Рішення

від 08.05.2024 по справі 916/5400/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5400/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04527307, 67844, Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, буд. 1)

до відповідача: Приватного підприємства "Залізобетонник" (код ЄДРПОУ 35321391, 67772, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, селище міського типу Затока, вул. Сонячна, буд. 1)

про розірвання договору оренди, зобов`язання повернути земельну ділянку та стягнення

за участю представників:

від позивача: Петрушина Катерина

від відповідача: не з`явився

Позивач Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Приватного підприємства "Залізобетонник" про розірвання договору оренди, зобов`язання повернути земельну ділянку та стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем Договору оренди від 30.06.2009 №1291.

Ухвалою від 01.01.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 24.01.2024 відкладено підготовче засідання на 29.02.2024.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 30.03.2024 та відкладено підготовче засідання на 13.03.2024.

Ухвалою суду від 13.03.2024, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, постановлено провести підготовче провадження у розумні строки; закрито підготовче провадження у справі №916/5400/23; призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 10.04.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Cулімовської М.Б. у відпустці (за сімейними обставинами) судове засідання, призначене на 10.04.2024, не відбулося.

Ухвалою суду від 24.04.2024 призначено судове засідання на 08.05.2024.

В судове засідання з`явилась представник позивача, яка підтримала позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Ухвали суду про відкриття провадження у справі та відкладення розгляду справи були направлені відповідачу на адресу, відомості щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернулись до суду з відміткою поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою.

Суд враховує, що відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Відзив на позовну заяву або будь-які клопотання від відповідача не надходили.

Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із ч.2 ст.178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням наведеного, розгляд справи проводився за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 08.05.2024, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, 30.06.2009 між Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міськради (орендодавець) та Приватним підприємством "Залізобетонник" (орендар) було укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування, на підставі рішення ХХІІІ сесії V скликання Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради від 29.08.2008 №918, у довгострокову оренду терміном на двадцять п`ять років земельну ділянку для експлуатації та обслуговування бази відпочинку "Холодок", за адресою: смт.Затока, м.Білгород-Дністровський, Одеської області, Сонячний район, вул.Сонячна, 1, кадастровий номер земельної ділянки 5110300000020230012.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,388 га, у тому числі під капітальною одноповерховою забудовою 0,0025 га, під тимчасовою забудовою 0,0871 га, під проїздами, проходами та площадками 0,2981 га (п.2).

На земельній ділянці, за вищевказаною адресою, площею 0,388 га, розташована база відпочинку "Холодок" (п.3).

Вищезазначена земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування бази відпочинку "Холодок" (п.4).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 98862,40 грн.(п.5).

За умовами п.8, договір укладено на двадцять п`ять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься орендарем щомісяця у сумі 823,85 грн., без урахування ПДВ (п.9).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.10).

Орендна плата вноситься щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (п.11).

Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством України, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавством України (п.12).

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у встановленому законодавством України порядку (п.13).

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п.19).

За умовами п.36, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законодавством України.

Згідно п.41, договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір підписано представниками сторін без жодних зауважень та зареєстровано в реєстрі за №1291.

За Актом від 30.10.2008 землекористувачу передано на зберігання межові знаки.

Згідно Акту прийому-передачі земельної ділянки від 06.07.2009, орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 №623-р "Про затвердження перспективного плану формування територій громад Одеської області" Затоківську селищну раду Білгород-Дністровської міської ради Одеської області було приєднано до Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

12.06.2020 Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області" №720-р, відповідно до додатку якого до складу Кароліно-Бугазької територіальної громади входять території Кароліно-Бугазької та Затоківської (Білгород-Дністровський район) територіальних громад.

Згідно п.2 рішення Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 27.11.2020 №11-VIII "Про початок реорганізації Затоківської селищної ради шляхом приєднання до Кароліно-Бугазької сільської ради", Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області.

За приписами статей 1, 3 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", закон регулює відносини, що виникають у процесі добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад. Суб`єктами добровільного об`єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст. Об`єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською.

За приписами ч.ч.3, 5 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно ч.1 ст.60 Закону, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Отже, платежі за землю надходять до бюджетів міських, селищних, сільських рад, на території яких знаходяться земельні ділянки, і відповідні кошти використовуються на цілі, що визначаються законодавством України. Таким чином, Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області є уповноваженим органом у спірних правовідносинах.

Як стверджує позивач, відповідач систематично допускав порушення умов договору, згідно з якими він зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату. У зв`язку з порушенням зобов`язань за договором станом на 01.11.2023 за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 123428,52 грн., що і зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст.11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1 ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором оренди.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України "Про оренду землі").

Що стосується позовних вимог в частині стягнення 123428,52 грн. заборгованості з орендної плати за землю, суд зазначає наступне.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому - одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Орендна плата за землю, як визначено ст.21 Закону України "Про оренду землі", це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з п. 14.1.136 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Так, за умовами укладеного між сторонами договору, орендна плата вноситься орендарем щомісяця у сумі 823,85 грн., без урахування ПДВ (п.9); орендна плата вноситься щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (п.11).

Згідно з ч.1 ст.96 ЗК України, землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1ст.530 ЦК України).

Відповідно до ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається (ст.525 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Як слідує з довідки відділу фінансів Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 02.11.2023 №01-35/234, заборгованість відповідача за договором станом на 01.11.2023 складає 123428,52 грн.

Отже, позивач довів суду факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди щодо внесення орендної плати, а наявність заборгованості в сумі 123428,52 грн. підтверджується наявними у справі доказами.

Суд враховує, що відповідач доводів позивача не спростував та доказів сплати заборгованості з орендної плати за землю за договором у розмірі 123428,52 грн. до суду не надав.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 123428,52 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Окрім основної заборгованості позивач нарахував та заявив до стягнення 3122,89 грн. 3% річних та 8188,47 грн. збитків від інфляції.

За приписами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд перевірив розрахунки 3% річних і інфляційних нарахувань, встановив їх вірність та відповідність нормам чинного законодавства України. При цьому суд зауважує, що відповідачем розрахунки позивача не спростовані.

За наведених обставин, вимоги в цій частині є обґрунтованими та задовольняються судом.

Стосовно позовної вимоги про розірвання договору оренди землі від 30.06.2009, укладеного між Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, правонаступником якої є Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород- Дністровського району Одеської області, та Приватним підприємством "Залізобетонник", зареєстрований в реєстрі за №1291, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За умовами п.36 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законодавством України.

За ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.

Відповідно до абз.7 ч.2 ст.25 Закону України "Про оренду землі", орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

За п."д" ч.1 ст.141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає можливість зробити висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

При цьому, систематична несплата орендної плати, визначеної договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.

Подібні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №925/549/17, від 06.03.2019 у справі №183/262/17, від 31.07.2020 у справі №479/1073/18, від 07.10.2020 у справі №313/780/19, від 10.02.2021 у справі №923/1001/19.

Так у постанові від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19 Верховний Суд зазначив, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому (після звернення з позовом про розірвання договору).

Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 у справі №175/642/19 зазначив, що тлумачення пункту "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, частини другої статті 651 Цивільного кодексу України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо). Такий правовий висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №549/178/17.

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 11.08.2021 у справі №923/840/20 суд зазначив, що "вирішуючи спір про розірвання договору земельних ділянок та зобов`язання повернути земельні ділянки, суди мали достеменно встановити обставини як щодо наявності/відсутності факту порушення відповідачем умов договорів оренди землі у виді систематичного невнесення орендної плати (у тому числі дослідити питання щодо існування заборгованості з орендної плати, її розмір, період, за який вона виникла/упродовж якого не сплачувалась), так і щодо наявності/відсутності критерію істотності цього порушення договорів у розумінні частини другої статті 651 ЦК України."

Суд встановив, що відповідач систематично у період з лютого 2022 по листопад 2023 порушує взяті на себе за договором оренди землі зобов`язання щодо внесення орендної плати за землю, та таке порушення є істотним, оскільки позбавляє позивача надходження коштів з орендної плати до бюджету Кароліно-Бугазької сільської ради.

Отже, істотне порушення такої умови договору оренди землі від 30.06.2009 як своєчасна та у повному обсязі сплата орендної плати за землю, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору в судовому порядку.

Зважаючи на викладені вище норми чинного законодавства та систематичні порушення відповідачем взятих на себе за цим договором зобов`язань щодо сплати орендної плати за землю, суд вважає, що позовні вимоги в частині розірвання договору оренди землі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Приватного підприємства "Залізобетонник" повернути Кароліно-Бугазькій сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області спірну земельну ділянку площею 0,388 га, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

За умовами п.19 договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

З аналізу правових норм вбачається, що вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди землі.

Так, правовим наслідком розірвання договору оренди землі є обов`язок орендаря повернути земельну ділянку.

Отже, з урахуванням наведеного вище, з метою забезпечення відновлення прав та законних інтересів позивача як розпорядника земельних ділянок, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача повернути спірну земельну ділянку площею 0,388 га підлягають задоволенню.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку із задоволенням позову судові витрати, в порядку ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Залізобетонник" (код ЄДРПОУ 35321391, 67772, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, селище міського типу Затока, вул. Сонячна, буд. 1) на користь Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04527307, 67844, Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, буд. 1) - 123428 (сто двадцять три тисячі чотириста двадцять вісім) грн. 52 коп. заборгованості з орендної плати, 3122 (три тисячі сто двадцять дві) грн. 89 коп. 3% річних, 8188 (вісім тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 47 коп. інфляційних витрат, 8052 (вісім тисяч п`ятдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

3. Розірвати Договір оренди землі, укладений 30.06.2009 між Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, правонаступником якої є Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород Дністровського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04527307, 67844, Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, буд. 1), та Приватним підприємством "Залізобетонник" (код ЄДРПОУ 35321391, 67772, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, селище міського типу Затока, вул. Сонячна, буд. 1), зареєстрований в реєстрі за №1291.

4. Зобов`язати Приватне підприємство "Залізобетонник" (код ЄДРПОУ 35321391, 67772, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, селище міського типу Затока, вул. Сонячна, буд. 1) повернути Кароліно-Бугазькій сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04527307, 67844, Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, буд. 1) земельну ділянку площею 0,388 га, кадастровий номер 5110300000:02:023:0012, розташовану за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський, смт.Затока, Сонячний район, вул.Сонячна, 1, в належному стані, не гіршому порівняно з тим, у якому вона була отримана в оренду.

5. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя М.Б. Сулімовська

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Внаслідок періодичного відключення електроенергії в будівлі суду повний текст рішення складено і підписано 14 червня 2024 р.