Постанова

від 26.10.2007 по справі 12/199-3882

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/199-3882

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"26" жовтня 2007 р.Справа № 12/199-3882

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

при секретарі судового засідання  

Розглянув справу

за позовом: Тернопільського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», вул. Лисенка,8А, м. Тернопіль

до відповідача: Тернопільської міської ради, вул. Листопадова,5, м. Тернопіль

про: визнати нечинним рішення Тернопільської міської ради від 31.08.2007р. №5/12/73 «Про скасування рішень міської ради»та заборонити Тернопільській міській раді повторно розглядати питання про вилучення з тих же підстав земельної ділянки з користування Тернопільського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву».

За участю представників сторін:

позивача:

відповідача: Михальчук О.Ю. –юрисконсульт, довіреність №206/1 від 02.02.2007р.

Суть справи:

Тернопільське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», м. Тернопіль, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, надалі відповідач, про визнання нечинним рішення Тернопільської міської ради від 31.08.2007р. №5/12/73 «Про скасування рішень міської ради»та просить суд заборонити Тернопільській міській раді повторно розглядати питання про вилучення з тих же підстав земельної ділянки з користування Тернопільського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву».

Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що орган місцевого самоврядування в особі Тернопільської міської ради всупереч норм чинного законодавства та з порушенням наданих повноважень прийняв рішення, яким порушуються права та охоронювані законом інтереси Тернопільського регіонального управління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву щодо користування земельною ділянкою.

В підтвердження викладеного додає рішення Тернопільської міської ради від 01.02.2007р. №5/6/55 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво 30-ти квартирного житлового будинку за адресою вул. Протасевича», рішення Тернопільської міської ради від 10.11.2005р. №/17/21 «Про погодження місця розташування 30-ти квартирного житлового будинку», рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 22.08.2005р. №1038 «Про розгляд звернення ТРВ Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву», розпорядження міського голови від 25.02.2004р. №139 «Про затвердження акту обстеження та вибору земельної ділянки», Акт обстеження та вибору земельної ділянки, викопіювання з генплану міста, рішення Тернопільської міської ради від 29.05.2003р. №4/7/124 «Про надання дозволу на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування 30-тиквартирного житлового будинку», Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою за адресою м. Тернопіль по вул. Протасевича.

Представник позивача в судове засідання з'явився без доказів, які б підтверджували його повноваження на участь у справі від Тернопільського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву».

Представник Тернопільської міської ради письмових заперечень проти позову не подав, у судових засіданнях позовні вимоги не визнає, мотивуючи тим, що рішення приймалося на підставі колективних заяв та протестів мешканців прилеглих до території будинків, рішення постійної комісії від 27.08.2007р. з питань архітектури, будівництва та розвитку міста, з питань регулювання земельних відносин, природокористуванням, охорони довкілля, приватизації та оренди землі.

Разом з тим, прокуратурою міста Тернополя господарському суду було подано повідомлення від 04.10.2007р. №7425 про вступ прокурора у розгляд адміністративної справи №12/199-3882 Листом прокуратури міста Тернополя від 23.10.2007р. №7816 суд повідомлено про відсутність підстав для представництва інтересів Тернопільського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»в зв'язку із представництвом інтересів позивача адвокатом.    

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено.

29 травня 2003 року Тернопільською міською радою прийнято рішення №4/7/124 «Про надання дозволу на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування 30-ти квартирного житлового будинку Тернопільському регіональному відділенню Державного фонду сприяння молодіжному будівництву за адресою вул. Протасевича», яким на підставі звернення позивача, керуючись законами України «Про основи містобудування», «Про планування та забудову територій», Земельним кодексом України, враховуючи висновок постійної комісії міської ради з питань містобудування та земельних відносин надано дозвіл Тернопільському регіональному відділенню Державного фонду сприяння молодіжному будівництву на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування 30-ти квартирного житлового будинку за адресою м. Тернопіль по вул. Протасевича на земельній ділянці площею до 0,18 га. з наданням земельної ділянки в постійне користування.

25 лютого 2004 року розпорядженням міського голови №139 затверджено Акт обстеження та вибору земельної ділянки, визначеної під будівництво 30-ти квартирного житлового будинку за адресою вул. Протасевича Тернопільському регіональному відділенні Державного фонду сприяння молодіжному будівництву. Комісією в Акті обстеження надано висновок, що запропонована земельна ділянка, площею до 1800 кв.м. за адресою вул. Протасевича відповідає санітарним, екологічним, протипожежним вимогам, законодавству про охорону природного середовища і може бути використана для будівництва 30-ти квартирного житлового будинку.

Рішенням Тернопільської міської ради від 10.11.2005р. №4/17/21 «Про погодження місця розташування 30-ти квартирного житлового будинку Тернопільському регіональному відділенню Державного фонду сприяння молодіжному будівництву за адресою вул. Протасевича», враховуючи висновок постійної комісії міської ради з питань містобудування та земельних відносин було погоджено місце розташування 30-ти квартирного житлового будинку на земельній ділянці площею до 0,18 га. за адресою вул. Протасевича з наданням дозволу на складання проектно-кошторисної документації на розташування 30-ти квартирного житлового будинку та складання проекту відведення земельної ділянки після затвердження проектно-кошторисної документації.         

01 лютого 2007 року, враховуючи висновки постійних комісій міської ради з питань регулювання земельних відносин, природокористування, охорони довкілля, приватизації та оренди землі, з питань архітектури, будівництва та розвитку міста Тернопільська міська рішенням №5/6/55 затвердила Тернопільському регіональному управлінню державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву»проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво 30-ти квартирного житлового будинку площею 0,1557 га. за адресою вул. Протасевича та надала йому в постійне користування земельну ділянку площею 0,1557 га. під будівництво житлового будинку.

Як вбачається з Державного акту на право користування земельною ділянкою від 22.03.2007р. земельна ділянка за адресою м. Тернопіль по вул. Протасевича площею 0,1557 га. знаходиться в постійному користуванні Тернопільського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву».

31 серпня 2007 року Тернопільською міською радою прийнято рішення №5/12/73 «Про скасування рішень міської ради», яким:

-- скасовано рішення Тернопільської міської ради від 29.05.2003р. №4/7/124 «Про надання дозволу на підготовку матеріалів попереднього погодження місяця розташування 30-ти квартирного житлового будинку Тернопільському регіональному відділенню Державного фонду сприяння молодіжному будівництву за адресою вул. Протасевича»;

-- скасовано рішення Тернопільської міської ради від 10.11.2005р. №4/17/21 «Про погодження місця розташування 30-ти квартирного житлового будинку Тернопільському регіональному відділенню Державного фонду сприяння молодіжному будівництву за адресою вул. Протасевича»;

-- скасовано рішення Тернопільської міської ради від 01.02.2007р. №5/6/55 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво 30-ти квартирного житлового будинку Тернопільському регіональному управлінню державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву»за адресою вул. Протасевича»;

-- Державний Акт на право постійного користування землею, який зареєстрований в Тернопільській регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»за №030766100002 від 22.03.2007р. визнано таким, що втратив чинність.

Вказане рішення Тернопільської міської ради оскаржує позивач в судовому порядку з вимогою заборонити Тернопільській міській раді повторно розглядати питання про вилучення з тих же підстав земельної ділянки з користування позивача.     

Оцінивши зібрані по справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов що висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст Земельний кодекс України (стаття 12) відносить, зокрема розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок, вирішення земельних спорів та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно положень статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою –це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Стаття 116 Земельного кодексу передбачає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування, право якого згідно ст. 126 ЗК України посвідчується державними актами, форми яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно положень статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується представниками сторін на підставі звернення позивача Тернопільською міською радою були прийняті рішенні від 29.05.2003р. №4/7/124, яким надано дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування будинку, у складі комісії було проведено обстеження та вибір земельної ділянки із наданням позитивних висновків, рішенням від 10.11.2005р. №4/17/21 погоджено місце розташування житлового будинку на земельній ділянці, надано дозвіл на складання проектно-кошторисної документації та складання проекту відведення земельної ділянки, а також рішенням від 01.02.2007р. №5/6/55 затверджено Тернопільському регіональному управлінню державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву»проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво житлового будинку і надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,1557 га., що підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 22.03.2007р.  

Як вбачається із прийнятих Тернопільської міської радою рішень останні приймалися, враховуючи висновки постійних комісій міської ради з питань регулювання земельних відносин, природокористування, охорони довкілля, приватизації та оренди землі, з питань архітектури, будівництва та розвитку міста, що дає підстави суду вважати, що позивачем дотримані норми та процедура, які передбачені земельним законодавства щодо отримання земельної ділянки для визначених потреб.

Стаття 141 Земельного кодексу України вказує, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Зазначений в ст. 141 ЗК України перелік є вичерпним, тобто інші юридичні факти, які не перераховані в цій статті не можуть розглядатися в якості підстав припинення права користування земельною ділянкою.

Разом з тим, згідно ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користуванні із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування за згодою землекористувача. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Так, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Як вбачається із матеріалів справи Тернопільською міською радою прийняте рішення від 31.08.2007р. №5/12/73, яким було припинено набуте на законних підставах право користування земельною ділянкою по вул. Протасевича для будівництва житлового будинку Тернопільського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву».

Дане рішення органу місцевого самоврядування суд розцінює як таке, що прийняте із перевищенням повноважень, наданих Законом України «Про місцеве самоврядування», нормами Земельного кодексу України і таким, що порушує права та законні інтереси позивача по справі як законного землекористувача, правомірність чого не оспорювалася при наданні вказаної земельної ділянки в користування.

Відповідно до статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною її земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Стаття 19 Конституції України покладає обов'язок на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, позовні вимоги Тернопільського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»щодо визнання нечинним рішення Тернопільської міської ради від 31.08.2007р. №5/12/73 «Про скасування рішень міської ради»слід задовольнити.

В частині позовних вимог позивача, де він просить суд заборонити Тернопільській міській раді повторно розглядати питання про вилучення у нього з користування з тих же підстав земельної ділянки в позові слід відмовити, оскільки суд не вправі зобов'язувати орган місцевого самоврядування вчиняти дії, вчинення яких покладаються відповідно до законодавства та наданої компетенції саме на даний орган місцевого самоврядування.   

Згідно статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України судове рішення, ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Стаття 258 КАС України передбачає, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 89 КАС України судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

На підставі наведеного, куруючись статтями 69-71, 86, 94, 99, 104, 158-163 Кодексу Адміністративного судочинства України, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу Адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити частково.

2.          Визнати нечинним рішення Тернопільської міської ради від 31.08.2007р. №5/12/73 «Про скасування рішень міської ради».

3.   В іншій частині позовних вимог –відмовити.

4.          Стягнути з Державного бюджету на користь Тернопільського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву», вул. Лисенка,8а, м. Тернопіль, ідент. код 25352148, - 3 грн. 40 коп. судового збору.

5.          Виконавчий лист видати за заявою Тернопільського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву».

6.          Заходи забезпечення позову, які вжиті ухвалою суду від 24.09.2007р. шляхом заборони Тернопільській міській раді надавати в користування іншим суб'єктам земельну ділянку площею 0,1557 га. в м. Тернополі по вул. Протасевича, зберігаються до набрання постановою суду законної сили.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі «6»листопада 2007 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.                 

Суддя