Рішення

від 06.06.2024 по справі 577/1438/24

КОНОТОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 577/1438/24

Провадження № 2/577/577/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2024 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

у складі:

головуючого судді Рідзевської І.О.,

за участю секретаря судового засідання Олійник В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попівської сільської ради, ПСП АФ «Соснівське» про визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання за ним право власності за набувальною давністю на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 .

Вимоги обґрунтовує тим, що в серпні 1979 року ОСОБА_1 заселився в будинок АДРЕСА_1 де зареєстрований та проживає на даний час. З метою оформлення свідоцтва про право власності на будинок він звернувся до Попівської сільської ради, однак отримав відмову, оскільки відсутні правовстановлюючий документ на вказаний будинок, що змусило його звернутися до суду з вказаним позовом.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує (а.с.64).

Представник Попівської сільської ради в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без участі представника, вказали що вони не є належним відповідачем, оскільки нічиїх прав не порушували (а.с.62,63).

Представника ПСП АФ «Соснівське» в судове засідання не з`явився, надали заяву про розгляд справи без їх участі, проти позову заперечують з підстав викладених у відзиві, а саме: відповідно Інвентарної картки обліку основних засобів, Оборотно-сальдової відомості по рахунку 103 за 01.04.2024- 22.04.2024 р., відомості амортизації 03 за 1 квартал 2024 року, будинок АДРЕСА_1 введений в експлуатацію в 1993 році. В 1994 році правління Колективного сільськогосподарського підприємства «Соснівське» (КСП «Соснівське») надано дозвіл викупити будинки які введені в експлуатацію в 1993-1994 рр., по АДРЕСА_1 . В разі не проведення викупу будинків, вони будуть занесені до обліку основних засобів КСП «Соснівське».

В 1994 році викупили будинки: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . Незрозуміло чому не викупив будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_1 . І тому невикуплений будинок ОСОБА_1 був занесений до обліку в основні засоби КСП «Соснівське». Відповідно рішення загальних зборів уповноважених членів КСП «Соснівське» від 29.02.2000 року де вказано жилплощу, яка не оплачена занести в основні засоби , які підлягають розділу на майнові паї, за винятком будинків в яких проживають ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , в зв`язку з закінченням договору терміном на 12 років, згідно якого вони повинні відпрацювати в господарстві, або організаціях села. 14.03.2006 року ПСП АФ «Соснівська» звернулась до позивача ОСОБА_1 з листом в якому просила позивача з`явитися до 25.03.2006 р. в контору Агрофірми для оформлення Договору на оренду будинку в якому Він проживає. Однак шановний позивач ОСОБА_1 для оформлення Договору на оренду будинку не з`явився. Тобто Позивач ОСОБА_1 різними шляхами уникав викупу будинку, заключення договору оренди будинку, що являється свідченням незаконним шляхом отримати право власності на будинок. Водночас ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 і інші з`явилися в контору Агрофірми для оформлення Договору оренди будинку в якому вони проживали і на сьогоднішній день вищезазначені орендарі отримали будинки у власність. Тобто такий обраний спосіб Позивачем захисту своїх прав, не є засобом захисту, що відповідає порушенню його права, а відповідає порушенню прав ПСП АФ «Соснівська», яке виникло відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України. Право власності на новостворене майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо ) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). В даному випадку житловий будинок по АДРЕСА_1 є власністю КСП «Соснівське», яка будувала цей будинок, а потім власністю ПСП АФ «Соснівська».яка стала правонаступником КСП «Соснівське». Позивач ОСОБА_1 не добросовісно заволодів чужим майном і продовжує недобросовісно володіти ним і тому відсутні всі підстави для визнання за ним права власності за набувальною давністю, тому позов задоволенню не підлягає, оскільки він є необгрунтованим, надуманим, вводить в оману суд і ПСП АФ «Соснівська» не відповідає вимогам чинного законодавства України ч. 1 ст. 344 ЦК України, ч. 2 ст. 331 ЦК України, ст. 321 ЦК України, ст. 346 ЦК України. (а.с.35-56).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, пересвідчившись, що визнання відповідачем позову не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований в АДРЕСА_1 з 31.08.1979 року (а.с.6-7)

З довідки виконавчого комітету Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області від 25 грудня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 дійсно проживає та зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 . (а.с.8).

ФОП Змисля на ім`я ОСОБА_1 виготовила технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований в по АДРЕСА_1 , загальна площа приміщень 92,3 кв.м, житлова, 42,8 кв.м (а.с.9-11).

З довідки КП Конотопське МБТІ від 11 січня 2024 року, вбачається, що право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , по обліку бюро технічної інвентаризації станом на 31.12.2012 року не зареєстровано (а.с.8 зворот).

Відповідно до висновку № 271 від 19.01.2024 року, наданого архітектором ОСОБА_18 , яка має кваліфікаційний сертифікат архітектора серії АА № 002778, про те що житловий будинок АДРЕСА_2 знаходяться в задовільному стані. Аварійна ситуація відсутня. Існуюче розташування індивідуального житлового будинку, двох сараїв, літньої кухні відповідає будівельним, санітарним нормам та вимогам щодо забезпечення пожарної безпеки. Клас наслідків - СС1. (а.с.12)

Згідно звіту суб`єкту оціночної діяльності ФОП ОСОБА_19 ринкова вартість будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 станом на 15.01.2024 року становить 100 000 грн. (а.с.13)

Відповідно листа ПСП АФ «Соснівське» № 67 від 14.03.2006 року ОСОБА_1 було запропоновано з`явитись до 25.03.2006 року в контору ПСПАФ «Соснівське» для оформлення договору на оренду будинку в якому він проживає (а.с.52).

Згідно інвентарної картки обліку основних засобів будинок ОСОБА_1 введений в експлуатацію в 1993 році та перебуває на балансі в ПСП АФ «Соснівське», первісна балансова вартість будинку станом на 31.12.2017 року складає 237 673 грн. (а.с.56)

Відповідно до даних технічного паспорту, виготовленого 27.12.2023 року ФОП ОСОБА_20 , до складу нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , входить житловий будинок Літ. А, сарай Літ. Б, літня кухня Літ. В, погріб під літньою кухнею Літ. Пг, сарай Літ. Г, вбиральня Літ Д, огорожа Літ № 1-2 (а.с.10-11).

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду (частина четверта статті 344 ЦК України).

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

володіння є добросовісним,якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і немогла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. Отже, давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати по відсутність у неї підстав для набуття права власності. Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником вказаного майна.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

При цьому необхідно враховувати, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. Позивачі, як незаконні володільці, протягом всього часу володіння майном повинні бути впевнені, що на це майно не претендують інші особи і вони отримали це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього. У такому випадку при вирішенні питання щодо визнання права власності на майно в порядку набувальної давності слід виходити з того, що задоволення таких вимог можливе лише за наявності необхідних умов, а саме: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння. Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто, об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто, є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьої статті 344 Цивільного кодексу України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 Цивільного кодексу України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто, бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років. Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду. Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Саме таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №910/17274/17 (провадження №12-291гс18).

У постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц, провадження № 61-19156св18, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов`язаних з набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

З огляду на викладене, за набувальною давністю може бути визнано право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, а також на майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Зазначене свідчить про те, що позивач знав, що ПСП АФ «Соснівське» є власником спірного домоволодіння, а отже знав, що заволодів чужим майном, тому його володіння не призводить до набуття права власності, незалежно від тривалості такого володіння.

Таким чином, суд вважає, що відкритість і безперервність користування позивачем майном з 1993 року не є достатніми підставами для набуття права власності на нього за правилами ст.344 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 344 ЦК України, ст. ст. 263-266 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Попівської сільської ради про визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач ПСП АФ «Соснівське», юридична адреса: с. Соснівка, вул. Бондаря, 37 Конотопського району Сумської області, код ЄДРПОУ 30490415.

Попівська сільська рада Конотопського району Сумської області, юридична адреса с.Попівка Конотопського району Сумської області, код ЄДРПОУ 04389220.

Суддя Рідзевська І. О.