Постанова

від 04.06.2024 по справі 910/18168/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2024 р. Справа№ 910/18168/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Барсук М.А.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Мартьянова Л.В., дов. № 10/11-2 від 10.11.2023;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши матеріали апеляційної скарги приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2024

у справі № 910/18168/23 (суддя - Павленко Є.В.)

за позовом приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ренджи Татарбунари"

про стягнення 717 370,69 грн,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго"; Компанія) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Ренджи Татарбунари" (далі - Товариство) про стягнення з 717 370,69 грн, з яких: 692 590,97 грн заборгованості, 547,11 грн інфляційних втрат, 1 488,58 грн 3 % річних та 22 744,03 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем покладених на нього зобов`язань за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 1455-03015 від 26.12.2019.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.02.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Ренджи Татарбунари" на користь ПрАТ "НЕК "Укренерго" 1 488,58 грн 3 % річних, 547,11 грн інфляційних втрат та 27,37 грн судового збору за подання позову. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішуючи спір у справі, суд першої інстанції виходив з того, що заявлена заборгованість у сумі 692 590,97 грн була сплачена відповідачем до подання позивачем позову, з цих підстав у вказаній частині позову відмовлено. З огляду на постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор) № 332 від 25.02.2022 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" (далі - постанова № 332 від 25.02.2022) (зі змінами) судом зазначено, що відсутні правові підстави для стягнення 22 744,03 грн пені нарахованої у період з 11.09.2023 по 07.11.2023. Враховуючи прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання господарським судом задоволено вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат у заявленому позивачем розмірі.

Частково не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні пені у розмірі 22 744,03 грн скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги щодо стягнення 22 744,03 грн пені задовольнити.

Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення апелянт зазначав, що Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду по справі № 911/1359/22 вирішується питання щодо застосування постанови Регулятора № 332 від 25.02.2022, яка містить рекомендації та настанови учасникам ринку електроенергії на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, що не може мати наслідком відмови в задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій, адже розглядаючи вимоги про стягнення штрафних санкцій суд повинен встановити правомірність їх нарахування та заявлення до стягнення відповідно до умов укладеного договору та чинного законодавства, норми якого не можуть бути нівельовані вказаною постановою, як підзаконним актом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., відкрито апеляційне провадження та справу призначено на 30.04.2024.

28.03.2024 до апеляційного суду від відповідача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 розгляд справи відкладено на 04.06.2024.

В судовому засіданні, яке відбулось 04.06.2024, позивач вказував на обґрунтованість доводів апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у стягненні пені та задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики ЄСПЛ критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, і за висновками апеляційного суду неявка представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення скаржника, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2019 між Товариством та Компанією укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 1455-03015 (а.с. 56- 66 том 1), за умовами якого остання зобов`язалася надавати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об`єктами Товариства в складі об`єднаної енергетичної системи (далі - ОЕС) України, а саме: забезпечення надійного та ефективного функціонування ОЕС України, безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог операційної безпеки, а відповідач - своєчасно оплачувати надані послуги відповідно до умов цієї угоди.

До вказаного договору сторони неодноразово вносили зміни шляхом укладання додаткових угод до договору: № 1 від 17.02.2020, № 2 від 23.06.2020, № 3 від 17.09.2021, від 28.12.2021, від 27.04.2022, від 18.08.2022 та від 21.12.2022 (а.с. 67-68; 118-126 том 1).

Згідно з пунктом 1.5 даного правочину (у редакції додаткової угоди № 3 від 17.09.2021) послуги надаються Компанією Товариству, що виступає на ринку оператором системи розподілу та/або виробником електричної енергії та/або споживачем, обладнання якого знаходиться в оперативному підпорядкуванні оператора системи передачі (далі - ОСП) та/або електропостачальником та/або трейдером.

Пунктом 2.2 договору (у редакції додаткової угоди № 3 від 17.09.2021) передбачено, що оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Регулятором, відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті: https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.4 договору (у редакції додаткової угоди № 3 від 17.09.2021) обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі. Вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Пунктом 2.5 вищевказаного правочину (у редакції додаткової угоди № 3 від 17.09.2021) передбачено, що розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості послуги.

За змістом пунктів 2.6-2.9 договору (у редакції додаткової угоди № 3 від 17.09.2021 та від 28.12.2021) плановий обсяг послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих користувачем повідомлень, у тому числі щодо планового обсягу передачі електричної енергії на розрахунковий період. Товариство здійснює розрахунок за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих Компанією, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком", або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу) (далі - сервіс), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді. Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються адміністратором комерційного обліку. Акти приймання-передачі послуги направляються Товариству до 12-го числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються адміністратором комерційного обліку, протягом 10-ти календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в "Системі управління ринком", що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості послуги, після коригування обсягів, Товариство здійснює до 15-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно). Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги у відповідному розрахунковому періоді Компанія направляє Товариству в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає Товариству два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Товариство здійснює підписання актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів з дня їх отримання та повертає Компанії. За відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату штрафних санкцій, за наявності згоди Товариства.

Пунктом 3.2.1 договору (у редакції додаткової угоди № 3 від 17.09.2021) на Товариство покладено обов`язок своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за цим правочином.

Згідно з пунктами 10.5, 10.6 договору (у редакції додаткової угоди № 8 від 21.12.2022) акти надання/коригування послуг, акти звірки розрахунків, рахунки, повідомлення про планові обсяги та будь-які повідомлення за цією угодою повинні направлятися однією стороною іншій за допомогою сервісу, електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі. Сформовані акти про надання послуг, рахунки та будь-які інші документи, передбачені цим договором, якими сторони здійснюють обмін у процесі його виконання, можуть надаватися сторонами в електронному вигляді за допомогою сервісу.

Відповідно до пункту 10.7 договору (у редакції додаткової угоди № 8 від 21.12.2022) рахунки, акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу "доставлено" у сервісі. Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов`язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.

За умовами пункту 12.1 договору (у редакції додаткової угоди від 21.12.2022) цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2023. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення дії цього правочину або перегляд його умов.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Регулятора № 1789 від 21.12.2022 "Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління НЕК "Укренерго" установлено з 01.01.2023, але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора (день оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 22.12.2022) тариф НЕК "Укренерго" на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на 2023 рік, зокрема: на період з 01.01.2023 по 31.03.2023 (включно) на рівні 68,28 грн/МВт-год (без урахування ПДВ); на період з 01.04.2023 по 30.06.2023 (включно) - 80,87 грн/МВт год (без урахування ПДВ); на період з 01.07.2023 по 31.12.2023 (включно) - 95,54 грн/МВт-год (без урахування ПДВ).

У матеріалах справи відсутні докази того, що протягом вересня - жовтня 2023 року Товариство надало Компанії дані щодо планового обсягу послуги за цей період, у зв`язку з чим позивач на підставі пункту 3.3 вищевказаного договору самостійно розраховував планові обсяги послуги на підставі обсягу в попередньому розрахунковому періоді.

На виконання умов договору позивачем було надіслано відповідачу в погоджений сторонами спосіб і порядок рахунки на часткову попередню оплату послуг за договором, а також акти надання послуги та акти коригування, а саме: акти за фактично надані послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління: від 30.09.2023, відповідно до якого фактичний обсяг наданої послуги за цей місяць склав 3 443,004 МВт*год на суму 394 733,52 грн з ПДВ; від 31.10.2023, відповідно до якого фактичний обсяг наданої послуги за вказаний місяць склав 2 598,017 МВт*год вартістю 297 857,45 грн з ПДВ; рахунки-фактури: за вересень 2023 року: від 04.09.2023 № 1455-03015 04/09/2023 на плановий обсяг 954,422 МВт*год на суму 109 422,58 грн з ПДВ; від 12.09.2023 № 1455-03015 12/09/2023 на плановий обсяг 954,422 МВт*год на суму 109 422,58 грн з ПДВ та від 21.09.2023 № 1455-03015 21/09/2023 на плановий обсяг 818,076 МВт*год на суму 93 790,78 грн з ПДВ; за жовтень 2023 року: від 02.10.2023 № 1455-03015 02/10/2023 на плановий обсяг 704,596 МВт*год на суму 80 780,52 грн з ПДВ, від 11.10.2023 № 1455-03015 11/10/2023 на плановий обсяг 704,596 МВт*год на суму 80 780,52 грн з ПДВ та від 23.10.2023 № 1455-03015 23/10/2023 на плановий обсяг 603.939 МВт*год на суму 69 240,40 грн з ПДВ (а.с. 127-148 том 1).

Відтак, загальна вартість наданих позивачем послуг за наведеними актами та рахунками-фактурами за спірний період склала 692 590,97 грн.

Позивач вказував на те, що відповідач в порушення умов договору не здійснив оплату на вищевказану суму за надані позивачем послуги, у зв`язку з чим у відповідача наявна заборгованість, а з огляду на прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем заявлено до стягнення 547,11 грн інфляційних втрат, 1 488,58 грн 3 % річних та 22 744,03 грн пені.

Вирішуючи спір у справі, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість у сумі 692 590,97 грн була сплачена відповідачем до подання позивачем позову, з цих підстав у вказаній частині позову відмовлено. З огляду на постанову Регулятора № 332 від 25.02.2022 (зі змінами) судом зазначено, що відсутні правові підстави для стягнення 22 744,03 грн пені нарахованої у період з 11.09.2023 по 07.11.2023. Враховуючи прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання господарським судом задоволено вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат у заявленому позивачем розмірі.

Рішення оскаржується апелянтом в частині відмови у задоволенні пені, однак з доводами наведеними в апеляційній скарзі колегія суддів не може погодитись, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Згідно з пунктом 18 частини 1 статті 1 Закону диспетчерське управління - це оперативно-технологічне управління об`єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.

Частиною 1 статті 902 ЦК України встановлено, що виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що спірна сума основного боргу в розмірі 692 590,97 грн була сплачена відповідачем 10.11.2023, тобто до звернення Компанії з даним позовом до господарського суду (23.11.2023), що підтверджується платіжними інструкціями № 759 від 10.11.2023 на суму 394 733,52 грн та № 760 від 10.11.2023 на суму 297 857,45 грн (а.с. 192-193 том 1).

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами факту наявності спірної заборгованості за надані Товариству послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за вересень-жовтень 2023 року на час звернення з даним позовом, у зв`язку з чим вимога Компанії про стягнення цієї суми основного боргу є необґрунтованою, а відтак не підлягає задоволенню.

Компанія також просила суд стягнути з Товариства 1 488,58 грн 3 % річних та 547,11 грн інфляційних втрат, нарахованих за період прострочення виконання грошового зобов`язання з 11.09.2023 по 02.11.2023.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, господарський суд задовольнив позовні вимоги Компанії до Товариства про стягнення 1 488,58 грн 3 % річних та 547,11 грн інфляційних втрат за період нарахування з 11.09.2023 по 02.11.2023.

У зв`язку з несвоєчасною оплатою Товариством наданих Компанією послуг, позивач також нарахував та заявив до стягнення з відповідача 22 744,03 грн пені за період з 11.09.2023 по 07.11.2023.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Положеннями статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом пункту 6.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктом 2.5 цього правочину, з порушенням термінів, Товариство сплачує Компанії пеню в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати.

У той же час, 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, Указами Президента України строк дії воєнного стану продовжувався, зокрема, з 05 год. 30 хв. 16.11.2023 строком на 90 діб (Указ Президента України № 734/2023 від 06.11.2023).

Відповідно до пункту 5 постанови Регулятора № 332 від 25.02.2022 (доповнено згідно з постановою Регулятора № 333 від 27.02.2022) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Підпунктом 16 пункту 1 вказаної постанови визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду по справі № 911/1359/22 від 19.04.2024 викладено наступне.

"9.5 Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 у справі № 922/1948/22 зазначив, що Регулятор прийняв постанову № 332 (у редакції від 26.04.2022) в межах своїх повноважень. Тому має застосовуватись, у тому числі підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

9.6. Об`єднана палата дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від вказаного висновку з урахуванням уточнення такого змісту:

- підпункт 16 пункту 1 постанови № 332 має обов`язковий характер як норма щодо правового регулювання договірних відносин учасників ринку електроенергії щодо відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії;

- зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії є обов`язковим з урахуванням імперативного характеру підпункту 16 пункту 1 постанови № 332".

Отже, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що позивачем з порушенням вимог пп. 16 п. 1 постанови № 332 від 25.02.2022 (за змінами) було нараховано відповідачу пеню за період з 11.09.2023 по 07.11.2023 у сумі 22 744,03 грн, за період дії воєнного стану в Україні, у зв`язку з чим відмовив в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено обґрунтованості апеляційної скарги, тож апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду щодо відмови у задоволенні пені і підстав для його скасування або зміни не має.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 910/18168/23 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 910/18168/23 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/18168/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.06.2024.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Барсук