Постанова

від 12.06.2024 по справі 915/249/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/249/24м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Колоколова С.І.,

секретар судового засідання Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з`явися;

від відповідача: Фігель С.І., за довіреністю;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Амальгама Люкс

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області про забезпечення позову

від 20 березня 2024 року (повний текст складено 20.03.2024)

у справі № 915/249/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Асгард

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Амальгама Люкс

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Миколаївська міська рада

про усунення перешкод у користуванні майном,-

суддя суду першої інстанції: Мавродієва М.В.

місце винесення ухвали: м. Миколаїв, вулиця Фалєєвська, 14, Господарський суд Миколаївської області

Учасники процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 12.06.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Асгард (далі також позивач, заявник) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Амальгама Люкс (далі також відповідач) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, орендарем якої є ТОВ Асгард, шляхом зобов`язання ТОВ Амальгама Люкс демонтувати (знести) за власний рахунок огорожу з бетонно-кам`яною основою й металічними вставками та фундамент огорожі та відновити земельну ділянку з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 після демонтажу самочинного будівництва до стану, який передував початку будівельних робіт.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ Асгард посилається на те, що відповідачем самовільно захоплено та розпочато самовільне будівництво огорожі з бетонно-кам`яною основою й металічними вставками та фундаменту під огорожі на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, чим здійснює позивачу, як землекористувачу вказаної земельної ділянки, перешкоди у користуванні останньою.

В процесі розгляду даної справи позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій ТОВ Асгард просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні, демонтажні, земельні роботи на земельних ділянках з кадастровими номерами 4810136300:02:056:0005 та 4810136300:02:056:0010, в межах суміжного розташування останніх, до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, ТОВ Асгард посилається на наступне:

- відповідач був землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005 на підставі укладеного з Миколаївською міською радою договору оренди землі №5581 від 13.03.2008, термін дії якого закінчився 13.03.2018;

- позивач є землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 на підставі укладеного з Миколаївською міською радою договору оренди землі №7643 від 28.05.2010, термін дії якого поновлено за рішенням Господарського суду Миколаївської області від 02.10.2020 у справі №915/985/20 на 10 років до 21.06.2030;

- вказані земельні ділянки є суміжними;

- при виході на об`єкт з метою визначення координат точок земельної ділянки на місцевості згідно кадастрового номера 4810136300:02:056:0010, сертифікованим інженером-геодезистом встановлено, що відповідач встановлює огорожу з бетонно-кам`яною основою й металевими вставками та фундамент огорожі не на межі земельних ділянок з кадастровими номерами 4810136300:02:056:0005 та 4810136300:02:056:0010, а з відступом понад 50 см на спірну земельну ділянку, що перебуває в користуванні позивача;

- активні підготовчі дії відповідача, а саме: залитий фундамент та встановлення секцій огорожі свідчать про наявність факту самочинного будівництва на орендованій позивачем земельній ділянці, що позбавляє останнього права володіння та користування земельною ділянкою, а також можливості безперешкодного проїзду (проходу) до свого нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010.

Враховуючи наведене, ТОВ Асгард вказує, що продовження здійснення будівельних робіт на земельних ділянках з кадастровими номерами 4810136300:02:056:0005 та 4810136300:02:056:0010 до ухвалення рішення по суті спору, в разі якщо позовні вимоги будуть задоволені, унеможливить в подальшому не тільки виконання рішення суду, але й взагалі призведе до неможливості поновлення порушених інтересів позивача через повернення незаконно захопленої частини земельної ділянки.

На переконання заявника, доцільним та ефективним засобом забезпечення позову буде саме заборона відповідачу здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні, демонтажні, земельні роботи, на вищевказаних земельних ділянках до вирішення спору по суті, оскільки забезпечення позову в такий спосіб не створить будь-яких перешкод у праві користування відповідача земельною ділянкою з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005, хоча останній і не має належних на те правових підстав, а також не перешкоджатиме веденню останнім господарської діяльності.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.03.2024 у справі №915/249/24 (суддя Мавродієва М.В.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Асгард про забезпечення позову задоволено. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю Амальгама Люкс здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні, демонтажні, земельні роботи в межах суміжного розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 4810136300:02:056:0010 та 4810136300:02:056:0005.

У вказаній ухвалі суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявником підтверджено належними доказами та доведено обставини, які є підставою для задоволення відповідних вимог шляхом заборони відповідачу здійснювати наведені вище роботи в межах суміжного розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 4810136300:02:056:0010 та 4810136300:02:056:0005.

Вказана ухвала суду мотивована існуванням реальної загрози того, що невжиття обраних позивачем заходів забезпечення позову може обумовити ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі у разі задоволення позовних вимог, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Амальгама Люкс звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 20.03.2024 у справі №915/249/24 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Асгард про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Крім того, апелянт просить стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати, пов`язані зі зверненням ТОВ «Амальгама Люкс» до суду апеляційної інстанції, а саме: судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. та 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ТОВ «Амальгама Люкс» зазначає, що позивач користується сформованою земельною ділянкою, яка надана йому в оренду для обслуговування власного майна, а тому наявність паркану, який відокремлює земельну ділянку з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005 від земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 не може створювати неможливість використовувати, володіти та користуватися позивачу своїм майном.

Навпаки, за твердженням відповідача, в зв`язку з відсутністю огорожі земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005, яка перебуває у користуванні відповідача, саме ТОВ «Асгард» безпідставно використовує останню протягом тривалого часу для власних господарських потреб, розміщуючи на ній автотранспортні засоби, засмічуючи її, а також використовуючи її для потреб орендарів, які орендують у позивача нерухоме майно.

ТОВ «Амальгама Люкс» вказує, що наведене і стало підставою для часткового встановлення відповідачем огорожі з воротами на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005, без порушень меж із суміжною земельною ділянкою з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, що створило відповідні незручності для позивача та орендарів його майна, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

На переконання апелянта, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про те, що неприйняття заходів забезпечення позову, а саме заборони відповідачу здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні, демонтажні, земельні роботи в межах суміжного розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 4810136300:02:056:0010 та 4810136300:02:056:0005, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Зокрема, скаржник зауважує про те, що навіть у разі установлення в процесі розгляду справи дійсності факту виходу відповідачем за межі земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005 на земельну ділянку, де землекористувачем є позивач, то відповідач буде вимушений змістити межу паркану, але ж доказів того, що відповідач не буде в змозі зазначене здійснити позивачем не надано.

Разом з цим, ТОВ «Амальгама Люкс» наполягає на тому, що вживаючи заходи забезпечення позову шляхом зборони відповідачу здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні, демонтажні, земельні роботи в межах суміжного розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 4810136300:02:056:0010 та 4810136300:02:056:0005, суд першої інстанції протиправно втрутився у господарську діяльність відповідача, оскільки, на думку апелянта, ремонт власних кабельних трас, прокладання нових або заміна відпрацьованих кабелів, підтримання їх у належному функціональному стані, доставка матеріалів, догляд за будівлею трансформаторної підстанції, її повірка, перевезення будівельних матеріалів та навіть знаходження робітників на земельній ділянці тощо, де відповідач є користувачем може трактуватися як невиконання оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, якою фактично заборонено відповідачу використовувати власне нерухоме майно. Апелянт зауважує, що припинення електропостачання виробничого підприємства відповідача, яке може виникнути в результаті дії оскаржуваної ухвали, завдасть відповідачу значних збитків, оскільки виробництво буде зупинено, виконання зобов`язань, у тому числі податкових, договірних також буде припинено тощо.

Більш детально доводи ТОВ Амальгама Люкс викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Амальгама Люкс на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 20.03.2024 про забезпечення позову у справі №915/249/24 та призначено розгляд апеляційної скарги на 29.05.2024 о 10:00 год.

Крім того, зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції було встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань, протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

09.05.2024 від ТОВ «Асгард» до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач не погоджується з доводами останньої, вважає її необґрунтованою та просить залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Амальгама Люкс без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

До цього відзиву позивачем додано заяву від 01.05.2024 ТОВ «Асгард» про кримінальне правопорушення.

Зокрема, позивач зазначає, що у випадку невжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову, захист інтересів ТОВ «Асгард» у межах цього судового провадження, у разі задоволення позову, може бути утруднений або взагалі унеможливлений, що вимагатиме ініціювання нових судових процесів для відновлення прав позивача. Адже завершення будівництва огорож з бетонно-кам`яною основою, у випадку задоволення позову, нівелює мету звернення з позовом, позаяк виникне необхідність ініціювання іншого позову про знесення незаконно побудованих об`єктів, що потребуватиме значних фінансових витрат, покладання яких на позивача буде непомірним тягарем.

При цьому позивач зазначає, що 22.03.2024 державним виконавцем було ознайомлено відповідача з резолютивною частиною ухвали Господарського суду Миколаївської області у справі №915/249/24 від 20.03.2024 про заборону скаржнику здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні, демонтажні, земельні роботи в межах суміжного розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 4810136300:02:056:0010 та 4810136300:02:056:0005, проте, 01.05.2024 позивач вимушений був звернутися до Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області з заявою про кримінальне правопорушення (за ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України), оскільки попри заборону суду, ТОВ «Амальгама Люкс» поновило здійснення заборонених робіт у межах суміжного розташування спірних земельних ділянок.

Отже, на переконання ТОВ «Асгард», задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції цілком правомірно виходив з доведеності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування відповідного заходу до забезпечення позову, оскільки з матеріалів справи вбачається існування реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі задоволення позову, з огляду на достеменно встановлений судом та неспростований скаржником факт продовження ним забудови спірної земельної ділянки.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 27.05.2024 задоволено заяву від 09.05.2024 представника ТОВ Асгард адвоката Ільїна Олександра Валерійовича про надання йому можливості брати участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку EasyCon; визначено здійснювати розгляд справи №915/249/24 в режимі відеоконференції.

28.05.2024 від ТОВ Асгард до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: договорів оренди приміщень нежитлового фонду, що знаходяться за адресою: вул. Богородична, 32, м. Миколаїв, №№1, 5, 6 від 01.01.2024 та повідомлень про розірвання договорів оренди приміщення нежитлового фонду №№1, 2, 3, 4, 7, 8, 11 від 01.01.2024, листів-повідомлень від 29.02.2024 та від 20.04.2024 з вимогами орендарів до позивача розірвати відповідні договори оренди.

Наведені додаткові докази позивач просить залучити до матеріалів справи на підтвердження того, що шляхом проведення будівельних робіт та встановлення огорож, відповідач перешкоджає законній підприємницькій діяльності ТОВ «Асгард».

Дослідивши вказане клопотання, судова колегія зазначає, що останнє подано з пропуском встановленого судом строку, оскільки, як зазначалось вище, ухвалою суду від 29.04.2024 учасникам даної справи було встановлено строк на подання будь-яких заяв чи клопотань протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Так, ТОВ «Асгард» отримало вказану ухвалу 29.04.2024 у своєму електронному кабінеті, що вбачається з відповідної довідки про доставку електронного листа від 30.04.2024, наявної у матеріалах справи.

З цього приводу судова колегія зазначає, що Верховною Радою України 29.06.2023 прийнято Закон України №3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - ЄСІТС, Закон №3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.

Згідно з новою редакцією ч.ч. 5, 8 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України відповідно до Закону №3200-IX та з урахуванням змін внесених відповідно до Закону №3424-ІХ в абзац 1 ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України та викладення ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України в новій редакції, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Положеннями пункту 2. ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на час направлення ухвали відповідачу) встановлено, що днем врученнясудового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на те, що клопотання ТОВ «Асгард» про долучення до матеріалів справи №915/249/24 додаткових доказів подано поданий з пропуском строку, встановленого в ухвалі Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 про відкриття апеляційного провадження у справі №915/249/24, а також те, що позивач не порушував питання про продовження вказаного процесуального строку, зазначене клопотання залишається без розгляду, у зв`язку з чим Південно-західний апеляційний господарський суд не надає оцінку викладеним у ньому доводам.

У зв`язку з неявкою у судове засідання 29.05.2024 представника апелянта, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 розгляд апеляційної скарги ТОВ Амальгама Люкс було відкладено на 12.06.2024 о 10:00 год.; продовжено розгляд вказаної апеляційної скарги на розумний строк.

07.06.2024 ТОВ Амальгама Люкс було надано суду заперечення на вищевказане клопотання позивача, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні клопотання ТОВ «Асгард» про долучення до матеріалів справи №915/249/24 додаткових доказів.

Однак, дані заперечення залишаються судовою колегією без розгляду на підставі вищезазначеного залишення судом без розгляду відповідного клопотання ТОВ «Асгард».

11.06.2024 від представника ТОВ «Асгард» - адвоката Ільїна О.В. до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №915/249/24, у зв`язку із тим, що він приймає участь в іншому судовому засіданні у Заводському районному суді м. Миколаєва (справа №487/2069/23).

Розглянувши вказане клопотання, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.11, 12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Апеляційний суд констатує, що позивач брав участь у судовому засіданні 29.05.2024, в якому виклав свою правову позицію у справі та заперечення на доводи апеляційної скарги. Крім того, у вказаному судовому засіданні узгоджувалась дата наступного судового засідання, у зв`язку із відкладенням розгляду апеляційної скарги на іншу дату, з огляду неприбуття у судове засідання 29.05.2024 представника апелянта ТОВ «Амальгама Люкс». Тобто, з 29.05.2024 представник ТОВ «Асгард» був повідомлений про наступні дату та час розгляду справи №915/249/24.

Відповідно, позивач мав достатньо часу забезпечити явку в судове засідання іншого представника, оскільки діюче законодавство не обмежує представництво інтересів в суді певним колом осіб.

Таким чином, судова колегія відзначає, що позивачем у клопотанні про відкладення розгляду справи не наведено жодних об`єктивних причин, які унеможливлюють розгляд справи за відсутності його представника.

При цьому, судом апеляційної інстанції присутність сторін у судових засіданнях не визнавалась обов`язковою.

Отже, клопотання представника ТОВ «Асгард» про відкладення розгляду справи на іншу дату задоволенню не підлягає, оскільки повідомлені останнім причини неявки судом поважними не визнаються з огляду на те, що юридична особа не позбавлена права направити в суд іншого представника.

Крім того, відповідно до ст. 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи, зокрема, викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом; заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення.

Колегія суддів враховує, що свою позицію у справі позивач виклав як у позовної заяві, запереченнях на апеляційну скаргу, так і в судовому засіданні 29.05.2024, в якому брав участь його представник адвокат Ільїн О.В.

При цьому, судом також врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

В судовому засіданні 12.06.2024 представник відповідача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції задовольнити останню, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати, з прийняттям нового рішення про відмову у забезпеченні позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання не з`явився; про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, їх явка обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача.

В судовому засіданні 12.06.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційний суд зазначає, що з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду апеляційної скарги, враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням в Україні воєнного стану, тривалі повітряні тривоги, відключення енергопостачання та інші чинники тощо; приймаючи до уваги навантаження суду і принцип незмінності складу суду, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, апеляційна скарга ТОВ Амальгама Люкс розглядається поза межами строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, але, у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення, тобто, це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

За положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 15.01.2020 у справі №915/1912/19).

Колегія суддів зазначає, що гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.11.2021 у справі №344/14718/20).

Необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні статті 163 Господарського процесуального кодексу України.

Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення прозову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

Заходи забезпечення немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов`язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов`язаних з передачею грошових сум чи майна.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27 02 2024 у справі №916/4159/23.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою (судове рішення, у разі задоволення якого, не вимагається примусове виконання), то в такому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19, від 11.02.2021 у справі №915/1185/20).

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії (п. 2).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (пункти 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011).

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Таким чином, посилання апелянта на те, що фактичною підставою для звернення до суду ТОВ «Асгард» з позовом про усунення перешкод у користуванні майном є бажання позивача створити перешкоди в діяльності виробничого підприємства відповідача, судовою колегією до уваги не беруться.

Згідно з ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).

Аналогічні висновки наводяться у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі №910/10598/21, від 28.08.2023 у справі №906/304/23 та інших.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, яка заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і ускладненням чи унеможливленням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.12.2021 у справі №927/481/21.

Підставою позову в цій справі визначено часткове захоплення з боку відповідача земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні позивача, оскільки ТОВ Амальгама Люкс розпочато будівництво огорожі з бетонно-кам`яною основою й металічними вставками та фундаменту під огорожі на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010.

Предметом позову, з яким позивач звернувся до суду, є усунення перешкод у користуванні майном, а саме: земельною ділянкою з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, орендарем якої є ТОВ «Асгард», та нерухомим майном, яке розташоване на даній земельній ділянці і належить позивачу.

Отже, апеляційний господарський суд враховує, що у даній справі позивач звернувся до суду з позовною вимогою немайнового характеру, а відтак, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Таким чином, виконання судового рішення в цій справі (за умови задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від того: чи буде земельна ділянка за кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 мати вигляд, у якому вона була орендована позивачем; чи буде позивач мати можливість безперешкодного проїзду (проходу) до нерухомого майна, що належить йому на праві власності на розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010; чи залишиться площа вказаної земельної ділянки вільною від будівництва відповідача тощо.

Місцевим господарським судом на час розгляду заяви про забезпечення позову встановлено, що матеріалами справи підтверджується наявність огорожі з бетонно-кам`яною основою, яка частково розташована поза межами земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005 (користувачем якої є відповідач) на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 (користувачем якої є позивач), про що свідчать: пояснювальна записка до технічного звіту із виконання топографо-геодезичних робіт на земельній ділянці по вул.Богородичній, 32 в м.Миколаєві, Миколаївської обл., складена інженером-геодезистом Калашніковою Н.П. (кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста №0103203 від 15.02.2017), акт обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 на місцевості від 07.03.2024, фотофіксація тощо.

Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Більш того, в своїй апеляційній скарзі ТОВ «Амальгама Люкс» допускає установлення в процесі розгляду справи дійсності факту виходу відповідачем за межі земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005 на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, проте наполягає на тому, що позивачем не доведено неможливість перенесення відповідачем межи паркану з земельної ділянки ТОВ «Асгард».

Водночас, колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта стосовно того, що позивачем не доведено наявності обставин, які б свідчили про те, що неприйняття заходів забезпечення позову, а саме заборони відповідачу здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні, демонтажні, земельні роботи в межах суміжного розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 4810136300:02:056:0010 та 4810136300:02:056:0005, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Разом з тим, у даному випадку ТОВ «Амальгама Люкс» не оспорюється та не спростовано твердження позивача, наведене у відзиві на апеляційну скаргу, про порушення з боку відповідача вимог ухвали Господарського суду Миколаївської області у справі №915/249/24 від 20.03.2024 про заборону скаржнику здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні, демонтажні, земельні роботи в межах суміжного розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 4810136300:02:056:0010 та 4810136300:02:056:0005, шляхом поновлення з боку ТОВ «Амальгама Люкс» здійснення відповідних робіт. Вказане відображено у заяві позивача про кримінальне правопорушення від 01.05.2024 до Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області.

При цьому, посилання ТОВ «Амальгама Люкс» на тому, що вживаючи відповідні заходи забезпечення позову, суд першої інстанції протиправно втрутився у господарську діяльність відповідача, апеляційна колегія розцінює хибні з огляду на те, що заборона відповідачу здійснювати підготовчі чи будівельні, демонтажні, земельні роботи жодним чином не є взаємопов`язаною з переліченими апелянтом діями щодо обслуговування та підтримання у належному функціональному стані трансформаторної підстанції. А твердження апелянта про те, що йому фактично заборонено використовувати власне нерухоме майно не підтверджується жодним документом.

Крім того, доводи апелянта про зупинення його господарської діяльності внаслідок застосованих заходів забезпечення позову не відповідають змісту резолютивної частини оскаржуваної ухвали, якою господарська діяльність не обмежувалась.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тобто, позивачем підтверджено належними доказами обставини проведення на даний час відповідачем підготовчих робіт для встановлення фундаменту та бетонно-кам`яних огорож по периметру спірної земельної ділянки, та можливо у її межах, що було правомірно враховано судом першої інстанції та підтверджено при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали.

За таких обставин, судова колегія погоджується з позицією ТОВ Асгард, що зазначені останнім обставини будування на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 огорожі на кам`яному фундаменті, свідчать про здійснення відповідачем самочинного будівництва на земельній ділянці, що належить позивачу на праві користування, і такі дії ТОВ «Амальгама Люкс» вказують на існування реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, у разі задоволення позову, у вигляді неможливості відновлення прав та інтересів ТОВ «Асгард» саме у рамках цієї справи, враховуючи предмет позовних вимог,.

Поряд з викладеним судова колегія враховує, що у постанові від 29.06.2023 у справі №918/124/23 Верховний Суд, з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кюблер проти Німеччини" (заява №32715/06), сформулював висновок, відповідно до якого метою заходу забезпечення позову є підтримання "status quo", поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору.

Отже, колегія суддів вважає, що вжиті місцевим господарським судом заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, співмірності, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а тому, відсутні підстави для скасування оскарженої ухвали і задоволення апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 20.03.2024 у справі №915/249/24 відповідає загальним вимогам, встановленим Господарським процесуальним кодексом України, а тому правових підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Таким чином, Південно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 20.03.2024 у справі №915/249/24 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Амальгама Люкс без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати апелянту не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу, Південно-західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 20.03.2024 про забезпечення позову у справі №915/249/24 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений та підписаний 17.06.2024.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяДіброва А.І.

СуддяКолоколов С.І.