Рішення

від 17.06.2024 по справі 466/11086/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/11086/23

Провадження № 2/466/564/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді Зими І.Є.

за участю секретаря Колодій Я.П.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Західні ворота» про визнання дій протиправними, зобов`язання до вчинення дій ,-

в с т а н о в и в :

19.10.2023р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким визнати протиправним нарахування ОСББ «Західні ворота» йому, як співвласнику квартири АДРЕСА_1 , плати за опалення квартири за 2021-2023 рр. без врахування показів квартирного лічильника, за утримання будинку з розрахунку 7,00 гривень за 1,00 м. кв. та оплати за гарячу воду без обґрунтованого розрахунку таких витрат. Також просить зобов`язати ОСББ «Західні ворота», за період 2021-2023 рр., провести йому перерахунок оплати за опалення згідно показів лічильника тепла квартири позивача та з врахуванням Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, оплати за утримання будинку виходячи з розміру 5,50 грн. за 1 м.кв., оплати за постачання гарячої води відповідно до обґрунтованого розрахунку згідно Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що проживає за вищевказаною адресою, будинок перебуває на балансі ОСББ «Західні ворота», яке організовує постачання мешканцям тепла та гарячої води за рахунок будинкової котельні, а також забезпечує утримання будинку та прибудинкової території, згідно квартирних лічильників тепла та гарячої води.

В 2016 р. ОСББ повідомило мешканцям про необхідність проведення повірки лічильника тепла у визначеного підприємця. Між тим, як позивачу роз`яснили у міській раді, повірка лічильника тепла повинно здійснюватися саме ОСББ.

Проте позивачу з 06.01.23р. відповідачем здійснюється нарахування за теплопостачання не відповідно до показів його лічильника, а згідно розрахунку на 1 м.кв. Таке нарахування не відповідає Методиці розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», затвердженої КМУ, тобто без врахування показів лічильника і є явно завищеним.

При цьому позивач 01.03.23р. надіслав ОСББ листа, в якому зазначив, що не заперечує щодо проведення повірки лічильника тепла, а також зіслався на постанову КМУ №412 від 05.04.2022 р., згідно якої дані про повірку лічильника станом на момент дії воєнного стану, залишаються чинними до завершення такого стану та впродовж трьох місяців після його закінчення. У листі ОСОБА_1 просив надіслати квитанції на оплату теплової енергії за період з грудня 2022 по лютий 2023, згідно поданих ним показів лічильника, відповідь на що так і не отримав.

Таким чином, з 01.01.23р. ОСББ «Західні ворота» не приймає показів лічильника позивача і нараховує плату за опалення за тарифом 31.03 грн./м2., що є некоректним і завищеним більш ніж вдвічі.

Щодо утримання будинку, позивач зазначає, що на загальних зборах ОСББ 30.12.2021р. пропонувалось підняти вартість внесків на утримання будинку із 5,5 грн. до 7,0 грн. Між тим, ні йому, ні опитаним ним сусідам невідомо про наявність відповідного протоколу цих зборів, як цього вимагає ЗУ Про ОСББ. Відтак, на думку позивача рішення не набрало необхідної кількості голосів, тому просить здійснити перерахунок за надані послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території, з розрахунку 5,50 грн. за 1 кв.м. загальної площі за 2021-2023 роки.

Ухвалою судді від 24.10.2023р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

09.11.2023р. голова правління ОСББ «Західні ворота» подав відзив на позовну заяву, в якому позов ОСОБА_1 повністю заперечив. Зазначає, що лічильник теплової енергії, що встановлений у квартирі позивача є його власністю, встановлений ним самостійно, тому його повірка відповідно відбувається за його рахунок, як власника вузла обліку. Якщо лічильник вчасно не повірений, його покази вважаються недійсними, а нарахування будуть застосовуватись за методом, який застосовується для квартир без індивідуальних засобів обліку. Відповідно, твердження позивача про те, що ОСББ лобіюється повірка лічильника конкретним підприємцем вважає безпідставним, оскільки ОСББ лише розмістило в оголошенні на будинку телефон представника компанії, яка встановлювала лічильники та може здійснити їх повірку. Саме ж ОСББ не здійснює повірку лічильника, оскільки не є ліцензованою організацією для проведення таких робіт .

Також відповідач вважає безпідставною вимогу позивача про некоректне нарахування за надані послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території за 2021-2023 роки, адже протоколом загальних зборів ОСББ «Західні ворота» № 1/21 від 28.12.21р. затверджено тариф в розмірі 7,00 грн за квадратний метр загальної площі квартир.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали, з підстав, викладених у заяві, просили такий задовольнити.

Представники відповідача, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні позов заперечили, надавши пояснення, аналогічні, викладеним у відзиві, просили у задоволенні такого відмовити

Заслухавши учасників процесу, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, дослідивши докази, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно до положень, викладених у ст. ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У ст. 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. (ст. 77 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (ст. 78 ЦПК України).

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є співвласником квартири по АДРЕСА_2 , згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 27.12.19р. (а.с. 7), де і проживає. Від співвласників вказаного нерухомого майна надійшла заява ( а.с. 158), в якій вони зазначають, що їм відомо про розгляд справи судом. Вони підтримують позов, проте не бажають приймати участь у розгляді , як треті особи.

Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Так, управління вищевказаним багатоквартирним будинком здійснюється ОСББ «Західні ворота», яке створено та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань 18.08.2008р.

Правові та організаційні засади функціонування об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені у Законі України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

За змістом частини 1 статті 10 та частини 1 статті 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління, якими є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Статтею 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори, рішення яких є обов`язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам. До компетенції правління відноситься, зокрема, підготовка кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об`єднання (частини 17, 18 та 20 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Так, згідно протоколу №1/21 загальних зборів ОСББ «Західні ворота» від 28.12.2021р., затверджено кошторис Об`єднання на 2022 рік, встановлено розміри внесків та платежів співвласників: розмір складової внесків в сумі 7,00 грн. за квадратний метр загальної площі квартир.

До цього часу оплата послуги утримання будинків та прибудинкової території проводилась за тарифом 5,50 грн. за квадратний метр загальної площі квартири. До такого висновку суд приходить на підставі того, що відповідачем не надано копії протоколу загальних зборів ОСББ, на яких би вирішувалось питання про зміну розміру внесків по оплаті послуг по утриманню будинку. Представлені ж копії протоколів зборів членів правління ОСББ на підтвердження зміни розміру таких платежів не є належними та допустимими доказами у справі, оскільки згідно Статуту ОСББ , його правління не наділене правом визначати розмір внесків і платежів співвласників.

Відповідно до вимог пункту 10 частини 1 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Згідно частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями статей 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно наданого позивачем розрахунку, останній просить перерахувати суму платежів за послуги з утримання будинку за період 2021-2023 роки.

Між тим, як згадувалось вище, рішенням загальних зборів ОСББ «Західні ворота» від 28.12.2021р. встановлено розмір складової внесків в сумі 7,00 грн. за квадратний метр загальної площі квартири на 2022 рік, а загальні збори є вищим органом управління об`єднання, рішення яких є обов`язкове. При цьому суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що дане рішення прийняте з порушенням вимог Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", оскільки перевірка вказаних обставин не входить у предмет дослідження у даному спорі.

Відтак, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним нарахування ОСББ плати за утримання будинку та прибудинкової території з розрахунку 7,00 грн зі 1 кв.м. та зобов`язати ОСББ «Західні ворота» здійснити перерахунок ОСОБА_1 за надані послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території, за адресою АДРЕСА_2 , з розрахунку 5,50 грн. за 1 кв.м. загальної площі за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, тобто до прийняття рішення загальними зборами ОСББ про підвищення тарифу.

Що стосується вимоги позивача про визнання протиправним нарахування ОСББ «Західні ворота» йому плати за опалення квартири за 2021-2023 рр. без врахування показів квартирного лічильника, оплати за гарячу воду без обґрунтованого розрахунку таких витрат, проведення йому перерахунку оплати за опалення згідно показів лічильника тепла квартири та з врахуванням Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

В даному випадку ОСББ «Західні ворота» організовує постання мешканцям будинку АДРЕСА_3 постачання тепла та гарячої води за рахунок будинкової котельні. Даний факт не заперечувався учасниками процесу та в силу ч.1 ст. 82 ЦПК України, не підлягає доказуванню.

Відповідно до ч.2 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до переліку житлово-комунальних послуг належать, зокрема, постачання теплової енергії, постачання гарячої води.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Частиною 4 статті 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.

Згідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку здійснюються оператором зовнішніх інженерних мереж відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено договорами про надання комунальних послуг, укладеними відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", з урахуванням вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

При цьому, відповідно до п.10 ч.1 ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» під обслуговуванням вузлів обліку слід розуміти: огляд, опломбування/розпломбування, періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), ремонт засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, забезпечення дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності), ремонт та заміна допоміжних засобів вузла обліку, а за згодою власника (співвласників) будівлі також охорона або страхування вузла обліку.

Щодо доводів позивача про те, що відповідальність за проведення повірки лічильника лежить на відповідачеві, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію і газ), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро- і газопостачання.

Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію і газ), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, покладається на суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро- і газопостачання. Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб`єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки.

Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну енергію і газ) проводиться за рахунок тарифів на електро- і газопостачання або за рахунок постачальника послуг комерційного обліку. Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

22.06.2017 Верховною Радою України був прийнятий Закон України № 2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який набрав чинності 02.08.2017 р.

Відповідно до частини 2 статті 6 даного Закону, обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку / приладів розподілювачів теплової енергії здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором.

Як встановлено судом, квартира АДРЕСА_1 , обладнана вузлом розподільного обліку теплової енергії, який встановлений позивачем самостійно і являється його власністю.

Як зазначає представник відповідача у своєму відзиві та дані доводи не спростовані позивачем, міжповірочний інтервал лічильника, встановленого за адресою проживання позивача орієнтовно у 2012 році, відповідно до паспорту складає 4 роки.

Тобто, строк проведення необхідної повірки лічильника, встановленого за адресою: АДРЕСА_2 , настав після відповідних змін у законодавстві, після яких повірка та ремонт засобів квартирних приладів обліку гарячої води, які знаходяться у власності фізичних осіб, покладено на абонентів.

Крім того, абзацом 5 частини 4 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», встановлено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором.

Отже, на час виникнення у позивача обов`язку здійснити повірку засобу квартирного приладу обліку гарячої води, така повірка мала бути здійснена за рахунок позивача. Крім того, згідно статуту ОСББ є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснювати власними силами об`єднання або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання. Відтак, голослівними є твердження позивача про те, що саме на відповідачеві лежить обов`язок по проведенню повірки приладу обліку в його квартирі.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.02.2019 у справі № 233/6570/15-ц заперечення споживача щодо суми заборгованості, нарахованої за відповідними нормами споживання можуть бути визнані обґрунтованими виключно у випадку, коли споживач доведе, що за період нарахування спірної заборгованості облік спожитих послуг відбувався квартирним засобом обліку, який згідно із законом дозволяється застосовувати, тобто який пройшов повірку, що може бути підтверджено відповідним свідоцтвом про повірку.

В даному випадку, позивач не виконав свого обов`язку щодо здійснення своєчасної повірки самостійно встановленого у своїй квартирі вузла обліку, що не заперечувалось самим позивачем, отже його покази вважаються недійсними. Відтак, підстави для здійснення перерахунку згідно з показниками обліку відсутні.

Також суд звертає увагу на те, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 року у справі № 5015/4913/12 задоволено апеляційну скаргу ПАТ "Львівобленерго" та рішення господарського суду Львівської області від 23.12.2013 року скасовано, прийнято нове, яким позов задоволено: визнано недійсним п. 5 додатку № 9 від 24.12.2008 року до договору про постачання електричної енергії № 50022/01 від 24.12.2008, укладеного між ПАТ «Львівобленерго» та ОСББ «Західні ворота» в частині тарифної групи (другої) таких точок обліку - котельня і насосні.

Вказаним судовим рішенням, яке залишено без змін Постановою Вищого господарського суду України від 18.09.2014р. встановлено, що необхідність застосування роздрібного тарифу на електричну енергію, яка використовується як ресурс в тому числі у господарській (некомерційній) діяльності, випливало з Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 10.07.2002 року № 758, оскільки діяльність позивача щодо використання котельні та насосної не була споживанням електричної енергії на технічні цілі населеного пункту чи населення, а споживалась як ресурс, що використовується в господарській діяльності, яка не є підприємницькою.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що 24.03.2012 року сторони уклали додаткову угоду про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 50022/01, в якій дійшли згоди про те, що котельня та насосна є об`єктами електропостачання першої тарифної групи. Так, в додатку до договору № 9 сторони узгодили, що термін "тарифна група" є погодження скороченого викладення визначення щодо об`єднання споживачів електричної енергії на групи, і відповідно до цього сформовано було позовну вимогу.

Наведене також спростовує доводи позивача про неправомірність нарахування йому плати за спожиту теплову енергію та гарячу воду за завищеними тарифами.

Щодо доводів позивача про те, що здача на повірку лічильника була ускладнена введенням на території України воєнного стану, суд зазначає наступне.

Верховний суд неодноразово у своїх постановах робив висновки про те, що сам собою факт введення воєнного стану не позбавляє можливості особу здійснювати певні дії та при прийнятті рішення суди повинні враховувати саме обставини об`єктивного та непереборного характеру, які були б пов`язані з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з введенням воєнного стану, становили реальні перешкоди для здійснення особою відповідних дій.

Разом з тим, позивачем не надано доказів, що у відповідний період існували обставини об`єктивного та непереборного характеру, пов`язані з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з введенням на території України воєнного стану , які становили реальні перешкоди для здійснення ним дій, направлених на своєчасне проведення повірки лічильника та повідомлення відповідних показників відповідачу.

За наведених обставин суд не вбачає підстав для здійснення перерахунку нарахованої відповідачем вартості наданих позивачу послуг з централізованого постачання гарячої води та теплової енергії за показаннями лічильника у період за 2021 - -2023 роки, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають як необґрунтовані. Проте, суд приходить до переконання, що невірними є і тарифи, за якими відповідач проводить нарахування позивачу за отримані послуги з теплопостачання та підігріву води на даний час. Так, як зазначив представник відповідача у судовому засіданні, такі застосовуються щодо позивача у розмірі, визначеному ЛМКП» Залізничнетеплоенерго», яке надає послуги споживачам у сусідніх будинках. Між тим, як вказувалось раніше, визначення порядку сплати , переліку та розмірів внесків і платежів співвласників , відповідно до вимог Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Статуту ОСББ « Західні ворота» належить до виключної компетенції загальних зборів ОСББ , які з цього приводу жодних рішень не приймало.

Інші доводи сторін не впливають на висновки суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.

На підставі ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1072 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 12,15-17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.ст. 382, 526,714 ЦК України, ст.ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку « Західні ворота» , за період з 01.01.2021 року по 31.12.21 року здійснити перерахунок ОСОБА_1 за надані послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території, за адресою АДРЕСА_2 , з розрахунку 5,50 грн. за 1 кв.м. загальної площі.

В решті вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Західні ворота» в користь ОСОБА_1 1072 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_1 ;

Відповідач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку « Західні ворота « , м. Львів вул. Шевченка, 134 А , ЄДРПОУ 36118496.

Повний текст судового рішення виготовлено 17 червня 2024 року .

Суддя І. Є. Зима