Ухвала

від 13.06.2024 по справі 523/9750/24

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/9750/24

Провадження №2/523/4474/24

У Х В А Л А

"13" червня 2024 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду міста Одеси Малиновський О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Суворовського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 12.06.2024р. звернулась до суду в порядку позовного провадження з позовною заявою в якій просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині не зняття арешту, зобов`язати відповідача зняти арешт з нерухомого майна, накладений постановою державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції від 24.10.2014р., накладеного у межах виконавчого провадження № 44717031.

Суддя вивчивши матеріали справи прийшов до наступного висновку.

За змістом частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звертаючись до суду з позовом про зняття арешту ОСОБА_1 посилається на те, що зазначений вище арешти на нерухоме майно, яке їй належить на праві власності був накладений державними виконавцями під час виконання виконавчого листа за якими вона була боржником у виконавчих провадженнях. Отже, обґрунтування позовної заяви фактично зводиться до неправомірності дій державного виконавців під час проведення примусових виконавчих дій, у тому числі і в частині накладання арешту.

Як було роз`яснено в пункті 5 Постанови Пленуму ВССУ від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК (в редакції 2003р.). Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.

У зв`язку із цим боржник не може пред`являти такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення спірного питання.

У разі пред`явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК (в редакції 2003р.).

Порядок оскарження дій державного виконавця передбачений Розділом VІІ ЦПК України в редакції 2017р.

Згідно пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Зважаючи на викладене суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід відмовити у відкритті провадження у справі за її позовними вимогами про зняття арешту.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.2 ст.186 ЦПК України,

УХВАЛИВ

Відмовити ОСОБА_1 до Суворовського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту у відкритті провадження у справі за позовом про зняття арешту.

Роз`яснити ОСОБА_1 право на звернення до суду за захистом порушеного права в порядку, передбаченому Розділом VІІ ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складення повної ухвали суду.

Повну ухвалу суду складено та підписано 13 червня 2024р.

Суддя