Рішення

від 15.03.2024 по справі 369/2534/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/2534/23

Провадження № 2/369/882/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

15.03.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчка А.Я.,

за участю секретаря Лоу А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдап»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Обухівська районна державна адміністрації Київської області, про звільнення з посади директора, зобов`язання виключити з реєстру запис про керівника (директора) товариства , -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдап»</a> (далі ТОВ «Трейдап»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Обухівська районна державна адміністрації Київської області, про звільнення з посади директора, зобов`язання виключити з реєстру запис про керівника (директора) товариства.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовував тим, що він був призначений на посаду директора ТОВ «Трейдап» згідно з наказом № 1-к від 04.12.2018 та рішенням № 1 засновника ТОВ «Трейдап» від 04.12.2018.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.02.2023 засновником та єдиним учасником ТОВ «Трейдап» є ОСОБА_2 , а керівником (директором) ОСОБА_1 .

Вищезазначене також підтверджується Статутом ТОВ «Трейдап», затвердженим рішенням № 1 засновника ТОВ «Трейдап» від 04.12.2018.

Позивач втратив заінтересованість у трудових відносинах з відповідачем.

Однак, реалізувати своє право на розірвання трудового договору позивач не має можливості, оскільки єдиний учасник Товариства ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Смерть єдиного учасника Товариства позбавляє позивача можливості вирішити питання про розірвання трудового договору з його ініціативи.

ОСОБА_1 просив суд визнати його таким, що звільнений з посади директора ТОВ «Трейдап» з дня винесення судового рішення на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України); зобов`язати Обухівську районну державну адміністрацію Київської області внести зміни до відомостей про ТОВ «Трейдап», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шляхом виключення відомостей про ОСОБА_1 як керівника (директора, підписанта) ТОВ «Трейдап» з дня винесення судового рішення на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

24.02.2023 ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області відкрито провадження у даній справі, призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

03.07.2023 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

В судове засідання позивач не з`явився, його представник подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у передбачений цивільно-процесуальним законодавством спосіб, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Представник Обухівської районної державної адміністрації просив суд розглядати справу за відсутності представника третьої особи.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України(далі ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За згодою позивача, суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. ст. 280-281 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 був призначений на посаду директора ТОВ «Трейдап» згідно з наказом № 1-к від 04.12.2018 та рішенням № 1 засновника ТОВ «Трейдап» від 04.12.2018.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.02.2023 засновником та єдиним учасником ТОВ «Трейдап» є ОСОБА_2 , а керівником (директором) ОСОБА_1 .

Відповідно доч.1,ч.5ст.11Закону України«Про товаристваз обмеженоюта додатковоювідповідальністю» установчим документом товариства є статут; у статуті товариства зазначаються відомості про: 1)повне таскорочене (занаявності)найменування товариства; 2)органи управліннятовариством,їх компетенцію,порядок прийняттяними рішень; 3)порядок вступудо товариствата виходуз нього; 4) облік часток товариства в обліковій системі часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, що ведеться Центральним депозитарієм цінних паперів.

Згідно п. 10.14 Статуту ТОВ «Трейдап» обрання та припинення повноважень одноосібного виконавчого органу Товариства належить до виключної компетенції Загальних Зборів Учасників Товариства.

Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи неможливість звільнення за власним бажанням у зв`язку із смертю засновника та єдиного учасника ОСОБА_2 , позивач звернувся до суду із позовом про звільнення з посади директора, зобов`язання виключити з реєстру запис про керівника (директора) товариства.

Проте, проаналізувавши матеріали цивільної справи та застосовне законодавство суд приходить до наступних висновків.

Згідно з положеннями ст. ст.1218,1219Цивільного кодексуУкраїни (далі ЦК України)до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

Нормою ст. 147 ЦК України визначено, що частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.

Аналогічне положення міститься в п. 9.1. Статуту ТОВ «Трейдап».

Тобто, аналізуючи вищезазначені правові норми та норми статуту можна дійти до висновку, що частка у статутному капіталі товариства може бути успадкована і як наслідок - спадкоємець може набути відповідні корпоративні права.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

З огляду на ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 не заявляв клопотання щодо витребування інформації про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , наявність чи відсутність спадкоємців у останнього.

Відсутність такої інформації позбавляє суд можливості встановити наявність/відсутність спадкоємців після ОСОБА_2 , які на час розгляду справи могли вже успадкувати частку в статутному капіталі товариства і прийняття рішення про звільнення позивача з посади директора в такому випадку (при наявності спадкоємців) є безпідставним втручанням у внутрішні корпоративні відносини товариства.

Крім того, суд вважає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, зокрема просив суд визнати його таким, що звільнений з посади директора ТОВ «Трейдап», замість звернутися до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Так, суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2019 року у справі №758/1861/18 (провадження № 61-49113св18) де зазначено, що установлені у справі обставини, а саме: написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, ознайомлення із вказаною заявою усіх учасників товариства, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, передача печатки, документів уповноваженій особі свідчать про те, що позивач дотримався процедури звільнення із займаної посади директора товариства. Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Водночас особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Аналогічної позиції дотримався Верховний Суд у постанові від 17 березня 2021 року у справі №761/40378/18 (провадження № 61-18255св19).

Також, суд позбавлений можливості задовольнити вимогу про покладення на Обухівську районну державну адміністрацію Київської області зобов`язання щодо внесення змін до відомостей про ТОВ «Трейдап», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шляхом виключення відомостей про ОСОБА_1 як керівника (директора, підписанта) ТОВ «Трейдап» з дня винесення судового рішення на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, оскільки така вимога є похідною від первісної, у задоволенні якої було відмовлено.

Більш того, суд не може задовольняти позовну вимогу про зобов`язання третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, вчинити певні дії, оскільки позовні вимоги звертаються до відповідачів у справі, а не до третіх осіб (висновок ВП ВС від 13.03.2019 по справі № 520/7281/15-ц (14-49цс19). Отже, не можна покладати на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-які матеріально-правові обов`язки, а також установлювати чи захищати їх права, тобто винести рішення або ухвалу суду про права чи обов`язки цих третіх осіб. (25 червня 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційні скарги у справі № 910/17792/17)

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, ст. 147 Цивільного кодексу України, ст. ст. 11, 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», керуючись ст. ст. 10, 137,258,263, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдап»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Обухівська районна державна адміністрації Київської області, про звільнення з посади директора, зобов`язання виключити з реєстру запис про керівника (директора) товариства відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справ, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Андрій ВОЛЧКО