Вирок

від 17.06.2024 по справі 199/4276/24

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/4276/24

(1-кп/199/401/24)

В И Р О К

іменем України

17 червня 2024 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючий суддя ОСОБА_1 .

За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024041030001698, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Жовті Води, Дніпропетровської області, громадянина України, холостого, такого, що не має судимості в силу ст. 89 КК України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3ст. 240 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину за наступних обставин:

У невстановленому досудовим розслідуванням місці, день та час, у ОСОБА_5 винник злочинний умисел, направлений на незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення на території природно-заповідного фонду.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , на початку травня 2024 року, в невстановлений в ході досудового розслідування час та спосіб дізнався про те, що на земельній ділянці у лісосмузі вздовж автошляху Т0404 «Дніпро-Обухівка», що знаходиться на адміністративній території Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпра, неподалік від лівобережного мікрорайону «Домівка», у межах території природно-заповідного фонду, на поверхні землі знаходяться родовища корисних копалин, а саме нагромадження піску. Після чого, у нього виник злочинний умисел, направлений на незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення для власних потреб.

13.05.2024 приблизно о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення на території природно-заповідного фонду, маючи при собі одну совкову лопату та 75 (сімдесят п`ять) поліпропіленових мішків білого кольору розміром 95 см. довжиною та 55 см. шириною, заздалегідь підготовлених ним для незаконного видобування піску прибув на земельну ділянку місцевості, якій не присвоєно кадастрового номеру та яка має географічні координати 48.5191420 північної широти, 34,9378070 східної довготи, у лісосмузі вздовж автошляху Т0404 «Дніпро-Обухівка», що знаходиться на адміністративній території Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпра, неподалік від лівобережного мікрорайону «Ломівка», у межах території природно-заповідного фонду, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного видобування корисних копалин, не маючи передбачених законодавством України дозвільних документів на видобування корисних копалин загальнодержавного значення та повноважень на проведення таких робіт, без оформлення у встановленому порядку документів, що засвідчують право власності на земельну ділянку, в порушення вимог ст.ст. 18, 18-1, 19, 26 Кодексу України «Про надра», ст. 24 Гірничого закону України, ст.ст. 50, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 66, 116, 123, 124, 125, 126, 211 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», п. 21 Постанови Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами», Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 №2456-ХІІ та встановлених правил охорони надр, умисно, для власних потреб та незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, за допомогою заздалегідь приготовленої совкової лопати добув шляхом викопування з поверхневого шару ґрунту пісок загальнодержавного значення, який завантажив у вищезазначені поліпропіленові мішки білого кольору, які в подальшому сховав в лісосмузі у вищезазначеному місці, маючи на меті подальше їх вивезення.

Наступного дня, а саме 14.05.2024 приблизно о 08 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , прибув у вищезазначене місце, та продовжуючи злочинну діяльність, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, достовірно знаючи про відсутність у нього необхідного для користування надрами та видобування корисних копалин спеціального дозволу, у період часу з 08 години 00 хвилин по 17 годину 00 хвилин за допомогою заздалегідь приготовленої совкової лопати добув шляхом викопування з поверхневого шару ґрунту пісок загальнодержавного значення, який завантажив у 79 (сімдесят дев`ять) поліпропіленових мішків білого кольору розміром 95 см. довжиною та 55 см. шириною.

Встановлено, що Закон України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 №2456-ХІІ визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 №2456-ХІІ на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив незаконне видобування на території природно-заповідного фонду піску у розмірі 154 (сто п`ятдесят чотири) поліпропіленових мішки, загальною вагою 6115 кг, який відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №827 від 12.12.1994, віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення.

За обвинувальним актом зазначені діяння ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 3 ст. 240 КК України як незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене на території природно-заповідного фонду.

24 травня 2024 року між прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості, яка разом з обвинувальним актом подана суду для затвердження.

За змістом угоди про визнання винуватості, підозрюваний ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язується:

а) беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні;

б) сприяти в забезпеченні виконання завдання кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого судового розгляду обвинувального акту в суді.

Крім того, прокурором враховано ступінь та характер вчиненого кримінального правопорушення, сприяння підозрюваного під час розслідування вказаного кримінального провадження та беззаперечне визнання винуватості з початку досудового розслідування до його завершення; наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження та у запобіганні вчиненню більшої кількості аналогічних кримінальних правопорушень підозрюваним, так як швидке судове провадження та ухвалення вироку на підставі угоди, призначення узгодженого сторонами покарання дозволить досягти мети покарання у стислі строки та матиме вплив на подальшу законослухняну поведінку ОСОБА_5 .

Узгоджене сторонами покарання за вчинення кримінальних правопорушень:

При вирішенні питання щодо виду та міри покарання сторони враховують фактичні обставини скоєного правопорушення, особу обвинуваченого, наявність суспільного інтересу у забезпеченні швидкого судового розгляду кримінального провадження, а також щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та беззастережне визнання вини ОСОБА_5 , що відповідно до ст. 66 Кримінального кодексу України є обставинами, що пом`якшують покарання, а також ОСОБА_5 зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі, викладеному в обвинувальному акті під час судового провадження.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 Кримінального кодексу України, відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України, не встановлено, у зв`язку із чим, сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 240 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Враховуючи, що на думку сторін можливе виправлення підозрюваного без реального відбування покарання, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного судом покарання з випробувальним строком, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

На підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України сипучу речовину жовто-коричневого кольору (пісок) у 154 (ста п`ятдесяти чотирьох) мішках білого кольору загальною вагою 6115 кг, (зберігається у ПП «Лакреал» ЄДРПОУ 32083727 у місті Дніпрі по вулиці Верхоянській, 49), зразки сипучої речовини жовто-коричневого кольору (пісок) у спеціальних пакетах та совкову лопату (зберігаються у камері зберігання речових доказів Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області) - примусово безоплатно вилучити у власність держави в порядку спеціальної конфіскації.

Вирішуючи питання щодо можливості затвердження зазначеної угоди суд виходить з того, що зазначена угода про визнання винуватості відповідає вимогам до змісту таких угод, передбаченим ст. 472 КПК України, зокрема угода містить:

- зазначення її сторін;

- формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

- істотні для відповідного кримінального провадження обставини;

- беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення;

- обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце);

- узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення;

- наслідки укладення та затвердження угоди, передбаченістаттею 473 КПК України;

- наслідки невиконання угоди.

Судом при опитуванні в підготовчому засіданні обвинуваченого ОСОБА_5 , який повністю визнав свою вину у межах висунутого йому обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, встановлено, що останній розуміє:

1) що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а він має такі права:

- мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;

- мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;

- допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

2) наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України;

3) характер обвинувачення;

4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом в підготовчому засіданні встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що:

1) умови угоди не суперечать вимогам КПК України та/або закону, не допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

2) умови угоди відповідають інтересам суспільства;

3) умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5) відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань;

6) наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Суд враховує приписи ч. 2 ст. 75 КК України, за якими суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Умови угоди про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням ґрунтуються на приписах ст. 75 КК України та підтверджених матеріалами кримінального провадження фактичних обставинах, які доводять можливість виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, і таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і досягнення інших цілей покарання.

За наведених обставин, з урахуванням думки обвинуваченого, його захисника та прокурора, які підтримують укладення угоди про визнання винуватості та просять її затвердити, слід затвердити укладену між прокурором ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_5 угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.

Речові докази: 154 мішки з піском та лопата підлягають спеціальній конфіскації на підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України як предмет та знаряддя вчинення злочину.

Керуючись ст.ст. 314, 374, 468 - 475 КПК України,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24 травня 2024 року між прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нове кримінальне правопорушення та виконає покладені на нього згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Речові докази: сипучу речовину жовто-коричневого кольору (пісок) у 154 (ста п`ятдесяти чотирьох) мішках білого кольору загальною вагою 6115 кг, (зберігається у ПП «Лакреал» ЄДРПОУ 32083727 у місті Дніпрі по вулиці Верхоянській, 49), зразки сипучої речовини жовто-коричневого кольору (пісок) у спеціальних пакетах та совкову лопату (зберігаються у камері зберігання речових доказів Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області), примусово безоплатно вилучити у власність держави в порядку спеціальної конфіскації згідно ст.ст. 96-1, 96-2 КК України.

Вирок може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена;

шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду за їх зверненням.

Головуючий:

17.06.2024