Ухвала

від 14.06.2024 по справі 947/39008/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/39008/23

Провадження № 1-кс/947/7792/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023164110000010 від 04.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023164110000010від 04.05.2023за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.201-2 КК України.

У клопотанні сторона обвинувачення просить накласти арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування будь-якими особами) на майно вилучене в ході проведення 10.06.2024 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення речей і документів, які мають відношення до вчинення кримінального правопорушення та інших предметів, речей і документів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме:магнітний носій USB«HIRALI» 8gb, на якому міститься інформація щодо господарських операцій між ФОП ОСОБА_5 та БФ «Аджалик».

Слідчий та прокурор у судове засідання не заявились, натомість прокурор ОСОБА_4 надав заяву про розгляд клопотання без його участі . Клопотання просить задовольнити.

Також до канцелярії суду надійшла заява адвоката ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_5 про розгляд клопотання без їй участі, проти задоволення клопотання не заперечують.

У зв`язку з неявкою учасників процесу, керуючись вимогами ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду такого клопотання за відсутності наведених осіб.

В ході судового розгляду встановлено, що відділом розслідування злочинів в сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023164110000010 від 04.05.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що протоколом №1 установчих зборівзасновників БФ «Аджалик» (далі благодійний фонд) від 09.06.2016 вказаний благодійний фонд створено засновником ОСОБА_7 , в якому останнього обрано керівником та призначено наказом №01 від 26.04.2013.

Так, благодійний фонд «Аджалик» код ЄДРПОУ 40554972 внесене до Реєстру неприбуткових установ та організацій, згідно з рішенням від 11.07.2016 №1615174600114 про присвоєння благодійному фонду ознак неприбутковості 0005 благодійні фонди (організації).

У свою чергу звіти про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації БФ «Аджалик» за 2022 та 2023 роки до контролюючого органу у встановленому порядку та строки, не подавалась, а також інформація щодо нарахування доходів фізичним особам, в тому числі, у вигляді заробітної плати, а також будь-яка звітність, подання якої передбачене чинним законодавством в період з 24.02.2022 по 15.05.2024 також не подавалась.

Згідно з п.1 ст. 3 Закону №5073-VI, цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах;

Пунктом 1 ст. 1 Закону №5073-VI, метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов?язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій;

Пунктом 1 ст. 6 Закону №5073-VI, благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону;

Згідно з п. 2ст. 16 Закону №5073-VI, використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій не повинні суперечити актам законодавства та цілям благодійної діяльності.

У свою чергу, відповідно до п.7.9.5. розділу VIІ статуту Благодійного фонду «Аджалик», доходи (прибутки) Організації використовуються виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямків діяльності;

Пунктом 7.10.3. Статуту визначено, надходження Організації від фінансової діяльності спрямовуються виключно на благодійництво і забезпечення діяльності Організації у розмірах та порядку, передбачених чинним законодавством.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що з рахунку БФ «Аджалик» № НОМЕР_1 в ПАТ «МТБ БАНК» на рахунок ФОП ОСОБА_5 № НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк» в загальній сумі 1 186 900 грн.; з рахунку БФ «Аджалик» № НОМЕР_3 в АТ «Піреус Банк» на рахунок ФОП ОСОБА_5 № НОМЕР_4 в АТ КБ «ПриватБанк» в загальній сумі 3 363 474, 26 грн.

Зокрема встановлено, що ФОП ОСОБА_5 , здійснив перерахування власних коштів зі своїх карткових рахунків № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 на картковий рахунок засновника та керівника БФ «Аджалик» - ОСОБА_7 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_7 в загальній сумі 163 900 грн.

Вказані фінансові операції можуть бути пов?язані між собою та можуть бути спрямовані на надання переваг посадовими (службовими) особами БФ "АДЖАЛИК" щодо укладання договорів поставки / оренди / купівлі - продажу із зазначеними вище фізичними особами - підприємцями та сплати коштів з рахунків благодійного фонду, за рахунок благодійних пожертв.

21травня 2024органом досудовогорозслідування булонаправлено запитдо ФОП ОСОБА_5 щодо витребуванняінформації таналежним чиномзавірених копійдокументації на підставі яких здійснювалась господарська/інша діяльність, зокрема обґрунтування щодо перерахувань грошових коштів по вказаним рахункам період з 24.02.2022 по теперішній час, бухгалтерських/інших документів щодо попередньої постановки на облік реалізованих товарів фонду, на що відповідь не надана до сих пір.

Враховуючи викладене вище, за результатами аналізу інформації та документів, які містяться в матеріалах кримінального провадження наданих спеціалістам відділу аналітичної роботи та координації управління запобігання фінансовим операціям, пов?язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС в Одеській області, для проведення аналітичного дослідження, виявлено фінансові операції з коштами, що могли бути одержаними внаслідок вчинення злочину (прямо чи опосередковано), а саме використання благодійних пожертв, безоплатної допомоги або укладання інших правочинів щодо розпорядження таким майном, з метою отримання прибутку, а також вчинення дій, спрямованих на переміщення, зміну їх форми (перетворення) та пов?язані з набуттям, володінням, а також використанням доходів, одержаних внаслідок вчинення протиправних діянь.

Вказані дії посадових (службових) осіб Благодійного фонду "АДЖАЛИК" (код ЄДРПОУ 40554972), за участю інших осіб, в тому числі ФОП ОСОБА_5 можуть містити ознаки набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, тобто, вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 209 Особливої частини Кримінального кодексу України від 05.04.2001 №2341-III (із змінами та доповненнями).

З метоювиявлення тафіксації відомостейпро обставинивчинення кримінальногоправопорушення,а також документів, які мають значення для досудового розслідування у сторони обвинувачення виникла необхідність у проведенні обшуку місця здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Так 10.06.2024 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, у відповідності до ст. ст. 223, 233, 234, 236 КПК України було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення речей та документів, які мають значення для досудового розслідування, під час якого виявлено та вилучено магнітний носій USB«HIRALI» 8gb, на якому міститься інформація щодо господарських операцій між ФОП ОСОБА_5 та БФ «Аджалик».

11.06.2024 слідчим у даному кримінальному провадженні прийнято процесуальне рішення та в порядку ст. 110 КПК України винесено постанову про визнання вилученого майна речовим доказом.

У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків віднесено можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.

Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-3 КК України.

Досудове розслідування означеного кримінального провадження триває, встановлюються усі фактичні обставини, які можуть мати значення для доведення предмету доказування у кримінальному провадженні.

Так, в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем реєстрації та ведення господарської діяльності ФОП ОСОБА_5 в ході якого виявлено та вилучено магнітний носій USB«HIRALI» 8gb, який, на думку слідчого судді, може містити на собі відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-протиправних дій за обставинами даного кримінального провадження, (файлів, документів, програм тощо,) в зв`язку з чим таке майно відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від 11.06.2024 року, а отже, воно потребує збереження, в цілях їх подальшого дослідження та проведення відповідних експертних досліджень.

Більш того, слідчий суддя не може виключати, що перед стороною обвинувачення постане питання експертного дослідження вилученого технічного пристрою, а обов`язковою умовою їх проведення є безпосереднє надання для дослідження електронного пристрою, що додатково підтверджує наявність підстав для арешту майна.

При цьому,норми КПК України не визначають чітких термінів для призначення експертного дослідження вилученого майна, а також не передбачають такої підстави для відмови у накладенні арешту, як відсутність станом на час розгляду клопотання постанови про призначення експертизи.

При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, тимчасово вилученого під час проведення обшуку, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, які були засобами вчинення злочинів, та залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення,слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, даних про призначення експертного дослідження, вилучених речей, результатів огляду інформації, яка міститься на них, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 11.06.2024 року, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023164110000010 від 04.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України - задовольнити.

Накласти арешт із забороною володіння, користування та розпорядження на майно, яке вилучене під час проведення обшуку 10.06.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

магнітний носій USB«HIRALI» 8gb, на якому міститься інформація щодо господарських операцій між ФОП ОСОБА_5 та БФ «Аджалик».

Виконання ухвалипокласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1