Ухвала

від 13.06.2024 по справі 359/6150/24

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2-з/359/61/2024

Справа №359/6150/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Семенюти О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Моргушко Л.В.,

за участю заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 , про визнання права власності на частку у спадковому майні

встановив:

1. Суть процесуального питання, що розглядається судом.

ОСОБА_1 , діючи в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до суду з заявою про забезпечення позову та просить накласти арешт на земельну ділянку площею 2,9859 га з кадастровим номером 3220880900:08:004:0031 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4 . Свої вимоги обґрунтовує тим, що 11 червня 2024 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та просить визнати частково недійсним договір дарування означеної земельної ділянки, укладений між відповідачами, скасувати рішення про державну реєстрацію прав власності за ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку, а також визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку в цьому об`єкті нерухомого майна в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 . У випадку невжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_4 може вчинити дії щодо продажу земельної ділянки, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав ОСОБА_2

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримує заяву та наполягає на її задоволенні.

2. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

У червні 2024 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та просить визнати частково недійсним договір дарування означеної земельної ділянки, укладений між відповідачами, скасувати рішення про державну реєстрацію прав власності за ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку, а також визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку в цьому об`єкті нерухомого майна в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 .

Станом на день розгляду заяви про забезпечення позову провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 ще не відкрито.

Спірні процесуальні правовідносини регулюються главою 10 «Забезпечення позову» розділу І «Загальні положення» ЦПК України.

3. Норми права, якими керується суд при розгляді заяви.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути обмежений у своїй власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»). Необґрунтована затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі «Бурдов проти Росії»).

4. Мотиви, якими керується суд при розгляді заяви.

Зі змісту інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно №382088431 від 8 червня 2024 року (а.с.23) вбачається, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 2,9859 га з кадастровим номером 3220880900:08:004:0031 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4 . Відомості в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо вказаного об`єкту нерухомого майна відсутні. Тому ОСОБА_4 може в будь-який час відчужити земельну ділянку у власність інших осіб. Ця обставина унеможливить не тільки виконання рішення суду, а також задоволення позову в цілому. Крім того, ОСОБА_2 буде вимушена додатково оспорювати дійсність договорів відчуження вказаного об`єкту нерухомого майна. Ця обставина свідчить також про те, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захист прав позивача.

Безумовно, накладення арешту на земельну ділянку призведе до втручання держави у право ОСОБА_4 на мирне володіння його майном. Водночас, таке втручання є не тільки виправданим, але й вкрай необхідним, оскільки воно спрямовано виключно на забезпечення цивільного судочинства та запобігання виникнення нових спорів з іншими особами, які можуть придбати спірне майно. Вказані цілі становлять суспільний інтерес, який превалює над індивідуальними свободами відповідача. Крім того, арешт земельної ділянки полягає у позбавленні ОСОБА_4 можливості лише розпоряджатись цим об`єктом нерухомого майна. Це свідчить про те, що накладення арешту на земельну ділянку не призведе до жодних негативних наслідків. Вжиття цього процесуального заходу не порушить вимоги ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а навпаки сприятиме захисту права позивача на справедливий суд, гарантованого ч.1 ст.6 цієї ж Конвенції.

Предметом спору є, зокрема, скасування рішення про державну реєстрації права власності за ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 2,9859 га з кадастровим номером 3220880900:08:004:0031 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району, та визнання за позивачем права власності на 1/2 частку в цьому об`єкті нерухомого майна. Ця обставина свідчить про те, що накладення арешту на вказану земельну ділянку є співмірним заходом забезпечення позову, який відповідає змісту заявлених позовних вимог.

Підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні.

Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.258, абз.2 ч.6 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 2,9859 га з кадастровим номером 3220880900:08:004:0031 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4 .

Стягувач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 .

Боржник: ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер невідомий, проживає по АДРЕСА_1 .

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складений 17 червня 2024 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Строк пред`явлення ухвали до виконання в межах строків, визначених Законом України«Про виконавчепровадження» для пред`явлення виконавчого документа.

Суддя О.Ю. Семенюта