Рішення

від 17.06.2024 по справі 709/415/24

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/415/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 року с-ще Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Романової О.Г.,

за участі секретаря судового засідання Данілової О.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом СТОВ «Агроко» до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

СТОВ «Агроко», адреса: вул. Устименка, 140, с. Крутьки, Золотоніський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 31561188 (далі позивач) звернулося до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із позовною заявою до ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер у матеріалах справи відсутній (далі відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування заяви зазначалося, що між позивачем та ОСОБА_3 було укладено попередній договір оренди землі № 1 від 29 грудня 2021 року. Оскільки ОСОБА_3 досить тривалий час не виходила на зв`язок, позивач звернувся із запитом про надання інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 , на що було отримано відповідь, що остання померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7125155100:04:000:2938.

Позивачем було спрямовано до Чорнобаївської державної нотаріальної контори запит з метою встановлення спадкоємців ОСОБА_3 та було з`ясовано, що останньою

14 лютого 2022 було складено заповіт на користь позивача, яким ОСОБА_3 заповіла позивачу вищевказану земельну ділянку.

Позивач, маючи намір прийняти спадщину, звернувся до Чорнобаївської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину, проте отримав відмову у зв`язку із пропуском визначеного законодавством строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач зазначає про те, що підставою пропуску строку, визначеного для прийняття спадщини являється необізнаність із наявністю заповіту.

Враховуючи вищевикладене, посилаючись на норми цивільного законодавства та практику Верховного Суду, просить суд визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 березня

2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2024 року витребувано у Чорнобаївській державній нотаріальній конторі копію Спадкової справи після смерті ОСОБА_3 та витяг зі Спадкового реєстру останньої.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 10 травня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не подав, жодних заяв чи клопотань до суду не направив, причини неявки суду не відомі.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, ухвалив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказах.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 27 червня 2022 року (а.с. 3).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7125155100:04:000:2938 загальною площею 2,4692 га, яка належала на праві приватної власності померлій, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР 19-29-01-0017 (а.с. 12) та Інформацією Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку (а.с. 13).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).

Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є день її смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Так, 14 лютого 2022 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Бабаком О.В. Відповідно до змісту заповіту ОСОБА_3 заповіла СТОВ «Агроко» земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7125155100:04:000:2961 загальною площею 2,4692 га (а.с. 4).

Відповідно до ч. 2 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України встановлено шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 закінчився 27 грудня 2022 року.

Відповідно до довідки Виконавчого комітету Чорнобаївської селищної ради № 421 від 29 лютого 2024 року ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала за адресою:

АДРЕСА_1 . В будинку зареєстрований та проживав разом з нею син ОСОБА_2 (а.с. 7).

Відповідно до змісту Спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , окрім представника позивача до Чорнобаївської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Постановою державного нотаріуса Чорнобаївської державної нотаріальної контори Бабак Л.М. від 01 березня 2024 року представнику позивача ОСОБА_4 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 у зв`язку із пропуском строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини

(а.с. 5).

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Відповідно до абз. 2 цього пункту суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Абзацом 4 п. 24 цієї Постанови встановлено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У постанові Верховного суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 332/3796/19 (провадження № 61-10896св21) вказано, що «вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з б`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строкові службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємці про наявність заповіту тощо.

Зважаючи на те, що в законодавстві не міститься визначення поняття поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини, їх поважність визначається у кожному випадку, виходячи з конкретних обставин справи.

Так, представником позивача зазначено про поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, а саме необізнаність про існування заповіту, складеного на користь СТОВ «Агроко».

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановлення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини здебільшого є оціночним, адже одні і ті самі причини, виходячи з обставин справи, можуть визнаватися як поважними, так і навпаки.

Враховуючи лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», суд вважає, що причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, на які посилається позивач, як на поважні, а саме необізнаність про існування заповіту, складеного на користь СТОВ «Агроко» заслуговують на увагу.

За таких обставин, оцінивши наявні у справі письмові докази, зважаючи на те, що СТОВ «Агроко» є спадкоємцем за заповітом, бажає прийняти спадщину, вказана спадщина після смерті ОСОБА_3 до цього часу ніким не прийнята, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити та визначити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю 3 (три) місяці.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст.259,263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити повністю.

Визначити СТОВ «Агроко», адреса: вул. Устименка, 140, с. Крутьки, Золотоніський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 31561188, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 17 червня 2024 року.

Суддя О.Г. Романова