Ухвала

від 17.06.2024 по справі 484/3148/24

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №484/3148/24

Провадження №2/484/1146/24

Ухвала

іменем України

17.06.2024 року м. Первомайськ

Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Максютенко О.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей виконавчого комітету Олександрівської селищної ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

встановив

11.06.2024 року позивач звернувся до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що справа не підсудна Первомайському міськрайонному суду Миколаївської області, у зв`язку з чим підлягає передачі за підсудністю до належного суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України, що встановлено ст. 5 ЦПК України.

За загальним правилом, визначеним ч. 1ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 28 ЦПК України не передбачає альтернативної підсудності для позову про позбавлення батьківських прав, тому територіальна юрисдикція позову про позбавлення батьківських прав визначена імперативно тільки за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Для випадків, коли невідоме зареєстроване місце проживання відповідача, то для цього закон встановлює певні правила (ч.9, ч.10 ст.28, ст.29 ЦПК). Інших випадків зміни територіальної підсудності, тобто інших підстав для недотримання та відступу від загального правила, встановленого статтею 27 ЦПК України - процесуальний закон не передбачає.

Відсутні підстави для визначення підсудності позову про позбавлення батьківських прав цьому суду (за місцем фактичного знаходження позивача), - незалежно від того, чи окремо подається до суду даний позов чи він об`єднаний з іншою позовною вимогою. Процесуальний закон не передбачає можливості зміни територіальної підсудності позову (конкретно визначеної процесуальним законом) у разі об`єднання в одній позовній заяві декількох позовних вимог (позовів).

Суд зазначає, що зі змісту позовної заяви вбачається, що основною позовною вимогою є позбавлення відповідача батьківських прав відносно дітей.

Відповідно до положень ч.3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Вказаний спір стосується саме невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків. При цьому, вимога про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини є похідною та випливає із позовних вимог про позбавлення батьківських прав.

Згідно відомостей зазначених у позовній заяві відповідач проживає АДРЕСА_1 , що не відноситься до територіальної юрисдикції Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.

Згідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Зі змісту поданого позову не вбачаються обставини, що дозволяють позивачеві обрати підсудність справи, а також не міститься підстав для застосування правил виключної підсудності справи. Таким чином, в даному випадку, підсудність справи має визначатись згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача або перебування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст.378 ЦПК України).

З огляду на викладене, вважаю необхідним передати справу для розгляду за підсудністю до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, до територіальної юрисдикції якого належить вищевказаний позов як суду за місцем проживання відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 28, 31 - 32 ЦПК України, суд

ухвалив

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей виконавчого комітету Олександрівської селищної ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - передати за підсудністю до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області ( вулиця Кібрика, 11, Вознесенськ, Миколаївська область, 56500).

Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: