Постанова

від 17.06.2024 по справі 922/4555/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року м. Харків Справа № 922/4555/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І.В.;

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у порядку письмового провадження апеляційну скаргу (вх.№849Х/2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Маркетмет» на рішення Господарського суду Харківської області від 28.02.2024 у справі №922/4555/23 (повний текст рішення складено та підписано 11.03.2024 суддею Пономаренко Т.О. у приміщенні Господарського суду Харківської області)

за позовом Акціонерного товариство «Українська залізниця», м.Київ, в особі регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця», м.Одеса,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Маркетмет», м.Харків,

про відшкодування збитків,-

ВСТАНОВИВ:

27.10.2023 Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Маркетмет», в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Маркетмет» 16938,10 грн відшкодування вартості ПДВ, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки від 20.06.2022 №ОД/НХ-22-210НЮ у частині складання та реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних шляхом бездіяльності останнього, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на цю суму, що фактично є збитками позивача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.10.2023 прийнято позовну заяву Акціонерного товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Маркетмет» про відшкодування збитків до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/4555/23. Вирішено розгляд справи №922/4555/23 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.02.2024 у справі №922/4555/23 позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Маркетмет» про відшкодування збитків задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Маркетмет» на користь Акціонерного товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» відшкодування вартості ПДВ у розмірі 16938,10 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд зазначив, що умовами договору (пунктами 7.2, 10.4) визначено обов`язок відповідача на дату виникнення податкових зобов`язань з ПДВ (за операціями з цього договору) скласти в електронній формі ПН/РК з дотриманням вимог чинного законодавства щодо порядку складання та форми податкових накладних та зареєструвати її у встановлені чинним законодавством строки в ЄРПН. З урахуванням вимог пункту 198.6 ст.198 Податкового кодексу України відповідач повинен був скласти та зареєструвати податкову накладну на суму 101628,60 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк до 08.08.2023. Відомостей про реєстрацію відповідачем відповідної податкової накладної згідно видаткової накладної №23/9 від 09.08.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних матеріали справи не містять. Доказів реєстрації вказаної податкової накладної відповідач не надав. Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає. Податкова накладна згідно з видатковою накладною №23/9 від 09.08.2022 не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що в свою чергу призвело до неможливості включення суми податку на додану вартість у розмірі 16938,10 грн до податкового кредиту позивача. Отже, відповідач не виконав належним чином обов`язку, встановленого договором та Податковим кодексом України. Таким чином, убачається прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками останнього.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Маркетмет» з рішенням господарського суду не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2024 у справі №922/4555/23 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, таким:

-господарський суд не звернув увагу на те, що у постановах Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №904/72/22, від 19.04.2023 у справі №906/824/21, висновок про наявність підстав та умов для стягнення збитків був зроблений через те, що судами був встановлений факт порушення відповідачем господарського зобов`язання, передбаченого договором (відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної на суму ПДВ, передбачену договором). Цей висновок був зроблений за умов очевидності факту податкового порушення;

- факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації не є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни;

- лише контролюючий орган може встановлювати обставини, якими підтверджується вчинення правопорушень платниками податків, обов`язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо буде притягнути до фінансової відповідальності за податкове порушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини. Таким чином, господарський суд не наділений повноваженнями щодо самостійного встановлення/не встановлення в діях відповідача дій протиправного характеру стосовно порушення податкового законодавства України, зокрема, щодо складання та реєстрації податкової накладної, а також внесення коригування кількісних і вартісних показників відповідної податкової накладної.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/4555/23, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №922/4555/23.

02.04.2024 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Маркетмет» залишено без руху. Встановлено заявнику апеляційної скарги 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. Роз`яснено заявнику апеляційної скарги, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Маркетмет» на рішення Господарського суду Харківської області від 28.02.2024 у справі №922/4555/23. Встановлено учасникам справи десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання письмових заяв, клопотань. Зобов`язано Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» зареєструвати електронний кабінет в системі «Електронний суд».

07.05.2024 від АТ «Українська залізниця» до суду надійшов відзив (вх.№6346) на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з посиланням апелянта на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 18.01.2022 у справі №910/20686/20, оскільки у даній справі відповідач не вчинив жодної дії для реєстрації податкової накладної з помилками, несвоєчасно, тобто відповідач взагалі не звертався до податкового органу за реєстрацією податкової накладної, що підтверджується матеріалами справи. Також зазначає, що у постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22 Верховний Суд дійшов висновку про те, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації, є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни. Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №908/76/18, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 31.01.2023 у справі №904/72/22, від 19.04.2023 у справі №906/824/21 підставами стягнення збитків є встановлення судами фактів порушення господарського зобов`язання, передбаченого договором (відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної на суму ПДВ, передбачену договором). Господарський суд у даній справі правильно встановив порушення відповідачем господарського зобов`язання, передбаченого пунктами 7.2, 10.4 договору у розумінні ст.173, 180, 193 Господарського кодексу України, ст.627, 629 Цивільного кодексу України.

Положенням частини 1 ст.270 Господарського процесуального кодексу Українивстановлено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до частини 5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами частини 10 ст.270 Господарського процесуального кодексу Україниапеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Як свідчать матеріали справи, про розгляд апеляційної скарги на судове рішення у даній справі сторони повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду виходить з такого.

20.06.2022 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Маркетмет» (постачальник) укладено договір поставки №ОД/НХ-22-210НЮ, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник передає у власність замовника, а замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами (далі «товар»), які зазначені у специфікації №1 (додаток №1), що додається до договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною. Постачальник передає у власність замовника товар на умовах, зазначених у договорі.

Згідно з пункту 3.1 договору кількість та асортимент товару визначається у специфікації №1 (додаток №1), яка є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 5.1 договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки (заявки) замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до приймання товару.

Товар має бути поставлений на підставі письмових рознарядок (заявок) упродовж 10 робочих днів з моменту їх отримання будь-яким способом (електронною поштою; листом за адресою: 61072, м.Харків, проспект Науки, буд.56, офіс 512) постачальником у кількості, визначеній у рознарядці (заявці). Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, якщо товар не поставлений замовнику упродовж 10 робочих днів від дня одержання постачальником рознарядки (заявки) замовника (пункт 5.2 договору).

Акт прийому-передачі або видаткова накладна та інші первинні документи, що стосуються виконання цього договору та приймання товару, підписуються уповноваженими особами з числа тих, які визначені у пункті 5.1 цього договору (пункт 5.4 договору).

Товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад замовника (65098, м.Одеса, вул.Степна, 2) на умовах DDP у редакції ІНКОТЕРМС 2010 (пункт 5.5 договору).

Замовник оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації №1 (додаток №1) (пункт 6.1 договору).

Ціни у видаткових накладних і в рахунках - фактурах вказуються у національній валюті України (пункт 6.2 договору).

Загальна сума по договору 180462,00 грн, у тому числі ПДВ 20% 30077,00 грн (пункт 6.3 договору).

Розрахунки за поставлений товар здійснюються у безготівковій формі (пункт 7.1 договору).

Розрахунки за поставлений товар здійснюються замовником на 5 банківський день з дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі - ПН/РК) з операцій по постачанню товарів (виконанню робіт, наданню послуг), які підлягають оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлених чинним законодавством порядку та строки (пункт 7.2 договору).

При формуванні ПН/РК обов`язково зазначати 133 номер ідентифікації виробничого підрозділу(пункт 7.3 договору).

У разі, якщо постачальник не є платником ПДВ, розрахунки за поставлений товар здійснюються на 5 банківський день з дати поставки товару(пункт 7.4 договору).

У разі, якщо реєстрація ПН/РК не відбулася в ЄРПН через зупинення або відмову в реєстрації контролюючими органами ДПС, термін сплати за поставлений товар настає на 5 банківський день з дата отримання замовником від постачальника письмового повідомлення (листа) з інформацією про реєстрацію контролюючими органами ДПС раніше зупинених ПН/РК (або щодо яких було відмовлено у реєстрації) (пункт 7.5 договору).

Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної (пункт 7.6 договору).

Сторони після виконання своїх зобов`язань складають акт звірки взаєморозрахунків (пункт 7.7 договору).

Постачальник зобов`язаний на дату виникнення податкових зобов`язань з ПДВ (за операціями із цього договору) скласти в електронній формі ПН/РК з дотриманням вимог чинного законодавства щодо порядку складання та форми податкових накладних та зареєструвати її у встановлені чинним законодавством строки в ЄРПН (пункт 10.4 договору).

У разі порушення визначених чинним законодавством порядку та/або терміну складання ПН/РК та/або строків її/його реєстрації в ЄРПН, постачальник зобов`язаний відшкодувати замовнику збитки, пов`язані із втратою останнім права на податковий кредит (пункт 10.5 договору).

У разі ненадання постачальником ПН/РК, визначених пунктом 10.4 цього договору, до ЄРПН, їх неприйняття ЄРПН в електронному вигляді, відмови в їх реєстрації, або неподання постачальником пояснень та/або копії документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (у разі зупинення їх реєстрації), постачальник зобов`язаний відшкодувати замовнику збитки, пов`язані із втратою права на податковий кредит (пункт 10.6 договору).

У випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій (пункт 8.1 договору).

У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку згідно чинного законодавства (пункт 8.2 договору).

Згідно зі специфікацією №1 до договору загальна сума поставки складає 180462,00 грн, з урахуванням ПДВ 20% 30077,00 грн.

18.07.2022 замовник направив на електронну адресу постачальника письмову заявку №НХ09/2496 на поставку товару (припой ПОС 61) у кількості 190 кг за ціною 791,50 грн/кг без ПДВ, на загальну суму 180462,00 грн з ПДВ (а.с.19).

У пункті 5.2 договору сторони погодили, що товар має бути поставлений на підставі письмової заявки упродовж 10 робочих днів з моменту їх отримання будь-яким способом, тобто не пізніше 01.08.2022.

Згідно з видатковою накладною №23/9 від 09.08.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Маркетмет» поставлено припій ПОС 61 у кількості 107 кг на загальну суму 101628,60 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 16938,10 грн (а.с.20).

Позивач зазначав, що відповідач повинен був скласти та зареєструвати податкову накладну на суму 101628,60 грн у Єдиному реєстрі податкових накладних у строк до 08.08.2023.

У листах (за вих.№НХ09/3132 від 20.04.2023, вих.№НХ09/5521 від 12.07.2023) позивач звертався до відповідача з проханням зареєструвати податкову накладну за поставкою відповідно до видаткової накладної №23/9 від 09.08.2022.

Однак відповідач відповідну податкову накладну не зареєстрував.

Оскільки відповідач не зареєстрував податкову накладну на суму 101628,60 грн, з якої ПДВ складає 16938,10 грн, у Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений законом строк, позивач позбавлений права на податковий кредит у розмірі 16938,10 грн.

Доказів реєстрації відповідної податкової накладної матеріали справи не містять.

Надаючи оцінку висновкам господарського суду згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням меж апеляційного перегляду, про які зазначено вище, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтями 6, 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (частина 1 статті 629 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 172 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як правильно встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 20.06.2022 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Маркетмет» (постачальник) укладено договір поставки №ОД/НХ-22-210НЮ відповідно до пункту 1.1 якого постачальник передає у власність замовника, а замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами (далі «товар»), які зазначені у специфікації №1 (додаток №1), що додається до договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною. Постачальник передає у власність замовника товар на умовах, зазначених у договорі.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної (пункт 7.6 договору).

09.08.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Маркетмет» поставлено 107 кг припою ПОС 61 на загальну суму 101628,60 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 16938,10 грн, згідно з видатковою накладною №23/9 від 09.08.2022.

У пункті 7.2 договору сторони погодили, що розрахунки за поставлений товар здійснюються замовником на 5 банківський день з дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по постачанню товарів (виконанню робіт, наданню послуг), які підлягають оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених чинним законодавством порядку та строки.

Відповідно до пункту 10.4 договору постачальник зобов`язаний на дату виникнення податкових зобов`язань з ПДВ (за операціями із цього договору) скласти в електронній формі ПН/РК з дотриманням вимог чинного законодавства щодо порядку складання та форми податкових накладних та зареєструвати її у встановлені чинним законодавством строки в ЄРПН.

Сторони погодили, що у разі порушення визначених чинним законодавством порядку та/або терміну складання ПН/РК та/або строків її/його реєстрації в ЄРПН, постачальник зобов`язаний відшкодувати замовнику збитки, пов`язані із втратою останнім права на податковий кредит (пункт 10.5 договору).

У разі ненадання постачальником ПН/РК, визначених пунктом 10.4 цього договору, до ЄРПН, їх неприйняття ЄРПН в електронному вигляді, відмови в їх реєстрації, або неподання постачальником пояснень та/або копії документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (у разі зупинення їх реєстрації), постачальник зобов`язаний відшкодувати замовнику збитки, пов`язані із втратою права на податковий кредит (пункт 10.6 договору).

Відповідно до пункту 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (Податковий кодекс України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За приписами пункту 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі, якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Згідно з пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 01 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Умовами договору (пунктами 7.2, 10.4) визначено обов`язок відповідача на дату виникнення податкових зобов`язань з ПДВ (за операціями із цього договору) скласти в електронній формі ПН/РК з дотриманням вимог чинного законодавства щодо порядку складання та форми податкових накладних та зареєструвати її у встановлені чинним законодавством строки в ЄРПН.

З урахуванням вимог пункту 198.6 ст.198 Податкового кодексу України відповідач повинен скласти та зареєструвати податкову накладну на суму 101628,60 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк до 08.08.2023.

Згідно з частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи не містять відомостей про реєстрацію відповідачем відповідної податкової накладної згідно з видатковою накладною №23/9 від 09.08.2022 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Обов`язок зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, але у разі визначення такого обов`язку у господарському договорі такий обов`язок стає також господарсько-договірним зобов`язанням перед позивачем, і саме невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків.

Отже, податкова накладна згідно з видатковою накладною №23/9 від 09.08.2022 не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що в свою чергу призвело до неможливості включення суми податку на додану вартість у розмірі 16938,10 грн до податкового кредиту позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що відповідач не виконав належним чином обов`язку, встановленого умовами договору та Податковим кодексом України.

Доводи апелянта про те, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації не є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі №916/334/22 дійшов висновку про те, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, від 31.01.2023 у справі № 904/72/22, від 19.04.2023 у справі №906/824/21 підставами стягнення збитків є встановлення судами фактів порушення господарського зобов`язання, передбаченого договором (відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної на суму ПДВ, передбачену договором).

Ураховуючи вищевикладене, позивачем доведено факт порушення господарського зобов`язання, передбаченого договором, а саме: відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної на суму ПДВ, тому колегія суддів вважає помилковими і твердження апелянта про те, що лише контролюючий орган може встановлювати обставини, якими підтверджується вчинення правопорушень платниками податків, обов`язок доведення вини покладено на контролюючий орган, адже такими доказами підтверджується факт податкового правопорушення, а не порушення господарського зобов`язання, встановленого договором, як у даному випадку.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками останнього.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

Оцінивши усі наявні в матеріалах справи докази у сукупності із встановленими у справі обставинами, правильно застосувавши стандарт доказування «вірогідності доказів», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 16938,10 грн збитків.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржуване рішення відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на скаржника.

За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом у повній мірі з`ясовані та правильно оцінені обставини у справі, прийняте рішення є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не убачається. Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Маркетмет» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 28.02.2024 у справі №922/4555/23 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 17.06.2024.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя І.В. Тарасова