Рішення

від 17.06.2024 по справі 908/2465/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 16/22/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2024 Справа № 908/2465/22 (905/94/22)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Романа Анатолійовича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу № 908/2465/22(905/94/22)

за позовом Державної екологічної інспекції у Донецькій області (85114, Донецька обл., м.Костянтинівка, вул.Петровського, 18А, код ЄДРПОУ 38034476)

до відповідача Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 9, код ЄДРПОУ 00191129), скорочене найменування ПрАТ «ММК ім.Ілліча»

про стягнення 139151,84 грн збитків

в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 9, код ЄДРПОУ 00191129)

розпорядник майна - арбітражний керуючий Сокол Олексій Юрійович (49038, м.Дніпро, пл.Вокзальна, 2, літ.Н, поверх 4)

УСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Донецькій області, м.Костянтинівка Донецької області, звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 139151,84 грн збитків.

Ухвалою від 04.03.2024 Господарський суд Донецької області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі №905/94/22.

Ухвалою від 19.12.2022 у справі № 908/2465/22 Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Р.А. відкрив провадження у справі про банкрутство боржника - Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (Відповідача за позовом).

За приписами ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч.1). Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори щодо інших вимог до боржника… (абз.1 ч.2). Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи (ч.3).

Ухвалою від 27.03.2024 у справі №905/94/22 Господарський суд Донецької області, задовольнивши відповідне клопотання Позивача про передачу справи, справу за позовом Державної екологічної інспекції у Донецькій області, м.Костянтинівка Донецької області, до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Запоріжжя, про стягнення 139151,84 грн збитків передав на розгляд Господарського суду Запорізької області в межах справи №908/2465/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».

15.04.2024 справа № 905/94/22 надійшла до Господарського суду Запорізької області.

За результатами автоматизованого розподілу, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.04.2024 розгляд судової справи № 905/94/22 визначено судді Ніколаєнку Р.А., в провадженні якого перебуває справа про банкрутство ПрАТ «ММК ім.Ілліча».

За загальним правилом, передбаченим у абз.4 ст.7 КУзПБ, заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на викладені вище обставини та правові норми, ухвалою від 17.04.2024 справу № 905/94/22 за позовом Держекоінспекції у Донецькій області про стягнення 139151,84 грн з ПрАТ «ММК ім.Ілліча» Господарський суд Запорізької області прийняв до розгляду в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство ПрАТ «ММК ім.Ілліча», ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства, розгляд справи по суті визначив розпочати через тридцять днів з дня постановлення цієї ухвали.

Встановлено, що 03.04.2024 Держекоінспекція у Донецькій області подала до Господарського суду Донецької області додаткові пояснення по справі (б/н від 03.04.2024) з доданням додаткових доказів.

14.05.2024 Господарський суд Запорізької області від Держекоінспекції у Донецькій області отримав додаткові пояснення у справі (б/н від 14.05.2024), згідно з якими Позивач просить розглянути спір про стягнення збитків по суті в тому числі з огляду на те, що позов поданий ще в січні 2022 року та вже після того відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ «ММК ім.Ілліча» і Держекоінспекція у Донецькій області заявила свої вимоги в рамках справи про банкрутство. Заявлення суд прийняв, як обґрунтоване.

Того ж дня, як на виконання вимог ухвали суду від 17.04.2024, Держекоінспекція у Донецькій області надала належні докази на підтвердження надсилання копії позовної заяви з додатками розпоряднику майна ПрАТ «ММК ім.Ілліча».

Зазначається, що вимоги Держекоінспекції у Донецькій області полягають у стягненні збитків, заподіяних внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт із зворотними водами.

12.06.2024, тобто за декілька днів до встановленого ст.248 ГПК України строку розгляду справи (суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі) надійшов відзив по справі № 905/94/22 (б/н від 12.06.2024) від ПрАТ «ММК ім.Ілліча», у якому Відповідач просить визнати поважними причини неподання ним до суду відзиву у строки, встановлені судом, а також доказів (актів Відповідача), які свідчать про факт нормативних скидів забруднюючих речовин у водний об`єкт, до закінчення строку, на який введено воєнний стан, та до деокупації м.Маріуполя. З метою надання суду відзиву та доказів, які свідчать про факт нормативних скидів забруднюючих речовин у водний об`єкт, які знаходяться у м.Маріуполі та доступ до яких тимчасово припинений, Відповідач просить суд встановити додатковий строк для надання доказів по справі - актів Відповідача, які свідчать про факт нормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт, до закінчення строку, на який введено воєнний стан та до деокупації м.Маріуполя, і не розглядати справу без надання Відповідачем до суду відзиву та доказів.

Суд не знайшов підстав для задоволення клопотання Відповідача, яке містить представлений ним відзив по справі № 905/94/22 ( б/н від 12.06.2024) з огляду на таке.

Частиною 1 ст.119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

За правилами ч.3 ст.119 ГПК України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.3 ст.80 ГПК України відповідач має подати докази разом з поданням відзиву.

Частиною 4 ст.80 ГПК України передбачено, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Зважаючи на підстави клопотання Відповідача зазначається, що так, наразі в Україні триває воєнний стан, який введений згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжувався.

Діяльність судів України в період воєнного стану регламентується, зокрема, Законом України «Про правовий режим воєнного стану», ст. 12-2, 26 якого встановлено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Господарський суд Запорізької області не зупинив здійснювати судочинство та в умовах воєнного стану продовжує роботу.

Не залишаються поза увагою роз`яснення Верховного Суду про особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, оприлюднені 04.03.2022, з якими Верховний Суд наряду з іншим зазначає про те, що варто також ураховувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

В той же час суд звертає увагу, що питання щодо продовження строків, тривалості продовження розгляду справи вирішується судом з урахуванням всіх обставин у конкретній справі.

Також суд звертає увагу, що до процесуального закону не внесено будь-яких змін щодо порядку/строків розгляду господарських справ в умовах воєнного стану, а тому його введення не є законодавчо визначеною підставою для відтермінування розгляду справи.

За вимогами ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом (ч.3 ст.2 ГПК України).

Задоволення клопотання Відповідача в даному випадку суперечитиме встановленим завданням та засадам господарського судочинства.

Суд враховує, що місцезнаходженням Відповідача являлося: Донецька область, м.Маріуполь, вул.Левченка, 1 і обставини тимчасової окупації м.Маріуполя є загальновідомими.

В той же час, ПрАТ «ММК ім.Ілліча» за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у травні 2022 року змінило місцезнаходження та здійснює роботу за адресою: м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 9.

Господарський суд Запорізької області належно, відповідно до ст.120, 242 ГПК України, повідомив Відповідача про прийняття справи до свого розгляду.

За вимогами ч.1 ст.251 ГПК України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухали про відкриття провадження у справі.

Ухвала від 17.04.2024 у справі № 908/2465/22(905/94/22) доставлена до електронного кабінету ПрАТ «ММК ім.Ілліча» 18.04.2024 (відповідна довідка про доставку електронного листа долучена до матеріалів справи). Крім того, ухвала з КЕП судді направлялася на відому суду з матеріалів справи про банкрутство № 908/2465/22 адресу електронної пошти ПрАТ «ММК ім.Ілліча».

Зазначеною ухвалою від 17.04.2024, узгоджено з ч.1 ст.251 ГПК України, суд встановив Відповідачу строк для подання відзиву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Будь-яких ґрунтовних, поважних причин щодо неможливості подання відзиву у встановлений законом, судом строк Відповідач не навів і обставин, щоб стали перешкодами чи труднощами, які б унеможливили своєчасне вчинення цієї процесуальної дії, суд не встановив.

Відносно неможливості надання доказів суд зазначає, що в даному випадку, заявляючи про таке, Відповідач недобросовісно користується своїми процесуальними правами, оскільки об`єктивною причиною відтермінування судового розгляду з урахуванням подій, що сталися за колишнім місцезнаходженням Відповідача, могла б стати неможливість встановлення судом необхідних для розгляду справи обставин, однак документація, яка надана Позивачем та підписана відповідальними працівниками, представниками Відповідача, є достатньою для вирішення спору. Заявлення Відповідача виглядає лише як намагання перешкодити розгляду справи у розумний строк. При цьому не можна не залишити поза увагою, що позов Держекоінспекцією у Донецькій області поданий (направлений Відповідачу та до суду 30.12.2021).

Наданими у справу матеріалами суд встановив, що ці матеріали є достатніми для вирішення спору по суті та прийняття судового рішення.

За таких обставин, суд відхилив клопотання Відповідача про визнання поважними причин ненадання відзиву, відзив не прийняв, також відхилив клопотання про встановлення додаткового строку для надання доказів.

Суд розглянув справу по суті та 17.06.2024 прийняв рішення.

В обґрунтування заявлених вимог Державна екологічна інспекція у Донецькій області Позивач (далі, також Інспекція) послалася на порушення ПрАТ «ММК ім.Ілліча» - Відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів у вигляді наднормативного скиду забруднюючих речовин у виробничих стічних водах у річки Кальміус та Кальчик, що було встановлено проведеним заходом державного нагляду (контролю) перевіркою виконання приписів Інспекції № 70 від 20.10.2020, № 7-05 від 15.02.2021. Так, Інспекцією було встановлено недотримання Відповідачем всупереч приписам нормованих показників граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах на випусках № 1, 2, 3, 4 ПрАТ «ММК ім.Ілліча». Інспекція визначила розмір відшкодування збитків відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції від 14.08.2009 за № 767/16783, і цей розмір склав 139151,84 грн. Позивач зазначив, що заявлена до стягнення сума підлягає зарахуванню на аналітичний рахунок відповідного територіального органу Державної казначейської служби України, який у відповідності до вимог п.7 ч.3 ст.29, п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України розподіляє зазначені кошти в автоматизованому режимі наступним чином: 30 відсотків зараховується до спеціального фонду державного бюджету, 20 відсотків зараховується до спеціального фонду обласного бюджету, 50 відсотків зараховується до спеціального фонду сільського, селищного, міського бюджету, бюджету об`єднаних територіальних громад.

З урахуванням зазначеного Позивач просить стягнути з Відповідача на користь держави збитки в загальній сумі 139 151 гривень 84 копійки, зарахувавши кошти до: спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 41 745 грн 55 коп., що становить 30% загальної суми збитків; обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації в сумі 27 830 грн 37 коп., що становить 20% загальної суми шкоди; фонду охорони навколишнього природного середовища Маріупольського міської територіальної громади в сумі 69 575 грн 92 коп., що становить 50% загальної суми шкоди.

Вивченням матеріалів справи, наданням оцінки правовідносинам сторін, суд встановив наступне та дійшов таких висновків.

Державна екологічна інспекція у Донецькій області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.

Інспекція діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію у Донецькій області, відповідно до підпункту п.2 розділу II якого Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням підприємствами установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання вимог законодавства, у тому числі про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема про наявність та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Органи державного нагляду контролю проводять планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Обов`язком держави є забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, збереження генофонду Українського народу (ст. 16 Конституції України).

Водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства.

У Преамбулі Водного кодексу України закріплено, що усі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Згідно із частиною 1 статті 2 Водного кодексу України завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Згідно зі ст.3 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд.

У відповідності до ст.6 Водного кодексу України води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

За приписами ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають природні ресурси, які залучені в господарський обіг, так і невикористані в народному господарстві в даний період земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» однією з підстав здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

З метою перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, в частині виконання Припису від 20.10.2020 № 70, який прийнятий Відповідачем та згідно з яким останньому висунуто вимогу дотримуватись нормованих показників граничнодопустимих концентрацій, встановлених дозволом на спеціальне водокористування забруднюючих речовин у стічних водах на випусках № 1, 2, 3, 4 підприємства та не припускати перевищення граничнодопустимих концентрацій, Інспекція видала Наказ № 45 від 22.01.2021 про утворення робочої групи для проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПрАТ «ММК ім.Ілліча», та Направлення № 57/21 від 22.01.2021 про проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПрАТ «ММК ім.Ілліча».

Предметом позапланової перевірки стала перевірка дотримання Відповідачем вимог Припису № 70 від 20.10.2020 щодо дотримання природоохоронного законодавства в галузі охорони водних ресурсів.

В ході перевірки, спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю № 2 Інспекції, у присутності спеціаліста лабораторії відділу охорони навколишнього природного середовища ПРАТ «ММК ім.Ілліча» проведено відбір проб та виконані вимірювання вмісту забруднюючих речовин у зворотних водах на водовипусках № 1, 2, 3, 4 і поверхневих водах в контрольних створах р. Кальміус та р. Кальчик, про що складені акти відбору проб № 2 від 03.02.2021, № 3 та № 4, від 05.02.2021. За результатами вимірювань, на водовипусках № 1, 2, 3, 4 зафіксовані перевищення затверджених допустимих концентрацій по завислим речовинам, хлоридам, сульфатам, азоту амонійному, залізу, нафтопродуктам, міді, цинку, марганцю, що зафіксовано в протоколах вимірювань № 2 від 08.02.2021, №3, 4 від 10.02.2021.

За результатами перевірки Інспекцією складено Акт № 7-05 від 12.02.2021, у якому зафіксовано допущення всупереч ст.44 Водного кодексу України з боку ПрАТ «ММК ім.Ілліча» вказаних порушень, цей Акт підписаний відповідними повноважними особами з боку Відповідача.

З метою усунення порушень, виявлених під час позапланової перевірки, Інспекцією видано Припис №7-05 від 15.02.2021, згідно якого визначено дотримуватись нормованих показників граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах на випусках № 1, 2, 3, 4, не припускати перевищення встановлених дозволом на спеціальне водокористування граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин.

В подальшому, з метою перевірки дотримання Відповідачем вимог природоохоронного законодавства в частині виконання вимог Припису № 7-05 від 15.02.2021, на підставі наказу Інспекції № 482 від 08.06.2021, направлення № 415/21 від 08.06.2021, у період з 09.06.2021 по 22.06.2021 Інспекцією було проведено наступний позаплановий захід державного нагляду (контролю).

В ході перевірки, спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю № 2 Інспекції, у присутності спеціаліста лабораторії відділу охорони навколишнього природного середовища ПрАТ «ММК ім.Ілліча» проведено відбір проб та виконані вимірювання вмісту забруднюючих речовин у зворотних водах на водовипусках № 1, 2, 3, 4 і поверхневих водах в контрольних створах р. Кальміус та р. Кальчик, про що складені акти відбору проб № 23 від 11.06.2021, № 24 та №25 від 14.06.2021. За результатами вимірювань, на водовипусках № 1, 2, 3, 4 знов зафіксовані перевищення затверджених допустимих концентрацій по завислим речовинам, хлоридам, сульфатам, азоту амонійному, нітритам, ортофосфатам, залізу, нафтопродуктам, міді, марганцю, що зафіксовано в протоколах вимірювань № 23 від 14.06.2021, №24, 25 від 15.06.2021.

За результатами перевірки Інспекцією було складено Акт перевірки від 22.06.2021 № 69-05, в якому зафіксовано порушення ПрАТ «ММК ім.Ілліча» вимог пункту 3 частини 1 статті 44 Водного кодексу України та невиконання Припису № 7-05 від 15.02.2021 року, а саме: за результатами інструментально-лабораторного контролю на водовипусках №№ 1, 2, 3, 4 підприємства зафіксовані перевищення затверджених допустимих концентрацій по завислим речовинам, хлоридам, сульфатам, азоту амонійному, нітритам, ортофосфатам, залізу, нафтопродуктам, міді, марганцю.

З метою усунення порушень, виявлених під час позапланової перевірки, Інспекцією видано Припис №69-05 від 25.06.2021, згідно якого було приписано ПрАТ «ММК ім.Ілліча» дотримуватись нормованих показників граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах на випусках № 1, 2, 3, 4, не припускати перевищення встановлених дозволом на спеціальне водокористування граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Згадані приписи Відповідачем не остаржувались.

Таким чином, позаплановими перевірками Інспекція встановила невиконання Відповідачем виданих приписів, які згадані вище, в тому числі - Припису № 7-05 від 15.02.2021 та допущення Відповідачем затверджених допустимих концентрацій по шкідливим для водного середовища завислим речовинам, хлоридам, сульфатам, азоту амонійному, нітритам, ортофосфатам, залізу, нафтопродуктам, міді, марганцю.

Такі дії Відповідача є порушенням вимог статті 44 Водного кодексу України, відповідно до якої водокористувачі зобов`язані дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Згідно статті 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.

У відповідності до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

У відповідності до ст.110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, в тому числі, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування (п.6 ч.3).

За приписами ст.111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов`язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

За правилами ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Отже, ст.69 Закону України встановлений принцип необхідності повної компенсації заподіяної шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

У деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Суд дійшов висновку, що матеріалами справи доведено, що у діях Відповідача вбачається наявність всіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди (збитків): 1) протиправність поведінки, яка полягає у порушенні правових норм природоохоронного законодавства, насамперед ст.44, 70 Водного кодексу України; 2) наслідком діяльності водокористувача з допущенням перевищень допустимих обсягів забруднюючих, шкідливих речовин у зворотні води закон визначає спричиненням шкоди; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав, а шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки; відповідач в процесі своєї діяльності не дотримувався встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, спричинивши державі шкоду (причинно-наслідковий зв`язок); 4) вина відповідача полягає у недотриманні нормативів, невжитті організаційно-технічних заходів до усунення порушень з метою дотримання у діяльності нормативних показників та гранично допустимих концентрацій забруднюючих речових у стічних водах підприємства.

Позивач надав суду адресоване йому повідомлення Відповідача про виконання припису Державної екологічної інспекції до акту № 69-05 від 22.06.2021 (вих.№39/402 від 05.07.2021), за текстом якого йдеться про забезпечення дотримання нормативних показників граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах на випусках 1 4 підприємства.

Докази щойно наведеному у листі Відповідача (недопущення порушень) відсутні, однак у будь-якому разі суд враховує, що заходи відповідальності застосовані Позивачем за попередній період, у яких відбулось спричинення шкоди водному середовищу, а саме - за період з 05.02.2021 по 14.06.2021.

Порядок визначення розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у разі забору, використання води та скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування встановлений Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції 14.08.2009 за № 767/16783. Ця Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства та встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами.

Позивач згідно із вказаною Методикою розрахував та визначив належну Відповідачу до відшкодування шкоду, розмір якої склав в розмірі 139 151,84 грн і представлений розрахунок відповідним правилам Методики (п.7.1) відповідає.

Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст.20-2) та Положенням про Державну екологічну інспекцію у Донецькій області, Інспекції надано право пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

З метою досудового врегулювання спору на адресу Відповідача Інспекцією направлялася претензія № 12-69/21 від 22.11.2021 з пропозицією добровільно відшкодувати шкоду у сумі 139 151,84 грн.

Відповідач на претензію Інспекції не відреагував, чим спричинено подання Інспекцією позову до суду.

Суд визнав позов Інспекції про стягнення з Відповідача суми відшкодування завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства шкоди у розмірі 139 151,84 правомірним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відносно порядку стягнення шкоди зазначається, що в силу норм п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

За змістом п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

За встановленими повноваженнями державних органів щодо розпорядження фондами, нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами сума відшкодування завданої Відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу та державі підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації, фонду охорони навколишнього природного середовища Маріупольської міської територіальної громади у відповідних розмірах.

За таких обставин, позов Інспекції суд задовольнив повністю.

Згідно з ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір по справі в розмірі 2270,00 грн. покладається на Відповідача. Ця сума підлягає відшкодуванню Позивачу, який сплатив цю суму судового збору, Відповідачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 20, 129, 194, 232, 236-238, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 9, код ЄДРПОУ 00191129) суму відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, у розмірі 139 151 (сто тридцять дев`ять тисяч сто п`ятдесят одна) гривні 84 копійки, зарахувавши кошти до:

- спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 41 745 (сорок одна тисяча сімсот сорок п`ять) грн 56 коп., що становить 30% загальної суми шкоди;

- обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації в сумі 27 830 (двадцять сім тисяч вісімсот тридцять) грн. 37 коп., що становить 20% загальної суми шкоди;

- фонду охорони навколишнього природного середовища Маріупольського міської територіальної громади в сумі 69 575 (шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять) грн 92 коп., що становить 50% загальної суми шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 9, код ЄДРПОУ 00191129) на користь Державної екологічної інспекції у Донецькій області (85114, Донецька обл., місто Костянтинівка, вул.Театральна, буд. 18а, код ЄДРПОУ 38034476) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. відшкодування судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Копії рішення надіслати сторонам спору, розпоряднику майна ПрАТ «ММК ім.Ілліча» до електронних кабінетів Електронного суду / на електронні адреси з КЕП судді.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту за правилами, визначеними ст. 254, 256-259 ГПК України.

Рішення складено та підписано 17.06.2024.

Суддя Р.А.Ніколаєнко