Рішення

від 12.06.2024 по справі 210/4/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/4/24

Провадження № 2/210/1/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 червня 2024 року м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді Вікторович Н.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Біди А.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Виконавчого комітету Металургійної районної у місті Кривому Розі Ради, третя особа Приватний нотаріус Пахомова Наталія Іванівна про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2024 року адвокат Пахомов В.В. звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Виконавчого комітету Металургійної районної у місті Кривому Розі Ради, третя особа Приватний нотаріус Пахомова Наталія Іванівна про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини та уточнивши 15 травня 2024 року заявлені позовні вимоги просив суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивач зазначив, що27 листопада 2021 року помер чоловік позивача ОСОБА_2 , 1968 року народження, після смерті якого відкрилась спадщина, яка складається з 50% частки статутного капіталу ТОВ «Прованік Лоджистик» (код ЄДРПОУ: 41207399). Померлим чоловіком заповіт не складався, оскільки позивач є єдиним спадкоємицею першої черги н спадкування за законом. У встановлений шестимісячний строк позивач не звернулась до нотаріуса, оскільки у зв`язку з повномасштабним вторгненням з 24.02.2022 року по 20.04.2023 року виїхала з м. Кривий Ріг та не могла фізично подати документи до нотаріальної контори. 03 травня 2023 року позивач звернулась до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак, постановою приватного нотаріуса від 10 травня 2023 року позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з пропуском встановленим законом строку для прийняття і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку. У зв`язку з чим, посилаючись на вимоги ст. 1272 ЦК України представник позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 04 січня 2024 року відкрито провадження по вказаній справі за правилами загального позовного провадження. (а.с. 29)

Ухвалою від 07 лютого 2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду. (а.с. 22)

Ухвалою суду від 24 квітня 2024 року за клопотанням представника позивача витребувано від приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Пахомової Н.І. копію спадкової справи, яка була заведена після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.37)

Позивач та її представник в судовому засіданні присутні не були, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, 12 червня 2024 року поза межами судового засідання на адресу суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_3 , в якій останній просив суд проводити розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача Виконавчого комітетуМеталургійної районноїу містіради у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи розписками про отримання судових повісток, відзиву на позовну заяву не надали. 06 лютого 2024 року, 13 лютого 2024 року, 18 березня 2024 року, 30 квітня 2024 року та 27 травня 2024 року на адресу суду надходили заяви за підписом керуючого справами виконкому районної у місті ради Петренко С., в яких останній просив суд, проводити розгляд вказаної справи без їх участі за наявними в матеріалах справи документами.(а.с.19, 27, 33, 43)

Третя особа ОСОБА_4 у судовому засіданні присутня не була, про дату, час і місце проведення якого повідомлялась належним чином. 29 січня 2024 року на адресу суду надійшло повідомлення вих. №72/01-16 від 29.01.2024 року, в якому приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Пахомова Н.І. просила суд проводити розгляд справи без її участі. (а.с. 17)

Згідно з частиною 8 статті 178ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Частиною 1 статті 13ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Матеріалами справи встановлено, що22 грудня 1990 року ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_5 , про що Центрально-Міським відділом РАЦС м. Кривого Рогу складено актовий запис №928, після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_6 , що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 22.12.1990 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_7 , про що Центрально-Міським відділом РАЦС м. Кривого Рогу 21 жовтня 1991 року зроблено запис №998. Батьками дитини зазначені: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 21.10.1991 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Дніпро) 29 листопада 2021 року складено відповідний актовий запис №1628, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 29.11.2021 року.

03 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до при ватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Пахомової Н.І. з заявою про видачу свідоцтва на спадщину за законом.

03 травня 2023 року до при ватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Пахомової Н.І. звернулась ОСОБА_7 з заявою, в якій зазначила, що ні фактично ні юридично не приймала спадкове майно і не буде подавати позов до суду про продовження строку на прийняття спадщини, не заперечує проти видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на будь-яке рухоме та нерухоме майно де б воно не знаходилось, цінні папери, грошові внески в будь-яких банківських або кредитних установах та інше на ім`я дружини померлого ОСОБА_1 , 1969 р.н.

Постановою приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Пахомової Н.І від 10 травня 2023 року, ОСОБА_1 , відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що вона пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини, згідно ст. 1270 ЦКУ.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Статтями 1216-1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст. 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

З 29 червня 2022 року діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».

Так, п. 3 постанови КабінетуМіністрів Українивід 28лютого 2022року №164«Деякі питаннянотаріату вумовах воєнногостану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

З вказаного слідує, що на момент смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до постанови КабінетуМіністрів Українивід 24червня 2022року №719«Про внесеннязмін додеяких постановКабінету МіністрівУкраїни щодонотаріату тадержавної реєстраціїв умовахвоєнного стану» строк для прийняття спадщини був зупинений на час дії воєнного стану, на 4 місяці. З вказаного слідує, що загальний строк для подання заяви про прийняття спадщини не повинен перевищувати 10 місяців.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 76 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважною, та позов задовольнити і визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику справах про спадкування" роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів фізичних осіб. Постановлення рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Правила частини третьої статті 1272ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 1320цс17.

Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону».

У справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Дійсно, як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах, вказана вище норма постанови Кабінету Міністрів Українивід 28лютого 2022року№164«Деякіпитання нотаріатув умовахвоєнного стану» суперечить вимогам ЦК України. Однак позивачка, керуючись нею та розраховуючи на чітке і передбачуване її застосування, добросовісно помилялась щодо тривалості строку на прийняття спадщини.

При цьому, позивачка є єдиною спадкоємицею померлого ОСОБА_2 , а відповідач територіальна громада проти позовних вимог не заперечувала.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.

Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц, від 01 червня 2020 року у справі № 185/777/17.

Встановивши наведені обставини, керуючись принципом пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивачки в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність підстав для встановлення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька у два місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Суд вважає, що оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та у зв`язку з повномасштабним вторгненням позивач не перебувала в м. Кривий Ріг,враховуючи правову невизначеність яка існувала між нормами ЦК України та постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», сукупність вказаних обставин на думку суду є поважними причинами, права позивача підлягають захисту шляхом надання йому додаткового строку для прийняття спадщини протягом двох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.

Відмова у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини позбавить позивача прав на майно, та призведе до передачі цього майна громаді міста як відумерлої спадщини.

При оцінці встановлених обставин, суд враховує не тільки умови застосування правил частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, але і загальні засади цивільного судочинства та європейські принципи, зокрема, принцип верховенства права з його складовими.

Керуючись ст.ст.12,13,77,81,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 1270, 1272ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Виконавчого комітету Металургійної районної у місті Кривому Розі Ради, третя особа Приватний нотаріус Пахомова Наталія Іванівна про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду мож е бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Н. Ю. Вікторович