Постанова

від 17.06.2024 по справі 904/985/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2024 року м.Дніпро Справа № 904/985/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2024 (суддя Новікова Р.Г. ) у справі №904/985/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Александр м. Запоріжжя

до Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля м. Павлоград

про стягнення суми боргу в розмірі 899052грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Александр з позовом до Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля про стягнення суми боргу в розмірі 899052грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов`язань з оплати вартості товару, поставленого на підставі договору поставки №3612-ПУ від 14.01.2021.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2024 у справі №904/985/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Александр до Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля про стягнення суми боргу в розмірі 899052грн - задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Александр суму боргу в розмірі 899052грн78коп та витрати зі сплати судового збору у розмірі 10788грн62коп.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Приватне акціонерне товариство ДТЕК Павлоградвугілля, в якій просить рішення скасувати та залишити без розгляду позовну заяву.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до надання господарським судом неналежної правової оцінки клопотанню відповідача, в якому останній обґрунтовано заперечував проти розгляду справи в господарському суді та просив залишити позовну заяву без розгляду, з огляду на чинність, дійсність та можливість бути виконаною третейської угоди, погодженої сторонами в п. 7.5. Договору поставки.

Позивач правом на подання відзиву не скористався.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 16.05.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/985/24 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

22.05.2024 матеріали справи №904/985/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.05.2024 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача залишено без руху через неподання останнім доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

30.05.2024 (зареєстрована судом 31.05.2024) на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 23.05.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги, до якої додана: платіжна інструкція №3489223 від 17.05.2024 про сплату 16 182,93 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2024 у справі №904/985/24; ухвалено розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Александр (далі - постачальник) та Приватним акціонерним товариством ДТЕК Павлоградвугілля (далі - покупець) укладений договір поставки №3612-ПУ від 14.01.2021 (далі - договір від 14.01.2021).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору від 14.01.2021 в порядку та на умовах визначених цим договором постачальник зобов`язується поставити у власність покупця товар та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі продукція) в асортименті, кількості, в строки, за ціною та якісними характеристиками, погодженими сторонами в даному договорі та специфікаціях, які є невід`ємними частинами даного договору.

Покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений в його власність продукцію відповідно до умов даного договору.

Пунктами 4.1, 4.2 договору від 14.01.2021 визначено, що поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за ціною, якісними характеристиками та в строки, узгоджені сторонами в специфікаціях до даного договору.

Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної за своїми якісними показниками, що супроводжується одним документом про якість та / або товаросупровідним документом.

Умови поставки продукції - DDP, згідно з "Інкотермс-2010", з урахуванням умов та застережень, що містяться в даному договорі та / або відповідних специфікаціях до договору. Узгоджене місце призначення поставки зазначається сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Постачальник несе всі витрати, пов`язані з поставкою продукції, до моменту її поставки в узгоджене місце призначення поставки.

У випадках, коли сторонами у специфікаціях обумовлені інші умови поставки, взаємовідносини сторін будуть регулюватись положеннями, погодженими сторонами у відповідних специфікаціях до договору.

Згідно з пунктами 4.7 - 4.9 договору від 14.01.2021 датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником.

Зобов`язання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції покупцю у погодженому місці призначення поставки, належної якості, комплектності, асортименті, кількості, в строки, з якісними характеристиками, погодженими сторонами в договорі та специфікаціях до договору. Зобов`язання покупця вважаються виконаними з моменту оплати поставленої продукції.

Право власності на товар, ризики втрати чи псування товару переходять від постачальника до покупця з дати поставки продукції.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2, 5.4, 5.9 договору від 14.01.2021 загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору. У разі відхилення кількості фактично поставленої продукції від погодженої до поставки, загальна вартість договору змінюється пропорційно кількості фактично поставленої продукції з розрахунку її ціни, зазначеної у відповідних специфікаціях до договору.

У будь-якому випадку загальна орієнтовна сума договору не повинна перевищувати 110000000грн з ПДВ на дату укладення договору. Сума договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди після отримання дозволу уповноваженого на те органу управління покупця.

Ціни на продукцію, що поставлятиметься постачальником, встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до договору.

Розрахунки за поставлену постачальником продукцію за даним договором здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з 120-го календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови пред`явлення постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 даного договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Також розрахунки за даним договором можуть бути здійснені в інших формах, що не суперечать діючому законодавству.

Якщо останній день строку оплати встановлений даним договором припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день.

Пунктом 8.1 договору від 14.01.2021 визначено, що даний договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін. Сторони дійшли згоди, що у разі належного виконання обома сторонами своїх зобов`язань, строк дії договору встановлюється до 31.12.2022 включно.

У разі не виконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов`язань за даним договором, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У разі укладення сторонами на виконання цього договору специфікації(-ій) до договору до закінчення строку дії договору, встановленого в абзаці 1 пункту 8.1 даного договору, строки виконання зобов`язань за якими виходять за строк дії договору, зазначеного в абзаці 1 пункту 8.1 даного договору, дія договору продовжується на строк виконання сторонами зобов`язань за зазначеними специфікаціями. Строк дії договору продовжується лише щодо специфікацій, укладених в порядку, зазначеному в даному пункті договору, і тільки на період виконання сторонами зобов`язань за зазначеними специфікаціями.

У підписаних специфікаціях від 04.10.2021 та від 16.12.2021 сторони визначили найменування продукції, її кількість, ціну за одинцю, загальну вартість та строк поставки:

- від 04.10.2021 на поставку гідророзподільника РСД-05 в кількості 7шт та гідророзподільника РСД-05 РС.020А в кількості 25шт, загальною вартістю 53376грн;

- від 16.12.2021 на поставку гідророзподільника РСД-05 в кількості 507шт, гідророзподільника РСД-05 в кількості 234шт та гідророзподільника РСД-05 в кількості 170шт, загальною вартістю1519548грн.

Згідно з видатковими накладними №АЛ-0000027 від 14.12.2021 на суму 53376грн та №АЛ-0000001 від 20.01.2022 на суму 845676грн позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 899052грн.

В матеріалах справи відсутні заперечення відповідача щодо обсягів та загальної вартості поставленої продукції за вказаними видатковими накладними.

Позивач направляв на адресу відповідача претензію №07/1 від 09.05.2021, з вимогою про сплату протягом 30 днів з дня отримання претензії суми боргу в сумі 899052грн за поставлений товар за видатковими накладними №АЛ-0000027 від 14.12.2021 на суму 53376грн та №АЛ-0000001 від 20.01.2022 на суму 845676грн. Зазначена претензія відповідачем була проігнорована.

У вересні 2023 року позивач направив на адресу відповідача вимогу №10/1 від 14.09.2023 про третейський розгляд спору за договором поставки №3612-ПУ від 14.01.2021. У вимозі позивач визначив обраного ним першого третейського суддю (Берестовенко Д.О.).

В листі-відповіді №1-3/2883 від 17.10.2023 відповідач повідомив позивача про кандидатуру другого третейського судді (Зюбан О.Б.).

Враховуючи положення пункту 7.9 договору поставки №3612-ПУ від 14.01.2021, третій третейський суддя мав бути обраний двома вже обраними третейськими суддями у строк до 16.11.2023 включно.

Станом на 06.03.2024 (дата звернення позивача до суду з позовом) кандидатура третього третейського судді досі не погоджена (не визначена). В матеріалах справи відсутні докази не досягнення сторонами згоди щодо кандидатури судді та звернення із відповідним запитом до компетентного органу.

З моменту направлення вимоги про третейський розгляд пройшло майже півроку, третейський суд для розгляду цього спору не сформований. Відсутні докази відкриття провадження у третейській справі за позовом ТОВ Компанія Александр до ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля про стягнення суми боргу в розмірі 899052грн.

За змістом доводів апеляційної скарги, предметом апеляційного оскарження є по суті ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2024, постановлена у даній справі за результатами розгляду судом першої інстанції заявленого відповідачем клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в порядку п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, в якому останній заперечував проти розгляду справи саме господарським судом з огляду на наявність визначеного умовами договору третейського застереження.

Вищевказаною ухвалою у справі від 04.04.2024 Господарський суд Дніпропетровської області відмовив ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Обставини справи, які стосуються вирішення спору по суті позовних вимог ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля не оспорюються, оскільки в основу доводів апеляційної скарги включено лише заперечення на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2024, яка не підлягала оскарженню окремо від рішення.

Отже, в межах доводів апеляційної скарги, перегляду в апеляційному порядку підлягає лише постановлена по даній справі ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2024.

Вирішуючи заявлене відповідачем клопотання про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Александр без розгляду, місцевий господарський суд зазначив в ухвалі, що третій третейський суддя мав бути обраний двома вже обраними третейськими суддями у строк до 16.11.2023 включно.

Станом на 06.03.2024 (дата звернення позивача до суду з позовом) кандидатура третього третейського судді досі не погоджена (не визначена). В матеріалах справи відсутні докази не досягнення сторонами згоди щодо кандидатури судді та звернення із відповідним запитом до компетентного органу.

З моменту направлення вимоги про третейський розгляд пройшло майже півроку, третейський суд для розгляду цього спору не сформований. Відсутні докази відкриття провадження у третейській справі за позовом ТОВ Компанія Александр до ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля про стягнення суми боргу в розмірі 899052грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні відповідного клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

З аналізу вказаних норм права вбачається право національного суду на відкриття провадження у справі у випадку наявності у зовнішньоекономічному договорі арбітражної угоди (третейського застереження), якщо суд визначить, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана, і від будь-якої сторони не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що спір між сторонами виник з Договору поставки №3612-ПУ від 14.01.2021.

Відповідно до п. 7.5. вказаного Договору всі суперечки, що виникають між сторонами у зв`язку з виконанням цього договору або стосуються його зміни, припинення, недійсності, підлягають розгляду і вирішуються в третейському суді для розгляду конкретного спору (третейський суд ad hoc).

За змістом п. 7.6. Договору третейський суд для розгляду конкретного спору формується і діє у складі трьох третейських суддів. Персональний склад третейського суду для розгляду конкретного спору визначається сторонами в порядку, передбаченому п. 7.9. Договору.

Третейське провадження порушується шляхом вручення позивачем відповідачу вимоги про третейський розгляд конкретного спору за цим договором (п. 7.7 Договору).

За змістом п. 7.8. Договору склад третейського суду для розгляду конкретного спору формується в наступному порядку.

Одного з третейських суддів обирає позивач, вказавши інформацію про нього у своїй вимозі, згідно з п. 7.10. Договору та Закону України Про третейські суди (далі Закон).

Другий третейський суддя обирається відповідачем протягом 30 (тридцяти) календарний днів з моменту отримання від позивача вимоги про третейський розгляд. У своєму повідомленні позивачеві про призначення третейського судді відповідач указує інформацію про нього згідно з п. 7.10. цього Договору та Закону.

Третій третейський суддя, який виступає в якості голови, обирається двома обраними третейськими суддями протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту вибору другого третейського судді, з урахуванням вимог п. 7.10. цього Договору та Закону.

У разі недосягнення згоди у виборі третього третейського судді протягом зазначеного терміну такого третейського суддю призначає компетентний орган на письмовий запит однієї із сторін.

Відповідно до п. 7.10. Договору сторони дійшли згоди про наявність обов`язкових вимог до третейських суддів, передбачені Законом.

Згідно з п. 7.13. Договору рішення третейського суду для розгляду конкретного спору (третейський суд ad hoc) є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених законодавством України.

Пунктом 7.14. Договору сторони погодили, що процедура і правила, якими необхідно керуватися в ході третейського розгляду, визначаються Законом та цією третейською угодою.

Умови договору, що містять відомості про найменування сторін, їх місцезнаходження, місце і дату укладення договору, являються складовими частинами третейської угоди (п. 7.15. Договору).

Отже, шляхом вчинення третейського застереження в пунктах 7.5. 7.15. Договору поставки, зазначений спір має розглядати саме третейський суд для розгляду конкретного спору у складі трьох третейських суддів, персональний склад якого має визначається сторонами.

Зазначене третейське застереження є чинним, відповідає вимогам Закону, в судовому порядку недійсним не визнавалося, а тому може бути виконане.

Відповідно до ст. 1 Закону до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

За змістом ст. 2 Закону третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин;

Приписами ст. 5 Закону визначено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

У ст. 7 Закону передбачено, що в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc). Постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору утворюються без статусу юридичної особи.

Порядок утворення третейського суду для вирішення конкретного спору визначається третейською угодою, умови якої не можуть суперечити положенням цього Закону (ч. 6 ст. 8 Закону).

Частинами 1, 4, 6, 9 ст. 12 Закону передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди; третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена, зокрема, шляхом обміну листами; посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору; третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Відповідно до ст. 22 ГПК України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім: 1) спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на цінні папери, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті; 2) спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7 - 13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 20 Господарського процесуального кодексу України , з урахуванням частини другої цієї статті; 3) інших спорів, які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.

Статтями 627, 629 ЦК України передбачено, що сторони є вільними, зокрема, в укладенні договору, визначенні умов договору, а також, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу принципу свободи договору сторони домовилися вирішувати між собою всі спори, які виникатимуть у зв`язку з виконанням Договору поставки в третейському суді, який формується і діє у складі трьох третейських суддів та визначається сторонами в порядку, передбаченому п. 7.9. Договору поставки.

Згідно зі ст. 14 Закону сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів. За домовленістю сторін вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання третейського суду чи суддів. Для призначення чи обрання третейських суддів у кожній справі необхідна їхня згода.

Відповідно до приписів ст. 17 Закону формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами. Якщо сторони не погодили іншого, то формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в такому порядку: при формуванні третейського суду в складі трьох і більше третейських суддів кожна із сторін призначає чи обирає рівну кількість третейських суддів, а обрані у такий спосіб третейські судді обирають ще одного третейського суддю для забезпечення непарної кількості третейських суддів. Якщо одна із сторін не призначить чи не обере належної кількості третейських суддів протягом 10 днів після одержання прохання про це від іншої сторони або якщо призначені чи обрані сторонами третейські судді протягом 10 днів після їх призначення чи обрання не оберуть ще одного третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду.

У вересні 2023 року позивач направив на адресу відповідача вимогу №10/1 від 14.09.2023 про третейський розгляд спору за договором поставки №3612-ПУ від 14.01.2021. У вимозі позивач визначив обраного ним першого третейського суддю (Берестовенко Д.О.).

В листі-відповіді №1-3/2883 від 17.10.2023 відповідач повідомив позивача про кандидатуру другого третейського судді (Зюбан О.Б.).

Враховуючи положення пункту 7.9 договору поставки №3612-ПУ від 14.01.2021, третій третейський суддя мав бути обраний двома вже обраними третейськими суддями у строк до 16.11.2023 включно.

Станом на 06.03.2024 (дата звернення позивача до суду з позовом) кандидатура третього третейського судді досі не погоджена (не визначена). В матеріалах справи відсутні докази не досягнення сторонами згоди щодо кандидатури судді та звернення із відповідним запитом до компетентного органу.

Відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Враховуючи норми статті 17 Закону України Про третейські суди та відсутність домовленості двох третейських суддів про обрання ними третього третейського судді; чіткого, зрозумілого порядку залучення ними компетентного органу для вирішення цієї проблеми; погодженого сторонами такого компетентного органу в третейському застереженні, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що передбачена договором третейська угода (третейське застереження) не може бути реально виконана в частині формування повного складу третейського суду. Це свідчить про можливість передання заінтересованою стороною господарського спору до компетентного суду.

Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт не спростував висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин , а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись статтями?129, 269,?275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2024 у справі №904/985/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2024 у справі №904/985/24 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на? Приватне акціонерне товариство ДТЕК Павлоградвугілля.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17.06.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя Т.А. Верхогляд