Рішення

від 17.06.2024 по справі 922/4899/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року м. ХарківСправа № 922/4899/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Катречко Д.С.

розглянувши матеріали справи та заяви (вх. № 14886/24 від 07.06.2024 року) позивача про ухвалення додаткового рішення

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 16 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне підприємство "Жилкомсервіс", 61052, Харківська обл., м. Харків, вул. Конторська, буд. 35 до Товариства з обмеженою відповідальністю Побутові послуги міста, 61003, м. Харків, пров. Слюсарний, буд. 1, під. 2, оф. 200 простягнення коштів, розірвання договору, зобов`язання вчинити певні діїза участю представників сторін:

заявника (позивача): не з`явився;

відповідача: не з`явився;

3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне підприємство "Жилкомсервіс": не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Побутові послуги міста про:

1. розірвання договору оренди № 4228 від 31 січня 2020 року, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю ПОБУТОВІ ПОСЛУГИ МІСТА;

2. зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю ПОБУТОВІ ПОСЛУГИ МІСТА звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлові приміщення підвальної частини №130-15-:-130-22, 130-20а загальною площею 159,2 кв.м. в житловому будинку літ. А-6, за адресою: м. Харків, просп. Незалежності, буд. 5, протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

3. стягнуту з Товариства з обмеженою відповідальністю ПОБУТОВІ ПОСЛУГИ МІСТА на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 108 536,77 грн., а саме, заборгованості у сумі 77 095,22 грн. та пені у сумі 31 441,55 грн. за договором оренди № 4228 від 31 січня 2020 року.

Також до стягнення заявлені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди № 4228 від 31 січня 2020 року в частині повного та своєчасного здійснення платежів.

Ухвалою суду від 04.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.03.2024 року підготовче засідання у справі відкладено на "10" квітня 2024 року о(б) 11:30 год. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне підприємство "Жилкомсервіс".

Ухвалою суду від 24.04.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом задоволено заяву позивача про зменшення позовних вимог, у якій позивач просить суд, зменшити розмір позовних вимог і викласти їх у наступній редакції: розірвати Договір оренди № 4228 від 31 січня 2020 року, укладений між позивачем та відповідачем; - зобов`язати відповідача звільнити та повернути позивачу нежитлові приміщення підвальної частини №130-15-:-130-22, 130-20а загальною площею 159,2 кв.м. в житловому будинку літ. А-6, за адресою: м. Харків, просп. Незалежності, буд. 5, протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили. Стягнути з відповідача на користь позивача 102 237,85 грн., а саме, заборгованість з орендної прати у сумі 76 283,80 грн. та пені у сумі 25 954,05 грн. за договором оренди № 4228 від 31 січня 2020 року. Подальший розгляд справи ведеться із її урахуванням. Подальший розгляд справи ведеться із її урахуванням.

Ухвалою суду від 24.04.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом закрито підготовче засідання у справі. Призначено справу до розгляду по суті на 15 травня 2024 року о(б) 12:30 год.

Ухвалою суду від 15.05.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом з розгляду справи по суті оголошено перерву до 05 червня 2024 року о(б) 12:15 год.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.06.2024 року у позові відмовлено частково.

07.06.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 14886/24 від 07.06.2024 року) про ухвалення додаткового рішення, у якій останній, просить суд, стягнути з відповідача на користь позивача 24 698,75 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 10.06.2024 року прийнято заяву (вх. № 14886/24 від 07.06.2024 року) позивача про ухвалення додаткового рішення та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "17" червня 2024 р. о(б) 15:00 год. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою. Звернуто увагу учасників справи на можливості розгляду заяви за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами у разі подання відповідного клопотання відповідно до вимог частини 3 статті 196 Господарського процесуального кодексу України. Запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення (заперечення) щодо заяви (вх. № 14886/24 від 07.06.2024 року) позивача про ухвалення додаткового рішення у строк по 17.06.2024 року до 12:00 год.

Уповноважені представники сторін заявника (позивача), відповідача та 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне підприємство "Жилкомсервіс" у призначене судове засідання з розгляду заяви (вх. № 14886/24 від 07.06.2024 року) позивача про ухвалення додаткового рішення не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить направлення на адресу останніх копії ухвали суду від 10.06.2024 року.

Частиною 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву позивача (вх. № 14886/24 від 07.06.2024 року) про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з наступного.

В обґрунтування наданої до суду заяви, заявник (позивач) зокрема зазначає, що у позовній заяві позивач зазначив, зокрема, що очікує понести судові витрати, в тому числі, на професійну правничу допомогу, докази понесення яких будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. 05.06.2024 року Господарським судом Харківської області було ухвалено рішення у даній справі, однак судом не вирішено питання про судові витрати, а саме витрати позивача на професійну правничу допомогу. За розрахунком позивача, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, що були сплачені та підлягають сплаті позивачем у зв`язку із розглядом даної справи, та, відповідно підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становить 24 698,75 грн.

У зв`язку із чим, заявник (позивач) звернувся із відповідною заявою до суду, про стягнення із відповідача 24 698,75 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як зазначено у частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно вимог частин 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, в частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем у позовній заяві, позивачем було зазначено, що керуючись частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, позивач зазначив, що докази, які підтверджують фактичний розмір понесених позивачем судових витрат, зокрема витрат, пов`язаних з правничою допомогою, будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Суд має оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На виконання вищевказаних вимог, заявником (позивачем) 07.06.2024 року через канцелярію суду надано заяву (вх. № 14886/24) про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 24 698,75 грн. витрат на професійну правничу допомогу, разом із доказами у підтвердження заявленої до стягнення суми, а саме копії:

- ордер на надання правничої допомоги серія АХ № 1165429 від 02.01.2024 року на адвоката Меркулову Н.А. виданий Адвокатським бюро Антона Новакова (договір № 45 від 29.12.2023 року);

- листа від 27.10.2023 року № 6211 адресованого керуючому Адвокатським бюро Антону Новакову;

- листа від 02.01.2024 року № 3 адресованого керуючому Адвокатським бюро Антону Новакову;

- акту № 3 здавання приймання наданих послуг (надання правничої допомоги) від 16.11.2023 року за договором про надання послуг з адвокатської діяльності № 27 від 22.09.2023 року;

- акту № 5 здавання приймання наданих послуг (надання правничої допомоги) від 19.12.2023 року за договором про надання послуг з адвокатської діяльності № 27 від 22.09.2023 року;

- акту № 10 здавання приймання наданих послуг (надання правничої допомоги) від 15.04.2024 року за договором про надання послуг з адвокатської діяльності № 45 від 29.12.2023 року;

- акту № 12 здавання приймання наданих послуг (надання правничої допомоги) від 07.05.2024 року за договором про надання послуг з адвокатської діяльності № 45 від 29.12.2023 року;

- акту № 14 здавання приймання наданих послуг (надання правничої допомоги) від 27.05.2024 року за договором про надання послуг з адвокатської діяльності № 45 від 29.12.2023 року;

- акту № 15 здавання приймання наданих послуг (надання правничої допомоги) від 06.06.2024 року за договором про надання послуг з адвокатської діяльності № 45 від 29.12.2023 року;

- платіжна інструкція № 185 від 21.11.2023 року на суму 505 850,00 грн.;

- платіжна інструкція № 229 від 22.12.2023 року на суму 58206,25 грн.;

- договору на надання послуг з адвокатської діяльності № 27 від 22.09.2023 року;

- договору на надання послуг з адвокатської діяльності № 45 від 29.12.2023 року.

Крім того, позивачем до матеріалів позовної заяви було додано:

ордер на надання правничої допомоги серія АХ № 1152428 від 09.10.2023 року на адвоката Меркулову Н.А. виданий Адвокатським бюро Антона Новакова (договір № 27 від 22.09.2023 року);

ордер на надання правничої допомоги серія АХ № 1165420 від 02.01.2024 року на адвоката Меркулову Н.А. виданий Адвокатським бюро Антона Новакова (договір № 45 від 29.12.2023 року);

ордер на надання правничої допомоги серія АХ № 1186650 від 15.03.2024 року на адвоката Батіг В.В. виданий Адвокатським бюро Антона Новакова (договір № 45 від 29.12.2023 року),

копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на адвоката Батіг В.В. серія ХВ № 002642 від 13.04.2024року.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Зазначена позиція знайшла своє відображення в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Судом, здійснено перевірку заявленої позивачем до стягнення із відповідача суми судових витрат у розмірі 24 698,75 грн., та встановлено наступне.

Як вбачається із пункту 1.1. договору на надання послуг з адвокатської діяльності № 27 від 22.09.2023 року сторони погодили, що виконавець зобов`язується протягом терміну дії цього договору надати замовнику послуги, зазначені у пункті 1.2, 1.3. договору, а замовник прийняти і оплатити ці послуги.

Згідно пункту 3.1. загальна ціна договору становить: 1 005 000,00 грн. без ПДВ. Ставка за годину наданих послуг, яка визначено в рішенні Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 року № 13/1/7 у розмірі 0,25 мінімальної заробітної плати на день оплати, що на дату укладання договору дорівнює 1 675,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до пункту 3.2. договору, сторони погодили, що ціна договору, визначено в пункті 3.1. цього договору, складається із гонорару виконавця та понесених ним витрат на залучення співвиконавців.

В погодинні ставки виконавця включено усі понесені витрати, такі як кур`єрські послуги, канцелярські витрати, телефонні переговори, Інтернет, послуги пошти, фотокопіювання, витрати на відрядження, переклад та інші. У ціну договору входять усі витрати, податки та збори, які виконавець може понести або повинен буде сплатити під час виконання договору, у тому числі витрати виконавця, пов`язані із залучення співвиконавців. У ціну договору не входять і оплачуються замовником окремо витрати по сплаті судового збору, інші витрати, які є передумовою вчинення нотаріальних дій, дій щодо реєстрації права власності, державної реєстрації угод, процесуальних дій, прийняття процесуальних та інших рішень органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (пункти 3.3., 3.4., 3.5. договору).

Строк надання послуг до 31.12.2023 року. Обсяг надання послуг 600 годин (пункти 5.1., 5.3. договору).

Як вбачається із пункту 1.1. договору на надання послуг з адвокатської діяльності № 45 від 29.12.2023 року сторони погодили, що виконавець зобов`язується протягом терміну дії цього договору надати замовнику послуги, зазначені у пункті 1.2, 1.3. договору, а замовник прийняти і оплатити ці послуги.

Згідно пункту 3.1. загальна ціна договору становить: 1 998 650,00 грн. без ПДВ. Ставка за годину наданих послуг, яка визначено в рішенні Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 року № 13/1/7 у розмірі 0,25 мінімальної заробітної плати на день оплати, що на дату укладання договору дорівнює 1 775,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до пункту 3.2. договору, сторони погодили, що ціна договору, визначено в пункті 3.1. цього договору, складається із гонорару виконавця та понесених ним витрат на залучення співвиконавців.

В погодинні ставки виконавця включено усі понесені витрати, такі як кур`єрські послуги, канцелярські витрати, телефонні переговори, Інтернет, послуги поти, фотокопіювання, витрати на відрядження, переклад та інші. У ціну договору входять усі витрати, податки та збори, які виконавець може понести або повинен буде сплатити під час виконання договору, у тому числі витрати виконавця, пов`язані із залучення співвиконавців. У ціну договору не входять і оплачуються замовником окремо витрати по сплаті судового збору, інші витрати, які є передумовою вчинення нотаріальних дій, дій щодо реєстрації права власності, державної реєстрації угод, процесуальних дій, прийняття процесуальних та інших рішень органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (пункти 3.3., 3.4., 3.5. договору).

Строк надання послуг до 01.01.2024 року до 31.12.2024 року. Обсяг надання послуг 1126 годин (пункти 5.1., 5.3. договору).

Також, із наданих до матеріалів заяви актів, вбачається, а саме:

- акту № 3 здавання приймання наданих послуг (надання правничої допомоги) від 16.11.2023 року за договором про надання послуг з адвокатської діяльності № 27 від 22.09.2023 року вбачається, що адвокатом було надано наступні послуги, а саме: підготовка для подання до суду позовної заяви та відповідних документів матеріалів (додатків) відносно ТОВ «Побутові послуги міста» згідно заявки замовлення № 6211 від 27.10.2023 року, витрати робочого часу на надання правничої допомоги 5,5 години, розмір гонорару виконавця без ПДВ 9 212,50 грн.;

- акту № 5 здавання приймання наданих послуг (надання правничої допомоги) від 19.12.2023 року за договором про надання послуг з адвокатської діяльності № 27 від 22.09.2023 року вбачається, що адвокатом було надано наступні послуги, а саме: підготовка для подання до суду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.12.2023 року у справі № 922/4899/23 відносно ТОВ «Побутові послуги міста» згідно заявки замовлення № 6211 від 27.11.2023 року, витрати робочого часу на надання правничої допомоги 4 години, розмір гонорару виконавця без ПДВ 6700,00 грн.;

- акту № 10 здавання приймання наданих послуг (надання правничої допомоги) від 15.04.2024 року за договором про надання послуг з адвокатської діяльності № 45 від 29.12.2023 року вбачається, що адвокатом було надано наступні послуги, а саме: участь 10.04.2024 року у судовому засіданні у справі № 922/4899/23 відносно ТОВ «Побутові послуги міста» згідно заявки замовлення № 6211 від 27.10.2023 року, витрати робочого часу на надання правничої допомоги 2,18 години, розмір гонорару виконавця без ПДВ 3869,50 грн.;

- акту № 12 здавання приймання наданих послуг (надання правничої допомоги) від 07.05.2024 року за договором про надання послуг з адвокатської діяльності № 45 від 29.12.2023 року вбачається, що адвокатом було надано наступні послуги, а саме: участь 24.04.2024 року у судовому засіданні у справі № 922/4899/23 відносно ТОВ «Побутові послуги міста» згідно заявки замовлення № 6211 від 27.10.2023 року, витрати робочого часу на надання правничої допомоги 1,11 години, розмір гонорару виконавця без ПДВ 1970,25 грн.;

- акту № 14 здавання приймання наданих послуг (надання правничої допомоги) від 27.05.2024 року за договором про надання послуг з адвокатської діяльності № 45 від 29.12.2023 року вбачається, що адвокатом було надано наступні послуги, а саме: участь 15.05.2024 року у судовому засіданні у справі № 922/4899/23 відносно ТОВ «Побутові послуги міста» згідно заявки замовлення № 6211 від 27.10.2023 року, витрати робочого часу на надання правничої допомоги 1,40 години, розмір гонорару виконавця без ПДВ 2 485 грн.;

- акту № 15 здавання приймання наданих послуг (надання правничої допомоги) від 06.06.2024 року за договором про надання послуг з адвокатської діяльності № 45 від 29.12.2023 року вбачається, що адвокатом було надано наступні послуги, а саме: участь 05.06.2024 року у судовому засіданні у справі № 922/4899/23 відносно ТОВ «Побутові послуги міста» згідно заявки замовлення № 6211 від 27.10.2023 року, витрати робочого часу на надання правничої допомоги 0,26 години, розмір гонорару виконавця без ПДВ 461,50 грн.

З наданої позивачем платіжної інструкції №185 від 21.11.2023 року на суму 505 850,00 грн. слідує, що позивач перерахував на рахунок Адвокатського бюро "Антона Новакова" кошти у розмірі 505 850,00 грн. із призначенням платежу: "3117693;2240; за послуги з адвокатської діяльності, пов`язані із наданням правничої допомоги з питань, що виникають в діяльності замовника дог. №27 від 22.09.2023 року, акт №3 від 16.11.2023 року; без ПДВ").

З наданої позивачем платіжної інструкції №229 від 22.12.2023 року на суму 58206,25 грн. слідує, що позивач перерахував на рахунок Адвокатського бюро "Антона Новакова" кошти у розмірі 58206,25 грн. із призначенням платежу: "3117693;2240; за послуги з адвокатської діяльності, пов`язані із наданням правничої допомоги з питань, що виникають в діяльності замовника дог. №27 від 22.09.2023 року, акт №5 від 19.12.2023 року; без ПДВ").

Судом здійснено перевірку розрахунків заявника (позивача) зазначених у наданих до суду актах № 3 від 16.11.2023 року, № 5 від 19.12.2023 року, № 10 від 15.04.2024 року, № 12 від 07.05.2024 року, № 14 від 27.05.2024 року, № 15 від 06.06.2024 року здавання приймання наданих послуг (надання правничої допомоги) за договором про надання послуг з адвокатської діяльності № 27 від 22.09.2023 року та № 45 від 29.12.2023 року, та встановлено, що адвокатом у межах справи № 922/4899/23 надано послуги на загальну суму 24698,75 грн.

Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

З аналізу вищевикладеного слідує, що для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок іншої сторони, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами. Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта (постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 910/23210/17).

При цьому, частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Тому, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного Господарського суду Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 року у справі № 921/2/18, 07.08.2018 року у справі № 916/1283/17, від 30.07.2019 року у справі № 902/519/18, додаткова постанова Касаційного Господарського суду Верховного Суду від 11.12.2018 року у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 року у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19, постанова Велика Палата Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За змістом частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із наданої позивачем заяви (вх. № 14886/24 від 07.06.2024 року) позивача про ухвалення додаткового рішення, останній крім послуг наданих у суді першої інстанції, заявлено до стягнення суму у розмірі 6700,00 грн. відповідно до акту № 5 здавання приймання наданих послуг (надання правничої допомоги) від 19.12.2023 року за договором про надання послуг з адвокатської діяльності № 27 від 22.09.2023 року, а саме: підготовка для подання до суду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.12.2023 року у справі № 922/4899/23 відносно ТОВ «Побутові послуги міста» згідно заявки замовлення № 6211 від 27.11.2023 року, витрати робочого часу на надання правничої допомоги 4 години, розмір гонорару виконавця без ПДВ 6700,00 грн. у зв`язку із чим, суд зазначає наступне.

У відповідності до положень підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України вирішення питання щодо витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із апеляційним оскарженням відноситься виключно до компетенції відповідно апеляційного суду. Тому, враховуючи положення статті 282 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанцій має вирішувати питання щодо розподілу судових витрат, здійснених у зв`язку з апеляційним оскарженням справи, а згідно зі статтею 124 Господарського процесуального кодексу України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були понесені.

Такі обставини унеможливлюють стягнення витрат на правову допомогу, понесених позивачем у суді апеляційної інстанції, оскільки це не відноситься до компетенції суду першої інстанції.

При цьому, у постанові від 14.02.2019 року у справі № 916/24/18 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що зважаючи на положення статей 282, 315 Господарського процесуального кодексу України про те, що суд апеляційної та касаційної інстанцій має вирішувати питання щодо розподілу судових витрат, здійснених у зв`язку з переглядом справи, Верховний Суд дотримується позиції, що згідно зі статтею 124 Господарського процесуального кодексу України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були понесені.

Враховуючи вищевикладене, витрати позивача на професійну правничу допомогу у зв`язку із підготовкою для подання до суду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.12.2023 року у справі № 922/4899/23 відносно ТОВ «Побутові послуги міста» у розмірі 6700,00 грн. не можуть бути стягнуті із відповідача.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, у позові відмовлено частково, а саме, рішенням суду від 05.06.2024 року у позові відмовлено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Побутові послуги міста на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради заборгованість з орендної прати у сумі 76 283,80 грн., пеню у сумі 11 922,08 грн. за договором оренди № 4228 від 31 січня 2020 року та судовий збір у розмірі 6 140,90 грн. Розірвано договір оренди № 4228 від 31 січня 2020 року, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю ПОБУТОВІ ПОСЛУГИ МІСТА. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю ПОБУТОВІ ПОСЛУГИ МІСТА (61003, м. Харків, пров. Слюсарний, буд. 1, під. 2, оф. 200, ЄДРПОУ 42556065) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлові приміщення підвальної частини №130-15-:-130-22, 130-20а загальною площею 159,2 кв.м. в житловому будинку літ. А-6, за адресою: м. Харків, просп. Незалежності, буд. 5. В частині стягнення пені у сумі 14 031,97 грн. та щодо зобов`язання повернення майна протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили відмовлено.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, за його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі № 905/1795/18.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вартість послуг на професійну правничу допомогу щодо представництва інтересів позивача у суді (участь у судових засіданнях) у загальному розмірі 8786,25 грн. є необґрунтованою та не відповідає критерію розумності їхнього розміру, виходячи з того, що як вбачається із протоколів судових засідань, останні по часу їх проведення були у середньому до 15 хв. при цьому суд враховує, що судові засідання у справі які відбулися 10.04.2024 року тривало до 10 хв., 24.04.2024 року тривало до 20 хв., 15.05.2024 року тривало до 22 хвилин, а 05.06.2024 року тривало до 19 хвилин із урахуванням часу очікування представника на засідання.

У зв`язку зі чим, заявлений у актах здавання приймання наданих послуг (надання правничої допомоги) час проведення судових засідань (10.04.2024 року, 24.04.2024 року та 15.05.2024 року) не відповідає їхньої дійсності, тому не може бути у повному обсязі покладений на відповідача.

Крім того, заявлена позивачем до стягнення із відповідача суму у розмірі 9 212,50 грн. щодо підготовки для подання до суду позовної заяви та відповідних документів матеріалів (додатків) відносно відповідача, також не відповідає критерію розумності їхнього розміру, виходячи з того що дана позовна заява є шаблонною у порівняно із іншими позовами позивача, а додані до позовної заяви документи складаються з одного чи декількох аркушів, та є типовими для договорів оренди, у переважній своїй більшості однотипними (листи, акти приймання-передачі тощо) та не потребують значної за обсягом роботи із їх вивчення, аналізу, а також підготовки для подання до суду разом із позовом в обґрунтування правової позиції у справі. При цьому, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин докорінно не змінилось, а тому цитування великої кількості норм права, законів та іншої нормативно-правової бази, яка підлягає дослідженню і застосуванню, спірні правовідносини у даному разі також не передбачають.

Також суд враховує, що як вбачається із доданого позивачем до позовної заяви розрахунку суми позовних вимог, останній було сформовано та складено не адвокатом чи адвокатським об`єднанням, а за підписом заступника начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності головного бухгалтера О.А. Семибратськога, виконавець Дубенко О.Б.

З аналізу вищевикладеного слідує, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, з огляду на розумну необхідність витрат саме для цієї справи, витраченим ним часом на надання таких послуг, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат, та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та необхідності, та не можуть бути у повному обсязі покладені на відповідача.

У постановах від 18.06.2019 року у справі № 922/3787/17, від 01.08.2019 року у справі № 915/237/18 Верховний Суд зазначив, що під час визначення розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги і на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості, що сплачена чи підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Верховний Суд також дотримується позиції, що визначаючи обсяг юридичної та технічної роботи за результатами розгляду відповідного клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу), суд ураховує, чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду від 04.12.2018 року у справі № 911/3386/17, від 11.12.2018 року у справі № 910/2170/18).

У постанові від 12.05.2020 року Великою Палатою Верховного Суду у справі №904/4507/18 зазначено, що: не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність..

Враховуючи вищевикладене, та із урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що заява (вх. № 14886/24 від 07.06.2024 року) позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволення, а саме у розмірі 8999,37 грн.

В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15699,38 грн. - відмовити.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 237, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву (вх. № 14886/24 від 07.06.2024 року) позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Побутові послуги міста (61003, м. Харків, пров. Слюсарний, буд. 1, під. 2, оф. 200, ЄДРПОУ 42556065) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 16, ЄДРПОУ 14095412) 8999,37 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням (додатковим) законної сили.

В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15699,38 грн. відмовити.

Рішення (додаткове) господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення (додаткове), якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення (додаткове) господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Реквізити сторін:

позивач: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 16, ЄДРПОУ 14095412);

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Побутові послуги міста (61003, м. Харків, пров. Слюсарний, буд. 1, під. 2, оф. 200, ЄДРПОУ 42556065);

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне підприємство "Жилкомсервіс" (61052, Харківська обл., м. Харків, вул. Конторська, буд. 35, ЄДРПОУ 34467793).

Повне рішення (додаткове) складено "17" червня 2024 року

Суддя О.О. Ємельянова