Постанова

від 13.06.2024 по справі 918/990/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2024 р. Справа№ 918/990/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024

у справі № 918/990/23 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Приватного акціонерного товариства транспортно-експедиційного комбінату "ЗАХІДУКРТРАНС"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"

про стягнення 56 081,60 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство транспортно-експедиційний комбінат "ЗАХІДУКРТРАНС" (позивач) звернулось до місцевого господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (відповідач) про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 60 081,60 грн, з яких: 41 739,59 грн - страхове відшкодування, 4000,00 грн - витрати на проведення експертного дослідження, 10 406,31 грн - пеня, 2728,11 грн - інфляційні втрати, 1207,59 грн - 3 % річних.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі № 918/990/23 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" на користь Приватного акціонерного товариства транспортно-експедиційного комбінату "ЗАХІДУКРТРАНС" 41 739,59 грн страхового відшкодування, 9205,58 грн пені, 1135,55 грн 3 % річних, 1643,53 грн інфляційних втрат, 4000,00 грн витрат на проведення експертного дослідження, а також 2571,18 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем наявності правових підстав для часткового задоволення позову.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі № 918/990/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Апеляційна скарга мотивована тим, що зважаючи на встановлений полісом серії ЕР № 207360966 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір франшизи, який склав 2 600,00 грн, відповідач здійснив виплату страхового відшкодування на користь позивача у розмірі 57 711,73 грн (60 311,73 грн - 2 600,00 грн), належним чином та повністю виконавши таким чином свої зобов`язання з виплати страхового відшкодування за відповідним договором (полісом).

Окрім того, за твердженням відповідача, наданий позивачем до матеріалів справи висновок від 21.11.2022 № 22262 не є належним та допустимим доказом дійсного розміру завданого позивачу матеріального збитку, оскільки вартість запчастин відповідно до калькуляції № 22262 взято станом на 31.10.2014, тоді як курс євро до гривні прийнято на 07.10.2022.

Разом з цим, відповідач зауважує на тому, що дата настання страхового випадку та різниця курсу валют між датою дорожньо-транспортної пригоди та датою огляду пошкодженого транспортного засобу експертом також не врахована, про що свідчить додаток № 4 до висновку, за яким вартість запчастин вказана станом на 02.11.2022.

Також, відповідач зазначає, що його не було повідомлено про дату, час і місце проведення огляду пошкодженого транспортного засобу.

З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що різниця між розміром страхового відшкодування, яке фактично отримав позивач, та сумою, вказаною у висновку експерта від 21.11.2022 № 22262, прямо пов`язана з розбіжностями у вказаних даних та зумовлена помилкою експерта, який виконував відповідну експертизу на замовлення позивача.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач зазначає, що відповідач не направив свого представника для огляду пошкодженого транспортного засобу, тоді як оцінювач - фізична особа - підприємець Видута Д.Ю. виконав звіт № 97-D/10/89 без огляду пошкодженого напівпричіпа на підставі наданих позивачем страховику фотографій пошкодженого транспортного засобу та попередньої калькуляції від 22.06.2022 № 06/12 на суму 170 675,94 грн, яку також надав в страхову компанію (відповідачу) позивач та яка не враховувала завдану шкоду в повній мірі.

Зважаючи на те, що відповідач не виконав вимог законодавства, належним чином не визначив суму страхової виплати, виплатив її не в повному розмірі, позивач вважає, суд першої інстанції прийняв законне оскаржуване судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2024, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі № 918/990/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 918/990/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі № 918/990/23 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

До Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі № 918/990/23. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Відповідно до укладеного між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" (страховиком, відповідачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гал-Всесвіт" договору (полісу) серії ЕР № 207360966 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільна правова відповідальність водія автомобіля "Van Hool", реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована відповідачем із встановленим розміром франшизи - 2600,00 грн та лімітом відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, в сумі 130 000,00 грн.

Строк дії вищенаведеного договору (полісу) встановлено з 00:00 год. 10.01.2022 по 09.07.2022 включно.

26.05.2022 о 18 год. 35 хв на автодорозі М-06 Київ-Чоп, 377 км, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Van Hool", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, не дотримався дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з належним Приватним акціонерним товариством транспортно-експедиційним комбінатом "ЗАХІДУКРТРАНС" транспортним засобом "Mercedes-Benz Actros 1841", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричіпом "Krone SDP 27", реєстраційний номер НОМЕР_3 . Під час дорожньо-транспортної пригоди вказані транспортні засоби (зокрема, напівпричіп "Krone SDP 27") отримали механічні пошкодження.

Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 21.06.2022 у справі № 559/1230/22 (провадження № 3/559/640/2022) водія автомобіля "Van Hool", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, внаслідок якого спричинено дорожньо-транспортну пригоду, та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Заявою від 27.05.2022 позивач (власник пошкодженого напівпричіпу "Krone SDP 27", реєстраційний номер НОМЕР_3 ) звернулося до відповідача (страховика за полісом серії ЕР № 207360966) із заявою про відшкодування матеріального збитку, завдану внаслідок дорожньо-транспортну пригоду за участі застрахованого відповідачем автомобіля.

За заявою відповдача (на її замовлення) оцінювачем - фізичною особою - підприємцем Видута Д.Ю. було проведено експертизу, за результатами якої 07.07.2022 складено звіт № 97-D/10/89 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу. Згідно з цим звітом вартість збитку, завданого відповідачем (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 0.6591 пошкодженого транспортного засобу), з ПДВ склала 69 548,08 грн (60 311,73 грн без ПДВ).

Враховуючи наведені обставини, а також зважаючи на встановлений полісом серії ЕР № 207360966 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір франшизи - 2 600,00 грн, відповідач перерахував на користь позивача грошові кошти у розмірі 57 711,73 грн (60 311,73 грн - 2600,00 грн).

У той же час, не погоджуючись з визначеним розміром виплаченого позивачу страхового відшкодування, позивач згідно з укладеним із судовим експертом Холодцовим Д.В. договором про надання експертних послуг від 29.09.2022 № 22262 замовив проведення відповідної автотоварознавчої експертизи.

21.11.2022 судовим експертом Холодцовим Д.В. (свідоцтво № 899 від 23.02.2005, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України) складено висновок експерта № 22262 за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження, згідно з яким вартість відновлювального ремонту напівпричіпа "Krone SDP 27", реєстраційний номер НОМЕР_3 , пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 26.05.2055, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 0.7, складає 102 051,32 грн.

Зважаючи на викладене, листом від 02.12.2022 № 22/11-189-21 позивач звернувся до відповідача із заявою про перегляд рішення про виплату страхового відшкодування, в якій просив відповідача доплатити позивачеві суму такого відшкодування у розмірі 45 739,59 грн (з урахуванням вартості проведення судової експертизи на суму 4000,00 грн).

Враховуючи, що листом від 12.12.2022 № 3685/24-101 відповідач відмовився здійснювати додаткове страхове відшкодування в сумі, зокрема, 41 739,59 грн, у добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі № 918/990/23 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" на користь Приватного акціонерного товариства транспортно-експедиційний комбінат "ЗАХІДУКРТРАНС" 41 739,59 грн страхового відшкодування, 9205,58 грн пені, 1135,55 грн 3 % річних, 1643,53 грн інфляційних втрат, 4000,00 грн витрат на проведення експертного дослідження, а також 2571,18 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиву, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Як вбачається з матеріалів справи, вина фізичної особи ОСОБА_1 встановлена у судовому порядку, а його цивільно-правова відповідальність застрахована відповідачем.

Так, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Зокрема, відповідно до ст. 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст. 1 Закону України "Про страхування").

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Вказана норма кореспондується із ст. 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За змістом ст. 980 Цивільного кодексу України, ст. 4 Закону України "Про страхування" залежно від предмета договору страхування може бути особистим, майновим, а також страхуванням відповідальності.

У свою чергу, за вольовою ознакою згідно з положеннями ст. 999 Цивільного кодексу України і ст.ст. 6, 7 Закону України "Про страхування" страхування може бути добровільним і обов`язковим, тому кожен вид страхування має свої особливості правового регулювання.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст.ст. 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-траспорної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Таким чином, для визначення складових витрат, які підлягають відшкодуванню саме страховиком цивільно-правової відповідальності, в даному випадку підлягають застосуванню саме спеціальні норми п. 22.1 ст. 22 та ст. 30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Разом із тим, відповідно до п. 331.1 ст. 331 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов`язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.

За умовами п. 33.1.4 ст. 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, заявою від 27.05.2022 позивач (власник пошкодженого напівпричіпу "Krone SDP 27", реєстраційний номер НОМЕР_3 ) звернулося до відповідача (страховика за полісом серії ЕР № 207360966) із заявою про відшкодування матеріального збитку, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участі застрахованого відповідачем автомобіля. У наведеній заяві позивач, зокрема, зобов`язався надати пошкоджений транспортний засіб (до ремонту) або його залишки, а також ушкоджені деталі та частини для проведення обов`язкового огляду в процесі якого проводиться, незважаючи на розмір завданої шкоди, обов`язкове фотографування транспортного засобу. Також позивач, зокрема, зазначив місце проведення огляду пошкодженого транспортного засобу - 82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця П. Орлика, 22.

Згідно з п.п. 34.2, 34.3 ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

У апеляційній скарзі відповідач посилався на те, що за його заявою оцінювачем - фізичною особою - підприємцем Видута Д.Ю. було проведено експертизу, за результатами якої 07.07.2022 складено звіт № 97-D/10/89 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу (напівпричіпа "Krone SDP 27", реєстраційний номер НОМЕР_3 ), згідно з яким вартість такого збитку, завданого Товариству (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 0.6591), з ПДВ склала 69 548,08 грн, а без ПДВ - 60 311,73 грн.

Страховим актом відповідача № 115331/1 вищенаведену дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 26.05.2022, визнано страховим випадком та вирішено виплатити страхове відшкодування у розмірі 57 711,73 грн.

Враховуючи, що відповідач перерахував на користь позивача грошові кошти у розмірі 57 711,73 грн (60 311,73 грн - 2 600,00 грн (франшиза)), відповідач вважає, що він належним чином виконавши свої зобов`язання з виплати страхового відшкодування за відповідним договором (полісом), а тому відповідач вказує про відсутність підстав для задоволення позовним вимог позивача.

Вказані заперечення викладені відповідачем у апеляційні скарзі, судовою колегією оцінюються критично, виходячи з наступного.

Положеннями Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що розмір відповідальності страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановлених відповідним полісом ліміту відповідальності та франшизи.

Пунктом 8 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов`язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Норма ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов`язку щодо проведення такої оцінки саме суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Аналогічна правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена у постанові у справі № 910/22886/16 від 01.02.2018.

Судова колегія зазначає, що проведення оцінки завданої шкоди суб`єктом оціночної діяльності є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнта фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092) (далі - Методика).

Відповідно до п. 7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Згідно з п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092, строк експлуатації - період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого напівпричіпа "Krone SDP 27", реєстраційний номер НОМЕР_3 , вбачається, що рік його випуску - 2012, а отже на момент дорожньо-транспортної пригоди строк його експлуатації перевищував строк, встановлений у пункті 7.38 Методики.

Законом України "Про оцінку майна та майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та Методикою регулюються процедури проведення оцінки КТЗ та його технічного огляду. Вказані нормативно-правові акти визначають імперативний обов`язок оцінювача/експерта перед складанням будь-яких звітів та експертиз безпосередньо оглянути КТЗ та встановити всі його характерні особливості.

Згідно з п. 5.1 Методики технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.

Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

Відповідно до п.п. 5.5, 5.6 Методики під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах; б) перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання; в) установити пробіг за одометром; г) зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ; ґ) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування.

Після закінчення зовнішнього технічного огляду провадиться перевірка роботи двигуна та інших складників, а для спеціалізованих (спеціальних) КТЗ - працездатність спеціального обладнання.

У разі можливості проведення ходових випробувань (під час руху КТЗ) перевіряється робота складників КТЗ з метою встановлення їх технічного стану.

Крім того, відповідно до п. 4.4 означеної Методики у звіті (акті) або висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку КТЗ зазначається, зокрема, така інформація: дані про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем (експертом); відомості про осіб, які брали участь в огляді об`єкта оцінки, якщо їх участь обумовлена призначенням оцінки або договором про виконання оцінки; результати візуального огляду щодо відповідності (невідповідності) номерів кузова, шасі, інших складових частин записам у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (технічному паспорті) або в інших документах; відомості про склад оновлених складників КТЗ, інформаційні ознаки виконаного відновлювального ремонту, інші обставини, які мають значення для розв`язання поставлених питань; відомості про виявлені під час огляду дефекти, пошкодження, а також обґрунтування засобів і обсягу відновлювальних робіт з їх усунення чи інших способів урахування дефектів; додатки, які становлять невід`ємну частину звіту (акта), висновку експерта про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки.

Як було зазначено вище, за п. 34.2 ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Однак, доказів того, що представниками відповідача та оцінювачем у передбачений законом строк проведено особистий огляд пошкодженого напівпричіпа "Krone SDP 27", реєстраційний номер НОМЕР_3 (зокрема, за вказаною позивачем адресою його місцезнаходження), відповідачем не надано, як не долучено до матеріалів справи й документів на підтвердження дати проведення такого огляду, обґрунтування засобів і обсягу відновлювальних робіт з усунення дефектів і пошкоджень чи інших способів урахування дефектів, а також відповідних додатків, які становлять невід`ємну частину звіту (акта), висновку експерта (експертного дослідження) (крім єдиного додатку із зазначенням загальних реквізитів пошкодженого напівпричіпа та його пошкоджень).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що звіт фізичної особи - підприємця Видута Д.Ю. від 07.07.2022 № 97-D/10/89 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу (напівпричіпа "Krone SDP 27", реєстраційний номер НОМЕР_3 ), складений з порушенням положень Методики, а його результати не відображають реальної вартості матеріального збитку та не підтверджують коефіцієнт фізичного зносу в розмірі 0.6591.

Разом із тим, приписами ст. 98 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

На підтвердження дійсного розміру завданого власнику напівпричіпа "Krone SDP 27", реєстраційний номер НОМЕР_3 збитку, позивачем до матеріалів справи було долучено складений на його замовлення 21.11.2022 судовим експертом Холодцовим Д.В. (свідоцтво № 899 від 23.02.2005, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України) висновок експерта № 22262 за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження, згідно з яким вартість відновлювального ремонту напівпричіпа "Krone SDP 27", реєстраційний номер НОМЕР_3 , пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 26.05.2022, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 0.7 (максимальне значення такого коефіцієнту, передбачене Методикою), складає 102 051,32 грн.

Судова колегія констатує, що у наведеному висновку (складеному експертом за результатами особистого огляду пошкодженого транспортного засобу) зазначено, що він підготовлений на замовлення позивача для подальшого подання до суду, а судовий експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст. 384 Кримінального кодексу України.

Посилання відповідача на те, що наданий позивачем висновок від 21.11.2022 № 22262 не є належним та допустимим доказом дійсного розміру завданого позивачу матеріального збитку, оскільки вартість запчастин відповідно до калькуляції № 22262 взято станом на 31.10.2014, тоді як курс євро до гривні прийнято на 07.10.2022. Крім того, дата настання страхового випадку та різниця курсу валют між датою дорожньо-транспортної пригоди та датою огляду пошкодженого транспортного засобу експертом також не врахована, про що свідчить додаток № 4 до висновку, за яким вартість запчастин вказана станом на 02.11.2022. Відповідач також вказав, що він не був повідомлений про дату, час і місце проведення огляду пошкодженого транспортного засобу.

Проте, такі посилання відповідача, колегією суддів до уваги не приймаються, з огляду на те, що вартість запчастин згідно з висновком експерта від 21.11.2022 № 22262 було взято з пропозиції від 02.11.2022 ТОВ "КРОНЕ СКАНБАЛТ" від 02.11.2022, тоді як дата - 31.10.2014, вказана в калькуляції із cистеми Аудатекс, видається системою автоматично і не підлягає редагуванню. Програмний комплекс "АУДАТЕКС" по досліджуваному транспортному засобу не надає жодних цін на запчастини, а всі ціни в калькуляції від 21.11.2022 № 22262 (що є додатком до висновку експерта від 21.11.2022 № 22262) мають позначку *. Наведе свідчить про те, що такі ціни введені експертом (користувачем) вручну, про що прямо вказано у поясненнях до калькуляції.

Крім того, курс євро експертом визначено на дату огляду транспортного засобу (1 євро = 36,0768 грн), а вартість запчастин - на дату пропозиції офіційного дилера ТОВ "КРОНЕ СКАНБАЛТ" від 02.11.2022, з урахуванням положень п. 8.5.11 Методики та рекомендацій перерахунку офіційного дилера по курсу НБУ + 3 %.

Відповідно до п. 33.3 ст. 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов`язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

Враховуючи наведені положення, відсутність представників відповідача під час огляду судовим експертом пошкодженого транспортного засобу не може свідчити про неналежність чи недопустимість висновку від 21.11.2022 № 22262 як доказу дійсної вартості завданого позивачеві матеріального збитку.

Інших доводів чи документів, які свідчать про необґрунтованість чи невідповідність закону висновку від 21.11.2022 № 22262 відповідачем не надано до матеріалів справи.

Судова колегія вважає правомірним висновком місцевого господарського суду про те, що дійсний розмір завданого позивачу, як власнику напівпричіпа "Krone SDP 27", реєстраційний номер НОМЕР_3 збитку складає 102 051,32 грн. та враховує максимальний коефіцієнт фізичного зносу цього транспортного засобу.

Як було зазначено вище та не заперечувалося сторонами під час розгляду справи, відповідач перерахував на користь позивача грошові кошти (страхове відшкодування за дорожньо-транспортну пригоду) в розмірі 57 711,73 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Розмір заподіяної власнику напівпричіпа "Krone SDP 27", реєстраційний номер НОМЕР_3 , матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, склав 102 051,32 грн, а відповідно до полісу серії ЕР № 207360966 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільна правова відповідальність водія автомобіля "Van Hool", реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у відповідача із встановленим розміром франшизи - 2 600,00 грн та лімітом відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 130 000,00 грн.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції про те, що відповідач зобов`язаний відшкодувати (доплатити) позивачу страхове відшкодування у розмірі 41 739,59 грн ((102 051,32 грн вартості відновлювального ремонту) - (сплачені відповідачем кошти на суму 57 711,73 грн) - (2 600,00 грн франшизи) = 41 739,59 грн.).

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 41 739,59 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 1207,59 грн 3 % річних та 2728,11 грн інфляційних втрат, нарахованих у період з 27.09.2022 - по 13.09.2023 на суму заборгованості у розмірі 41 739,59 грн, а також 10 406,31 грн пені, нарахованої на вказану суму основного боргу з 27.09.2022 - по 27.03.2023.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених ст.ст. 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовідносини, в яких страховик у разі настання страхового випадку зобов`язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов`язанням, а тому правовідносини з відшкодування шкоди, які склалися між сторонами у справі, також є грошовим зобов`язанням.

Крім того, відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Здійснивши власний розрахунок, суд першої інстанції вірно зазначив, що з відповідача на користь позивача стягненню підлягає пеня у розмірі 9 205,58 грн, нарахована на суму основного боргу в розмірі 41 739,59 грн у період з 18.10.2022 - по 27.03.2023, а також 1135,55 грн 3 % річних та 1 643,53 грн інфляційних втрат, нарахованих на вказану суму боргу з 18.10.2022 - по 13.09.2023. Водночас, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1200,73 грн пені, 72,04 грн 3 % річних та 1084,58 грн інфляційних втрат слід відмовити.

Судова колегія констатує, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, у зв`язку з чим позовні вимоги, з урахуванням встановлених судом обставин справи, підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач у позові просив суд стягнути з відповідача 4000,00 грн витрат на проведення експертного дослідження.

На підтвердження понесення позивачем таких витрат позивачем до позовної заяви долучено копію укладеного між ним та судовим експертом Холодцовим Д.В. договору про надання експертних послуг від 29.09.2022 № 22262, предметом якого є надання позивачеві послуг з проведення автотоварознавчої експертизи (дослідження) транспортного засобу (КТЗ) - напівпричіпа "Krone SDP 27", реєстраційний номер НОМЕР_3 , виставленого позивачу рахунку від 07.10.2022 № 22262 на оплату послуг з дослідження транспортного засобу на суму 4000,00 грн, акту наданих послуг від 21.11.2022 року на суму 4000,00 грн, складеного 21.11.2022 судовим експертом Холодцовим Д.В. висновку № 22262 за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження, а також платіжного доручення від 03.11.2022 № 2325 про сплату позивачем на користь судового експерта вартості послуг з дослідження транспортного засобу з визначенням вартості транспортного засобу на суму 4000,00 грн.

Відповідно до п.п. 34.2, 34.3 ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

З огляду на наведені вище законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 4000,00 грн витрат на проведення експертного дослідження.

Виходячи з вищевикладеного, доводи скаржника по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

В свою чергу, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені місцевим господарським судом при розгляді даної справи.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому Північний апеляційний господарський суд вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, отже, підстави для його скасування відсутні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі № 918/990/23 - без змін.

Матеріали справи № 918/990/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська