Рішення

від 17.06.2024 по справі 522/6461/24-е

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/6461/24-Е

Провадження №2/522/3691/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

17 червня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючої судді Косіциної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «САНЦ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «САНЦ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, у якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 134502,62 гривні, а також здійснити розподіл судових витрат.

Також, 25 квітня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «САНЦ» - Тарнавського Дмитра Сергійовича про забезпечення позову що подається одночасно з позовною заявою.

За результатами автоматизованого розподілу справа була передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2024 року провадження у справі відкрито. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Також, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2024 року повернуто заяву про забезпечення позову.

Ухвала суду від 26.04.2024 року разом із копією позовної заяви була направлена на адресу відповідача листом з рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, який повернувся до суду із зазначенням причини: «за закінченням терміну зберігання».

29 квітня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «САНЦ» - Тарнавського Дмитра Сергійовича про вжиття заходів забезпечення позову, у якій заявник просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , а також, забороняти будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаної квартири.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 травня 2024 року задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

14 червня 2024 року до суду надійшло клопотання представника позивача, у якому заявник вказує на те, що не заперечує проти постановлення заочного рішення по справі.

Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи те, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, про відкриття провадження був повідомлений належним чином а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд, керуючись положеннями ст.. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №376097091 від 26.04.2024 року (а.с.28).

Протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , від 25.01.2019 року прийнято рішення про введення статті розходів «Капітальний ремонт» у розмірі 1,00 гривень за 1 кв.м., а також рішення про затвердження з 01.02.2019 року тарифів кварт. плати у розмірі 5,00 гривень для житлових приміщень та 6,00 гривень для нежитлових приміщень (а.с.11).

Протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , від 05.03.2021 року прийнято рішення про затвердження тарифів кварт. плати у розмірі 10,20 гривень для житлових приміщень та 10,20 гривень для нежитлових приміщень (а.с.10).

Відповідно до довідок ОСББ «САНЦ» №5 від 12.04.2024 року та №6 від 12.04.2024 року, у період з 2020 по 05.03.2021 року в ОСББ «САНЦ» діяли тарифи, затверджені Протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , від 25.01.2019 року (а.с.14-15).

Відповідно до довідок ОСББ «САНЦ» №7 від 12.04.2024 року, в період 2022-2023 років в ОСББ «САНЦ» діяли тарифи, затверджені Протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , від 05.03.2021 року (а.с.16).

Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

У ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вказано, що до житлово-комунальних послуг належать: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

У постанові КЦС ВС від 23.11.2022 у справі № 761/43664/18 вказано, що частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а тому факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.

У ч.1 ст. 10 Закону вказано, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно з положеннями статей 530, 612, 625 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

На підставі наданих суду доказів, було встановлено, що ОСББ «САНЦ» надає послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_3 ,де, зокрема, розташовано майно ОСОБА_1 , тоді як остання належним чином не виконує свої обов`язки, які є похідними від належних їй, як абсолютному володарю майна, правомочностей володіння, користування та розпорядження майном, не вносячи плати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Доказів зворотного суду не було надано.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за спожиті житлово-комунальні послуги в період з березня 2023 року по листопад 2023 року становить 134502,62 гривні.

Суд погоджується із зазначеним розрахунком, та враховуючи вище зазначене доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення заборгованості у повному обсязі.

Щодо судового збору суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору, розмір якого становить 3 028,00 гривень.

Згідно платіжної інструкції №2502 від 27.06.2023 року, ОК Жемчужина Аркадії сплатило в якості судового збору грошову суму у розмірі 2 684,00 гривень. Також, відповідно до платіжної інструкції 9340-0488-1879-6722 від 23.04.2024 року, ОСББ «САНЦ» сплатило в якості судового збору 3028,00 гривень.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, вимога позивача про стягнення суми сплаченого судового збору підлягає задоволенню.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 гривень.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

17 жовтня 2023 року між ОСББ «САНЦ» та АО «ТДС ГРУП» було укладено договір про надання правничої допомоги №259, за яким клієнт доручає, а АО приймає на себе зобов`язання надавати допомогу в обсязі та на умовах, визначених договором (а.с.8).

Матеріали справи також містять додаткову угоду №8 до договору про надання правничої допомоги №259 від 17.10.2023 року, яким доповнено розділ 1 «Предмет договору» наступним пунктом (п.1.2.): стягнення заборгованості з ТОВ «ЛЕКС ЮНІОН» за несплату комунальних послуг.

Проте, матеріали справи не містять будь-яких договорів (додаткових угод) які б стосувалися надання правової допомоги ОСББ «САНЦ» у справі про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово комунальні послуги, а містять лише ордер на ОСББ «САНЦ».

Також, представник позивача не надав суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги та квитанції про сплату ОСББ «САНЦ» витрат на правничу допомогу у розмірі 2 500 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Тому, суд ходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 530, 612, 625, 628, 638ЦК України, ст.ст. 77, 79, 80, 141, 263 265, 279, 282-283 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «САНЦ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «САНЦ», м. Одеса, вул. Дерибасівська, 17, кв.20, ЄДРПОУ 32429012, заборгованість за житлово комунальні послуги у розмірі 134502 (сто тридцять чотири тисячі п`ятсот дві) гривні 62 (шістдесят дві) копійки.

Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «САНЦ», м. Одеса, вул. Дерибасівська, 17, кв.20, ЄДРПОУ 32429012, суму сплаченого судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 (нуль) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказаний строк може бути поновлений судом за заявою відповідача, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Текст рішення складено та підписано 17 червня 2024 року.

Суддя Косіцина В.В.

17.06.2024