Рішення

від 14.06.2024 по справі 730/431/24

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №730/431/24

Провадження № 2/730/165/2024

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2024 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Луговця О.А.

з участю секретаря судового засідання Чорнухи Н.О.

представника позивача адвоката Касьяненка А.М.

відповідача-1 Головного редактора Новинного сайту «ANZHUR.INFO» Сухаревського Г.В.

представника відповідачів-1,2 адвоката Гринишака М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку спрощеного позовного провадження (з повідомлення сторін) справу за позовом Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області до ОСОБА_1 як головного редактора Новинного сайту «ANZHUR.INFO», Громадської організації «Агенція незалежних журналістів», про захист ділової репутації та стягнення моральної (нематеріальної) шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Плисківська сільська рада звернулась до суду з даним позовом, в якому просить:

1/Визнати недостовірною та такою, що завдає шкоди діловій репутації позивача відповідну інформацію, поширену ОСОБА_1 , як головним редактором Новинного сайту «ANZHUR.INFO», та ГО «Агенція незалежних журналістів», як засновником Новинного сайту «ANZHUR.INFO», шляхом публікації на вебсайті https://ianews.in.uaта вмережі «Фейсбук»на сторінці https://www.facebook.com/anzhur.info/, а саме:

- «Після звільнення громади з-під окупації, ОСОБА_2 переїхала за межі громади в м. Борзна та проживає у квартирі, яка належить, за словами свідків, мешканці держави-агресора - російської федерації ОСОБА_3 , обидва сини якої є громадянами росії та військовими держави-агресора» (№1);

- «Поліцейські громади впритул не помічають кримінальних правопорушень та корупційних дій фігурантами яких є ОСОБА_4 та інші посадові особи сільської ради» (№2);

- «Як свідчать публікації в пресі, численні кримінальні провадження, та мої джерела серед мешканців громади, закупівля товарів і послуг, в тому числі будівельних матеріалів та ремонтів є великим джерелом відмивання коштів громади для незаконного збагачення ОСОБА_4 бюджетним коштом. Для ремонтів та облаштування нової поліцейської станції купує товари та послуги на неконкурентних торгах в одноосібних постачальників ФОПів. При цьому ФОПів обирає сама ОСОБА_4 » (№3);

- «Продукти харчування, що поставляються купуються у неперевірених поставників без належної перевірки якості та вмісту шкідливих речовин, що ставить під загрозу здоров`я та життя дітей, які ними харчуються в закладах освіти ОСОБА_5 » (№4);

- «За інформацією, що опублікована в ЗМІ ОСОБА_4 проживає в м. Борзна в орендованій квартирі, яка належить ОСОБА_3 , яка проживає в російській федерації. За даними ЗМІ її сини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , є російськими військовими та проживають в російській федерації Відомо, що ОСОБА_6 проходив службу в генеральному штабі РФ. Мені стало відомо, що Службою безпеки України проводиться перевірка можливої співпраці ОСОБА_4 , з синами ОСОБА_3 та російськими спецслужбами про що було опубліковано в ЗМІ» (№5);

-«Плисківський сільськийголова ОСОБА_4 своїми неправомірнимидіями компрометуєоргани місцевогосамоврядування тамісцевої владив Чернігівській області та подає поганий приклад безкарності і вседозволеності інтим посадовим особами органів місцевого самоврядування» (№6);

- «Журналістським розслідуванням з`ясовано, що Плисківська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області в особі Плисківського сільського голови ОСОБА_4 закуповує для закладів дошкільної освіти та середньої школи харчові продукти невідомого походження та сумнівної якості, виходячи з того, що Плисківська сільська рада не надала сертифікатів якості та інших документів, що підтверджують якість та безпечність низки продуктів, які поставлялися до закладів освіти» (№7);

- «Продукти харчування, що поставляються купуються у неперевірених поставників без належної перевірки якості та вмісту шкідливих речовин, що ставить під загрозу здоров`я та життя дітей, які ними харчуються в закладах освіти Плисківської ОТГ» (№8);

- «Безвідповідальне ставлення Плисківського сільського голови ОСОБА_4 до закупівлі продуктів харчування для закладів освіти громади не має залишитись без уваги» (№9).

2/Зобов`язати ОСОБА_1 , як головного редактора Новинного сайту «ANZHUR.INFO», та ГО «Агенція незалежних журналістів», як засновника Новинного сайту «ANZHUR.INFO», протягом 10 календарних днів від набрання законної сили рішенням суду спростувати вищевказану поширену недостовірну інформацію та інформацію, яка завдає шкоди діловій репутації позивача, шляхом публікації спростування на вебсайті https://ianews.in.ua та в мережі Фейсбук на сторінці https://www.facebook.com/anzhur.info/ без будь-яких власних пояснень або коментарів із повідомленням, що судовим рішенням підтверджено її недостовірність та завдання шкоди діловій репутації Плисківської сільської ради.

3/Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , як головного редактора Новинного сайту «ANZHUR.INFO», та ГО «Агенція незалежних журналістів», як засновника Новинного сайту «ANZHUR.INFO», на користь позивача 100 000 грн моральної шкоди й суму сплаченого судового збору.

Позивач свої вимоги обгрунтовує тим, що 27 січня, 13 і 21 лютого 2024 року відповідач-1 ОСОБА_1 , як Головний редактор Новинного сайту «ANZHUR.INFO» і його власник, а відповідач-2 ГО «Агенція незалежних журналістів», як суб`єкт у сфері медіа й засновник Новинного сайту «ANZHUR.INFO», на цьому сайті та в мережі «Фейсбук» опублікували зазначену інформацію, яка висловлена у формі фактичних тверджень №1-9, є цілковито вигаданою й недостовірною (такою, що не відповідає дійсності), негативною для Плисківської сільської ради та завдає шкоди її діловій репутації, оскільки поширена в мережі Інтернет необмеженому колу осіб й спрямована на підрив авторитету органу місцевого самоврядування, його посадових осіб, формує негативне ставлення до діяльності позивача. Після поширення відповідачами цих негативних публікацій позивач вимушений постійно виправдовуватись у тому, чого не вчиняв і не допускав, у нього ускладнився процес проведення закупівель товарів, робіт, послуг у контрагентів за договорами й, враховуючи особливу зухвалість та цинічність дій відповідачів, спроби асоціювання позивача з правопорушниками та державою-агресором, позивач оцінює завдану моральну шкоду його діловій репутації в 100 тис. грн.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити з вищевказаних підстав; подав відповідь на відзив на позов; стверджує, що поширена відповідачами на новинному вебсайті та на сторінці в мережі «Фейсбук» вищевказана інформація за формами її вираження (загальними, лексичними) не відноситься до критики чи оціночних суджень, а являє собою саме фактичні твердження, які є недостовірними, носять негативний для позивача характер і завдали шкоди його діловій репутації, зокрема й моральної. Зазначає, що новинний сайт не є юридичною особою онлайн-медіа, а тому у спірних правовідносинах ОСОБА_1 виступає від його імені як головний редактор-фізична особа.

Відповідач-1 подав відзив на позов та заперечення на відповідь на відзив, у яких позовні вимоги не визнав у повному обсязі з таких підстав: в опублікованих дописах відсутня інформація, яка бодай якимсь чином надає оцінку діяльності Плисківської сільської ради, охоплює стосовно неї негативну чи недостовірну інформацію, яка б шкодила діловій репутації позивача, не містить тверджень про факти корупційних або пов`язаних із корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», уповноваженої (посадової чи службової) особи позивача, в зв`язку з чим у Плисківської сільської ради як юридичної особи відсутнє порушене, невизнане або оспорене відповідачами право й вона не є належним позивачем у цій справі; поширена спірна інформація за своїм змістом становить значний суспільний інтерес, є оціночними судженнями, припущеннями, суб`єктивними думками автора, критикою щодо сільського голови ОСОБА_4 та інших посадових осіб Плисківської сільської ради, а не фактичними твердженнями, в зв`язку з чим не підлягає спростуванню; позивач не довів, що розповсюджена інформація є неправдивою чи недостовірною, й саме це призвело до негативних наслідків, що дискредитує його або завдає реальної шкоди його правам/інтересам; вимога позивача про відшкодування моральної шкоди суперечить ст.31 Закону України «Про інформацію».

ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнав з наведених у поданих ним заявах по суті справи підстав. Додатково пояснив, що Новинний сайт «ANZHUR.INFO» зареєстрований як онлайн-медіа, засновником якого є ГО «Анжур». Він є особистим власником доменного імені «ianews.in.ua», яке використовується у створеному ним новинному вебсайті та вебсторінці у «Фейсбук». Він являється керівником ГО «Анжур» та на громадських засадах працює Головним редактором Новинного сайту «ANZHUR.INFO». Рішення про публікацію повідомлень, дописів, статей приймається редакційною колегією, яка не є юридичною особою; ГО «Анжур», як засновник онлайн-медіа, не має ніякого впливу на редакційну політику новинного сайту. При розповсюдженні звернень до начальника Чернігівської ОВА від 13.02.2024р. та до начальника ГУНП в Чернігівській області від 21.02.2024р. він діяв як пересічений громадянин, а не виступав від імені онлайн-медіа Новинного сайту «ANZHUR.INFO» чи ГО «Анжур» і не при виконанні своїх посадових обов`язків як головного редактора. Стверджує, що інформація, про спростування якої клопоче позивач, була отримана з різних відкритих джерел, не містить фактичних тверджень, а потребувала перевірки компетентними державними органами, до яких (ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області, ГУНП в Чернігівській області, Чернігівська ОВА) й адресовані відповідні звернення з проханням перевірити викладену інформацію.

Представник відповідачів-1,2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив; зазначив, що представник позивача трактує поширену інформацію у якості фактичних тверджень на власний розсуд; Плисківська сільська рада не є належним позивачем у справі, оскільки розповсюджена інформація стосується її посадових (службових) осіб, які повинні самостійно звертатися до суду в разі порушення їх особистих немайнових прав; передрукування на сайті інформації з інших відкритих джерел з посиланням на них не суперечить Закону України «Про медіа».

Заслухавши пояснення відповідача-1, представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Згідно із ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, особистого немайнового або майнового права та інтересу в разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).

Разом з тим, відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Зазначені положення Основного Закону кореспондуються зі ст.10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), якою встановлено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно із ч.1 ст.201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Приписами ст.94ЦК Українивизначено,що юридичнаособа маєправо нанедоторканність їїділової репутації,на таємницюкореспонденції,на інформаціюта іншіособисті немайновіправа,які можутьїй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цьогоКодексу (ч.1). Захист особистих немайнових прав юридичної особи у зв`язку із завідомо неправдивим повідомленням або неумисним повідомленням недостовірної інформації щодо її уповноваженої (посадової чи службової) особи про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» у порядку, передбаченому цим Законом, здійснюється у такому самому обсязі, що і особистих немайнових прав фізичних осіб (ч.2).

Відповідно доч.1,2ст.23ЦК Україниособа маєправо навідшкодування моральноїшкоди,завданої внаслідокпорушення їїправ. Моральнашкода можеполягати,зокрема у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Дана норма ЦК України кореспондується й з положеннями ч.1 ст.31 Закону України «Про інформацію», де зазначено, що у разі якщо порушенням права на свободу інформації особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона має право на її відшкодування за рішенням суду.

Водночас згідно із ч.2 ст.31 цього Закону суб`єкти владних повноважень як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації вправі вимагати в судовому порядку лише спростування недостовірної інформації про себе і не мають права вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Це не позбавляє посадових і службових осіб права на захист честі, гідності та ділової репутації в суді.

Варто зауважити, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Разом з тим, у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи та юридичної особи» (далі - постанова ПВСУ №1) зазначено, що під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Як виснувала Велика Палата Верховного суду в постанові від 12.11.2019р. у справі №904/4494/18 та випливає зі змісту п.15 постанови ПВСУ №1, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдивою, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Під поширенням інформації слід розуміти, зокрема, поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку, повідомлення в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

У разі поширення недостовірної інформації, що порушує особисті немайнові права юридичної особи або її структурного підрозділу, позов вправі пред`явити орган цієї юридичної особи (п.6 постанови ПВСУ №1).

Згідно ізч.4,7ст.277ЦК Україниспростування недостовірноїінформації здійснюєтьсяособою,яка поширилаінформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідачами усправі прозахист гідності,честі чиділової репутаціїє фізичнаабо юридичнаособа,яка пошириланедостовірну інформацію,а такожавтор цієїінформації. Якщопозов пред`явленопро спростуванняінформації,опублікованої взасобах масовоїінформації,то належнимивідповідачами єавтор іредакція відповідногозасобу масовоїінформації чиінша установа,що виконуєїї функції.У разі,коли редакціядрукованого засобумасової інформаціїне маєстатусу юридичноїособи,належним відповідачемє юридичнаособа,структурним підрозділомякої єредакція.Якщо редакціяне єструктурним підрозділомюридичної особи,то належнимвідповідачем виступаєзасновник друкованогозасобу масовоїінформації. У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник вебсайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника вебсайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»:

- вебсайт - сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, зокрема об`єктів авторського права та/або суміжних прав тощо, пов`язаних між собою і структурованих у межах адреси вебсайту та/або облікового запису власника такого вебсайту, доступ до яких здійснюється через адресу в мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики та/або числової адреси за Інтернет-протоколом;

- власник вебсайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання вебсайту. За відсутності доказів іншого, власником вебсайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до вебсайту, та/або отримувач послуг хостингу.

-вебсторінка -складова частинавебсайту,розташована заспеціальною адресоюв мережіІнтернет;

- власник вебсторінки - особа, яка є володільцем облікового запису, що використовується для розміщення вебсторінки на вебсайті, та яка управляє та/або розміщує електронну (цифрову) інформацію в межах такої веб-сторінки. Власник вебсайту не є власником вебсторінки, якщо власник вебсторінки володіє обліковим записом, що дозволяє йому самостійно, незалежно від власника вебсайту, розміщувати інформацію на вебсторінці та управляти нею.

Доменне ім`я «facebook.com» є приватним доменним іменем другого рівня в домені «соm», який є загальним доменом верхнього рівня. Доменне ім`я «facebook.com» не відноситься до українського сегменту Інтернет; адміністрування цих доменних імен в Україні не здійснюється.

Отже, законодавець окремо вирізняє власника вебсайту та власника вебсторінки, які можуть співпадати або не співпадати в одній особі, й це стосується також відповідальності за розміщення інформації в соціальних мережах.

Таким чином, пред`являючи вимоги до певної особи та визначаючи її відповідачем у цій категорії справ, позивач має надати докази ідентифікації особи, яка буде відповідати за порушення його права та довести приналежність вебсайту, вебсторінки у соціальній мережі тій чи іншій фізичній особі.

Вищеокреслені вимоги до суб`єктного складу відповідачів у дифамаційних спорах випливають з правових висновків, викладених Великою Палатою Верховного суду в постановах від 12.11.2019р. у справі №904/4494/18, від 07.08.2019р. у справі №757/43785/18-ц. Верховним Судом у постановах від 05.06.2019р. у справі №758/6022/14-ц, від 20.02.2019р. у справі №203/3104/15-ц, від 13.02.2019р. у справі №439/1469/15-ц, від 28.02.2018р. у справі №347/1525/14-ц та ряду інших судових рішень касаційної інстанції за схожих правовідносин, а також узгоджуються зі змістом п.9-12 постанови ПВСУ №1.

Спеціальним законодавчим актом у сфері діяльності засобів масової інформації є Закон України «Про медіа».

Відповідно до ст.1 цього Закону медіа (засіб масової інформації) - засіб поширення масової інформації у будь якій формі, який періодично чи регулярно виходить у світ під редакційним контролем та постійною назвою як індивідуалізуючою ознакою; онлайн-медіа - медіа, що регулярно поширює інформацію у текстовій, аудіо-, аудіовізуальній чи іншій формі в електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі Інтернет на власному вебсайті, крім медіа, які віднесені цим Законом до аудіовізуальних медіа.

За приписами ст.13, 16 Закону України«Про медіа»суб`єктом усфері онлайн-медіавважається особа,що здійснюєредакційний контрольщодо створенняабо добору,організації тапоширення масовоїінформації уформі онлайн-медіа. Суб`єктами у сфері онлайн-медіа можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають місце проживання в Україні, зареєстровані в установленому законодавством порядку юридичні особи України.

Суб`єкти у сфері онлайн-медіа можуть зареєструватися добровільно відповідно до вимог цього Закону (ч.3 ст.63 вказаного Закону).

У ст.117 Закону України «Про медіа» наведено перелік підстав для звільнення від відповідальності суб`єктів у сфері медіа та їх працівників, за яких вони не несуть відповідальності за поширення інформації, забороненої цим Законом, а також інформації, що не відповідає дійсності, порушує права і законні інтереси особи.

В судовому засіданні встановлено, що 27 січня 2024 року на Новинному сайті «ANZHUR.INFO» за посиланням на вебсторінку https://ianews.in.ua та в мережі «Фейсбук» за посиланням на сторінку від «Новинний сайт«anzhur.info»https://www.facebook.com/anzhur.info/ було розміщено статтю з назвою «Відкрите звернення Громадської організації «Анжур» до Чернігівської обласної прокуратури, Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, керівництва Плисківської сільської ради та мешканців громади», в якій містилися наступні дописи:

- «Журналістським розслідуванням з`ясовано, що Плисківська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області в особі Плисківського сільського голови ОСОБА_4 закуповує для закладів дошкільної освіти та середньої школи харчові продукти невідомого походження та сумнівної якості, виходячи з того, що Плисківська сільська рада не надала сертифікатів якості та інших документів, що підтверджують якість та безпечність низки продуктів, які поставлялися до закладів освіти» (№7);

- «Продукти харчування, що поставляються купуються у неперевірених поставників без належної перевірки якості та вмісту шкідливих речовин, що ставить під загрозу здоров`я та життя дітей, які ними харчуються в закладах освіти Плисківської ОТГ» (№8);

- «Безвідповідальне ставлення Плисківського сільського голови ОСОБА_4 до закупівлі продуктів харчування для закладів освіти громади не має залишитись без уваги» (№9).

Також 13 лютого 2024 року на Новинному сайті «ANZHUR.INFO» за посиланням на вебсторінку https://ianews.in.ua та в мережі «Фейсбук» за посиланням на сторінку від «Новинний сайт« ІНФОРМАЦІЯ_1 »https://www.facebook.com/anzhur.info/ було розміщено статтю з назвою «Відкрите звернення до начальника Чернігівської обласної військової адміністрації ОСОБА_8 , в якій містилися наступні дописи:

- «Продукти харчування, що поставляються купуються у неперевірених поставників без належної перевірки якості та вмісту шкідливих речовин, що ставить під загрозу здоров`я та життя дітей, які ними харчуються в закладах освіти ОСОБА_5 » (№4);

- «За інформацією, що опублікована в ЗМІ ОСОБА_4 проживає в м. Борзна в орендованій квартирі, яка належить ОСОБА_3 , яка проживає в російській федерації. За даними ЗМІ її сини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , є російськими військовими та проживають в російській федерації Відомо, що ОСОБА_6 проходив службу в генеральному штабі РФ. Мені стало відомо, що Службою безпеки України проводиться перевірка можливої співпраці ОСОБА_4 , з синами ОСОБА_3 та російськими спецслужбами про що було опубліковано в ЗМІ» (№5);

-«Плисківський сільськийголова ОСОБА_4 своїми неправомірнимидіями компрометуєоргани місцевогосамоврядування тамісцевої владив Чернігівській області та подає поганий приклад безкарності і вседозволеності інтим посадовим особами органів місцевого самоврядування» (№6).

Також 21 лютого 2024 року на Новинному сайті «ANZHUR.INFO» за посиланням на вебсторінку ІНФОРМАЦІЯ_2 та в мережі «Фейсбук» за посиланням на сторінку від «Новинний сайт« ІНФОРМАЦІЯ_1 »https://www.facebook.com/anzhur.info/ було розміщено статтю з назвою «Відкрите звернення до начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Івана Іщенка, в якій містилися наступні дописи:

- «Після звільнення громади з-під окупації, ОСОБА_2 переїхала за межі громади в м. Борзна та проживає у квартирі, яка належить, за словами свідків, мешканці держави-агресора - російської федерації ОСОБА_3 , обидва сини якої є громадянами росії та військовими держави-агресора» (№1);

- «Поліцейські громади впритул не помічають кримінальних правопорушень та корупційних дій фігурантами яких є ОСОБА_4 та інші посадові особи сільської ради» (№2);

- «Як свідчать публікації в пресі, численні кримінальні провадження, та мої джерела серед мешканців громади, закупівля товарів і послуг, в тому числі будівельних матеріалів та ремонтів є великим джерелом відмивання коштів громади для незаконного збагачення ОСОБА_4 бюджетним коштом. Для ремонтів та облаштування нової поліцейської станції купує товари та послуги на неконкурентних торгах в одноосібних постачальників ФОПів. При цьому ФОПів обирає сама ОСОБА_4 » (№3).

Зі змісту вищевказаних звернень слідує, що їх авторами є: за 27 січня 2024 року юридична особа ГО «Анжур»; за 13, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , саме як фізична особа-громадянин, бо відсутнє посилання на якусь його посаду, зокрема головного редактора.

Позивачем підтверджено, що згідно сервісу перевірки власників доменних імен за запитом ianews.in.ua власником Новинного вебсайту «ANZHUR.INFO» значиться приватна особа ОСОБА_9 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , дані якого збігаються й з відомостями про власника вебсторінки у «Фейсбук» https://www.facebook.com/anzhur.info/.

Отже, ОСОБА_1 є власником зазначених новинного вебсайту та вебсторінки у мережі «Фейсбук», на яких поширювалася спірна інформація, що не оспорюється відповідачами та ними не спростовано.

Крім того, вказані ім`я та адреса місця проживання притаманні й ОСОБА_1 , як керівнику та одному із співзасновників Громадської організації «Агенція незалежних журналістів» (ГО «Анжур»), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас Громадська організація «Агенція незалежних журналістів» згідно рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №808 від 31.08.2023р. є суб`єктом у сфері онлайн-медіа з назвою медіа «ANZHUR.INFO», ідентифікатор у Реєстрі R40-01246, що підтверджується наявним у відкритому доступі витягом з реєстру суб`єктів у сфері медіа-реєстрантів №124 від 12.10.12023р.

Тому, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що у виниклих правовідносинах ОСОБА_1 виступає як фізична особа-громадянин, який є автором і поширювачем двох публікацій зі спірною інформацією та власником відповідних вебсайту і вебсторінки, а не діяв від імені онлайн-медіа Новинного сайту «ANZHUR.INFO»чи ГО«Анжур»та не при виконанні посадових (службових) обов`язків головного редактора,тобто не може вважатися належним відповідачем.

Однак, Плисківська сільська рада, звернувшись до суду з даним позовом, визначила належними відповідачами ОСОБА_1 , саме як головного редактора Новинного сайту «ANZHUR.INFO», тобто посадову (службову) особу, та юридичну особу ГО «Агенція незалежних журналістів», які мають нести солідарну цивільну відповідальність за пред`явленими до них дифамаційними вимогами. На цьому статусі ОСОБА_1 наполягав представник позивача і в судовому засіданні.

Натомість, положення ЦПК України визначають, що саме на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі; позов може бути подано до кількох відповідачів. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ч.2 ст.48 ЦПК України).

Відповідач це особа, яка на думку позивача або відповідного уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Тлумачення ст.51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Залучення до участі у справі співвідповідачів, заміна неналежного відповідача можливі лише на відповідній стадії процесу (до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання) і виключно за клопотанням самого позивача.

Як вже вищезазначалось, у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет належним відповідачем є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайта (вебсторінки), особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (п.2 ч.2 ст.119 ЦПК).

У разі, якщо питання про залучення усіх належних відповідачів у дифамаційних справах позивачем не вирішено, суд може відмовити у позові з цих підстав. При цьому, достовірність поширеної інформації, спростування якої є предметом позову, як похідна вимога про стягнення моральної шкоди, судом не перевіряється.

Відтак, установивши, що поряд з ГО «Анжур», яке є автором звернення за 27 січня 2024 року, іншим автором і розповсюджувачем публікацій за 13, 21 лютого 2024 року виступає ОСОБА_1 як фізична особа-громадянин, а не як посадова (службова) особа - головний редактор Новинного сайту «ANZHUR.INFO», і він же є власником цих вебсайту і вебсторінки у «Фейсбук», на яких поширювались зазначені дописи, фізичну особу ОСОБА_1 позивачем не залучено до участі у справі як одного з належних відповідачів, суд вважає за необхідне саме з цих процесуальних підстав відмовити у задоволенні заявлених Плисківською сільською радою вимог.

Одночасно суд роз`яснює Плисківській сільській раді, що вона не позбавлена права на повторне звернення до суду з аналогічним дифамаційним позовом до суб`єктного кола належних відповідачів.

Оскільки позивачу в задоволенні його вимог відмовлено повністю, то у відповідності до положень ст.141 ЦПК України понесені ним судові витрати з розгляду даної справи слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про медіа», ст.15, 16, 23, 94, 201, 277 ЦК України, ст.2-5, 12, 13, 19, 23, 48, 51, 76-89, 141, 258-268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області до ОСОБА_1 як головного редактора Новинного сайту «ANZHUR.INFO», Громадської організації «Агенція незалежних журналістів», про захист ділової репутації та стягнення моральної (нематеріальної) шкоди відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 17 червня 2024 року.

Позивач Плисківська сільськарада Ніжинськогорайону Чернігівськоїобласті, код ЄДРПОУ-04414885, юридична адреса: 16453, с. Плиски Ніжинського району Чернігівської області, вул. Незалежності, буд.33.

Відповідач-1 Головний редактор Новинного сайту «ANZHUR.INFO» Сухаревський Геннадій Володимирович (ідентифікатор медіа R40-01246), зареєстрований: 16442, с. Комарівка Ніжинського району Чернігівської області, вул. Поліська, буд.23.

Відповідач-2 Громадськаорганізація «Агенціянезалежних журналістів», код ЄДРПОУ-42521870, юридична адреса: 16442, с. Комарівка Ніжинського району Чернігівської області, вул. Поліська, буд.23.

Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець