Рішення

від 17.06.2024 по справі 918/438/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/438/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Cелянського (Фермерського) господарства "Задум"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське Аграрне Підприємство"

про стягнення 1 601 344,78 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У травні 2024 року Cелянське (Фермерське) господарство "Задум" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське Аграрне Підприємство" про стягнення 1 601 344,78 грн, з яких: 1 543 917,03 грн основного боргу, 22 385,90 грн 3% річних та 35 041,85 грн інфляційних за неналежне виконання грошового зобов`язання за договорами оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 01.09.2023.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Згідно із позовною заявою, між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 01/09/2023 від 01.09.2023 (договір), на виконання яких позивач передав відповідачу в тимчасове платне володіння та користування сільськогосподарську техніку, а відповідач зобов`язався прийняти в тимчасове володіння та користування техніку під керуванням екіпажем орендодавця і сплачувати орендну плату. Між сторонами підписано акти здачі - приймання робіт, за яким вартість орендної плати становила 1 893 917,03 грн. Відповідач орендну плату за вказаними договорами сплатив частково, на суму 350 000, 00 грн, відтак за ним рахується заборгованість у розмірі 1 543 917,03 грн. Крім цього, позивач нарахував 22 385,90 грн 3% річних та 35 041,85 грн інфляційних, які просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на ст. 11, 610, 612, 625, 629, 759, 760, 762, 901, 903 ЦК України.

14.05.2024 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній позовні вимоги не визнає у повному обсязі, оскільки позивачем не підтверджено належним, допустимими та достовірними доказами періоду, з якого у відповідача виникло зобов`язання зі сплати отриманих послуг, а тому вимоги позивача не можуть підлягати задоволенню. Крім цього, заперечив проти задоволення вимог про надання правової допомоги.

20.05.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якою орендна плата вноситься в строк протягом місяця шляхом внесення коштів на розрахунковий рахунок орендодавця, вказаний в рахунку на оплату. Позивач вважає доцільним тлумачити зміст зазначеного пункту договору, використовуючи формальну логіку з урахуванням змісту усього речення зазначеного пункту, з якого випливає, що умовою здійснення оплати за договором є виставлення рахунку із зазначенням розрахункового рахунку орендодавця, отже, моментом, з якого починається відлік місячного строку на сплату орендної плати, є саме виставлення орендодавцем орендарю рахунку. Крім цього, 21.02.2024 на адресу відповідача направлено претензію № 6 з вимогою про сплату заборгованості, що підтверджується чеком, накладною та описом вкладення у цінний лист, а також підтвердженням про отримання відправлення. Відповідач не заперечує отримання претензії та її зміст тощо.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін та результати їх розгляду.

Ухвалою суду від 02.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/438/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначене на 03.06.2024.

28.05.2024 від позивача надійшла заява про проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка задоволена ухвалою суду від 03.06.2024.

28.05.2024 від відповідача надійшла заява про проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка задоволена ухвалою суду від 03.06.2024.

Ухвалою суду від 03.06.2024 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 17.06.2024.

14.06.2024 від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

17.06.2024 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Інших заяв і клопотань від представників сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

11.07.2023 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 01/09/2023 (договір), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати орендареві в тимчасове платне користування та володіння сільськогосподарську техніку, визначену у цьому договорі, а також зобов`язується забезпечити своїми силам його керування та технічну експлуатацію, а орендар зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування техніку під керуванням екіпажу орендодавця і сплачувати орендодавцю орендну плату.

Відповідно до п. 1.2. під технікою розуміється: Комбайн зернозбиральний, John Deere 9770 STS, 2010 року випуску, реєстр. № НОМЕР_1 , з екіпажем: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також Комбайн зернозбиральний, John Deere S770, 2018 року випуску, реєстр. № НОМЕР_2 , з екіпажем: ОСОБА_3 , Бондаренко І.В.

У розділі 3 договору зазначено, що техніка передається орендарю за його заявою не пізніше 5 днів після її приймання орендодавцем до виконання. Місце приймання техніки: с. Мутвиця Рівненської області. Передача техніки в оренду здійснюється за актом приймання - передачі.

Строк оренди за цим договором становить 35 днів та може бути збільшений за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до договору (п. 4.1, 4.2. договору).

Пунктами 5.1., 5.2. договору погоджено, що розмір орендної плати становить 1 791,67 грн без ПДВ за кожен гектар. Орендна плата вноситься у строк протягом місяця шляхом внесення коштів на розрахунковий рахунок орендодавця, вказаному в рахунку на оплату.

Повернення техніки проводиться за актом приймання - передачі, аналогічним тому, який складається при передачі техніки від орендодавця орендарю (п. 7.1. договору).

Згідно з п. 9.1, 9.2. договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Усі правовідносини, які виникають у зв`язку з виконанням умов цього договору та не врегульовані ним, регламентуються нормами чинного законодавства України.

07.09.2023 між позивачем та відповідачем підписаний акт приймання передачі техніки, відповідно до якого позивач передав відповідачу Комбайн зернозбиральний, John Deere 9770 STS, 2010 року випуску та Комбайн зернозбиральний, John Deere S770, 2018 року випуску, який 26.09.2023 та 09.10.2023 орендар повернув орендодавцю на підставі актів приймання - передачі (повернення) техніки.

На виконання умов договору між сторонами підписані: акт приймання - передачі наданих послуг від 27.09.2023, в якому сторонами встановлена та погоджена загальна вартість оренди у розмірі 1 430 247,16 грн з ПДВ; акт приймання - передачі наданих послуг від 17.10.2023, в якому сторонами встановлена та погоджена загальна вартість оренди у розмірі 86 215,16 грн з ПДВ; акт приймання - передачі наданих послуг від 25.10.2023, в якому сторонами встановлена та погоджена загальна вартість оренди у розмірі 377 454,71 грн з ПДВ.

Всього за договором позивачем надано відповідачу послуги оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем на загальну суму 1 893 917,03 грн.

Відповідач частково оплатив оренду сільськогосподарської техніки за цим договором 28.09.2023 на суму 150 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 689 та 05.10.2023 на суму 200 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 654, всього 350 000,00 грн.

21.11.2023 на електронну адресу відповідача позивач направив рахунки на оплату наданих та неоплачених послуг.

21.02.2024 позивач на адресу відповідача направив претензію № 6 з вимогою про сплату заборгованості, яку останній залишив без відповіді та задоволення.

Отже, як установлено судом із матеріалів справи, позивач надав послуги з оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем на загальну суму 1 893 917,03 грн, у свою чергу, відповідач свій обов`язок з оплати оренди с/г техніки з екіпажем виконав частково, сплативши 350 000,00 грн, внаслідок чого за ним рахується заборгованість в сумі 1 543 917,03 грн.

Оскільки відповідач належним чином не виконав умови договору в частині сплати орендної плати, позивач нарахував та заявив до стягнення 22 385,90 грн 3% річних та 35 041,85 грн інфляційних.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із неналежним виконанням умов договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем в частині здійсненні орендних платежів та відповідальністю за порушення строків оплати, регулювання яких здійснюється ГК України та ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом установлено, що правовідносини сторін виникли з договору, який за своєю правовою природою є договором найму транспортного засобу з екіпажем, який його обслуговує.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

За ч. 1, 2 ст. 798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.

Частиною 1 ст. 805 ЦК України передбачено, що управління та технічна експлуатація транспортного засобу, переданого у найм з екіпажем, провадяться його екіпажем. Екіпаж не припиняє трудових відносин з наймодавцем. Витрати на утримання екіпажу несе наймодавець.

Приписами ч. 1 ст. 762 ЦК України унормовано, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У силу вимог ч. 1, 6, 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються зі ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як установлено судом із матеріалів справи, заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за договором перед позивачем становить 1 543 917,03 грн, доказів сплати орендних платежів станом на дату розгляду справи відповідачем суду не надано, відтак вимога в цій частині є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Стосовно нарахувань 3% річних та інфляційних, то слід зазначити таке.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наведеної норми матеріального права, яка регулює відповідальність за неналежне виконання грошового зобов`язання, вбачається право кредитора здійснити нарахування 3% річних.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання. Вказана правова позиція щодо порядку нарахування інфляційних викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/190/18 від 04.06.2019 та у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у справі № 905/600/18 від 05.07.2019.

Стосовно заперечень відповідача про те, що у відповідача не виникло зобов`язань зі сплати отриманих послуг, а тому вимоги позивача не можуть підлягати задоволенню, то як установлено судом із фактичних обставин справи, оренда техніки з екіпажем мала місце у вересні-жовтні 2023 року. Також, як зазначалося, за умовами договору орендна плата вноситься у строк протягом місяця шляхом внесення коштів на розрахунковий рахунок орендодавця, вказаному в рахунку на оплату. Отже, виходячи із тлумачення умов договору (за правилами ст. 213, 637 ЦК України) та фактичних обставин, що склалися між сторонами, суд дійшов висновку про те, що оплата мала здійснюватися упродовж місяця, в якому відповідач орендував техніку з екіпажем у позивача.

У свою чергу, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду (ч. 1, 3 ст. 251 ЦК України).

Приписами ч. 1 ст. 252 ЦК України унормовано, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Згідно з ч. 3, 5 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З урахуванням викладеного, строк виконання зобов`язання зі сплати орендної плати настав в останній день відповідного місяця оренди (03.10.2023 та 01.11.2023 відповідно).

Окремо суд зазначає, що відповідач не заперечив сам факт надання обумовлених договором послуг оренди техніки з екіпажем, упродовж строку дії договору приймав такі послуги без жодних зауважень, підписував акти та проводив часткову оплату, а отже, поведінка відповідача є непослідовною та недобросовісною, оскільки, вочевидь, спрямована на спробу ухилення від виконання зобов`язання зі сплати заборгованості та застосованої до нього за неналежне виконання грошових зобов`язань відповідальності.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних (з урахуванням періодів, обраних позивачем), установив, що розмір перших становить 22 259,00 грн (при заявленому - 22 385,90 грн), а других - 35 041,85 грн (при заявленому - 35 041,85 грн), отже, інфляційні підлягають задоволенню у заявленому розмірі, а 3 % річних частковому задоволенню.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача та про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 23 999,29 грн.

При цьому, як установлено судом, позивачем позовну заяву з доданими документами подано в електронній формі.

За правилами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, розмір судового збору, який повинен був сплатити позивач за подання позовної заяви, становить 24 020,17 грн (1 601 344,78 грн х 1,5%), а з урахуванням понижуючого коефіцієнту - 19 216,14 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 19 214,22 грн покладається на відповідача, а решта на позивача.

Щодо судового збору в розмірі 4 783,15 грн, то за п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Cелянського (Фермерського) господарства "Задум" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське Аграрне Підприємство" про стягнення 1 601 344,78 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське Аграрне Підприємство" (34020, Рівненська область, Вараський район, с. Мутвиця, вул. Центральна, 3Б, ідентифікаційний код 41467769) на користь Cелянського (Фермерського) господарства "Задум"(66442, Одеська область. Ананіївський район, с. Долинське, ідентифікаційний код 30818451) 1 543 917,03 грн орендної плати, 22 259,00 грн 3% річних та 35 041,85 грн інфляційних.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 126,90 грн 3% річних відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське Аграрне Підприємство" (34020, Рівненська область, Вараський район, с. Мутвиця, вул. Центральна, 3Б, ідентифікаційний код 41467769) на користь Cелянського (Фермерського) господарства "Задум"(66442, Одеська область. Ананіївський район, с. Долинське, ідентифікаційний код 30818451) 19 214,22 грн судового збору.

Позивач: Cелянське (Фермерське) господарство "Задум" (66442, Одеська область. Ананіївський район, с. Долинське, ідентифікаційний код 30818451).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненське Аграрне Підприємство" (34020, Рівненська область, Вараський район, с. Мутвиця, вул. Центральна, 3Б, ідентифікаційний код 41467769).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне рішення складене та підписане 17.06.2024.

Суддя О.Андрійчук