Рішення

від 21.03.2024 по справі 917/1933/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2024 Справа № 917/1933/23

м. Полтава

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вигідна П окупка", вул.Свято-Михайлівська, 3Б, смт. Опішня, Зіньківський район, Полтавська область, 38164

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елізіум Плюс", вул.Небесної сотні, 11, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про розірвання договору суборенди нежитлового приміщення № 30/4-1 від 09.07.2021.

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олефір О.І.

Учасники справи згідно протоколу судового засідання

Розглядається позовна заява про розірвання з 20.04.2022 договору суборенди нежитлового приміщення №30/4-1 від 09.07.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Вигідна покупка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елізіум плюс".

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач не підписує у добровільному порядку акту приймання передачі приміщення, яке позивач не використовує з 10.12.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 30.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 30.11.2023 на 09:50 год. та встановлено учасникам справи строки на вчинення процесуальних дій.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Суд зазначає, що копії ухвал, що направлялися відповідачу за адресою згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (вул. Небесної сотні, буд. 11, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) повернулися до суду із поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" та «за закінченням терміну зберігання».

Суд зазначає, що заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило. Відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву не подав. Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

За приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь - яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою суду від 30.11.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено розгляд справи на 25.01.2024 на 09:50 год.

Ухвалою суду від 25.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.03.2024 на 09:30 год.

В судовому засіданні 21.03.2024 ухвалено рішення згідно ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

09.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИГІДНА ПОКУПКА» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІЗІУМ ПЛЮС» (відповідач) було укладено договір суборенди нежитлового приміщення № 30/4-1 (надалі - Договір) строком до 07.07.2024 включно.

Згідно Договору ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» (суборендар) 09.07.2021 отримало від ТОВ «ЕЛІЗІУМ ПЛЮС» (орендаря) на умовах суборенди в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: вул. Небесної Сотні, буд. 11, м. Кременчук, Полтавська область.

На початку грудня 2022 року відбулося підтоплення вищезазначеного приміщення через непередбачувані обставини, які знаходилися поза зоною відповідальності Сторін. У зв`язку з цим, з 10.12.2022 ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» перестало використовувати орендоване у ТОВ «ЕЛІЗІУМ ПЛЮС» приміщення.

Позивач в позові зазначає, що з метою дострокового розірвання Договору та передачі орендованого приміщення представники ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» неодноразово зв`язувалися з представниками ТОВ «ЕЛІЗІУМ ПЛЮС», однак останні спочатку відтягували вчинення цих дій, а пізніше і взагалі перестали відповідати на дзвінки та повідомлення.

20.02.2023 ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» на адресу ТОВ «ЕЛІЗІУМ ПЛЮС» було надіслано лист за вих. № А263 від 17.02.2023, в якому ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» прохало достроково розірвати Договір із зазначених вище причин. Разом із вказаним листом до ТОВ «ЕЛІЗІУМ ПЛЮС» було надіслано для підпису угоду про розірвання до Договору суборенди № 30/04-1 від 09.07.2021 (в 2-х екземплярах) та акт приймання-передачі до Договору суборенди № 30/04-1 від 09.07.2021 (в 2-х екземплярах).

Однак, вищезазначений лист з додатками не був прийнятий представниками ТОВ «ЕЛІЗІУМ ПЛЮС», в результаті чого був повернений до ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА».

Пунктом 7.2.1 Договору передбачено, що кожна із Сторін має право достроково розірвати цей Договір, попередивши про це іншу Сторону за 60 (шістдесят) календарних днів до дати запланованого розірвання, якщо інший строк не встановлений цим договором.

Іншого строку дострокового розірвання Договором не передбачено, а тому ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» вважає строк у 60 календарних днів таким, що підлягає застосуванню у виниклих правовідносинах.

Разом з тим, згідно пункту 2.3 Договору у день дострокового припинення/розірвання Договору, Суборендар зобов`язаний повернути об`єкт оренди Орендарю разом з ключами від цього об`єкта за відповідним «Актом приймання-передачі (повернення) Об`єкта оренди» та звільнити Об`єкт оренди від свого майна. Пунктом 7.6 Договору також передбачено, що приміщення вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання Сторонами двостороннього акту приймання-передачі. З цього моменту нарахування орендної плати за цим договором припиняється.

Отже, позивач у зв`язку з відсутністю підписаного Сторонами двостороннього акту приймання-передачі приміщення та угоди про розірвання Договору ставить під сумнів сам факт розірвання цього Договору та точну дату його розірвання, у зв`язку з чим просить суд розірвати з 20.04.2022 договір суборенди нежитлового приміщення № 30/4-1 від 09.07.2021 в судовому порядку.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Згідно частини 3 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до частин 1,4,5 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Пунктом 7.2.1 Договору передбачено, що кожна із Сторін має право достроково розірвати цей Договір, попередивши про це іншу Сторону за 60 (шістдесят) календарних днів до дати запланованого розірвання, якщо інший строк не встановлений цим договором.

На підставі вищевикладеного вбачається, що у даному випадку одночасно наявні усі чотири умови для розірвання Договору за рішенням суду, що передбачені ч. 2 ст. 652 ЦК України, а доцільною датою його розірвання є 20.04.2023 (60 календарних днів з дати попередження іншої Сторони про заплановане розірвання Договору).

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовна вимога про розірвання з 20.04.2022 договору суборенди нежитлового приміщення № 30/4-1 від 09.07.2021, укладеного між сторонами у справі, є обґрунтованою, відповідачем не спростована та підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати з 20.04.2022 договір суборенди нежитлового приміщення № 30/4-1 від 09.07.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вигідна Покупка» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елізіум Плюс».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елізіум Плюс», (вул. Небесної Сотні, буд. 11, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 38560751) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вигідна Покупка» (вул. Свято-Михайлівська, буд. 3Б, смт. Опішня, Полтавський район, Полтавська область, 38164, код ЄДРПОУ 41130363) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з частинами 1, 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Солодюк О.В.