Рішення

від 13.06.2024 по справі 725/3933/24

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/3933/24

Номер провадження 2-о/725/314/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2024 року Першотравневий районний суд м.Чернівців в складі: головуючого судді Іщенко І. В., за участю секретаря судового засідання Берекеля, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Заявники звернулися до Першотравневого районного суду м.Чернівці із заявою про розірвання шлюбу за заявою подружжя, в якій просили суд: розірвати шлюб, укладений між ними; Встановити факт, самостійного виховання та утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свою заяву обґрунтовують тим, що між ними був укладений шлюб 02.07.2019 року Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис №949. Від даного шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у них відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, що на даний час призвело до остаточного припинення шлюбних відносин. Стверджують, що за їх взаємною згодою, син проживає та буде в майбутньому перебувати на утриманні батька, оскільки ОСОБА_2 має складне матеріальне становище, планує виїхати за кордон.

В судове засідання заявники не з`явилися, подали заяву про розгляд справи без їх участі, заяву повністю підтримують.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 315 ЦПК України юридичні факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, встановлюють у судовому порядку, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Порядок судочинства у справах про встановлення юридичних фактів врегульовано статтями 315-319 ЦПК. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду за таких умов: 1) факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій; 2) для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення; 3) встановлення факту не має бути пов`язано з наступним вирішенням спору про право, підвідомчого суду; 4) заявник не має іншої можливості одержати чи поновити документи, які посвідчують факт, що має юридичні наслідки. Наявність спору про право, не підвідомчого судам, не є перешкодою для судового встановлення юридичного факту. Чинним законодавством не передбачений інший позасудовий порядок встановлення юридичних фактів.

Як вбачається із ч. 3ст. 293 ЦПК України, справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, розглядаються в порядку окремого провадження.

В силуст. 112 Сімейного Кодексу України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.

Відповідно дост. 109 Сімейного кодексу Україниподружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Відповідно до п. 8Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року N 11, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.

Відповідно дост. 109 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Судом встановлено, що факт перебування сторін у шлюбі підтверджено оригіналом свідоцтва про укладення шлюбу який зареєстрований між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 02.07.2019 року Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис №949 /а.с.6/.

Від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.16/.

Встановлено, що причинами розірвання шлюбу стало фактичне припинення шлюбних відносин подружжя. Заявник заявляє, а ОСОБА_2 не заперечує, що вони не проживають разом та не ведуть спільно господарство.

Сторони досягли взаємної згоди щодо розірвання шлюбу, а також досягнуто згоди щодо участі у вихованні та утриманні дитини.

Суд вважає, що причини, які спонукають їх наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення. З врахуванням встановлених обставин, у суду також немає підстав для вжиття додаткових заходів для примирення подружжя, внаслідок чого, заява підлягає задоволенню.

У заяві зазначено, що ОСОБА_2 не заперечує той факт, що ОСОБА_1 та їх спільний син, проживають окремо від неї /а.с.12,17/, повністю турбується про їх спільного сина, займається його вихованням, навчанням, лікуванням, дозвіллям. ОСОБА_2 також стверджує, що в неї не має матеріальної та фізичної можливості утримувати та виховувати дитину, оскільки планує виїхати за кордон /а.с.19/.

Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із батьком /а.с.17/ і повністю перебуває на його забезпеченні.

Свідок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які є сусідками ОСОБА_1 , стверджують, що останній проживає разом із своїм сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого виховує, доглядає одноосібно, грає, здійснює постійний догляд та забезпечує його всім необхідним. Щодо матері дитини, зауважили, що вона проживає окремо від ОСОБА_1 та дитини, участі у вихованні та житті дитини не приймає /а.с.33-42/.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 спроможний фінансово утримувати себе та свою дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.30-32/.

Сторони посправі досягливзаємної згодищодо участіу вихованніта утриманнісина з укладенням договору між батьками щодо утримання та визначення місця проживання дитини з батьком від 14.05.2024р. /а.с.18/.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного судуу постанові від 13.06.2018 по справі № 822/2446/17, дійшов висновку, що поняття «одинокий батько» та «одинока матір» є тотожними, та зазначив: відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9 (далі - Постанова Пленуму ВСУ), одинокою матір`ю є жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама. Позаяк, правовий статус поняття «одинокого батька» не врегульований законодавством, вбачається можливим застосування аналогії поняття «одинокої матері», тлумачення якого зазначено у Постанові Пленуму ВСУ. Тобто, для набуття статусу «одинока матір», «одинокий батько», необхідні 2 факти: не перебування у шлюбі, а також виховання і утримання дитини самими матір`ю чи батьком відповідно, тобто без участі іншого з подружжя у житті дитини.

Відповідно дост. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

При цьому, згідно зіст. 160 СК Українимісце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно дост. 157 Сімейного Кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з положеннями п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у даній справі доказів, з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, відповідно до вимог ст. 294 ЦПК України, суд приходить до висновку про задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 1,2,4,7, 8,12,13,19, 30, 228-229, 258, 263-268, 293, 294, 315, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 02.07.2019 року Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис №949 - розірвати.

Встановити факт самостійного виховання та утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Городенківським РВ УМВС в Івано-Франківській області, 22.08.2005 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці І. В. Іщенко