішення

від 20.05.2024 по справі 314/1868/24

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/1868/24

Провадження № 2/314/864/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2024 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Мануйлової Н.Ю., секретар судового засідання Рясна А.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Вільнянськ в порядку загального позовного провадження цивільну справу №314/1868/24 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

23.04.2024 позивач через свого представника адвоката Зіменко О.В. звернувся до суду із позовом до виконавчого комітету Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області в якій просив про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обгрунтування вимог зазначилв, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , актовий запис про смерть ;19 складений Вільнянським відділом ДРАЦС у Запорізькому районі Запорізької області ПМУ МЮ (м.Одеса), що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим повторно 04 квітня 2024 року.

За час життя ОСОБА_2 залишив заповіт, посвідчений 27.07.2018 року приватним нотаріусом Вільнняського районного нотаріального округу Кравченко О.М,, зареєстрованого в реєстрі за №523, за змістом якого заповів земельну ділянку площею 7.1181 га, кадастровий номер 2321587300:04:001:0101, яка розташована на території Тернівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ОСОБА_1 .Про наявність заповіту позивач не знав.

Влітку 2022 року на його електронну адресу почали надходити листи із повідомленням про те, що, начебто на його ім`я ОСОБА_2 складено заповіт. Текст повідомлень був на англійській мові, тому довіри до таких листів у позивача не було. Проте, в подальшому, скориставшись послугами перекладача, ОСОБА_1 було роз`яснено, що листи на електронну адресу надходять із Америки, та відповідно до змісту листів, повідомляється про те, що знайомі померлого ОСОБА_2 , виїхали до Америки на постійне місце проживання, та знайшли відповідний документ, мають намір направити заповіт на адресу ОСОБА_1 .

Позивач надав адресу для листування свого адвоката Зіменко О.В., та 09.09.2023 року на ім`я адвоката Зіменко О.В. із штату Денвер США направлено лист, який надійшов тільки наприкінці березня 2024 року.

Після отримання листа, позивачем було отримано у відділі ДРАЦС свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , та подано заяву про прийняття спадщини за заповітом до приватного нотаріуса Запорізького районного нотаріального округу Тиханської С.Я., де заведено спадкову справу.

Проте, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.04.2024 №78/02-4/18-2024 приватним нотаріусом Тиханською С.Я., відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, з причини пропущення встановленого законом 6-ти місячного строку для прийняття спадщини.

Відповідно до довідки Петро-Михайлівської сільської ради від 05.04.2024 №52, померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із ним на день смерті зареєстрованих не було. Тернівською сільською радою заповіт не посвідчувався.

Інші спадкоємці окрім позивача відсутні.

Всі ці причини позивач вважає поважними для пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки про наявність заповіту складеного на його ім`я не знав.

Просить визнати причину пропуску строку для прийняття спадщини поважною, та визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Представниця позивача подав до суду заяву у якій просила суд розглянути справу без участі сторони позивача, на задоволенні позовної заяви наполягають.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст.200ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , актовий запис про смерть ;19 складений Вільнянським відділом ДРАЦС у Запорізькому районі Запорізької області ПМУ МЮ (м.Одеса).

За час життя ОСОБА_2 залишив заповіт, посвідчений 27.07.2018 року приватним нотаріусом Вільнняського районного нотаріального округу Кравченко О.М,, зареєстрованого в реєстрі за №523, за змістом якого заповів земельну ділянку площею 7.1181 га, кадастровий номер 2321587300:04:001:0101, яка розташована на території Тернівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ОСОБА_1 .

09.09.2023 на ім`я адвоката Зіменко О.В. із штату Денвер США направлено лист.

Відповідно до матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Тиханською С.Я. заведено спадкову справу, та позивачеві видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.04.2024 №78/02-4/18-2024 з причини пропущення встановленого законом 6-ти місячного строку для прийняття спадщини.

Інші спадкоємці до нотаріуса не зверталися, заяви про прийняття спадищини, крім позивача, іншими особами подані не були.

Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що передбачено ч.1ст.1270 ЦК України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, що зазначено у ч.3ст.1272 ЦК України.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з ст. 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви які про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивач посилався на необізнаність про складення на його ім`я заповіту.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч.2 ст.1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону». Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

На підставі викладеного, керуючись12, 13, 76, 78, 81, 89, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , - два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20.05.2024.

Суддя Наталія Юріївна Мануйлова

20.05.2024