Ухвала

від 06.06.2024 по справі 376/1692/24

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1692/24

Провадження № 2-з/376/15/2024

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову до пред`явлення позову

"06" червня 2024 р. Сквирський районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Батовріної І.Г.,

за участі секретаря судових засідань Борисевич Д.Л.

розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення доказів до подання позовної заяви,

встановив:

03.06.2024 р. заявники звернулись до суду з вказаною заявою, в якій просили витребувати зі Сквирської державної нотаріальної контори: належним чином завірену копію спадкової справи №348/2009, яка зареєстрована в реєстрі № 4178 щодо відкриття спадщини заведену після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; належним чином завірену копію спадкової справи з інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (спадкові справи,заповіти), щодо майна померлої ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько заявників ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається із частини житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір заявників ОСОБА_4 , яка постійно проживала разом з батьком у спірному будинку за адресою АДРЕСА_1 . Як зазначають заявники вони були впевнені, що спадщину після смерті батька прийняла їхня мати ОСОБА_4 . Після смерті матері, мала відкритися спадщина на частину житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 . Проте, при зверненні до нотаріуса для оформлення спадщини після смерті матері, виявилось, що спадщину на житловий будинок прийняла їхня сестра ОСОБА_5 , згідно свідоцтва про право на спадщину, що видане Сквирською державною нотаріальною конторою Київської області від 15.12.2009 р. за № 4178. Вважають, що прийняття спадщини ОСОБА_5 було неправомірним та порушено права інших спадкоємців. Тому для належної оцінки та зібрання доказів по справі, для формулювання правової позиції та обрання належного правового захисту та у зв`язку із нестабільною ситуацією в країні, пов`язану з постійними обстрілами, спадкові справи можуть бути знищені у зв`язку із збройною агресією Росії проти України.

Таким чином, заявники мають намір подати позов до Сквирського районного суду Київської області з позовними вимогами до ОСОБА_5 про встановлення юридичного факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно.

Беручи до уваги, що правилами ч. 3ст. 118 ЦПК Українипередбачено, що неявка заявника не перешкоджає розгляду поданої заяви, суд розглядає заяву за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно ч.4ст.84 ЦПК України, суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому ст.ст.116-118 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Згідно ч. 2 ст.116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

За змістом ч. 3 ст.116 ЦПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 4 ст.116 ЦПК України забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Згідно ч.5ст.116 ЦПК України, забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Відповідно до п.4-6 ч.1ст.117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності особу, у якої знаходяться докази.

Вирішуючи питання про забезпечення доказів, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із задоволенням вказаної заяви.

Відповідно до ч.1, 3ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Окрім того, аналізуючи зазначені вище положенняЦПК Україниз вимогами заявника, слід зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено або збирання або подання останніх стане згодом неможливим чи утрудненим.

Тобто забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому, а ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №9901/845/18.

Також, суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв`язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.

Звертаючись з заявою про забезпечення доказів, заявником ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів, які мали підтвердити обставини викладені в заяві, а саме: що він є сином померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Слід зазначити, що з тексту поданої заяви не вбачається обсяг спадкової маси на яку мають намір подати майбутній позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що стосуватиметься визнання права власності в порядку спадкування, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 .

Крім того, заявники у заяві вказують, що вони зверталися до Сквирської державної нотаріальної контори для оформлення спадщини після смерті матері, проте будь-яких доказів на те до матеріалів зави не додано.

Слід звернути увагу на те, що заявники володіють інформацією щодо місця перебування спадкових справ, які зберігаються у Сквирській державній нотаріальній конторі, тому підстав припускати, що цей засіб доказування може бути втрачений або отримання його копії стане згодом неможливим чи утрудненим не вбачається.

Отже, ставлячи питання про витребування по справі зазначених у заяві доказів, заявники не довели тих обставин, що засіб доказування може бути втрачений, а збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні заяви про забезпечення доказів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 116-117 118, 258-260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення доказів до подання позовної заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи,якому ухваласуду небула врученау деньїї проголошенняабо складення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Суддя І.Г. Батовріна