Рішення
від 05.06.2024 по справі 903/41/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 червня 2024 року Справа № 903/41/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу №903/41/24

за позовом Першого заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації

третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Ківерцівського національного природного парку "Цуманська пуща"

до відповідача-1: Луцької районної державної адміністрації Волинської області, м. Луцьк

відповідача-2: Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, м. Луцьк

відповідача-3: Олицької селищної ради, смт. Олика, Луцького району, Волинської області

відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю "Майдан "Мисливський", м. Рівне

про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом визнання недійсними розпорядження, наказу, рішення, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування рішення про державну реєстрацію прав та проведеної на його підставі державної реєстрації прав, зобов`язання повернути земельні ділянки,

за участю представників:

від позивача: н/з,

від третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: н/з,

від відповідача-1: н/з,

від відповідача-2: Гаврилюк М.О. - діє в порядку самопредставництва,

від відповідача-3: н/з,

від відповідача-4: Басюк О.П. - адвокат (ордер серії ВК №1126824 від 17.05.2024),

в судовому засіданні взяла участь Лебедюк-Гудкова Т.В.- прокурор відділу Волинської обласної прокуратури (службове посвідчення №071763 від 01.03.2023),

в с т а н о в и в:

03.01.2024 до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява №53/2-304 вих-23 від 29.12.2023 Першого заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації до відповідача - 1 - Луцької районної державної адміністрації Волинської області, відповідача - 2 - Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, відповідача - 3 - Олицької селищної ради, відповідача - 4 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Майдан "Мисливський" про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом визнання недійсними розпорядження, наказу, рішення, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування рішення про державну реєстрацію прав та проведеної на його підставі державної реєстрації прав, зобов`язання повернути земельні ділянки,

У позовній заяві перший заступник керівника Луцької окружної прокуратури просить залучити до участі у розгляді справи справі третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Ківерцівський національний природний парк "Цуманська пуща".

Ухвалою суду від 08.01.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 07.02.2024; встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 05.02.2024; постановлено клопотання першого заступника керівника Луцької окружної прокуратури про залучення третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Ківерцівський національний природний парк "Цуманська пуща", розглянути в судовому засіданні 07.02.2024.

31.01.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 - Луцької районної державної адміністрації Волинської області надійшов відзив №365/26/2-24 від 31.01.2024 на позовну заяву, в якому відповідач-1 просить відмовити у задоволенні позову повністю; розгляд справи проводити без участі представника відповідача-1 за наявними матеріалами.

05.02.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача - 2 - Головного управління Держгеокадастру у Волинській області надійшов відзивна позовну заяву, в якому відповідач-2 просить залишити позов без розгляду; у задоволенні позовних вимог відмовити.

05.02.2024 до Господарського суду Волинської області від відповідача - 4 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Майдан "Мисливський" надійшов відзив №02/24 від 01.02.2024 на позовну заяву, в якому відповідач-4 просить відмовити у задоволенні позову.

В судове засідання 07.02.2024 представники відповідача-1 та відповідача-3 не з`явилися, відповідач-3 відзиву на позов не подав.

В судовому засіданні 07.02.2024 прокурор підтримала клопотання про залучення до участі у розгляді справи третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Ківерцівський національний природний парк "Цуманська пуща".

На обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що, враховуючи можливість набуття Волинською обласною військовою адміністрацією (Волинською обласною державною адміністрацією) спірних земельних ділянок у власність в силу закону, Ківерцівський національний природний парк "Цуманська пуща" не буде позбавлене права користуватися ними, а у разі прийняття судом протилежного рішення у справі це стане підставою для припинення права користування державного підприємства земельними ділянками лісового фонду, а тому слід залучити до участі у розгляді справи третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Ківерцівський національний природний парк "Цуманська пуща".

Представник позивача не заперечувала проти задоволення вказаного клопотання.

Ухвалою суду від 07.02.2024 постановлено залучити до участі у розгляді справи третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Ківерцівський національний природний парк "Цуманська пуща"; відкладено підготовче засідання на 28.02.2024; встановлено третій особі на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Ківерцівському національному природному парку "Цуманська пуща" строк до 26.02.2024 для подачі письмових пояснень на заявлений позов; запропоновано прокурору та позивачу до 26.02.2024 подати суду відповіді на відзиви відповідачів.

26.02.2024 від першого заступника керівника Луцької окружної прокуратури надійшли відповіді на відзиви ГУ Держгеокадастру у Волинській області, Луцької районної державної адміністрації Волинської області, ТзОВ "Майдан "Мисливський".

До відповіді на відзив ТзОВ "Майдан "Мисливський" перший заступник керівника Луцької окружної прокуратури приєднав доказі, які не були подані одночасно із позовною заявою, просить ці докази прийняти до розгляду.

26.02.2023 через систему "Електронний суд" від прокурора Волинської обласної прокуратури надійшли пояснення щодо сплаченого судового збору.

28.02.2024 на електронну адресу суду від заступником керівника Луцької окружної прокуратури надійшла заява №53-1798вих-24 від 27.02.2024 про виправлення описки, в якій прокуратура посилається на те, що у позовній вимозі № 23 правильно сформульовано зміст позовної вимоги та кадастровий номер земельної ділянки, але помилково зазначено площу земельної ділянки з кадастровим номером 0721882000:06:000:1616 - 1,0437 га. Натомість правильна площа вказаної земельної ділянки становить 4,8625 га, що підтверджується іншими позовними вимогами, мотивуванням позову та доданими до позову документами; просить пункт 23 прохальної частини позову вважати викладеним у такій редакції та розглядати позов з урахуванням виправлення описки за цією заявою: " 23. Визнати незаконною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 4,8625 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер земельної ділянки: 0721882000:06:000:1616, дата державної реєстрації - 01.11.2013, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру".

Суд прийняв до уваги повідомлені заступником керівника Луцької окружної прокуратури у заяві №53-1798вих-24 від 27.02.2024 обставини та подальший розгляд справи здійснює з урахуванням уточненої редакції пункту 23 прохальної частини позовних вимог.

В судовому засіданні 28.02.2024 представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, підтримала позовні вимоги прокурора та просила їх задовольнити.

В судовому засіданні 28.02.2024 представники відповідача-2 та відповідача-4 просили надати час для подачі заперечень на відповіді на відзив.

В судовому засіданні 28.02.2024 представник відповідача-2 звернувся з клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

28.02.2024 в судове засідання представник відповідача-3 не з`явився. Ухвала суду від 07.02.2024 була надіслана до електронного кабінету відповідача-3.

Ухвалою суду від 28.02.2024 було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів - до 07.04.2024 включно; відкладено підготовче засідання на 20.03.2024; запропоновано відповідачам подати суду у строк до 18.03.2024 заперечення на відповіді прокурора на відзиви.

14.03.2024 через систему "Електронний суд" від ТзОВ "Майдан "Мисливський" надійшли заперечення на відповідь на відзив.

15.03.2024 через систему "Електронний суд" від ГУ Держгеокадастру у Волинській області надійшли: клопотання про застосування строків позовної давності; заперечення на відповідь на відзив.

19.03.2024 на електронну адресу суду від представника третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, надійшла заява від 19.03.2024, в якій третя особа повідомляє, що Ківерцівський національний природний парк "Цуманська пуща" повністю підтримує позовні вимоги Луцької окружної прокуратури та просить їх задовольнити.

20.03.2024 на електронну адресу суду від представника третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, надійшла заява від 30.03.2024, в якій представник Ківерцівського національного природного парку "Цуманська пуща" просить проводити підготовче засідання 20.03.2024 без участі його представника.

20.03.2024 в судове засідання представники третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та відповідача-3 не з`явилися, ухвала суду від 28.02.2024 була надіслана до електронного кабінету третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та відповідача-3.

20.03.2024 в судовому засіданні прокурор просила надати час для підготовки письмових пояснень на клопотання ГУ Держгеокадастру у Волинській області про застосування строків позовної давності.

Ухвалою суду від 20.03.2024 було відкладено підготовче засідання на 03.04.2024; запропоновано прокурору подати суду у строк до 01.04.2024 письмові пояснення на клопотання ГУ Держгеокадастру у Волинській області про застосування строків позовної давності.

22.03.2024 через систему "Електронний суд" від прокурора Волинської обласної прокуратури надійшли додаткові пояснення у справі.

03.04.2024 в судове засідання представники позивача та відповідача-3 не з`явилися, ухвала суду від 20.03.2024 була надіслана до електронного кабінету позивача та відповідача-3.

В судовому засіданні 03.04.2024 прокурор та представники сторін, третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, висловили думку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 03.04.2024 було закрито підготовче провадження; призначено справу до розгляду по суті на 17.04.2024.

17.04.2024 на електронну адресу суду від представника третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, надійшла заява №01 від 17.04.2024 про розгляд справи без участі представника.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті 17.04.2024 було оголошено перерву до 08.05.2024.

08.05.2024 в судовому засіданні було оголошено перерву до 15.05.2024.

14.05.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача-4- ТзОВ "Майдан "Мисливський" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У клопотанні товариство посилається на те, що представництво інтересів товариства у суді забезпечувалось уповноваженим адвокатом Адвокатського бюро «Мирослава Савонюка» Савонюком Мирославом Ярославовичем. Проте, 09.05.2024 адвокатом Савонюком М.Я. було зупинено право на зайняття адвокатською діяльністю, у зв`язку з чим товариство не має змоги забезпечити явку свого представника у судове засідання 15.05.2024 для належного представництва інтересів відповідача - ТзОВ "Майдан "Мисливський".

В судове засідання 15.05.2024 представники позивача, відповідача-1, відповідач-3 та відповідача-4 не з`явилися. Ухвала-повідомлення про оголошення перерви була надіслана до електронних кабінетів позивача та відповідачів.

З метою забезпечення відповідачу-4 права на захист було задоволено клопотання ТзОВ "Майдан "Мисливський" та відкладено розгляд справи на 22.05.2024.

22.05.2024 у судовому засіданні було оголошено перерву до 29.05.2024.

29.05.2024 у судовому засіданні було оголошено перерву до 05.06.2024.

05.06.2024 справу розглянуто за відсутності представників позивача, третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відповідача-1, відповідача-3, з огляду на їх належне повідомлення про судовий розгляд. Всім учасника справи ухвала - повідомлення від 29.05.2024 про оголошення перерви у судовому засіданні до 05.06.2024 була надіслана до їх електронних кабінетів.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неявка в судове засідання представників позивача, третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відповідача-1, відповідача-3, не перешкоджає продовженню розгляду справи по суті, оскільки ці учасники належним чином були повідомлені про судовий розгляд.

Згідно з пунктом першим статті 6 Конвенції кожен має право, зокрема, на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Така гарантія статті 6 Конвенції передбачена і у відповідних процесуальних законах. Розумність строків розгляду справи судом є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України). Порушення зазначеного принципу може негативно впливати на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Аналіз практики Європейського суду щодо тлумачення положення «розумний строк» свідчить: у рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» він роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Справу №903/41/24 розглянуто у розумні строки, що був об`єктивно необхідним для її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників відповідачів, третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, суд дійшов висновку про задоволення позову Першого заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації.

Фактичні обставини справи.

Рішенням Волинської обласної ради № 13/6 від 18.08.2000 «Про збереження і розвиток природно-заповідного фонду області» було створено загальнозоологічний заказник місцевого значення «Зубр» площею 2732 га.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд» заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.

Заказник «Зубр» створено з метою охорони Волинської популяції зубра, занесеного до Червоної книги України, Червоної книги МСОП та Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі, кормової та захисної бази для зубра, а також видів рослин (плаун річний, лілія лісова, підсніжник білосніжний) і тварин (махаон, стрічкарка тополева, лелека чорний, підорлик малий, журавель сірий, пугач, сорокопуд сірий, горностай, борсук), занесених до Червоної книги України, іншої цінної мисливської фауни, та збереження ділянок цінних високобонітетних дубових, дубово-соснових і соснових насаджень.

Рішенням Волинської обласної ради № 24/14 від 28.11.2008 «Про збереження і розвиток природно-заповідного фонду» у зв`язку з приєднанням до територій суміжних цінних ділянок лісових насаджень та рослинних угрупувань до території заказника включено лісогосподарські землі та окремо землі запасу Дернівської сільської ради (урочище «Вілька» та урочище «Балярка») площею 173 га.

На підставі протесту прокурора Волинської області № 07/4-90 від 23.12.2008 Волинською обласною радою 30.01.2009 прийнято рішення № 26/20, яким скасовано рішення Волинської обласної ради № 24/14 від 28.11.2008 «Про збереження і розвиток природно-заповідного фонду» в частині зміни меж заказника, які не погоджені з первинним користувачем - ДП «Цуманське лісове господарство».

Таким чином, рішенням Волинської обласної ради № 26/20 від 30.01.2009 скасовано розширення меж заказника за рахунок саме лісових земель, що перебували у користуванні ДП «Цуманське лісове господарство». В той же час, межі заказника збільшились за рахунок земель запасу Дернівської сільської ради (урочище «Вілька» та урочище «Балярка») на 173 га.

На відміну від лісових земель, розширенню території заказника за рахунок вказаних земель сільськогосподарського призначення сільської ради передувало відповідне погодження органу місцевого самоврядування. Рішенням Дернівської сільської ради № 21/7 від 27.10.2008 «Про погодження розширення території загальнозоологічного заказника «Зубр» сільська рада погодила розширення території заказника на землях сільської ради, у тому числі запасу, в урочищі «Вілька» площею 173 га.

Загалом від моменту створення площа заказника змінювалась декілька разів. Востаннє, 24 березня 2017 року рішенням Волинського окружного адміністративного суду у справі № 803/312/17 за позовом Державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство» визнано незаконним та скасовано рішення Волинської обласної ради №24/67 від 31.07.2014 «Про збереження і розвиток природно-заповідного фонду» в частині зміни меж заказника з 5530,0 га до 10043,6 га.

Таким чином, на час розгляду справи залишається чинним рішення Волинської обласної ради № 12/35 від 21.06.2012, яким до території заказника «Зубр» віднесено 5530 га земель.

Станом на час розгляду справи заказник знаходиться в межах земель Олицької селищної (колишньої Дернівської сільської) ради площею 173 га та лісового фонду, наданих у користування лісогосподарським підприємствам площею 5357 га.

Територія заказника в частині земель, які увійшли до його складу за рахунок земель саме Дернівської сільської ради площею 173 га, жодного разу не змінювалась, що підтверджується наступним.

Управлінням екології та природних ресурсів Волинської ОДА 17.02.2009 на підставі ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд» та рішень Волинської обласної ради № 13/6 від 18.08.2000, № 9/12 від 16.12.2003, № 24/14 від 28.11.2008 було видано охоронне зобов`язання № 232 на земельну ділянку в межах землеволодіння Дернівської сільської ради, урочище «Вілька» та «Балярка» загальною площею 173 га, яке підписане Дернівським сільським головою Палійчук О.С.

В подальшому такі охоронні зобов`язання Дернівській сільській раді видавались неодноразово, зокрема 23.04.2012 за № 215/23 та 05.04.2019 за № 232.

Включення до території заказника «Зубр» земель Дернівської сільської ради загальною площею 173 га також підтверджується рішенням Волинської обласної ради № 12/35 від 21.06.2012.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України.

Указом Президента України № 203/2010 від 22.02.2010 на території Ківерцівського району, Волинської області було створено Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща».

Указ Президента України № 203/2010 від 22.02.2010 був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, на момент пред`явлення позову і є чинним на час розгляду справи, оскільки відповідач-2, висловлюючи сумніви у чинності Указу, не подав жодних судових рішень чи нормативних актів, якими б скасовувалась дія Указу Президента України «Про створення Ківерцівського національного природного парку» «Цуманська пуща» № 3203/2010 від 22.02.2010, а тому його слід вважати чинним.

Як зазначено в Указі, парк створено з метою збереження, відтворення і раціонального використання цінних природних комплексів та історико-культурних об`єктів Волинського Полісся, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення.

Згідно з додатком 1 до Указу до території Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» погоджено включити землі Ківерцівської районної державної адміністрації (землі запасу та землі загального користування) площею 1 832,43 га.

У вказану площу, серед інших земель, увійшла й територія заказника «Зубр» (розділ 2 «Існуючі природно-заповідні території» проекту створення національного природного парку «Ківерцівський»).

Згідно з ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно з ч.5 ст. 52 Закону (у редакції станом на 22.02.2010, тобто на дату створення парку) проекти створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду передавались центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища чи його органами на місцях, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища у встановленому порядку уповноваженим приймати рішення про створення чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Невід`ємною складовою проектів створення об`єктів природно-заповідного фонду є клопотання, що містить обґрунтування необхідності створення чи оголошення території або об`єкту природно-заповідного фонду певної категорії, характеристику природоохоронної, наукової, естетичної та іншої цінності природних комплексів та об`єктів, що пропонуються для заповідання, відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання, власників та користувачів природних ресурсів, а також відповідний картографічний матеріал.

За клопотанням завідувача міжвідомчої комплексної лабораторії НАН України та Мінприроди України Андрієнко-Малюк Т.Л., старшого наукового співробітника міжвідомчої комплексної лабораторії Прядко О.І., директора Наукового центру заповідної справи Клестова М.Л., головного інженера Наукового центру заповідної справи Кот А.С. та старшого наукового співробітника Інституту зоології НАН України Береет З.Л., внесеного 08.05.2005 до Міністерства екології та природних ресурсів України за вхідним № 847, було розпочато роботу погодження меж майбутнього національного природного парку.

В матеріалах погодження майбутнього національного природного парку міститься інформація органів влади та місцевого самоврядування щодо відведення земель запасу Дернівської сільської ради площею 173 га із вилученням у землекористувача.

Управління Держкомзему у Ківерцівському районі, Волинської області листом № 01-4/2790 від 17.12.2009, розглянувши матеріали про створення Ківерцівського НПП, враховуючи згоду землекористувачів та органів місцевого самоврядування, погодило створення національного природного парку за рахунок земель Дернівської сільської ради, у тому числі за рахунок земель запасу, площею 173 га, що підтверджується додатками до висновку «Експлікація земель проектуємого Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» в розрізі земельних угідь з вилученням із користування» ( а.с.75 т.1).

Вилучення 173 га земель запасу Дернівської сільської ради при створенні національного природного парку підтверджується також інформацією про земельні ділянки, які передбачено залучити до складу Ківерцівського національного природного парку в розрізі місцевих рад та користувачів заступника начальника управління Держкомзему у Ківерцівському районі Волинської області (п. 12 інформації).

Окрім цього, передача 173 га земель запасу Дернівської сільської ради із вилученням підтверджується листами Волинської обласної державної адміністрації № 409/28/2-10 від 28.01.2010 та Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області № 136/01-08-07 від 22.01.2010, адресованими Міністерству охорони навколишнього природного середовища України. Вказаними листами органи влади повідомили Міністерство про те, що, враховуючи згоду землекористувачів та органів місцевого самоврядування, листів-погоджень від управління Держкомзему у Ківерцівському районі Волинської області вони погоджують створення Ківерцівського національного природного парку.

Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області було видано Дернівській сільської раді охоронне зобов`язання № 215/23 від 23.04.2012, відповідно до якого Дернівська сільська рада надала зобов`язання, що утворений відповідно до Указу Президента України №203/2010 від 22.02.2010 Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща» в межах Дернівської сільської ради загальною площею 173,0 га (територія, яка надана в постійне користування парку) буде охоронятись і утримуватись в належному стані з додержанням вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

На охоронному зобов`язанні № 215/23 від 23.04.2012 міститься підпис голови Дернівської сільської ради Лисюка (ініціалів не зазначено).

Наведені докази підтверджують, що до території заказника «Зубр», а в подальшому до Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» увійшли землі запасу за межами населених пунктів Дернівської сільської ради площею 173 га, які одночасно із створенням (розширенням меж) вказаних об`єктів природно-заповідного фонду віднесено до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а на Дернівську сільську раду покладено обов`язок охороняти та зберігати вказані землі.

На підставі рішення Олицької селищної ради № 1/23 від 09.12.2020 «Про початок реорганізації Дернівської сільської ради шляхом приєднання до Олицької селищної ради» було розпочато процедуру реорганізації Дернівської сільської ради.

Згідно з пунктом 2 вказаного рішення Олицька селищна рада є правонаступником всього майна, прав і обов`язків Дернівської сільської ради.

08.02.2021 головою та членами комісії з реорганізації Дернівської сільської ради затверджено передавальний акт, згідно з яким передано, в тому числі, документи, що підтверджують право власності або користування земельними ділянками.

Таким чином, до Олицької селищної ради перейшли усі права та обов`язки Дернівської сільської ради, в тому числі й щодо охорони природно-заповідного фонду, розташованого на території колишньої Дернівської сільської ради.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про природно-заповідний фонд» національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

Відповідно до Положення про Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща», затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 110 від 31.08.2020, парк є територією природно-заповідного фонду загальнодержавного значення (п.1.1.). Парк є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання (п.1.2.). Загальна площа парку становить 33 475,34 га земель, у тому числі 3 471,54 га земель, що надаються у постійне користування парку, та 30 003,80 га земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів (п.1.6.). Парк створений з метою збереження, відтворення і раціонального використання особливо цінних природних комплексів та об`єктів Волинського Полісся, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення (п.2.1.).

Передбачені розділом 4 Положення вимоги щодо структури та режиму територій парку, в тому числі заборонених видів діяльності на його території, є тотожними до визначених у ст. 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд», відповідно до якої на території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об`єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням.

Таким чином, Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща» юридично створений та функціонує з 2010 року, є територією природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання, включає 33 475,34 га земель, у тому числі 3 471,54 га земель, що надаються у постійне користування парку (із вилученням у землевласників), й, зокрема, 173 га земель за межами населених пунктів Дернівської сільської ради (нині - Олицької селищної ради).

Незважаючи на ці обставини, розпорядженням Ківерцівської районної державної адміністрації №224 від 22.08.2013 та наказом Головного управління Держземагентства у Волинській області №58 від 19.11.2013 надано дозвіл на проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населених пунктів Ківерцівського району, Волинської області.

На виконання вказаного розпорядження Ківерцівської районної державної адміністрації державним підприємством «Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовлено технічну документацію, яку затверджено розпорядженням Ківерцівської районної державної адміністрації № 342 від 19.12.2013.

Вказаною технічною документацією, серед іншого, передбачено створення (формування) 28 окремих земельних ділянок сільськогосподарського призначення не наданих у користування державної форми власності за рахунок земель запасу, що розташовані за межами населених пунктів Дернівської сільської ради, Ківерцівського району, Волинської області загальною площею 500,7268 га.

У процесі проведення інвентаризації було сформовано 5 земельних ділянок, розташованих в урочищах «Вілька» та «Балярка» Дернівської сільської ради загальною площею 32,8723 га, а саме:

1. Кадастровий номер 0721882000:06:000:1614 площею 15,9257 га;

2. Кадастровий номер 0721882000:06:000:1615 площею 1,0437 га;

3. Кадастровий номер 0721882000:06:000:1616 площею 4,8625 га;

4. Кадастровий номер 0721882000:06:000:1617 площею 9,7159 га;

5. Кадастровий номер 0721882000:06:000:1612 площею 1,3245 га.

Кадастровим реєстратором відділу Держземагентства у Ківерцівському районі 01.11.2013 внесено відомості про вказані земельні ділянки до Державного земельного кадастру.

Внаслідок законодавчих змін у подальшому повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населених пунктів, перейшли до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) та його структурних підрозділів.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області № 11-ОТГ від 03.12.2020 на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1113 від 16.11.2020 прийнято рішення про передачу Олицькій територіальній громаді, Ківерцівського району у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 1502,0359 га.

03.12.2020 було складено акт приймання-передачі (а.с.120. т.1), згідно з яким Головне управління Держгеокадастру у Волинській області передало, а Олицька селищна рада прийняла земельні ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, в тому числі вищевказані земельні ділянки, відомості про які наведено в додатку (п.п. 7-10, 15).

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області № 11-ОТГ від 03.12.2020, акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну від 03.12.2020 та рішення № 2/8 від 24.12.2020 Олицька селищна рада зареєструвала за собою право комунальної власності на усі вищенаведені земельні ділянки загальною площею 32,8723 га.

У подальшому Олицька селищна рада розпорядилась вказаними землями на власний розсуд, а саме:

1. Земельну ділянку з кадастровим номером 0721882000:06:000:1614 площею 15,9257 га передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Майдан «Мисливський» на підставі договору оренди від 10.08.2021 строком на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (номер запису про інше речове право: 43815803).

2. Земельну ділянку з кадастровим номером 0721882000:06:000:1615 площею 1,0437 га передано в оренду ТОВ «Майдан «Мисливський» на підставі договору оренди від 10.08.2021 строком на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (номер запису про інше речове право: 43815442).

3. Земельну ділянку з кадастровим номером 0721882000:06:000:1616 площею 4,8625 га передано в оренду ТОВ «Майдан «Мисливський» на підставі договору оренди від 10.08.2021 строком на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (номер запису про інше речове право: 43815053).

4. Земельну ділянку з кадастровим номером 0721882000:06:000:1617 площею 9,7159 га передано в оренду ТОВ «Майдан «Мисливський» на підставі договору оренди від 10.08.2021 строком на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (номер запису про інше речове право: 43814713).

5. Земельну ділянку з кадастровим номером 0721882000:06:000:1612 площею 1,3245 га передано в оренду ТОВ «Майдан «Мисливський» на підставі договору оренди від 10.08.2021 строком на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (номер запису про інше речове право: 43816013).

Проте, усі вищевказані земельні ділянки повністю розташовані в межах об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення - заказника «Зубр» (зокрема, в межах земельної ділянки площею 173 га в урочищах «Вілька» та «Балярка», яка увійшла в територію заказника за рахунок земель запасу Дернівської сільської ради) та загальнодержавного значення - національного природного парку «Цуманська пуща» (зокрема, в межах земельної ділянки площею 173 га в урочищах Вілька та Балярка, яка увійшла в територію парку за рахунок земель запасу Дернівської сільської ради із вилученням).

Розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 0721882000:06:000:1614, 0721882000:06:000:1615, 0721882000:06:000:1616, 0721882000:06:000:1617, 0721882000:06:000:1612 в межах об`єктів природно-заповідного фонду підтверджується також інформацією приватної фірми «Реформатор» № 01/11 від 02.11.2023, та картографічними матеріалами: викопіюванням із ситуаційної схеми розташування проектованого НПП «Ківерцівський» в межах Волинської області ( а.с.203, 204, т.1), картою земельних ділянок, що надаються парку у постійне користування і ввійшли до його складу без вилучення у землекористувачів з Проекту організації території Ківерцівського НПП «Цуманська пуща» (а.с.212, т.1).

Наведені докази, у тому числі картографічні матеріали, на яких доступно для візуального сприйняття зображено накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 0721882000:06:000:1614 площею 15,9257 га, 0721882000:06:000:1615 площею 1,0437 га, 0721882000:06:000:1616 площею 4,8625 га, 0721882000:06:000:1617 площею 9,7159 га, 0721882000:06:000:1612 площею 1,3245 га та меж території заказника і національного природного парку «Цуманська пуща» у сукупності підтверджують, що спірні земельні ділянки, які передані у комунальну власність Олицької селищної ради та надані нею в оренду ТОВ «Майдан «Мисливський» входять у межі цих об`єктів і за своїми характеристиками належать до земель природно-заповідного фонду.

В той же час наведеними доказами спростовуються доводи відповідача-2, відповідача-4 про те, що прокурор не обгрунтував і не подав доказів на підтвердження того факту, що спірні земельні ділянки увійшли до складу об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення - заказника «Зубр», загальнодержавного значення - національного природного парку «Цуманська пуща».

Оскільки відповідач-4 ставив під сумнів як належний доказ копію листа приватної фірми «Реформатор» № 01/11 від 02.11.2023 окружна прокуратура 21.02.2024 на адресу вказаної фірми скерувала запит про надання інформації щодо працівників ПФ «Реформатор», які виконували запит окружної прокуратури № 53/2-1795ВИХ-23 від 20.07.2023, їх кваліфікації.

У відповідь на вказаний запит ПФ «Реформатор» листом № 01/02 від 21.02.2024 повідомила, що роботи по співставленню меж земельних ділянок та об`єктів природно-заповідного фонду за запитом № 53/2-1795вих-23 від 20.07.2023 за дорученням директора фірми виконав інженер-землевпорядник у програмі «Digitals» Колодинський А.В., а перевірку виконував інженер-землевпорядник Ваврищук В.Л. Окрім цього, ПФ «Реформатор» надала копії документів, що підтверджують фах вказаних інженерів-землевпорядників, а саме: копію свідоцтва про підвищення кваліфікації інженера-землевпорядника серії АБ № 0703 Ваврищука В.Л., витяг № 23016 від 20.02.2024 з Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників на Ваврищука В.Л. та диплом магістра з відзнакою НОМЕР_1 Колодинського А.В .

Водночас, відповідач-4, висловлюючи сумніви у наданому прокурором доказі на підтвердження розташування спірних земельних ділянок в межах об`єктів природно-заповідного фонду, не подав доказів протилежного, а саме: що спірні земельні ділянки не знаходяться в межах об`єктів природно-заповідного фонду, а також відповідач-4 у процесі судового розгляду не заявляв клопотань про призначення земельно-технічної експертизи на спростування доводів прокурора.

Обґрунтування статусу земель природно-заповідного фонду як обмежено оборотоздатних об`єктів цивільних прав, які перебувають під особливою охороною держави.

Статтею 178 Цивільного кодексу України, яка регулює питання оборотоздатності об`єктів цивільних прав, передбачено, що об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті.

Відповідно до ч. 2 цієї статті види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об`єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об`єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.

Правовий титул (правова підстава) виникнення речових прав володіння, користування, розпорядження такими об`єктами визначається законодавчими актами, зокрема, Конституцією України, Земельним кодексом України, іншими законами.

Відповідно до п. «в» ч. 3 ст. 84 Земельного кодексу України (в редакції статті станом на 22.02.2010) до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать землі під об`єктами природно-заповідного фонду та історико-культурними об`єктами, що мають національне та загальнодержавне значення.

Як передбачено ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Аналогічна норма щодо земель комунальної власності міститься й у ст. 83 Земельного кодексу України.

Також, чинним законодавством передбачено, що землі під об`єктами природно-заповідного фонду окремих категорій не можуть передаватися не лише до приватної, а й до комунальної власності, тобто можуть перебувати виключно у державній власності.

Згідно із ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності поряд із іншими перебувають землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі передачі їм земель державної власності, відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону та з інших підстав, передбачених законом.

Згідно із п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

З огляду на наведені приписи законодавства, землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення не можуть бути передані до комунальної власності.

Отже, як під час створення Ківерцівського національного природного парку, так і під час передачі Олицькій селищній раді вказані земельні ділянки не могли бути передані до комунальної власності Олицької селищної ради.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі природо-заповідного та іншого природоохоронного призначення (ст. 19 Земельного кодексу України).

Статтею 43 Земельного кодексу України передбачено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Аналогічне визначення міститься й у ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Згідно зі ст. 44 Земельного кодексу України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Статтею 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що заказники та національні природні парки належать до природно-заповідного фонду України.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об`єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України. До складу територій національних природних парків можуть включатися ділянки землі та водного простору інших землевласників та землекористувачів.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.

Таким чином, враховуючи приписи ст.ст.43,44 Земельного кодексу України, ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» заповідники та національні природні парки належать до природно-заповідного фонду України.

Територіям природно-заповідного фонду законодавець надав особливий, виключний статус.

У відповідності із статтею 5 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону, і затверджуються:

- центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення

- обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення

Частиною 3 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що на землях природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Статтею 9 цього Закону визначено вичерпний перелік видів використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, який не передбачає використання територій природно-заповідного фонду для сільськогосподарських потреб, а заготівля сіна та випасання худоби можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню таких територій.

Згідно з Положенням про загальнозоологічний заказник місцевого значення «Зубр» Ківерцівського району, Волинської області, затвердженого Управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації 18.07.2014, відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території заказника забороняється діяльність, що суперечить його цільовому призначенню і загрожує збереженню природного комплексу, у тому числі: передача у господарське використання, оренду; геолого-розвідувальні, підривні роботи, розробка родовищ корисних копалин, будь-яке порушення ґрунтового покриву (п.3.1 Положення).

На землекористувача у межах заказника оформляється охоронне зобов`язання щодо додержання встановленого режиму території (п. 3.5. Положення).

Згідно з розділом 3 «Режим території та охорона» Положення про загальнозоологічний заказник місцевого значення «Зубр» Ківерцівського району, Волинської області, затвердженого наказом Управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації № 25 від 04.04.2019 (діюча редакція), відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території заказника забороняються суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник, у тому числі: сінокосіння, нищення та пошкодження дерев, підліску, підросту чагарників та трав`яного покриву, спалювання сухої рослинності (п.п.3.1.2); будь-яка діяльність, що може призвести до погіршення кормової бази тварин, що мешкають в заказнику та умов їх існування (п.п. 3.1.6.); передача у господарське використання, оренду, надання земельних ділянок під забудову (п.п. 3.1.13.); геолого-розвідувальні, підривні роботи, знищення та пошкодження форм рельєфу, розробка родовищ корисних копалин, будь-яке порушення ґрунтового покриву, за винятком заходів по обмеженню розповсюдженню дерев (п.п. 3.1.15.).

Відповідно до ст. ст. 53, 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об`єктів природно- заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України. Рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об`єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до ст. ст. 51 - 53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.

Статтею 5 Закону України «Про екологічну мережу України» передбачено, що території та об`єкти природно-заповідного фонду є складовою екомережі.

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону екомережа - це єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов`язань України підлягають особливій охороні.

У ст. 4 цього Закону зазначено, що збереження цілісності екомережі здійснюється відповідно до принципів забезпечення цілісності екосистемних функцій складових елементів екомережі, збереження та екологічно збалансоване використання природних ресурсів на території екомережі.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України, підлягають особливій державній охороні.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що території та об`єкти природно-заповідного фонду наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто відповідно до ст. 178 Цивільного кодексу України належать до обмежено оборотоздатних об`єктів.

Розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 0721882000:06:000:1614, 0721882000:06:000:1615, 0721882000:06:000:1616, 0721882000:06:000:1617, 0721882000:06:000:1612 в межах об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення - заказника «Зубр» та загальнодержавного значення - національного природного парку «Цуманська пуща» свідчить про їх належність до земель природно-заповідного фонду, які не можуть передаватись у комунальну власність та в оренду з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Такий висновок узгоджується із практикою Верховного Суду, сформованою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 487/10127/14-ц, від 09.12.2020 у справі № 676/190/18, від 22.06.2022 у справі № 752/3093/19, від 16.09.2022 у справі № 752/3090/19), відповідно до якої земельна ділянка, що перебуває в обмеженому обороті, не може передаватись у приватну власність.

Практика розгляду справ подібної категорії, сформована Верховним Судом, свідчить про запровадження юридичної конструкції, за якою землі, перехід права володіння якими до фізичних та юридичних осіб неможливий, зважаючи на пряму вказівку закону, вважаються такими, що залишилися у володінні законного власника (держави або територіальної громади), і в такому разі їх державна реєстрація, використання і розпорядження іншою особою розцінюються як триваюче порушення прав власника, не пов`язане з позбавленням права володіння.

Верховний Суд застосував такий підхід в основному при визначенні режиму земель водного фонду. Водночас, оскільки землі природно-заповідного й водного фондів мають аналогічні обмеження щодо оборотоздатності, вказана юридична конструкція може бути застосована й для кваліфікації спірних правовідносин. Про правильність такої позиції свідчать постанови Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц, від 22.06.2022 у справі № 752/3093/19 та від 16.09.2022 у справі № 752/3090/19.

Цільове призначення спірних земельних ділянок фактично було змінено під час їх формування у 2013 році шляхом проведення інвентаризації земель.

Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру, яка наявна в реєстраційних справах вказаних земельних ділянок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельні ділянки з кадастровими номерами 0721882000:06:000:1614, 0721882000:06:000:1615, 0721882000:06:000:1616, 0721882000:06:000:1617, 0721882000:06:000:1612 утворились в процесі проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної форми власності на підставі розпорядження Ківерцівської районної державної адміністрації № 224 від 22.08.2013.

Розпорядженням Ківерцівської районної державної адміністрації № 342 від 19.12.2013 було затверджено технічну документацію із землеустрою проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населених пунктів Ківерцівського району, Волинської області.

Висновком начальника відділу Держземагентства у Ківерцівському районі, Волинської області № 63-4/303 від 04.12.2013 було погоджено вищевказану технічну документацію із землеустрою та фактично формування оспорюваних земельних ділянок як пасовищ (ділянки зазначені у висновку під номерами 1-11).

Віднесення вказаних земель також підтверджується наявними в матеріалах технічної документації довідками про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями відповідно до форми державної статистичної звітності 6-зем на території Дернівської сільської ради.

Та обставина, що Ківерцівська РДА та ГУ Держгеокадастр у Волинській області віднесли спірні земельні ділянки до земель сільськогосподарського призначення, не змінює їхнього статусу як земель, розташованих у межах об`єктів природно-заповідного фонду із спеціальним режимом цієї території.

У постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16 викладено висновок про те, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов`язаний із фактом знаходження на ній об`єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не з рішенням органу місцевого самоврядування. Неприйняття місцевою радою рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим.

Враховуючи наведені приписи законодавства, земельні ділянки з кадастровими номерами 0721882000:06:000:1614, 0721882000:06:000:1615, 0721882000:06:000:1616, 0721882000:06:000:1617, 0721882000:06:000:1612, які зареєстровані на праві комунальної власності за Олицькою селищною радою, належать до земель природно-заповідного призначення у зв`язку з розташуванням на них об`єктів природно-заповідного фонду - заказника «Зубр» та національного природного парку «Цуманська Пуща», що узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16.

Крім цього, у постанові від 07.10.2020 у справі № 910/2323/18 Верховний Суд зазначив, що незалежно від завершення процедури встановлення меж об`єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду - це сукупність науково-обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об`єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів.

Статтею 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що на території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об`єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням.

Проектом організації території національного природного парку «Цуманська пуща», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об`єктів, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 300 від 15.08.2022, визначено функціональне зонування території парку. Згідно з картографічними матеріалами, які є додатком до цього Проекту (карти «Функціональне зонування території» та «Земельні ділянки, що надаються парку у постійне користування»), спірні земельні ділянки накладаються на господарську зону парку із вилученням у землекористувачів.

Враховуючи те, що територія площею 173 га, на якій розташовані спірні земельні ділянки, передана парку із вилученням у землекористувачів у 2010 році, її використання має здійснювати адміністрація національного природного парку.

Отже, цільове призначення земельної ділянки слід розуміти як визначений законодавством правовий режим її експлуатації (використання), водночас поширення на відповідну територію режиму природно-заповідного фонду, передбаченого законом, обтяжує цю земельну ділянку тими обмеженнями, які встановлюються для збереження та охорони цих земель.

За таких обставин установлене спірним земельним ділянка цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не впливає на їх обмежену оборотоздатність і не передбачає можливості їх справжнього використання за таким призначенням, оскільки з часу включення в межі заказника «Зубр» у 2008 році та створення національного природного парку «Цуманська пуща» ця територія має статус природно-заповідного фонду та її правовий режим і цільове призначення визначаються фактом розташування на ній вказаних об`єктів.

Обґрунтування підстав для повернення земельних ділянок та способу захисту, обраного прокурором.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як зазначено у ст. ст. 317, 319 ЦК України, саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (п. 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

Способи захисту суб`єктивних земельних прав слід розуміти як закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Титул і правовий режим обмежено оборотоздатних земель як об`єктів права власності, які не можуть набуватися приватними власниками, встановлено законодавством і до внесення відповідних змін до законодавства є невід`ємним та незмінним. Доки вказаний правовий титул зберігається, суб`єкт права власності зберігає також і повноваження правової охорони та захисту свого права. Реалізація такого права повинна відбуватися з урахуванням зазначених особливостей, які відмежовують обмежно оборотоздатні об`єкти цивільних прав від об`єктів, які можуть перебувати у приватній власності та у вільному обігу між приватними особами.

При визначенні законного володільця спірного майна необхідно враховувати, що право власності держави або територіальної громади на обмежені в обороті об`єкти установлене законом, тому не потребує доказування правового титулу.

У разі протиправного передання цих об`єктів у приватну власність відповідне порушення, ураховуючи їхній правовий титул, необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади.

У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Предмет негаторного позову становить вимога власника, який володіє майном, до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою негаторного позову є посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача щодо створення позивачу перешкод у здійсненні цих правомочностей.

Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, яка має закріплений у законодавстві статус обмежено оборотоздатної.

При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може охоплювати не тільки фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 та у постановах Верховного Суду від 09.12.2020 у справі № 676/2332/18, від 10.02.2021 у справі № 449/723/17 наведені можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме: шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.

У постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 викладено висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

Таким чином, власник і законний володілець земельних ділянок, які входять у межі об`єкта природно-заповідного фонду, яким у цій справі є держава в особі Волинської обласної державної адміністрації, може вимагати усунення порушення його права власності на ці ділянки, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути ці ділянки з одночасним скасуванням реєстраційних дій вчинених щодо них.

Земельні ділянки з кадастровими номерами 0721882000:06:000:1614, 0721882000:06:000:1615, 0721882000:06:000:1616, 0721882000:06:000:1617, 0721882000:06:000:1612 зареєстровані на праві комунальної власності за Олицькою селищною радою, проте з огляду на встановлені судом фактичні обставини та наведені вище приписи законодавства вони не можуть перебувати у комунальній власності, а тому права держави на реалізацію правомочностей щодо вказаних земельних ділянок, а саме: користування і розпорядження ними, підлягають захисту шляхом зобов`язання Олицької селищної ради повернути ці землі у державну власність.

Такий висновок узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц та від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17.

Щодо вимоги про визнання недійсним розпорядження Ківерцівської районної державної адміністрації № 342 від 19.12.2013 та скасування державної реєстрації земельних ділянок.

Передані у комунальну власність Олицької селищної ради земельні ділянки належать до земель природно-заповідного фонду, а тому їх правовий режим регулюється, крім земельного, також природоохоронним законодавством.

Статтею 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відносини в галузі охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів регулюються Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України» та іншими актами законодавства України.

Частиною 1 ст. 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно зі ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Відповідно до п.п. в п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення.

Оскільки спірні земельні ділянки належать до земель державної власності, входять в межі об`єкта природно-заповідного фонду загальнодержавного значення - національний природний парк «Цуманська пуща», то вони належать до земель, які згідно зі ст. 178 Цивільного кодексу України, п.п. в п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України не можуть бути надані у комунальну власність для ведення товарного сільськогосподарського призначення.

У відповідності із ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

Частиною 8 ст. 122 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, зокрема, у випадках, визначених ст. 149 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно зі ст. 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є вилучення земельної ділянки у випадках, визначених законом.

За змістом ст. 149 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), земельні ділянки, надані в постійне користування із земель державної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Частиною 9 ст. 149 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Кабінет Міністрів України, зокрема, вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у державній власності, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та у випадках, визначених ст. 150 цього Кодексу.

Згідно з п. «г» ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України, до особливо цінних земель, зокрема, належать землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

Припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у п.п. «в» і «г» ч. 1 цієї статті, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.

Отже, чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством було визначено, що вилучення земель природно- заповідного фонду належало до виключних повноважень Кабінету Міністрів України.

У спірних правовідносинах земельні ділянки з кадастровими номерами 0721882000:06:000:1614, 0721882000:06:000:1615, 0721882000:06:000:1616, 0721882000:06:000:1617, 0721882000:06:000:1612 Кабінетом Міністрів України у встановленому законом порядку зі складу природно-заповідного фонду не вилучалися, що підтверджується копією листа Секретаріату Кабінету Міністрів України № 18472/02-23 від 19.07.2023.

Однак, Ківерцівська районна державна адміністрація та ГУ Держгеокадастру у Волинській області в позасудовому порядку з перевищенням наданих їм законом повноважень вилучили поза волею належного розпорядника - держави в особі Кабінету Міністрів України (на час виникнення спірних правовідносин) спірну земельну ділянку із земель природно-заповідного фонду та передали її у комунальну власність Олицької селищної ради, яка розпорядилась ними на власний розсуд.

Крім цього, внаслідок відведення земельних ділянок у комунальну власність Олицької ОТГ за рахунок земель природно-заповідного фонду фактично відбулась незаконна зміна цільового призначення цих ділянок всупереч приписів ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України, без необхідних погоджень органів контролю.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13 виклала висновок про те, що положення розділу II «Землі України» Земельного кодексу України свідчать про те, що саме цільове призначення ділянки покладено законодавцем в основу розмежування правових режимів окремих категорій земель, при цьому такі режими характеризуються високим рівнем імперативності стосовно свободи розсуду власника щодо використання ним своєї земельної ділянки.

Також у постанові від 03.09.2020 № 911/3306/17 Верховний Суд зазначив, що держава, втручаючись у права щодо земельних ділянок, зокрема тих, які перебувають під посиленою правовою охороною, захищає загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні майна не на шкоду людині та суспільству і ці інтереси реалізуються через цільовий характер використання земельних ділянок.

Тобто, вирішення питання про зміну цільового призначення ділянок не обмежене власним розсудом органу, оскільки при прийнятті відповідного рішення належить керуватися вимогами земельного, природоохоронного та іншого законодавства і діяти з урахуванням загальних інтересів.

Статтею 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено обмеження щодо видів використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Використання таких територій можливе лише у спосіб, який не суперечить їхньому цільовому призначенню, а також установленим вимогам щодо їх охорони і відтворення.

Частиною 1 ст. 20 та ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначено, що передання у власність земельних ділянок громадянам і юридичним особам зі зміною їхнього цільового призначення здійснюється за проектами землеустрою.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст. 186-1 цього Кодексу (ч. 8 ст. 118 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об`єкта природно-заповідного фонду, підлягає погодженню із структурним підрозділом обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

За інформацією Волинської обласної державної адміністрації № 5597/54/2-23 від 11.08.2023 облдержадміністрації не було відомо про передання цих земель у приватну власність.

У відповідності із ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З наведених норм права вбачається, що відносно земель природо-заповідного фонду встановлено пріоритет державної власності на об`єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення над комунальною.

Право державної власності на спірну ділянку не могло припинитися внаслідок рішення органу виконавчої влади, який відповідно до своєї компетенції не наділений повноваженнями на розпорядження земельними ділянками природно-заповідного фонду. Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 22.06.2022 у справі № 752/3093/19.

Отже, оскільки спірні земельні ділянки мають природно-заповідне призначення загальнодержавного значення, то Ківерцівська РДА та ГУ Держгеокадастру у Волинській області, надаючи дозвіл на проведення інвентаризації та передачу земель у комунальну власність, перевищили свої повноваження, їхні дії призвели до зміни цільового призначення спірних земельних ділянок із земель природно-заповідного фонду на землі сільськогосподарського призначення.

Положеннями ст. 21 Земельного кодексу України передбачено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади про надання (передання) земельних ділянок громадянам, угод щодо земельних ділянок та для відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Відповідно до ст. ст. 16, 21 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав є визнання незаконними рішень органів державної влади.

Статтею 155 Земельного кодексу України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.ч.. 1, 4, 7, 9 ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Як передбачено ч. 1 ст. 22 Закону України «Про Державний земельний кадастр» документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати законодавству.

Положеннями ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Також згідно з ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Оскільки документи, подані для державної реєстрації спірних земельних ділянок не відповідали вимогам законодавства, то державний кадастровий реєстратор на підставі ч. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» був зобов`язаний відмовити у такій реєстрації.

Враховуючи те, що розпорядження Ківерцівської районної державної адміністрації №342 від 19.12.2013 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою» стосуються земель природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, розпоряджатися якими районна адміністрація не була уповноважена поза волею розпорядника - Кабінету Міністрів України (на час виникнення спірних правовідносин), то це розпорядження порушує інтереси держави, що згідно зі ст. ст. 16, 21 Цивільного кодексу України, ст. ст. 21, 152, 155 Земельного кодексу України є підставою для визнання його недійсним з одночасним скасуванням державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України.

На запит окружної прокуратури Луцька районна державна адміністрація повідомила, що відповідно до абзацу 3 пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» від 16.12.2020 передбачено здійснення реорганізації районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України № 807-IX від 17.07.2020 «Про утворення та ліквідацію районів», шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою.

З метою здійснення заходів щодо реорганізації районних державних адміністрацій Волинської області, головою обласної державної адміністрації 15.01.2021 видано розпорядження № 5 «Про утворення комісії з реорганізації Горохівської, Ківерцівської та Рожищенської районних державних адміністрацій».

Відповідно до пункту 8 Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1321 від 16.12.2020 «Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються» перехід майна, майнових прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється з дня затвердження передавального акта комісії з реорганізації.

Передавальний акт було затверджено розпорядженням голови обласної державної адміністрації «Про затвердження передавальних актів» № 161 від 02.04.2021.

Отже, датою виникнення правонаступництва Луцької районної державної адміністрації майна, майнових прав та обов`язків реорганізованої Ківерцівської районної державної адміністрації є 02.04.2021, а тому прокурор обгрунтовано визначив відповідачем у справі Луцьку РДА.

Відповідач-1 - Луцька РДА у відзиві на позов не визнає позовної вимоги про визнання недійсним розпорядження Ківерцівської районної державної адміністрації № 342 від 19.12.2013 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населених пунктів Ківерцівського району, Волинської області з кадастровими номерами 0721882000:06:000:1614 площею 15,9257 га; 0721882000:06:000:1615 площею 1,0437 га; 0721882000:06:000:1616 площею 4,8625 га; 0721882000:06:000:1617 площею 9,7159 га; 0721882000:06:000:1612 площею 1,3245 га.

На обгрунтування заперечень посилається на дотримання порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 476 від 05.06.2019, проведенням інвентаризації на підставі рішення Головного управління Держземагентства у Волинській області.

Наведені вище приписи законодавства та встановлені судом фактичні обставини спростовують доводи відповідача-1 про правомірність прийнятого Ківерцівською районною державною адміністрацією розпорядження № 342 від 19.12.2013.

Обґрунтування недійсності наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області № 11-ОТГ від 03.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та рішення Олицької селищної ради № 2/8 від 24.12.2020 «Про прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність Олицької об`єднаної територіальної громади в особі Олицької селищної ради».

Встановлені вище судом обставини дають підстави для висновку про те, що оспорювані земельні ділянки сформовані за рахунок земель заказника «Зубр» та Ківерцівського НПП «Цуманська пуща». Отже, вказані земельні ділянки не вибули з володіння держави, а їх зареєстрований власник змінився лише формально. Проте, факт реєстрації права комунальної власності є юридичною перешкодою у реалізації державою правомочностей користування та розпорядження землею.

Статтею 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відносини в галузі охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про природно-заповідний фонд України» та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Як передбачено ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Згідно із Перехідними положеннями Земельного кодексу України землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

У відповідності із ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є вилучення земельної ділянки у випадках, визначених законом (ст. 141 Земельного кодексу України).

За змістом ст. 149 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), земельні ділянки, надані в постійне користування із земель державної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Частиною 9 ст. 149 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Кабінет Міністрів України, зокрема, вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у державній власності, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та у випадках, визначених ст. 150 цього Кодексу.

Згідно з п. «г» ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель, зокрема, відносяться землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

Припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пунктах «в» і «г» частини першої цієї статті, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.

Отже, вилучення земель природно-заповідного фонду належить до виключних повноважень Кабінету Міністрів України.

Спірні земельні ділянки Кабінетом Міністрів України у встановленому законом порядку з державної власності не вилучалися.

Частиною 1 ст. 20 та ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначено, що передача у власність земельних ділянок громадянам і юридичним особам зі зміною їх цільового призначення здійснюється за проектами землеустрою.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (ч. 8 ст. 118 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об`єкта природно-заповідного фонду, підлягає погодженню із структурним підрозділом обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з інформацією Волинської обласної державної адміністрації, їй не було відомо про інвентаризацію спірних земельних ділянок як земель сільськогосподарського призначення та їх передачу у комунальну власність.

У відповідності із ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною (ст. 21 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. ст. 16, 21 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав є визнання незаконними рішень органів виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Як передбачено ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Враховуючи те, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській області №11-ОТГ від 03.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та рішення Олицької селищної ради № 2/8 від 24.12.2020 «Про прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність Олицької об`єднаної територіальної громади в особі Олицької селищної ради» прийняті щодо земель природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, які не можуть бути передані у комунальну чи приватну власність поза волею розпорядника - Кабінету Міністрів України (Волинської обласної державної адміністрації), такі рішення суперечать приписам ст. ст. 116, 122, 123, 141, 149 Земельного кодексу України та порушують інтереси держави, що згідно зі ст. ст. 16, 21 Цивільного кодексу України, ст. ст. 21, 152, 155 Земельного кодексу України є підставою для визнання їх недійсними в частині, що стосуються земельних ділянок з кадастровими номерами 0721882000:06:000:1614, 0721882000:06:000:1615, 0721882000:06:000:1616, 0721882000:06:000:1617, 0721882000:06:000:1612.

Обґрунтування недійсності договорів оренди земельних ділянок.

10.08.2021 між Олицькою селищною радою як орендодавцем і ТзОВ «Майдан «Мисливський» як орендарем були укладені договори оренди землі, згідно з п.1.1. яких орендодавець на підставі протоколу земельних торгів від 10.08.2021 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 0721882000:06:000:1614, 0721882000:06:000:1615, 0721882000:06:000:1616, 0721882000:06:000:1617, 0721882000:06:000:1612, які розташовані: Волинська область, Луцький район.

Земельні ділянки передані і прийняті в оренду з оформленням актів приймання - передачі 10.08.2021.

Відповідач-4 у відзиві на позов, представник відповідача-4 у судовому засіданні цього факту не заперечували, пояснювали, що договори були укладені за результатами проведення земельних торгів у формі аукціону.

У відповідності із ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угод недійсними.

У ст. 203 Цивільного кодексу України закріплено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, є підставою недійсності правочину (ст. 215 Цивільного кодексу України).

Зміст ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України свідчить, що недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів, зокрема дефектів (незаконності) змісту, форми, суб`єктного складу, волевиявлення тощо.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладання) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторін і яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Оспорювати правочин можуть не лише сторони, а й заінтересована особа, яка не була його стороною, проте її власний інтерес полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість заінтересованої особи законно реалізувати свої права.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності (ст. 3 Закону України «Про оренду землі»).

У ст. 4 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Таке право вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Договір оренди є правочином щодо розпорядження майном, а тому правом на його укладання відповідно до приписів ст. ст. 317, 319 Цивільного кодексу України наділений лише законний власник майна, тобто особа, яка має всі правомочності щодо майна (користування, розпорядження та володіння).

Крім цього, з урахуванням змісту ст. 178 Цивільного кодексу України щодо неможливості вільного відчуження обмежених в цивільному обороті об`єктів право власності на майно набувається та право користування переходить від однієї приватної особи до іншої лише у тому разі, якщо майно не має передбачених законодавством обмежень в оборотоздатності.

Зі змісту оспорюваних договорів оренди, укладених між Олицькою селищною радою та ТОВ «Майдан «Мисливський», вбачається належність земельних ділянок на праві комунальної власності орендодавцю.

Проте, право власності на спірні земельні ділянки належить державі та з огляду на наведені вище вимоги законодавства орган місцевого самоврядування не може набувати право комунальної власності на них, що підтверджує незаконність подальшої передачі цих земельних ділянок у користування ТОВ «Майдан «Мисливський», оскільки укладати договір оренди землі може лише законний власник майна.

Також в оспорюваних договорах оренди зазначено про те, що відсутні обставини, які б перешкоджали вчиненню правочинів та які обмежують можливість використання земельних ділянок за цільовим призначенням, що суперечить приписам ст. 178 ЦК України, ст. ст. 43, 44, 84 ЗК України, ст. ст. 5, 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 3, 7, 9, 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», зі змісту яких випливає обмеженість оборотоздатності земельних ділянок і таких, що не можуть бути предметом договору оренди.

Положеннями про загальнозоологічний заказник місцевого значення «Зубр» заборонено передачу у господарське використання, оренду територій вказаного заказника, що є самостійною підставою для визнання таких правочинів недійсними.

Таким чином, оскільки при укладанні згаданих договорів наведених вище вимог Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України» не було дотримано, підлягає до задоволення вимога прокурора про визнання на підставі ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України договорів оренди від 10.08.2021 недійсними.

Щодо скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та проведеної на його підставі державної реєстрації .

Відповідно до ст. 334 ЦК України право на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає із дня такої реєстрації.

Оскільки за змістом ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, то відповідний запис формально наділяє певними юридичними правами щодо земельної ділянки і одночасно створює перешкоди для реалізації своїх прав законному власнику - державі.

Разом з цим державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

Як зазначила об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 при дослідженні судом обставин наявності в особи права власності необхідно передусім встановити підставу, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності.

Державна реєстрація у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на об`єкт з обмеженою оборотоздатністю - на земельні ділянки природно-заповідного фонду за органом місцевого самоврядування, який не має на нього прав, є перешкодою у реалізації державою речових прав на зазначений об`єкт.

Статтею 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, відповідні права припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.

Вказані положення узгоджуються з приписами п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з якими державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

У постанові від 04.09.2018 у справі № 915/127/18, постанові від 11.02.2020 у справі № 915/572/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що навіть у випадку, якщо буде встановлено, що суб`єкт державної реєстрації прав правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права (зокрема, для державної реєстрації подані всі необхідні документи відповідно до закону та відсутні встановлені законом підстави для відмови в державній реєстрації права), це не є перешкодою для задоволення позову.

Статтею 324 Цивільного кодексу України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Згідно з положеннями ст. ст. 84, 122 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час звернення до суду) обласні державні адміністрації є розпорядниками земель державної форми власності, які знаходяться на їхній території за межами населених пунктів, для всіх потреб та відповідно суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 152 Земельного кодексу України, ст. 16 Цивільного кодексу України, з метою забезпечення Волинській обласній державній адміністрації реальної та безперешкодної можливості реалізувати правомочності власника щодо спірних земельних ділянок слід усунути перешкоди у користуванні ними шляхом скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності за Олицькою селищною радою на оспорювані земельні ділянки з одночасним припиненням права комунальної власності Олицької селищної ради на них та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, здійсненої на його підставі реєстрації права оренди оспорюваних земельних ділянок за ТОВ «Майдан «Мисливський».

Обґрунтування дотримання прокурором позовної давності при зверненні з позовом до суду.

У процесі судового розгляду відповідач-2 Головне управління Держгеокадастру у Волинській області подало клопотання від 15.03.2024 про застосування строків позовної давності.

У відповідності із ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Набуття права на захист, для здійснення якого встановлено позовну давність, завжди пов`язане з порушенням суб`єктивного матеріального цивільного права.

Земельні ділянки, які є предметом спору у цій справі, мають спеціальний правовий титул, оскільки за своїми характеристиками належать до земель природно-заповідного фонду, а тому не можуть належати на праві комунальної чи приватної власності.

Вибуття земельних ділянок з державної власності шляхом реєстрації права власності на них за Олицькою ОТГ й укладання договорів оренди із ТОВ «Майдан «Мисливський» свідчить про порушення прав держави на користування та розпорядження цими земельними ділянками, що триває.

Негаторний позов, який спрямований на захист прав законного володільця спірних земельних ділянок щодо користування і розпорядження ними, може бути заявлений упродовж всього часу тривання відповідного порушення.

При цьому власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права на земельну ділянку, у тому числі оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути таку ділянку.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц та від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 зазначено, що оскарження незаконного рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування спрямоване не на втрату ним юридичної сили, а на захист інтересу в юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення (триваюче порушення). Тому це рішення можна оскаржити впродовж усього часу тривання порушення зазначеного інтересу.

З наведеного випливає, що оскарження будь-яких рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, на підставі яких відбулась передача у приватну власність обмежених в обороті об`єктів, можливе протягом усього часу тривання відповідного порушення прав законного власника майна, оскільки їх чинність порушує інтерес у юридичній визначеності.

У цій справі розпорядження Ківерцівської районної державної адміністрації № 342 від 19.12.2013, наказ ГУ Держгеокадастру у Волинській області № № 11-ОТГ від 03.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», рішення Олицької селищної ради № 2/8 від 24.12.2020 «Про прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність Олицької об`єднаної територіальної громади в особі Олицької селищної ради» та договори оренди фактично є інструментом, за допомогою якого відповідачі продовжують перешкоджати державі реалізовувати правомочності власника земельної ділянки.

Вимоги прокурора про визнання рішень органів виконавчої влади, договорів оренди недійсними та зобов`язання повернути земельні ділянки є елементами єдиного юридичного механізму захисту, спрямованого на досягнення реального результату у вигляді усунення законному власнику усіх перешкод у належному користуванні та розпорядженні спірними земельними ділянками.

Враховуючи правову природу спірних правовідносин, які за своїм характером є негаторними, та наведені вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо правильного застосування норм матеріального права у справах відповідної категорії, оскільки земельні ділянки природно-заповідного фонду з кадастровими номерами 0721882000:06:000:1614, 0721882000:06:000:1615, 0721882000:06:000:1616, 0721882000:06:000:1617, 0721882000:06:000:1612 продовжують бути зареєстрованими на праві комунальної власності за Олицькою селищною радою й перебувати у користуванні ТОВ «Майдан «Мисливський», а тому порушення прав їх законного володільця - Волинської обласної державної адміністрації на реалізацію усіх правомочностей власника триває, слід вважати, що зазначений позов заявлено в межах строку позовної давності.

З огляду на викладене, не підлягає до задоволення клопотання відповідача-2 Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 15.03.2024 про застосування строків позовної давності.

Обґрунтування наявності порушення інтересів держави та підстав для їх представництва прокурором.

За змістом ч. ч.3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз положень ст. 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

У пунктах 79-81 постанови від 26.05.2020 по справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Прокурор пояснює пред`явлення позову необхідністю забезпечити на загальнодержавному рівні екологічної безпеки та охорони землі як національного багатства, зокрема, спірних земельних ділянок природно-заповідного фонду, порушення ґрунтового покриву (розорювання, дискування) яких заборонено законом.

Позов прокурора про повернення державі спірних земельних ділянок природно-заповідного фонду (особливо цінні землі) спрямований на збереження екосистеми України, захист довкілля і реалізацію екологічних прав громадян, а також контроль за використанням і розпорядженням майном відповідно до загальних інтересів, які полягають у тому, щоб таке використання та розпорядження відбувалося згідно з вимогами законодавства.

Держава з метою захисту екосистеми України та дотримання екологічних прав громадян зобов`язана забезпечити належну охорону земель природно-заповідного фонду, у тому числі спірних земельних ділянок, які входять у межі заказника та національного природного парку «Цуманська пуща». Виконання таких зобов`язань якнайкраще відповідає громадським інтересам, оскільки це сприятиме не лише збереженню унікального об`єкта екосистеми і стабільності навколишнього природного середовища, а й дасть населенню доступ до виняткового за красою та різноманітністю природного комплексу.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 наголосив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес.

Відповідно до положень ст. ст. 5, 10 та 246 ГК України забезпечення державою екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території країни становить одну з конституційних основ правового господарського порядку. Держава здійснює екологічну політику, що забезпечує раціональне використання та повноцінне відтворення природних ресурсів, створення безпечних умов життєдіяльності населення. Здійснення будь-якої господарської діяльності, що загрожує життю і здоров`ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється.

Отже, індивідуальне конституційне право на підприємницьку діяльність, що не заборонена законом, протиставляється публічному інтересу, який полягає в дотриманні вимог екологічної безпеки, забезпеченні державою права на безпечне довкілля, що закріплено у ст. 50 Конституції України, та, за загальним правилом, має безумовний пріоритет.

Згадана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 01.12.2022 у справі № 360/4969/21.

Згідно зі ст. ст. 4, 5 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель. Принципами земельного законодавства є: поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення раціонального використання та охорони земель; пріоритет вимог екологічної безпеки.

Таким чином, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.06.2022 у справі № 752/3093/19.

Враховуючи викладене, подання позову прокурором про повернення земельних ділянок становить державний інтерес, оскільки стосується суспільно значущих правовідносин, а саме: у відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю, захист такого права шляхом повернення у державну власність землі, що незаконно вибула з власності держави.

За таких обставин у прокурора є підстави для захисту порушених інтересів держави та суспільства.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.

Статтею 324 ЦК України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

До 27.05.2021, коли набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-IX, повноваження на розпорядження землями природно-заповідного фонду належали Кабінету Міністрів України.

Згідно з положеннями ст. ст. 84, 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації є розпорядниками земель державної форми власності, які знаходяться на їхній території за межами населених пунктів, для всіх потреб та відповідно суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Таким чином, на час звернення прокурора з позовом до суду Волинська обласна державна адміністрація (відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» - Волинська обласна військова адміністрація) мала право звернутися до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель державної форми власності за межами населених пунктів для всіх потреб, а тому саме вона є належним позивачем у спірних правовідносинах, однак заходів для усунення порушень законодавства не вжила.

Луцькою окружною прокуратурою з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах листом від 20.07.2023 № 53/2-1792ВИХ-23 було повідомлено Волинську обласну державну адміністрацію про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства щодо незаконності вибуття земель природно-заповідного фонду. Однак, Волинська обласна державна адміністрація до суду з позовом про повернення у державну власність спірних земельних ділянок не звернулася (лист № 5597/54/2-23 від 11.08.2023).

Враховуючи те, що спірні земельні ділянки належать до земель державного природно-заповідного фонду, які перебувають під особливою охороною держави, невжиття Волинською обласною державною адміністрацією (Волинською обласною військовою адміністрацією) впродовж розумного строку після отримання повідомлення про наявність порушень інтересів держави заходів, спрямованих на їх поновлення, є достатньою підставою для звернення з позовом прокурора.

З огляду на викладене, на підставі ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.53 ГПК України Перший заступник Луцької окружної прокуратури обгрунтовано звернувся в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) з позовом до господарського суду, а тому правові підстави для залишення позову без розгляду відповідно до п.1 ч.1 ст.226 ГПК України, як про це просив відповідач-2 у відзиві на позов, відсутні, оскільки Волинська обласна державна адміністрація (нині- Волинська обласна військова адміністрація) як власник та розпорядник земель державної форми власності за межами населених пунктів не вживала заходів для усунення порушень законодавства.

Обґрунтування об`єднання позовних вимог та участі у справі декількох відповідачів.

Обгрунтовуючи об`єднання позовних вимог та участі у справі декількох відповідачів, прокурор посилається на ст. 47 ГПК України, згідно з якою позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.

Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Спірні земельні ділянки формувались за рахунок одного масиву земель - 173 га Дернівської (нині - Олицької селищної) сільської ради, затверджувались одним розпорядженням Ківерцівської РДА та передавались у комунальну власність на підставі одного й того ж самого наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області та акту приймання-передачі земель. Незаконність передачі земель у користування ТОВ «Майдан «Мисливський» випливає з неправомірного віднесення оспорюваних земель до земель сільськогосподарського призначення та їх передачі у комунальну власність.

Оскільки предметом спору є спільні обов`язки відповідачів повернути земельні ділянки, ці обов`язки відповідачів виникли з однієї підстави та враховуючи те, що предметом спору є однорідні права і обов`язки, об`єднання в одній позовній заяві позовних вимог одночасно до 4-ох відповідачів не суперечить ст.47 ГПК України.

Судові витрати.

Згідно даних офіційного електронного порталу Державного земельного кадастру вартість спірних земельних ділянок становить 532712,71 грн., що підтверджуються витягами із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, доданими до позовної заяви. Таким чином, враховуючи приписи ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за звернення з позовною заявою до суду Волинська обласна прокуратура сплатила 90946,52 грн. (десять вимог майнового характеру - 29214,52 грн. (1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та 23 вимоги немайнового характеру - 61732 грн.).

У зв`язку із задоволенням позову на підставі ст. 129 ГПК України витрати, пов`язані з оплатою судового збору, слід покласти на відповідачів порівну.

Керуючись ст. 129, ст. ст. 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним розпорядження Ківерцівської районної державної адміністрації № 342 від 19.12.2013 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населених пунктів Ківерцівського району Волинської області з кадастровими номерами 0721882000:06:000:1614 площею 15,9257 га; 0721882000:06:000:1615 площею 1,0437 га; 0721882000:06:000:1616 площею 4,8625 га; 0721882000:06:000:1617 площею 9,7159 га; 0721882000:06:000:1612 площею 1,3245 га.

3. Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській області № 11-ОТГ від 03.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» в частині передачі із земель державної власності у комунальну власність земельних ділянок з кадастровими номерами 0721882000:06:000:1614 площею 15,9257 га; 0721882000:06:000:1615 площею 1,0437 га; 0721882000:06:000:1616 площею 4,8625 га; 0721882000:06:000:1617 площею 9,7159 га; 0721882000:06:000:1612 площею 1,3245 га.

4. Визнати недійсним рішення Олицької селищної ради № 2/8 від 24.12.2020 «Про прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність Олицької об`єднаної територіальної громади в особі Олицької селищної ради» в частині отримання із земель державної власності у комунальну власність земельних ділянок з кадастровими номерами 0721882000:06:000:1614 площею 15,9257 га; 0721882000:06:000:1615 площею 1,0437 га; 0721882000:06:000:1616 площею 4,8625 га; 0721882000:06:000:1617 площею 9,7159 га; 0721882000:06:000:1612 площею 1,3245 га.

5. Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради Гейзера С.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.02.2021 № 56679481 та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності Олицької селищної ради (код ЄДРПОУ 04333879, 45263, Волинська область, Луцький район, смт. Олика, вул. Замкова, 17) на земельну ділянку площею 15,9257 га з кадастровим номером 0721882000:06:000:1614 та припинити право комунальної власності Олицької селищної ради (код ЄДРПОУ 04333879) на неї.

6. Визнати недійсними договір оренди земельної ділянки площею 15.9257 га з кадастровим номером 0721882000:06:000:1614 від 10.08.2021 укладений між Олицькою селищною радою (код ЄДРПОУ 04333879, 45263, Волинська область, Луцький район, смт. Олика, вул. Замкова, 17) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майдан «Мисливський» (код ЄДРПОУ 37522081, 33001, Рівненська область, м. Рівне, вул. Артилерійська, 3-А).

7. Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради Гейзера С.А. від 07.09.2021 № 60206236 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і здійснену на його підставі реєстрацію права оренди земельної ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю «Майдан «Мисливський» (код ЄДРПОУ 37522081, 33001, Рівненська область, м. Рівне, вул. Артилерійська, 3-А) та припинити право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Майдан «Мисливський» (код ЄДРПОУ 37522081) на земельну ділянку площею 15,9257 га з кадастровим номером 0721882000:06:000:1614.

8. Зобов`язати Олицьку селищну раду (код ЄДРПОУ 04333879, 45263, Волинська область, Луцький район, смт. Олика, вул. Замкова, 17) повернути у власність держави в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) (код ЄДРПОУ 1336692643027, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 9) земельну ділянку площею 15,9257 га з кадастровим номером 0721882000:06:000:1614.

9. Зобов`язати Товариством з обмеженою відповідальністю «Майдан «Мисливський» (код ЄДРПОУ 37522081, 33001, Рівненська область, м. Рівне, вул. Артилерійська, 3-А) повернути з незаконного користування у власність держави в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) (код ЄДРПОУ 1336692643027, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 9) земельну ділянку площею 15,9257 га з кадастровим номером 0721882000:06:000:1614.

10. Визнати незаконною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 15,9257 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер земельної ділянки: 0721882000:06:000:1614, дата державної реєстрації - 01.11.2013, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру.

11. Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради Форостецького І.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.02.2021 № 56765418 та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності Олицької селищної ради (код ЄДРПОУ 04333879) на земельну ділянку площею 1,0437 га з кадастровим номером 0721882000:06:000:1615 та припинити право комунальної власності Олицької селищної ради (код ЄДРПОУ 04333879, 45263, Волинська область, Луцький район, смт. Олика, вул. Замкова, 17) на неї.

12. Визнати недійсними договір оренди земельної ділянки площею 1,0437 га з кадастровим номером 0721882000:06:000:1615 від 10.08.2021 укладений між Олицькою селищною радою (код ЄДРПОУ 04333879, 45263, Волинська область, Луцький район, смт. Олика, вул. Замкова, 17) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майдан «Мисливський» (код ЄДРПОУ 37522081, 33001, Рівненська область, м. Рівне, вул. Артилерійська, 3-А).

13. Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради Гейзера С.А. від 07.09.2021 № 60205883 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і здійснену на його підставі реєстрацію права оренди земельної ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю «Майдан «Мисливський» (код ЄДРПОУ 37522081, 33001, Рівненська область, м. Рівне, вул. Артилерійська, 3-А) та припинити право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Майдан «Мисливський» (код ЄДРПОУ 37522081) на земельну ділянку площею 1,0437 га з кадастровим номером 0721882000:06:000:1615.

14. Зобов`язати Олицьку селищну раду (код ЄДРПОУ 04333879, 45263, Волинська область, Луцький район, смт. Олика, вул. Замкова, 17) повернути у власність держави в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) (код ЄДРПОУ 1336692643027, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 9) земельну ділянку площею 1,0437 га з кадастровим номером 0721882000:06:000:1615.

15. Зобов`язати Товариством з обмеженою відповідальністю «Майдан «Мисливський» (код ЄДРПОУ 37522081, 33001, Рівненська область, м. Рівне, вул. Артилерійська, 3-А) повернути з незаконного користування у власність держави в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) (код ЄДРПОУ 1336692643027, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 9) земельну ділянку площею 1,0437 га з кадастровим номером 0721882000:06:000:1615.

16. Визнати незаконною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,0437 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер земельної ділянки: 0721882000:06:000:1615, дата державної реєстрації - 01.11.2013, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру.

17. Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради Форостецького І.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.02.2021 № 56531679 та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності Олицької селищної ради (код ЄДРПОУ 04333879, Волинська область, Луцький район, смт. Олика, вул. Замкова, 17) на земельну ділянку площею 4,8625 га з кадастровим номером 0721882000:06:000:1616 та припинити право комунальної власності Олицької селищної ради (код ЄДРПОУ 04333879) на неї.

18. Визнати недійсними договір оренди земельної ділянки площею 1,0437 га з кадастровим номером 0721882000:06:000:1616 від 10.08.2021 укладений між Олицькою селищною радою (код ЄДРПОУ 04333879, 45263, Волинська область, Луцький район, смт. Олика, вул. Замкова, 17) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майдан «Мисливський» (код ЄДРПОУ 37522081, 33001, Рівненська область, м. Рівне, вул. Артилерійська, 3-А).

19. Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради Гейзера С.А. від 07.09.2021 № 60205422 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і здійснену на його підставі реєстрацію права оренди земельної ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю «Майдан «Мисливський» (код ЄДРПОУ 37522081, 33001, Рівненська область, м. Рівне, вул. Артилерійська, 3-А) та припинити право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Майдан «Мисливський» (код ЄДРПОУ 37522081) на земельну ділянку площею 4,8625 га з кадастровим номером 0721882000:06:000:1616.

20. Зобов`язати Олицьку селищну раду (код ЄДРПОУ 04333879, 45263, Волинська область, Луцький район, смт. Олика, вул. Замкова, 17) повернути у власність держави в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) (код ЄДРПОУ 13366926, 43027, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 9) земельну ділянку площею 4,8625 га з кадастровим номером 0721882000:06:000:1616.

21. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Майдан «Мисливський» (код ЄДРПОУ 37522081, 33001, Рівненська область, м. Рівне, вул. Артилерійська, 3-А) повернути з незаконного користування у власність держави в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) (код ЄДРПОУ 13366926, 43027, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 9) земельну ділянку площею 4,8625 га з кадастровим номером 0721882000:06:000:1616.

22. Визнати незаконною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 4,8625 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер земельної ділянки: 0721882000:06:000:1616, дата державної реєстрації - 01.11.2013, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру.

23. Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради Корнелюка А.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.02.2021 № 56661376 та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності Олицької селищної ради (код ЄДРПОУ 04333879) на земельну ділянку площею 9,7159 га з кадастровим номером 0721882000:06:000:1617 та припинити право комунальної власності Олицької селищної ради (код ЄДРПОУ 04333879) на неї.

24. Визнати недійсними договір оренди земельної ділянки площею 9,7159 га з кадастровим номером 0721882000:06:000:1617 від 10.08.2021 укладений між Олицькою селищною радою (код ЄДРПОУ 04333879, 45263, Волинська область, Луцький район, смт. Олика, вул. Замкова, 17) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майдан «Мисливський» (код ЄДРПОУ 37522081, 33001, Рівненська область, м. Рівне, вул. Артилерійська, 3-А).

25. Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради Гейзера С.А. від 07.09.2021 № 60204834 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і здійснену на його підставі реєстрацію права оренди земельної ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю «Майдан «Мисливський» (код ЄДРПОУ 37522081) та припинити право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Майдан «Мисливський» (код ЄДРПОУ 37522081) на земельну ділянку площею 9,7159 га з кадастровим номером 0721882000:06:000:1617.

26. Зобов`язати Олицьку селищну раду (код ЄДРПОУ 04333879, 45263, Волинська область, Луцький район, смт. Олика, вул. Замкова, 17) повернути у власність держави в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) (код ЄДРПОУ 13366926, 43027, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 9) земельну ділянку площею 9,7159 га з кадастровим номером 0721882000:06:000:1617.

27. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Майдан «Мисливський» (код ЄДРПОУ 37522081, 33001, Рівненська область, м. Рівне, вул. Артилерійська, 3-А) повернути з незаконного користування у власність держави в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) (код ЄДРПОУ 13366926, 43027, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 9) земельну ділянку площею 9,7159 га з кадастровим номером 0721882000:06:000:1617.

28. Визнати незаконною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 9,7159 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер земельної ділянки: 0721882000:06:000:1617, дата державної реєстрації - 01.11.2013, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру.

29. Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради Кучми І.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.02.2021 № 56705088 та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності Олицької селищної ради (код ЄДРПОУ 04333879) на земельну ділянку площею 1,3245 га з кадастровим номером 0721882000:06:000:1612 та припинити право комунальної власності Олицької селищної ради (код ЄДРПОУ 04333879) на неї.

30. Визнати недійсними договір оренди земельної ділянки площею 1,3245 га з кадастровим номером 0721882000:06:000:1612 від 10.08.2021 укладений між Олицькою селищною радою (код ЄДРПОУ 04333879, 45263, Волинська область, Луцький район, смт. Олика, вул. Замкова, 17) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майдан «Мисливський» (код ЄДРПОУ 37522081, 33001, Рівненська область, м. Рівне, вул. Артилерійська, 3-А).

31. Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради Гейзера С.А. від 07.09.2021 № 60206601 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і здійснену на його підставі реєстрацію права оренди земельної ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю «Майдан «Мисливський» (код ЄДРПОУ 37522081) та припинити право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Майдан «Мисливський» (код ЄДРПОУ 37522081) на земельну ділянку площею 1,3245 га з кадастровим номером 0721882000:06:000:1612.

32. Зобов`язати Олицьку селищну раду (код ЄДРПОУ 04333879, 45263, Волинська область, Луцький район, смт. Олика, вул. Замкова, 17) повернути у власність держави в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) (код ЄДРПОУ 13366926) земельну ділянку площею 1,3245 га з кадастровим номером 0721882000:06:000:1612.

33. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Майдан «Мисливський» (код ЄДРПОУ 37522081, Рівненська область, м. Рівне, вул. Артилерійська, 3-А) повернути з незаконного користування у власність держави в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) (код ЄДРПОУ 13366926) земельну ділянку площею 1,3245 га з кадастровим номером 0721882000:06:000:1612.

34. Визнати незаконною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,3245 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер земельної ділянки: 0721882000:06:000:1612, дата державної реєстрації - 01.11.2013, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру.

35. Стягнути з Луцької районної державної адміністрації Волинської області (код ЄДРПОУ 04051415, 43001, Волинська область, м. Луцьк, вул. Ковельська, 53) на користь Волинської обласної прокуратури (43000, м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915 ) 22736 грн. 63 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

36. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ( код ЄДРПОУ 39767861, 43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 67) на користь Волинської обласної прокуратури (43000, м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915 ) 22736 грн. 63 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

37. Стягнути з Олицької селищної ради (код ЄДРПОУ 04333879, 45263, Волинська область, Луцький район, смт. Олика, вул. Замкова, 17) на користь Волинської обласної прокуратури (43000, м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915 ) 22736 грн. 63 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

38. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Майдан «Мисливський» (код ЄДРПОУ 37522081, 33001, Рівненська область, м. Рівне, вул. Артилерійська, 3-А) на користь Волинської обласної прокуратури (43000, м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915 ) 22736 грн. 63 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 17.06.2024.

Суддя І. О. Якушева

СудГосподарський суд Волинської області
Дата ухвалення рішення05.06.2024
Оприлюднено20.06.2024
Номер документу119771067
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку

Судовий реєстр по справі —903/41/24

Судовий наказ від 28.08.2024

Господарське

Господарський суд Волинської області

Якушева Інна Олександрівна

Судовий наказ від 28.08.2024

Господарське

Господарський суд Волинської області

Якушева Інна Олександрівна

Судовий наказ від 28.08.2024

Господарське

Господарський суд Волинської області

Якушева Інна Олександрівна

Судовий наказ від 28.08.2024

Господарське

Господарський суд Волинської області

Якушева Інна Олександрівна

Судовий наказ від 28.08.2024

Господарське

Господарський суд Волинської області

Якушева Інна Олександрівна

Судовий наказ від 28.08.2024

Господарське

Господарський суд Волинської області

Якушева Інна Олександрівна

Судовий наказ від 28.08.2024

Господарське

Господарський суд Волинської області

Якушева Інна Олександрівна

Судовий наказ від 28.08.2024

Господарське

Господарський суд Волинської області

Якушева Інна Олександрівна

Судовий наказ від 28.08.2024

Господарське

Господарський суд Волинської області

Якушева Інна Олександрівна

Судовий наказ від 28.08.2024

Господарське

Господарський суд Волинської області

Якушева Інна Олександрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні