Рішення

від 17.06.2024 по справі 188/1286/23

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/1286/23

Провадження № 2/188/213/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурди П.О.,

при секретарі судового засідання Бібіковій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області із позовом до Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (далі - відповідач) про визнання дійсним біржового договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.03.2009, реєстраційний номер 03/2009-2, який було укладено між позивачем та ліквідатором комунального підприємства «Український комбінат комунальних підприємств», код ЄДРПОУ 31136311 ОСОБА_2 в процедурі ліквідації вказаної юридичної особи і зареєстровано в електронному реєстрі Товарної біржі «Депорт», та визнання за позивачем права власності на нежитлову будівлю складу для зберігання сільськогосподарської продукції (колишньої котельні) 1972 року побудови, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею приміщень 139,8 кв. м.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що ним було придбане спірне нерухоме майно у ліквідатора комунального підприємства «Український комбінат комунальних підприємств» Гальченка Євгена Анатолійовича у процедурі ліквідації вказаної юридичної особи у справі про банкрутство №Б26/150-07 на підставі біржового договору купівлі-продажу нерухомого майна, реєстраційний номер 03/2009-2 від 05.03.2009, який було зареєстровано в електронному реєстрі Товарної біржі «Депорт». Згідно з пунктом 1.3 договору купівлі-продажу від 05.03.2009р., вказаний в договорі об`єкт продано на біржових торгах за 4 100,00 грн. Згідно з актом приймання-передачі до договору від 05.03.2009р. сторонами виконано всі його умови покупець здійснив оплату за товар, а продавець за вказаним договором передав спірну нежитлову будівлю позивачу.

Позивач по цей час не зміг зареєструвати право власності на придбане ним нерухоме майно у зв`язку з відсутністю нотаріального посвідчення біржового договору купівлі-продажу. Ліквідатор КП «Український комбінат комунальних підприємств» після продажу спірної будівлі позивачу ухилявся від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу і можливість такого нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна втрачена. Витрати по сплаті судового збору позивач прохає залишити за ним.

Ухвалою суду від 05 квітня 2024 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання на 23 травня 2024 року, яке було відкладене у зв`язку із неявкою представника відповідача.

23 травня 2024 року позивач подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позов підтримав і просив задовольнити.

Відповідач відзив на позов не надав, його представник до суду не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності за наявними у справі документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу (далі ЦПК) України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Вивчивши позовні вимоги та надані позивачем докази, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до технічного паспорту на виробничий будинок від 20.10.2020р. спірним нерухомим майном є нежитлова будівля складу для зберігання сільськогосподарської продукції (колишньої котельні) 1972 року побудови, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею приміщень 139,8 кв. м.

Спірне нерухоме майно було збудоване у 1972 році та перебувало на балансі комунального підприємства «Український комбінат комунальних підприємств», код ЄДРПОУ 31136311.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.07.2023р., доданої до позову, право власності на спірне нерухоме майно у цьому реєстрі не зареєстровано.

Спірне нерухоме майно було придбане позивачем у ліквідатора комунального підприємства «Український комбінат комунальних підприємств» Гальченка Євгена Анатолійовича, який діяв на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2008р. у справі про банкрутство №Б26/150-07, шляхом укладення біржового договору купівлі-продажу нерухомого майна, який було зареєстровано в електронному реєстрі Товарної біржі «Депорт» за № 03/2009-2 від 05.03.2009р., копія якого додана до позову.

Згідно з пунктом 1.3 вказаного договору купівлі-продажу це майно продано на біржових торгах за 4 100,00 грн.

Як вбачається із акту приймання-передачі до договору від 05.03.2009р., копія якого додана до позову, сторонами виконано всі його умови покупець здійснив оплату за товар, а продавець за вказаним договором передав спірну нежитлову будівлю позивачу.

Рішенням Виконавчого комітету Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області від 30.01.2013р. № 08 спірному нерухомому майну присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 .

Рішенням Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області вул. Радянська в с. Українське перейменована на мікрорайон Молодіжний.

Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 утворено Синельниківський район Дніпропетровської області у складі, серед інших, Українсьської сільської територіальної громади, а Петропавлівський район ліквідований.

Позивач у 2009 році звернувся до КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» з метою державної реєстрації права власності за позивачем на вказане нерухоме майно, але працівники КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» в усній формі відмовили позивачу у проведенні державної реєстрації права власності у зв`язку з відсутністю нотаріального посвідчення біржового договору купівлі-продажу. Позивач домовився з ліквідатором КП «Український комбінат комунальних підприємств» Гальченком Є.А. звернутися до нотаріуса з метою нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна, але в другій половині 2010 року ОСОБА_2 повідомив позивача про те, що КП «Український комбінат комунальних підприємств» припинений як юридична особа, повноваження ліквідатора припинені, у зв`язку з цим посвідчити договір нотаріально він не має змоги.

Згідно з відомостями за безкоштовним запитом з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань КП «Український комбінат комунальних підприємств», код ЄДРПОУ 31136311 05.08.2010 припинений як юридична особа у зв`язку з визнанням його банкрутом.

Ліквідатор КП «Український комбінат комунальних підприємств» Гальченко Євген Анатолійович після продажу спірної будівлі позивачу не вчинив жодних дій, направлених на нотаріальне посвідчення вказаного договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна, що вказує на його ухилення від таких дій. На цей час можливість такого нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна втрачена.

Нормою статті 15 Закону України «Про товарну біржу» в редакції станом на час укладення договору купівлі-продажу спірного майна 05.03.2009р. передбачалося право особи на укладення договорів купівлі-продажу і їх реєстрація на товарній біржі без нотаріального посвідчення таких договорів. Що стосується договорів купівлі-продажу нерухомого майна, що укладалися з 01 січня 2004 року, то згідно зі статтею 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Статтею 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Отже, реєстрація договору на товарній біржі не може замінити його нотаріального посвідчення. Проте, нотаріально посвідчити ці угоди сторони не можуть, оскільки біржові договори вже зареєстровані в органах бюро технічної інвентаризації.

Тобто зараз власник нерухомого майна, який придбав його шляхом реєстрації договору на біржі, має звернутися до суду для визнання договору купівлі - продажу дійсним.

При розгляді справ цієї категорії суд враховує, що наявність лише однієї біржової угоди не є безумовною підставою для ухвалення рішення про визнання дійсним договору купівлі-продажу. Біржова угода є письмовим доказом того, що сторони домовились щодо всіх істотних умов договору, однак визнання договору дійсним на підставі частини другої статті 220 ЦК України можливе за дотримання всіх вимог, зазначених у цих правових нормах.

Нотаріальне посвідчення договору може бути компенсоване рішенням суду за умови дотримання таких вимог:

1) сторони домовились щодо усіх істотних умов договору;

2) така домовленість підтверджена письмовим доказом;

3) відбулося повне або часткове виконання договору;

4) одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення.

У зв`язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК. Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені в зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при розгляді справ про визнання правочинів дійсними суди повинні з`ясувати чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи не втрачена така можливість.

Згідно із частиною другою статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (чинного на час укладення договору купівлі-продажу) угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №522/14088/17.

Таким чином, позивач придбав спірне нерухоме майно шляхом укладення договору купівлі-продажу, зареєстрованого на товарній біржі, розрахувався за нього в повному обсязі, а продавець прийняв грошові кошти та передав майно покупцеві, тобто договір є укладеним та фактично виконаним, але відсутність нотаріального посвідчення вказаного договору не дає позивачу змоги зареєструвати за собою право власності на спірне нерухоме майно та належно розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, що стало причиною звернення до суду за захистом права власності.

Відповідачем у цій справі є Українська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, оскільки спірне нерухоме майно знаходиться на її території. До повноважень Української сільської ради, як органу місцевого самоврядування, належать виявлення, облік та розпорядження безхазяйним майном.

З довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 02.04.2024 вбачається, що його ринкова вартість складає 348 051,73 грн.

Виходячи з того, що цей спір є майновим, позивачем, відповідно до норм пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» був сплачений судовий збір в розмірі 3 480,52 грн, про що до позову додана квитанція банку.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позовних вимог покладається на відповідача, але позивач прохав у позові залишити за ним витрати по сплаті судового збору і суд погоджується із ним, виходячи із принципу диспозитивності, передбаченого ст. 13 ЦПК України.

На підставі викладеного, ст. 220 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 13, 76-81, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 до Української сільської ради, місцезнаходження: вул. Миру, буд. 22, селище Українське Синельниківського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04338486 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно задовольнити у повному обсязі.

Визнати дійсним біржовий договір купівлі-продажу нерухомого майна від 05.03.2009р., який було укладено між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 та ліквідатором комунального підприємства «Український комбінат комунальних підприємств», код ЄДРПОУ 31136311 ОСОБА_2 в процедурі ліквідації вказаної юридичної особи у справі про банкрутство №Б26/150-07 та зареєстровано в електронному реєстрі Товарної біржі «Депорт», реєстраційний номер 03/2009-2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю складу для зберігання сільськогосподарської продукції (колишньої котельні) 1972 року побудови, загальною площею приміщень 139,8 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати по справі залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя П. О. Бурда