Рішення

від 11.06.2024 по справі 619/918/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/918/24

провадження № 2/619/554/24

РІШЕННЯ

іменем України

11 червня 2024 року м. Дергачі

Дергачівськийрайонний суд Харківськоїобластіу складіголовуючого суддіБолибока Є.А.за участю:секретаря судового засіданняЛоманової І.А.

Ім`я (найменування) сторін та іншихучасниківсправи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач:Золочівська селищна рада;

відповідач: Богодухівська районна державна адміністрація Харківської області;

відповідач: ПрАТ «Агрофірма імені Г.С.Сковороди».

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження позов про визнання права на земельну частку (пай).

Стислий виклад позиції сторін.

07лютого 2024року ОСОБА_1 в особіпредставника адвоката ХодаковськогоЮ.В.звернувся досуду зпозовом доЗолочівської селищноїради,Богодухівської районноїдержавної адміністраціїХарківської області,ПрАТ «Агрофірмаімені Г.С.Сковороди»,в якомупросив визнатиза нимправо наземельну частку(пай)загальною площею6,99умовних кадастровихгектарів зарахунок нерозподілених(невитребуваних)паїв КСП«Агрофірма іменіГ.С.Сковороди»або земельзапасу чирезерву сільськогосподарськогопризначення Золочівськоїселищної ради.В обґрунтуванняпозову посилавсяна те,що з29.01.1988 по 21.05.1996 він працював (був членом) колгоспу ім Г.С. Сковороди Золочівського району Харківської області, перетвореному надалі в КСП імені Г.С. Сковороди, а згодом в ЗАТ «Агрофірма імені Г.С. Сковороди», правонаступником якого на теперішній час ПАТ «Агрофірма Г.С. Сковороди». Рішення про ухвалення передачі землі у колективну власність було ухвалено 29 листопада 1995 року, що підтверджується державним на право колективної власності на землю. Наприкінці 2021 року, звернувшись до Великорогозянської сільської ради та посадовців товариства, він дізнався про те, що його не включено у список осіб, що мають право на земельну ділянку (пай) з числа земель, переданих у колективну власність членам КСП ім. Г.С. Сковороди, на його ім`я не видано відповідний сертифікат, так як при складанні списку його помилково було пропущено. Листом ГУ ДГК у Харківській області від 26.06.23 у відповідь на адвокатський запит його представника повідомлено про те, що у додатку 1 списку громадян - членів КСП до державного акту про право колективної власності на землю, який видано КСП ім. Г.С. Сковороди він не зазначений. Наведені обставини змушують його звертатися з позовом до суду, оскільки його право не визнається і він не може розпорядитися своєю власністю. Посилаючись на положеннями Конституції України, Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство». Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Земельного Кодексу України, Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 року N 720/95, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відзиві на позовну заяву представникЗолочівської селищної ради КоваленкоВ.М. просить відмовитив повномуобсязі взадоволенні позовнихвимог.Посилається на ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-IV (далі Закон), у якому зазначено, що право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Тобто Закон передбачає, що наявність сертифікату є обов`язковою умовою для набуття особою права на земельну частку (пай). Але в даному випадку на ім`я позивача сертифікат не виготовлявся, про що він сам вказує у позовній заяві. Крім того, позивач вказує на той факт, що його не було включено до списку осіб, який додається до державного акта на право колективної власності на землю КСП ім. Сковороди. Вказані обставини підтверджуються також інформацією Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 26.06.2023 № 29-20-11-2991/0/19/23, доданою до позовної заяви. Зазначає, що відповідно до роз`яснень, викладених у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. Визначальним моментом набуття права власності на земельну частку (пай) відповідно до Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», є членство особи у колективному сільськогосподарському підприємстві, кооперативі, акціонерному товаристві на момент розпаювання земель. Право на земельну частку (пай) також мають пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Отже, з аналізу вищезазначених норм випливає, що право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства, отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю, включення до списку осіб, доданого до цього акта. З доданого до позовної заяви копії архівного витягу із протоколу загальних зборів колгоспу імені ОСОБА_2 № 8 від 21.05.1996, вбачається, що позивач був виключений з членів колгоспу за невихід на роботу без поважної причини більше 3-х місяців. Тоді як за інформацією Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 26.06.2023 №29-20-11-2991/0/19/23 Державний акт на право колективної власності на землю КСП ім. Г.С.Сковороди було видано 20.01.1997, тобто після виключення позивача з числа членів колгоспу. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на своє членство в колгоспі. При цьому додані ним до позовної заяви матеріали не лише не підтверджують ці обставини, а спростовують їх. Тому Золочівська селищна рада не погоджується з твердженням позивача про те, що на момент розпаювання земель він був членом КСП ім. Г.С.Сковороди та вважає недоведеними обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог. Разом з тим вважає, що позовні у вимоги у дані справі не підлягають задоволенню через сплив строку позовної давності.

Заяви, клопотання таінші процесуальні дії у справі.

08 лютого 2024 року ухвалою суду позовну заявузалишено без руху та повідомлено позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви у строк десять днів з дня отримання ним ухвали для їх усунення.

26 лютого 2024 року представник позивача подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

27 лютого 2024 року було постановлено ухвалу про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10 год 00 хв 16 квітня 2024 року. Направлено відповідачам копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Запропоновано відповідачам подати до суду відзив на позов в строк до 10 квітня 2024 року, але не менше п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

02 квітня 2024 року через систему «Електронний суд» представник відповідача Золочівської селищної ради подав до суду відзив на позовну заяву.

16 квітня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 10 год 00 хв 08.05.2024. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив у строк до 01.05.2024. Запропоновано відповідачам подати до суду у строк до 07.05.2024 заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

08 травня 2024 року судове засідання відкладено на 11 год 00 хв 11.06.2024.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Ходаковський Ю.В. позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

У судове засідання представник Богодухівської районноїдержавної адміністраціїХарківської області не з`явився. Начальник районної військової адміністрації Рисцов А. надав до суду заяву у якій просив розглядати без участі представника Богодухівської районної державної (військової) адміністрації.

Представник відповідача ПрАТ «Агрофірма імені Г.С.Сковороди» - адвокат Ісоєв М.Н. у судове засідання не з`явився, через систему «Електронний суд» надав до суду заяву, у якій просив розглянути справу за відсутністю представника «Агрофірма імені Г.С.Сковороди». Також у цій заяві представник просив відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що на момент розпаювання земель ОСОБА_1 був членом КСП ім.. Г.С. Сковороди та вважає недоведеними обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог. Крім того, вважає, що вимоги позивача у цій справі не підлягають задоволенню через сплив строку давності. Вважає, що позивачем не наведено жодних підстав поважності причин пропуску позовної давності і не звернення ним до суду за захистом свого права протягом більше ніж 27 років.

Представник відповідача Золочівської селищної ради у судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив розглядати справу за відсутністю представника.

Частиною третьоюстатті 211 ЦПК Українипередбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно додовідки ПрАТ«Агрофірма імГ.С.Сковороди» від15.03.2023 ОСОБА_1 з29.01.1988 по 21.05.1996 працював (був членом) колгоспу ім Г.С. Сковороди Золочівського району Харківської області.

З огляду на довідку ПрАТ «Агрофірма ім Г.С. Сковороди» від 15.03.2023 № 1, колгосп імені Г.С. Сковороди Золочівського району Харківської області реорганізований в КСП ім. Г.С. Сковороди, протокол № 2 від 10.11.1993 зборів уповноважений та є правонаступником КСП ім. Г.С. Сковороди в СТОВ ім. Г.С. Сковороди, протокол № 1 від 06.03.2000 загальних зборів та є правонаступником; СТОВ ім. Г.С. Сковороди в ЗАТ «Агрофірма ім. Г.С. Сковороди», протокол № 1 від 10.12.2007 зборів засновників та є правонаступником; ЗАТ «Агрофірма ім. Г.С. Сковороди» в ПрАТ «Агрофірма ім. Г.С. Сковороди», протокол № 1 від 27.04.2012 зборів засновників та є правонаступником.

Відповідно до архівного витягу із протоколу № 8 загальних зборів колгоспу імені ОСОБА_2 від 21.05.1996, ОСОБА_1 був виключений з членів колгоспу за невихід на роботу без поважної причини більше 3-х місяців.

З огляду на Державний акт на право колективної власності на землю серії ХР № 13-00-000524 від 20.01.1997, виданого Золочівською районною державною адміністрацією Харківської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 10, відповідно до рішення виконавчого комітету Велико-Рогозянської сільської ради народних депутатів від 29.11.1995 за № 26 колективному сільськогосподарському підприємству ім. Сковороди Золочівського району Харківської області передано у колективну власність 4979,4 гектарів землі в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 29-20-11-2992/0/19-23 від 26.06.23 вбачається, що у додатку 1 списку громадян - членів КСП до державного акту про право колективної власності на землю, який видано КСП ім. Г.С. Сковороди ОСОБА_1 не зазначений. У Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) членів КСП ім. Г.С. Сковороди, відсутні записи про виготовлення та видачу сертифікатів на право на земельну частку (пай) ОСОБА_1 . Розмір земельної частки (паю) по КСП ім. Г.С. Сковороди становить 6,99 умовних кадастрових гектара, вартість 25702,00 грн.

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно з частиною першоюстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.4, ч. 1 ст.5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

За положеннями ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1ст.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною другоюстатті 77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» («J. K. AND OTHERS v. SWEDEN») зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

За приписами частини третьої статті 2 Земельного кодексу України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Частиною першою статті 158 Земельного кодексу України визначено, що земельний спір може бути вирішений судом.

У відповідності до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 2 вказаного Закону документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), може бути, зокрема, рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Статтею 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено, що сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай), надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай), приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв).

Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Судом установлено,що ОСОБА_1 з29.01.1988 по 21.05.1996 працював (був членом) колгоспу ім Г.С. Сковороди Золочівського району Харківської області.

10.11.1993 колгосп імені Г.С. Сковороди Золочівського району Харківської області був реорганізований в КСП ім. Г.С. Сковороди; 06.03.2000 КСП ім. Г.С. Сковороди реорганізований в СТОВ ім. Г.С. Сковороди; 10.12.2007 СТОВ ім. Г.С. Сковороди реорганізований в ЗАТ «Агрофірма ім. Г.С. Сковороди», 27.04.2012 ЗАТ «Агрофірма ім. Г.С. Сковороди» реорганізована в ПрАТ «Агрофірма ім. Г.С. Сковороди».

З огляду на архівний витяг із протоколу № 8 загальних зборів колгоспу імені ОСОБА_2 від 21.05.1996, ОСОБА_1 був виключений з членів колгоспу за невихід на роботу без поважної причини більше 3-х місяців.

29.11.1995було ухвалено рішення про передачу землі у колективну власність для ведення сільськогосподарського виробництва, площею 4979,4 в умовних кадастрових гектарах, що підтверджується відомостями Державного Акта на право колективної власності на землю.

Натомість видано було Державний акт на право колективної власності на землю КСП ім. Г.С.Сковороди 20.01.1997.

З огляду на лист Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 29-20-11-2992/0/19-23 від 26.06.23 вбачається, що у додатку 1 списку громадян - членів КСП до державного акту про право колективної власності на землю, який видано КСП ім. Г.С. Сковороди ОСОБА_1 не зазначений. У Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) членів КСП ім. Г.С. Сковороди, відсутні записи про виготовлення та видачу сертифікатів на право на земельну частку (пай) ОСОБА_1 . Розмір земельної частки (паю) по КСП ім. Г.С. Сковороди становить 6,99 умовних кадастрових гектара, вартість 25702 грн.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів. Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08 серпня 1995 року право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Пунктом 5 вказаного Указу визначено, що видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Аналогічні положення закріплені і в абз. 1 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» зі змінами і доповненнями.

Також, в абз. 2-4 п. 24 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України зазначено, що член колективного сільськогосподарського підприємства включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Аналіз вищевказаних норм законодавства свідчить про те, що право на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі державного акта про право колективної власності на землю конкретному сільськогосподарському підприємству, членом якого є особа.

Згідно зі ст. 25 ЗК України при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, а також пенсіонерам з числа працівників з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 пропущений усписках безпідставно,оскільки станомна 29.11.1995колибулоухвалено рішенняпро передачуземлі уколективну власністьдля веденнясільськогосподарського виробництва він був членом колгоспу ім. Г.С. Сковороди, а тому суд дійшов висновку, що позивач має право на земельну частку (пай) розміром 6,99 в умовних кадастрових гектарах.

Щодо посилань представників відповідачів Золочівської селищної ради та ПрАТ «Агрофірма імені Г.С.Сковороди» на сплив строку давності та на те, що позивачем не наведено жодних підстав поважності причин пропуску позовної давності і не звернення ним до суду за захистом свого права протягом більше ніж 27 років суд зазначає таке.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З огляду на те, що позивач про порушення свого права дізнався наприкінці 2021 року, загальний строк позовної давності для звернення до суду з цим позовом не є пропущеним.

Крім того, представниками відповідачів не надано доказів на спростування доводів позивача, щодо отримання ним інформації про порушення його права наприкінці 2021 року.

Отже, суд дійшов висновку про задоволення позову і визнання за ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) розміром 6,99 умовних кадастрових гектарів за рахунок нерозподілених (невитребуваних) паїв КСП «Агрофірмаімені Г.С.Сковороди» або земель запасу чи резерву сільськогосподарського призначення Золочівської селищної ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) загальною площею 6,99 умовних кадастрових гектарів за рахунок нерозподілених (невитребуваних) паїв КСП «Агрофірмаімені Г.С.Сковороди» або земель запасу чи резерву сільськогосподарського призначення Золочівської селищної ради.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування(ім`я)сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ,місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач:Золочівська селищна рада, місце знаходження: 62203, Харківська область, Богодухівський район, смт Золочів, вул. Центральна, буд. 13А, ЄДРПОУ 25175462;

відповідач:Богодухівська районна державна адміністрація Харківської області, місце знаходження: 62103, Харківська область, м. Богодухів, пл. Свято-Духівська, буд. 2;

відповідач: ПрАТ «Агрофірма імені Г.С.Сковороди», місце знаходження: 62241, Харківська область, Богодухівський район, с. Сковородинівка, вул. Перемоги, ЄДРПОУ 00707863.

Повне судове рішення складено 17 червня 2024 року.

Суддя Є. А. Болибок