Постанова

від 07.06.2024 по справі 495/401/24

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/401/24

Номер провадження 3/495/271/2024

07 червня 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Савицький С.І.,

при секретарі Гасанзаде М.Р.

за участю прокурора Чернова В.С.

особи яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1

представника особи яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Биковського В.Д.

розглянувши матеріали, що надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Одеській області ДСР НП України про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні ОСОБА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До провадження Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла справа №495/401/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП.

Як вбачається з протоколу №148/2024 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 11.01.2024 року, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора комунального закладу «Білгород-Дністровський педагогічний фаховий коледж», будучи суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час прийняття рішення та вчинення дій, щодо укладання договору №39 від 15.08.2023 між КЗ «Білгород-Дністровський педагогічний фаховий коледж» та ФОП « ОСОБА_2 » код: НОМЕР_1 , з яким у нього інші позаслужбові стосунки, що виникають у зв`язку з членством та діяльністю в громадській організації «Товариство польської культури імені Адама Міцкевича у місті Білгород-Дністровському та районі» ЄДРПОУ: 40208119, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією передбачене ч.1 ст. 172-7 КУпАП.

До провадження Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла справа №495/402/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП.

Як вбачається з протоколу №149/2024 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 11.01.2024 року, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора комунального закладу «Білгород-Дністровський педагогічний фаховий коледж», будучи суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час прийняття рішення та вчинення дій, щодо укладання договору №51 від 06.11.2023 між КЗ «Білгород-Дністровський педагогічний фаховий коледж» та ФОП « ОСОБА_2 » код: НОМЕР_1 , з яким у нього інші позаслужбові стосунки, що виникають у зв`язку з членством та діяльністю в громадській організації «Товариство польської культури імені Адама Міцкевича у місті Білгород-Дністровському та районі» ЄДРПОУ: 40208119, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією передбачене ч.1 ст. 172-7 КУпАП.

До провадження Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла справа №495/403/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

Як вбачається з протоколу №150/2024 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 11.01.2024 року, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора комунального закладу «Білгород-Дністровський педагогічний фаховий коледж», будучи суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, що укладання договору №39 від 15.08.2023 року між КЗ «Білгород-Дністровський педагогічний фаховий коледж» та ФОП « ОСОБА_2 » код: НОМЕР_1 , з яким у нього інші позаслужбові стосунки, що виникають у зв`язку з членством та діяльністю в громадській організації «Товариство польської культури імені Адама Міцкевича у місті Білгород-Дністровському та районі» ЄДРПОУ: 40208119, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією передбачене ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

До провадження Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла справа №495/404/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

Як вбачається з протоколу №151/2024 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 11.01.2024 року, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора комунального закладу «Білгород-Дністровський педагогічний фаховий коледж», будучи суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, що укладання договору №51 від 06.11.2023 року між КЗ «Білгород-Дністровський педагогічний фаховий коледж» та ФОП « ОСОБА_2 » код: НОМЕР_1 , з яким у нього інші позаслужбові стосунки, що виникають у зв`язку з членством та діяльністю в громадській організації «Товариство польської культури імені Адама Міцкевича у місті Білгород-Дністровському та районі» ЄДРПОУ: 40208119, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією передбачене ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до ч.2ст.36 КУпАПсправи №495/401/24 (провадження 3/495/271/24), №495/402/24 (провадження 3/495/272/24), №495/403/24 (провадження 3/495/273/24), №495/404/24 (провадження 3/495/274/24) розглядалися одночасно.

В судовому засіданні адвокат Биковський В.Д., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , просив закрити провадження по зазначених вище адміністративних справах, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень з підстав, зазначених у поданих до суду клопотаннях.

В судовому засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 підтримав думку свого адвоката.

В судовому засіданні прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури Чернов В.С. просив закрити провадження по справі у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора та сторони особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суд приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до зазначених вище адміністративних протоколів ОСОБА_1 інкримінується, що він перебуваючи на посаді директора комунального закладу «Білгород-Дністровський педагогічний фаховий коледж», будучи суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час прийняття рішення та вчинення дій, щодо укладання договору №39 від 15.08.2023 року, згідно якого продавець зобов`язується продати наступний товар: гравій, пісок, щебінь і наповнювачі, а покупець прийняти та оплатити вказаний товар в порядку та умовах, визначених в цьому договорі, сума договору складає 20790,00 грн., та щодо укладання договору №51 від 06.11.2023 року, згідно якого продавець зобов`язується продати наступний товар: конструкції та їх частини (лоток, плитка плоска, труба), а покупець приймає та оплачує вказаний товар в порядку та умовах, визначених в цьому договорі, сума договору складає 99360,00 грн., чим начебто вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією передбачене ч.1 ст. 172-7 КУпАП.

Окрім того, ОСОБА_1 , інкримінується те, що перебуваючи на посаді директора комунального закладу «Білгород-Дністровський педагогічний фаховий коледж», будучи суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, що укладання договору №39 від 15.08.2023 року та №51 від 06.11.2023 року між КЗ «Білгород-Дністровський педагогічний фаховий коледж» та ФОП « ОСОБА_2 » код: НОМЕР_1 , з яким у нього інші позаслужбові стосунки, що виникають у зв`язку з членством та діяльністю в громадській організації «Товариство польської культури імені Адама Міцкевича у місті Білгород-Дністровському та районі» ЄДРПОУ: 40208119, чим вчинив адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією передбачені ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

Частиною 1 ст. 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Частиною 2 ст.172-7 КУпАПпередбачена відповідальністьза вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до Примітки до зазначеної вище статті, під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

При цьому,ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції»(даліЗакону) визначено поняттяправопорушення, пов`язаного із корупцієюдіяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Так, зокрема уст.1 Закону України «Про запобігання корупції»дано визначення термінів потенційний та реальний конфлікт інтересів.

Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2017 року № 223-943/0/4-17 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» зазначено, що аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;

3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.

При цьому, п.п. 2 та 3 ч. 1 ст. 28 Закону встановлюють, що особи, зазначені у п.п. 1, 2 ч. 1ст. 3 цього Закону, зобов`язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органіНаціональне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 02 квітня 2021 року № 5 затверджено Методичні рекомендації щодо застосування окремих положень Закону України«Про запобіганнякорупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції.

Відповідно до зазначених роз`яснень реальний конфлікт інтересів виникає у разі наявності впливу приватного інтересу на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи не вчинення дій під час реалізації таких повноважень. Тому навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Приватний інтерес може впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи не вчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними.

Відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 квітня 2017 року № 1395/5 «Про затвердження Методології проведення антикорупційної експертизи» дискреційні повноваженнясукупність прав та обов`язків органів держаної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом-нормативно-правового акту.

Суд звертає увагу, що укладені договори між Комунальним закладом «Білгород-Дністровський педагогічний фаховий коледж» та ФОП « ОСОБА_2 » були укладені з використанням електронної системи закупівель з дотриманням процедури та принципів публічних закупівель перередбачених Законом України «Про публічні закупівлі».

Окрім того, саме лише посилання в зазначених вище адміністративних протоколах про те, що з ФОП ОСОБА_2 . ОСОБА_1 перебуває у позаслужбових відносинах, оскільки він та ОСОБА_2 є співзасновниками Громадської організації «Товариство польської мови та культури імені Адама Міцкевича у місті Білгород-Дністровському та районі», не відповідають дійсності та саме по собі не утворює складу інкримінованих ОСОБА_1 адміністративних правопорушень.

Так, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію громадського об`єднання як громадської організації чи громадської спілки від 29.12.2015 року №1452076, мета Громадської організації «Товариство польської мови та культури імені Адама Міцкевича у місті Білгород-Дністровському та районі»: задоволення спільних інтересів, культурно-освітніх потреб, прав і свобод членів спілки польського походження, етнічних поляків, які проживають у місті Білгород-Дністровському, смт Затока, смт Сергіївка та Білгород-Дністровському районі, з особливим акцентом на виховання молоді у відповідності до найкращих історичних, культурних, духовних цінностей Батьківщини; культурно-національного відродження; плекання і підтримки польської мови в ім`я її вільного розвитку на рівні з іншими національними мовами України.

Вищезазначене підтверджується також п.2 Статуту Громадської організації «Товариство польської мови та культури імені Адама Міцкевича у місті Білгород-Дністровському та районі», затвердженої Загальними зборами членів зазначеної вище громадської організації (протокол №1 від 17 грудня 2015 року).

Тобто, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співзасновникамигромадської організації, діяльністьякої ненаправлена наотримання прибутку,а створенасаме для задоволення соціальних та культурних потреб,а твердження, щоя та ОСОБА_2 перебуваємо у позаслужбових відносинах, зокремадружніх,не підтверджені жодниминалежними тадопустимими доказами.

Згідно Методичних рекомендацій «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» №13 від 21.10.2022 року (надаліМетодичні рекомендації) НАЗК зауважує на тому, що приватним інтересом може вважатися будь-який як майновий, так і немайновий інтерес.Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу чи зумовлювати його виникнення за певних умов.

До приблизного переліку позаслужбових стосунків із фізичними чи юридичними особами, що можуть зумовлювати виникнення приватного інтересу Методичні рекомендації відносятьсімейні стосунки, особисті стосунки, дружні стосунки, тощо.

При вирішенні питання щодо наявності приватного інтересу у сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та зв`язки особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.

Приватний інтерес може впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними.

У Постанові Касаційного адміністративного суду від 20 травня 2020 р. у справі №160/5162/19 Верховний Суд сформулював такі положення щодо розуміння приватного інтересу: а) перелік стосунків у визначенні поняття «приватний інтерес» не є вичерпним, у ньому окреслено лише найбільш типові форми стосунків, які можуть зумовлювати наявність майнового чи немайнового інтересу; б) для встановлення наявності / відсутності приватного інтересу слід брати до уваги увесь спектр своїх не лише правових (юридичних), а й соціальних (приватних) відносин, які зумовлюють виникнення майнового чи немайнового інтересу; в) для виникнення приватного інтересу визначальною є спроможність відповідних відносин (незалежно від того, чи існували вони у минулому або існують тепер) спричинити виникнення приватного інтересу; г) приватний інтерес може мати своїм наслідком як позитивний вплив (особа має прагнення віддячити тощо) на ситуацію, так і негативний (завдати клопоту тощо).

При цьому, виходячи із наведених положень, про наявність приватного інтересу можна стверджувати не у будь-якій ситуації, що стосується певної особи, а лише тоді, коли вона безпосередньо пов`язана із особистими майновими чи немайновими інтересами особи, що можуть бути відокремлені від публічних інтересів (інтересів її служби). В будь-якому випадку, наявний у правопорушника факт приватного інтересу має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений.

Крім того, приватний інтерес повинен бути таким, що здатний вступити у суперечність із службовими чи представницькими повноваженнями особи, яка виконує функції держави або місцевого самоврядування.

Аналізуючи судову практику у справах про застосуванняст. 172-7 КУПАП, варто звернути увагу на правову позицію, викладену у Постанові Одеського апеляційного суду від 14.12.2021 по справі № 513/110/21, згідно з якою суб`єктивна сторона правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченогост. 172-7 КУпАП, характеризується тим, що воно вчиняється умисно; особа, яка його вчиняє, усвідомлює, що вона не повідомляє про наявність у неї реального конфлікту інтересів або вчиняє дії чи приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів; у випадку, якщо поведінка та дії особи вчиняються із суворим дотриманням закону та в його межах, матеріали адміністративного правопорушення повинні чітко визначати та розкривати - в чому саме тоді полягає вплив суперечності на об`єктивність та неупередженість рішень, що приймаються особою.

Зважаючи на це, необхідно довести поза розумним сумнівом те, що уповноважена на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування особа діяла умисно та поза рамками закону, і до цього її спонукав конкретно визначений приватний інтерес, а не вимоги закону діяти певним чином.

Суд приймаєдо увагита погоджуєтьсяз твердженнямсторони особи,яка притягаєтьсядо адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,що сампо собіпротокол проадміністративне правопорушенняне можебути беззаперечнимдоказом виниособи втому чиіншому діянні,оскільки неявляє собоюімперативного фактудоведеності виниособи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом, оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного розумного сумніву в цьому, тоді як наявність такого розумного сумніву у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року (заява № 10519/83, п. п. 29, 30), тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст. ст.245,251,252,280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Положенняст. 7 КУпАПпередбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідност.251 КУпАПє будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.2ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Ст.62 Конституції Українивстановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини у п.39 рішення від09.06.2011 року (Заява № 16347/02) у справі "Лучанінова проти України" (яке стосувалось притягнення заявниці до адміністративноївідповідальності заст.51 КУпАП)зауважив, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням, Суд вважає, що провадження, про яке йдеться, є кримінальним для цілей застосування Конвенції (див. рішення у справах "Езтюрк проти Німеччини" (Ozturk v. Germany), від 21 лютого 1984 року, пп. 52-54, Series A № 73; "Лауко проти Словаччини" (Lauko v. Slovakia), 2 вересня 1998 року, пп. 56-59, Reports of Judgments and Decisions 1998-VI; та ухвалу щодо прийнятності у справі "Рибка проти України" (Rybka v. Ukraine), заява № 10544/03, від 17 листопада 2009 року).

Згідно зст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішенняхнеодноразовонаголошував, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2ст. 172-7 КУпАПє недоведеною, а факт наявності у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів, про який він був зобов`язаний повідомити у встановленому законом порядку, а також факт вчинення ним дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні та був спростований наявними в матеріалах справи доказами, а тому в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2ст. 172-7 КУпАП.

Суд приходить до висновку, що докази, надані на підтвердження вини ОСОБА_1 викликають розумні сумніви, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а також положення про те, що докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».

Відповідно до частини 4статті 38 КУпАПадміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями212-15,212-21цьогоКодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Таким чином, при перевірці дотримання строків накладення на особу адміністративного стягнення за вчинення нею адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, підлягає з`ясуванню фактичний момент виявлення такого проступку, оскільки саме з дня такого виявлення повинні обчислюватися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, а також день вчинення правопорушення.

Суд зазначає, що днем вчинення адміністративних правопорушень, зазначених у вищевказаних протоколах про адміністративне правопорушення є 15.08.2023, 06.11.2023.

Таким чином, враховуючи викладене, строк накладення стягнення у даній справі на час розгляду справи закінчився.

Статтею 247 КУпАПпередбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в тому числі, у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихстаттею 38 цього Кодексу.

КУпАПчітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії.

Дана норма є імперативною і не передбачає обов`язку суду визначати питання винуватості чи невинуватості особи, оскільки по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що на даний час закінчився строк накладення адміністративного стягнення та що згідно п. 7ст.247КУпАП це є обставиною, яка виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі в частині вчинених вищевказаних адміністративних правопорушень необхідно закрити з підстав закінчення строків для накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ст.36КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи, що ці обидва провадження перебувають на розгляді одного судді, та ту обставину, що до адміністративної відповідальності притягується одна і та ж особа та за вчинення аналогічних правопорушень, які кваліфікуються за ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, для повноти і об`єктивності розгляду справ, з метою недопущення порушення прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне об`єднати матеріали адміністративної справи №495/401/24, №495/402/24, №495/403/24, №495/404/24 у відношенні ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП в одне провадження та присвоїти справі №495/401/24.

Керуючись ст. 7, 36, 38, 172-7, 247, 251, 252, 280, 284 КУпАП України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Справи про адміністративні правопорушення №495/401/24, №495/402/24, №495/403/24, №495/404/24 у відношенні ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП об`єднати в одне провадження та присвоїти справі №495/401/24.

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

Провадження по справі №495/401/24 про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАп.

Повний текст даної постанови складено та проголошено 14.06.2024 року о 09.00 год. у залі судових засідань, розташованої за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Військової слави, 27.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.

Суддя С.І. Савицький