Рішення

від 17.06.2024 по справі 288/700/24

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/700/24

Провадження № 2/288/265/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

з участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Квітневої сільської ради, Житомирського району, Житомирської області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області про відшкодування шкоди, завданої незаконним виловом риби,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Коростишівської окружної прокуратури (далі Позивач) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Квітневої сільської ради, Житомирського району, Житомирської області до ОСОБА_2 (далі Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області (далі Третя особа) про відшкодування шкоди, завданої незаконним виловом риби в якому вказує, що за наслідками розгляду інформації Третьої особи, встановлено порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, що потребують вжиття заходів прокурорського реагування.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 4272 від 13 квітня 2023 року, ОСОБА_2 13 квітня 2023 року о 21.00 годині на р.Кам`янка в с.Почуйки, Житомирського району, Житомирської області, ловив рибу «павуком» - забороненим знаряддям лову, виготовленим із сіткоснастевого матеріалу. Зловив рибу: - карась, 34 екземпляри; - йорж, 24 екземпляри; - плітка, 6 екземплярів, чим порушив вимоги статті 63 Закону України «Про тваринний світ», пункт 9 частини першої розділу ІV «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19 вересня 2022 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 85 КУпАП та спричинив збитки на суму 64362.00 гривень.

Постановою Попільнянського районного суду Житомирської області, справу про адміністративне правопорушення відносно Відповідача про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 85 КУпАП, закрито в зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Враховуючи те, що провадження у справі закрито не з підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення, а з нереабілітуючих підстав, не потребують доказуванню обставини вчинення вказаного правопорушення саме Відповідачем та в його діях наявні всі елементи складу правопорушення, а тому з Відповідача підлягає стягненню шкода, завдана навколишньому природному середовищу.

На підставі вищевикладеного, Позивач просить стягнути з Відповідача на користь Квітневої сільської ради шкоду, завдану навколишньому природному середовищу у сумі 64362.00 гривень.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник Квітневої сільської ради в судове засідання не з`явився, 26 квітня 2024 року надав до суду заяву в якій просив справу розглядати без його участі, щодо прийняття рішення покладається на розсуд суду. /а.с.50/

Відповідач всудові засідання 14 травня 2024 року та 17 червня 2024 2024 року не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, відповідно до статті 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до Судових викликів № 288/700/24/7362/24 вих. від 30 квітня 2024 року та № 288/700/24/8035/24 вих. від 14 травня 2024 року, розміщених на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, Відповідач ОСОБА_2 , був повідомлений про судові засідання, які відбудуться 14 травня 2024 року о 09.40 годині та 17 червня 2024 року о 10.00 годині.

Представник Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений. 11 квітня 2024 року надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. /а.с.38/

Частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно частини четвертої статті 223 ЦПК України, в разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи неявку належним чином повідомленого Відповідача в судове засідання, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, вислухавши представника Позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 4 ЦПК України,кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Управлінням державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області повідомлено Житомирську обласну прокуратуру про те, що станом на 03 січня 2024 року в управлінні перебувають матеріали адміністративного правопорушення за частиною четвертою статті 85 КУпАП відносно ОСОБА_2 , який своїми діями завдав збитків рибним запасам України. В результаті незаконного добування (збирання) цінних видів водних біоресурсів, державі заподіяно шкоду в розмірі 64362.00 гривень. Порушнику було направлено лист з пропозицією добровільного відшкодування збитків до 15 грудня 2023 року, проте лист було проігноровано та відомості про сплату коштів не надходили. В зв`язку з відсутністю фінансування на сплату судового збору, просять звернутись до суду з позовом про стягнення заподіяної шкоди. /а.с.11-12/

Відповідно допротоколу проадміністративне правопорушення№ 4272від 13квітня 2023року, ОСОБА_2 13квітня 2023року о21.00годині нар.Кам`янкав с.Почуйки,Житомирського району,Житомирської області,ловив рибу«павуком»,забороненим знаряддямлову,виготовленим із сіткоснастевогоматеріалу.Зловив рибу:-карась,34екземпляри;-йорж,24екземпляри;-плітка,6екземплярів,сума завданихзбитків становить64362.00гривень.Чим порушивстаттю 63Закону України«Про твариннийсвіт»,пункт ІV,абзац 1.3Правил любительськогота спортивногорибальства,тобто скоївправопорушення,передбачене частиноючетвертою статті85КУпАП.У особи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,виявлені:-«павук»,1(один) L-1.6м,h-1.6м,O-18мм; - риба карась, 34 екземпляри; - риба йорж, 24 екземпляри; - риба плітка, 6 екземплярів, загальною вагою 4 кг. Виявлений «павук» вилучено та опломбовано, рибу, залишено правопорушнику на відповідальне зберігання до вирішення справи в суді. В поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності вказано: «З порушенням згоден». /а.с.13/

Згідно пояснень ОСОБА_2 від 13 квітня 2023 року, він 13 квітня 2023 року о 21.00 годині на р.Кам`янка в с.Почуйки, ловив рибу «павуком», зловив 34 карася, 24 йоржа, 6 пліток, рибу випустив у річку. /а.с.14/

Як вбачається з розрахунку збитків до протоколу № 4272 від 13 квітня 2023 року, ОСОБА_2 , згідно протоколу № 4272 від 13 квітня 2023 року о 21.00 годині проводив незаконний лов водних біоресурсів на р.Кам`янка в с.Почуйки, забороненим знаряддям лову - «павуком», виловлено рибу: - карась, 34 екземпляри; - йорж, 24 екземпляри; - плітка, 6 екземплярів. Розмір відшкодування шкоди, згідно такс, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1039 становить: - карась, 34 екземпляри х 1581.00 = 53754 гривень; - йорж, 24 екземпляри х 51.00 = 1224.00 гривень; - плітка, 6 екземплярів х 1564.00 = 9384.00 гривень, всього на загальну суму 64362.00 гривень. /а.с.15/

В описі знарядь лову, іншого рибальського майна, плавучих та інших транспортних засобів, вилучених у порушника зазначено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 4272 від 13 квітня 2023 року в ОСОБА_2 вилучено - «павук», L-1.6 м, h-1.6 м, O-18 мм, 1 (один), номер пломби 007101. /а.с.16/

Згідно опису вилученої (повернутої) риби, інших водних біоресурсів об`єктів лову у порушника, згідно з протоколом від 13 квітня 2023 року № 4272 про адміністративне правопорушення, порушнику ОСОБА_2 повернуто: - рибу карась, 34 шт., 2.8 кг; - рибу йорж, 24 шт., 1 кг; - рибу плітка, 6 шт., 0.2 кг, в кількості 64 шт., загальною вагою 4 кг. /а.с.17/

14 листопада 2023 року за вих.№ 2-16-17/1212-23 Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області (Житомирський рибоохоронний патруль) направлено на адресу ОСОБА_2 повідомлення, в якому зазначено, що з метою досудового врегулювання пропонують йому до 15 грудня 2023 року добровільно сплатити 64362.00 гривень заподіяних державі збитків на рахунок Квітневої територіальної громади. /а.с.18/

Постановою Попільнянського районного суду Житомирської області від 21 липня 2023 року в справі № 288/1283/23, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 85 КпАП України, провадженням закрито в зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. /а.с.19/

01 лютого 2024 року за вих.№ 53/1-290 Коростишівською окружною прокуратурою направлено на адресу Квітневої сільської ради Житомирського району, Житомирської області, повідомлення в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено, що у відповідності до розрахунку збитків до протоколу № 4272 від 13 квітня 2023 року, ОСОБА_2 внаслідок вилову риби забороненим знаряддям лову, спричинив збитки на суму 64362.00 гривень. Збитки, завдані внаслідок порушення правил рибальства в адміністративних межах Квітневої об`єднаної територіальної громади Житомирського району, підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Квітневої сільської ради. Коростишівська окружна прокуратура повідомляє Квітневу сільську раду про необхідність вжиття заходів претензійно-позовної роботи щодо стягнення із ОСОБА_2 спричиненої шкоди та надає можливість відреагувати на порушення інтересів держави самостійно. У випадку невжиття заходів до усунення вказаних порушень, прокуратура ініціюватиме позов про стягнення з ОСОБА_2 на користь Квітневої сільської ради заподіяну шкоду в сумі 64362.00 гривень. При незгоді з викладеними обставинами та неможливості самостійно звернутися до суду. /а.с.21-23/

Згідно листа від 06 березня 2024 року за вих.№ 262/02-20, Квітнева сільська рада не заперечує щодо заявлення Коростишівською окружною прокуратурою в її інтересах, позову про стягнення з ОСОБА_2 заподіяної шкоди внаслідок незаконного добування цінних видів водних біоресурсів в сумі 64362.00 гривень. /а.с.24/

Коростишівською окружною прокуратурою за вих.№ 53/1-296 вих24 від 01 лютого 2024 року повідомлено Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області про необхідність вжиття заходів претензійно-позовної роботи щодо стягнення із ОСОБА_2 спричиненої шкоди та надає можливість відреагувати на порушення інтересів держави самостійно, у випадку невжиття заходів до усунення зазначеного порушення, Коростишівська окружна прокуратура ініціюватиме позов про стягнення з ОСОБА_2 на користь Квітневої сільської ради заподіяну шкоду в сумі 64362.00 гривень. /а.с.25-28/

Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства в Житомирській області повідомлено Коростишівську окружну прокуратуру по те, що в зв`язку з недостатнім фінансуванням в частині коштів для сплати судового збору для подання цивільного позову, просять пред`явити позов щодо стягнення збитків з ОСОБА_2 в розмірі 64362.00 гривень. /а.с.29/

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з Відповідача на користь Квітневої сільської ради шкоду, завдану навколишньому природному середовищу, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, в розмірі 64362.00 гривень.

Частиною четвертою статті 85 КУпАП передбачено відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).

Згідно з підпунктом 9 пункту 1 розділу IV Правил любительського рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19 вересня 2022 року № 700, забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову: - підсакою діаметром більше 100 см або «хваткою» («павуком») розмір яких перевищує 1?1 м із кроком вічка сіткового полотна більше 10 мм для добування (вилову) раків, живця та принад;

Судом встановлено, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 85 КпАП України, провадженням закрито в зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, відповідно до статті 38 КУпАП.

Положеннями статті 38 КУпАП визначено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені участинах третій - шостійцієї статті.

Згідно статті247КУпАП, провадженняв справіпро адміністративнеправопорушення неможе бутирозпочато,а розпочатепідлягає закриттюза такихобставин: 1)відсутність подіїі складуадміністративного правопорушення; 2)недосягнення особоюна моментвчинення адміністративногоправопорушення шістнадцятирічноговіку; 3)неосудність особи,яка вчинилапротиправну діючи бездіяльність; 4)вчинення діїособою встані крайньоїнеобхідності абонеобхідної оборони; 5)видання актаамністії,якщо вінусуває застосуванняадміністративного стягнення; 6)скасування акта,який встановлюєадміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихстаттею 38цього Кодексу; 8)наявність потому самомуфакту щодоособи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,постанови компетентногооргану (посадовоїособи)про накладенняадміністративного стягнення,або нескасованоїпостанови прозакриття справипро адміністративнеправопорушення,а такожповідомлення пропідозру особіу кримінальномупровадженні поданому факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Таким чином, у разі відсутності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. При цьому, така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення.

Аналогічні правові висновки міститься у постановах Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 641/2795/16-ц, від 07 лютого 2018 року у справі № 910/18319/16; від 16 квітня 2019 року у справі № 927/623/18.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що оскільки провадження у справі відносно ОСОБА_2 закрито не за реабілітуючими обставинами, в його діях вбачається вина у спричиненні шкоди водним живим ресурсам, так як факт проведення Відповідачем лову риби підтверджується вилученим у нього знаряддям лову та об`єктами тваринного світу рибою, крім того в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 в поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності вказано: «З порушенням згоден».

Відповідно до положень статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

У статті 66 Конституції України закріплений обов`язок кожного не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 10 Закону України «Про тваринний світ» встановлено, що громадяни відповідно до закону зобов`язані, зокрема, відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Згідно статті 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», порушення вимог цього Закону тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Статтею 63 Закону України «Про тваринний світ» визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з розрахунку збитків /а.с.15/, проведеного згідно такс, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1039, розмір шкоди завданої ОСОБА_2 становить: - карась, 34 екземпляри х 1581.00 = 53754 гривень; - йорж, 24 екземпляри х 51.00 = 1224.00 гривень; - плітка, 6 екземплярів х 1564.00 = 9384.00 гривень, всього на загальну суму 64362.00 гривень.

Відповідно до частини четвертої, пятої статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно частини першої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Під час розгляду справи встановлено, що Відповідачем було завдано збитки внаслідок порушення правил рибальства в адміністративних межах Квітневої сільської ради, а тому кошти за завдану шкоду навколишньому природному середовищу належить стягнути на користь Квітневої сільської ради.

Таким чином, враховуючи обов`язок Відповідача відшкодувати завдані ним збитки рибному господарству у вигляді спричиненої ним шкоди водним живим ресурсам, а також те, що вони на даний час ним не відшкодовані, суд приходить до висновку, що збитки у розмірі 64362.00 гривень підлягають стягненню з Відповідача на користь Квітневої сільської ради, на території якої ним проводився їх вилов.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України визначено, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 3028.00 гривень /а.с.30/, який підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись статтями 13, 66 Конституції України; статтями 38, 85, 247 КУпАП; Законом України «Про тваринний світ»; Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»; статтями 15, 16, 1166 ЦК України; статтями 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 56, 76, 78, 81, 89, 128, 258, 259, 263-265, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Квітневої сільської ради, Житомирського району, Житомирської області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області про відшкодування шкоди, завданої незаконним виловом риби задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 та жителя АДРЕСА_2 ) на користь Квітневої сільської ради Житомирського району, Житомирської області (код ЄДРПОУ: 04345925, село Квітневе, площа Героїв Небесної Сотні,1, Житомирського району, Житомирської області) шкоду, завдану навколишньому природному середовищу у сумі 64362.00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 та жителя АДРЕСА_2 ) на користь Житомирської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ: 02909950, місто Житомир, вулиця Святослава Ріхтера,11) сплачений судовий збір в розмірі 3028.00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник