Ухвала

від 13.06.2024 по справі 757/25266/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25266/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах КОМПАНІЯ «МЕРЧАНУС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД» (MERCHANUS INVESTMENTS LIMITED) про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді в інтересах КОМПАНІЯ «МЕРЧАНУС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (MERCHANUS INVESTMENTS LIMITED) з клопотанням в порядку ст.174 КПК України про скасування арешту майна, посилаючись на наступні обставини та факти.

В обґрунтування свого клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.04.2017 у справі № 757/17525/17-к задоволено клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені внесеному до ЄРДР за № 12016100060005289 від 09.08.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України та арештовано всі корпоративні права, обов`язки та 100% Статутного капіталу ПП «Даско» (код ЄДРПОУ 30187543), які знаходяться у власності Компанії Мерчанус Інвестментс Лімітед (MERCHANUS INVESTMENTS LIMITED, 307418, м. Лімасол, вул. Аргирі Ефталіоті, 10 , Кіпр).

Також сторона захисту зазначає, що зазначеним судовим рішенням накладено арешт на нерухоме майно, арешт з якого вже було скасовано ухвалою слідчого судді від 04.08.20217 у справі 757/43407/17-к.

Окрім того, 23.08.20217 слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/29623/17 у означеному кримінальному проваджені накладено арешт на всі корпоративні права, обов`язки та 100% Статутного капіталу ПП «Даско» (код ЄДРПОУ 30187543), які знаходяться у власності

Компанії Мерчанус Інвестменте Лімітед (MERCHANUS INVESTMENTS LIMITED, 307418, м. Лімасол, вул. Аргирі Ефталіоті, 10 , Кіпр).

Проте вказане рішення скасовано ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10.11.2017 у справі № 11-сс/796/4721/2017 та у арешті корпоративних прав, обов`язків та 100% Статутного капіталу ПП «Даско» відмовлено.

Сторона захисту зазначає, що питання щодо арешту корпоративних прав переглядалося судом апеляційної інстанції, яка підстав до такого арешту не знайшла.

Наразі кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12016100060005289 від 09.08.2016 перебуває у провадженні слідчого відділу Печерського УП ГУ НП у місті Києві 8 років, а арешт корпоративних прав триває 7 років, обвинувальний акт щодо будь-якої винної особи до суду не направлено, що свідчить про безперспективність вказаного провадження, свідчить про тяганину досудового розслідування, та свавільність дій з боку органу досудового розслідування.

Жодна службова особа власника майна, ПП « Даско » не притягувалася до кримінальної відповідальності та не несе відповідальності за дії інших осіб.

Адвокатом в клопотанні зазначено, що порушено вимоги розумності та співрозмірності обмеження права власності, а отже ухвала, якою накладено арешт, не відповідає вимогам ч.2 ст. 173 КПК України.

Слідчий, цивільний позивач, та особа, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту майна у судове засідання не з`явились.

Від адвоката ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд клопотання за її відсутності, вимога підтримала, просила задовольнити.

Слідчий суддя з огляду на положення ч.2 ст.174 КПК України визнав можливим провести розгляд клопотання за відсутності осіб, які не з`явилися.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи доходить наступного висновку.

Встановлено, що Печерським УП ГУНП здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016100060005289 від 09.08.2016р.

В межах вказаного кримінального проваження, слідчим суддею задоволено клопотання цивільного позивача ОСОБА_9 та його представника ОСОБА_6 про накладення арешту, зокрема, на 100% Статутного капіталу ПП «Даско» (код ЄДРПОУ 30187543), які знаходяться у власності Компанії Мерчанус Інвестментс Лімітед (MERCHANUS INVESTMENTS LIMITED, 307418, м. Лімасол, вул. Аргирі Ефталіоті, 10, Кіпр) .

Як вбачається з мотивувальної частини означеної ухвали слідчого судді, при накладені арешту на вказане майно, слідчий суддя виходив з того, що вищевказане майно може бути арештоване з метою відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Вирішуючи питання, поставлені у клопотанні про скасування арешту на майно, слідчий суддя виходить з наступного.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також за умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна у відповідності до ст.ст.94, 132, 173 КПК України слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального судочинства.

Водночас, ст.ст.7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого Протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52).

Як вбачається з фабули кримінального провадження 12016100060005289 від 09.08.2016р. орган досудового розслідування проводить розслідування стосовно громадян ОСОБА_7 , що підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України, за фактами заволодіння ними корпоративними правами цивільного позивача в статутному капіталі ПП «Даско» в розмірі його частки.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 КК України.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Як вбачається з матеріалів провадження, цивільний позивач, звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно, є забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), разом з тим, з тексту ухвали слідчого судді вбачається, що цивільними відповідачами є фізичні особи, а не товариство, на майно якого накладено арешт.

Поряд із цим, будь-які дані, що цивільні відповідачі є власниками майна суб`єкта господарювання, на майно якого накладено арешт - відсутні, а також те, що досудове розслідування у кримінальному провадження 12016100060005289 здійснюється тривалий час, товариство, на майно якого накладено арешт не має жодного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні, а тому, з урахуванням наведеного, відсутні підстави для накладення арешту на наведене у клопотанні майно, саме з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). Іншої мети в ухвалі слідчого судді зазначено не було.

Окрім того, слідчий суддя звертає увагу на той факт, що ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.11.2017 у справі № 11-сс/796/4721/2017 вже було перевірено доцільність накладення арешту на корпоративні права ПП «Даско», яка підстав до такого арешту не знайшла.

Згідно ст. 41 Конституції України, передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку про необхідність задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 , оскільки право власності товариства обмежено невмотивовано, без достатніх правових підстав та за відсутності доказів, необхідних для накладення арешту.

Керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт майна та заборону державним реєстраторам, у тому числі приватним нотаріусам, державним виконавцям, які здійснюють повноваження державних реєстраторів у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, накладені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.04.2017 у справі № 757/17525/17-к, на корпоративні права, обов`язки та 100% Статутного капіталу ПП «Даско» (код ЄДРПОУ 30187543), які знаходяться у власності Компанії Мерчанус Інвестментс Лімітед (MERCHANUS INVESTMENTS LIMITED, 307418, м. Лімасол, вул. Аргирі Ефталіоті, 10, Кіпр).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1