Рішення

від 05.06.2024 по справі 927/1406/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

05 червня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1406/23

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Ноувен М.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.

розглянув у порядку загального позовного провадження справу № 927/1406/23

за позовом: Заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури,

вул. 1 - го Травня, 50А, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500;

код 02910114

в інтересах держави в особі

Чернігівської обласної державної адміністрації

(Чернігівської обласної військової адміністрації),

вул. Шевченка, 7, м. Чернігів, 14000;

код 00022674

до відповідача: Ічнянської міської ради,

пл. Т.Г.Шевченка, м. Ічня, Чернігівська область, 16703;

код 04061748

за участю:

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації

вул. Коцюбинського, 70, м. Чернігів, 14000 код 02231672;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області

вул. П"ятницька, 11а, м. Чернігів, 14000; код 39764881;

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

За участю повноважних представників сторін:

від позивача: Дрозд А.С.;

від відповідача: не прибув;

від третіх осіб: не прибули;

від прокуратури: Лепська Н.П. прокурор відділу.

Заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації (Чернігівської обласної військової адміністрації) звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Ічнянської міської ради про:

- усунення перешкод власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 11,0807 га з кадастровим номером 7421783200:02:000:0567, шляхом:

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 11,0807 га з кадастровим номером 7421783200:02:000:0567;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7421783200:02:000:0567 площею 11,0807 га за територіальною громадою в особі Ічнянської міської ради Прилуцького району Чернігівської області (реєстраційний номер об"єкту нерухомого майна 2299089474217);

- зобов"язання Ічнянської міської ради повернути земельну ділянку площею 11,0807 га з кадастровим номером 7421783200:02:000:0567 державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, підготовче засідання призначено на 14.11.2023.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2023 провадження у справі № 927/1406/23 зупинено до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду у справі № 927/1206/21 та опублікування повного тексту постанови.

Ухвалою суду від 12.04.2024 суд поновив провадження в справі № 927/1406/23; підготовче засідання призначив на 08.05.2024.

Підготовче засідання, призначене на 08.05.2024 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Ноувен М.П. у відпустці, про що сторони повідомлені листом № 927/1406/23/630/24 від 08.05.2024.

Ухвалою суду від 13.05.2024 сторін повідомлено про те, що підготовче засідання відбудеться 29.05.2024.

У підготовчому засіданні 29.05.2024 судом оголошено перерву до 05.06.2024.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до ст. 189 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

З огляду на те, що відповідачем заявою від 25.03.2024 визнано позовні вимоги у повному обсязі, судом 05.06.2024 у нарадчій кімнаті підписано вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Позиції учасників справи. Заяви та клопотання сторін.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірна земельна ділянка розташована в межах пам`ятки археології місцевого значення Городище, яка занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, є об`єктом обмеженим у цивільному обороті і може перебувати виключно в державній власності.

30.10.2023 від третьої особи на стороні відповідача надійшли письмові пояснення по справі № 9-25-0.6-5401/2-23 від 25.10.2023, відповідно до яких Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Судом долучено вказані пояснення до матеріалів справи.

30.10.2023 через електронний суд від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого просить суд відмовити в задоволенні позову.

06.11.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив № 05-07/19014-вих від 03.11.2023. Так, відповідно до відповіді на відзив позивач просить суд вважати твердження відповідача необґрунтованими та безпідставними. Судом долучено вказані документи до матеріалів справи.

30.11.2023 від прокуратури надійшла відповідь на відзив на позов № 54-75-7689вих-23 від 27.11.2023. Так, прокурор просить суд відхилити твердження відповідача викладені у відзиві на позов. Судом долучено вказані документи до матеріалів справи.

25.03.2024 від відповідача до суду надійшла заява про визнання позову.

Так, відповідач, враховуючи постанову Верховного суду від 12.03.2024 року по справі № 927/1206/21, провадження № 12-31гс23 у подібних відносинах, визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Суд прийняв заяву відповідача до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Справа розглядається з урахуванням поданої заяви.

07.05.2024 від третьої особи позивача надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі та про визнання позовних вимог. Судом долучено вказане клопотання до матеріалів справи.

Обставини справи, встановлені судом.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської обласної ради народних депутатів від 17.11.1980 № 551 «Про взяття під державну охорону пам`яток археології, історії та культури» взято на облік пам`ятки археології місцевого значення, які підлягають паспортизації.

Відповідно до додатку № 4 до згаданого рішення до пам`яток археології місцевого значення, які підлягають паспортизації, включено в тому числі «Городище Древней Руси», с. Городня, Ічнянський район.

Згідно з паспортом пам`ятника «Городище», ІV-ІІІ ст. до н.е., складеним 09.06.1988 (місцезнаходження: Чернігівська область, Ічнянський район, Городнянська сільська рада, с. Городня, за 1,4 км. на північний захід від села, з правого боку шляху на с. Гмирянка. Городище займає високий (близько 30 м) мисоподібний виступ правого корінного берега струмка Городиця (права притока р. Смош), утворений двома глибокими та широкими яругами. Його площа близько 35 га (700*500-600м), з них 12 га розорюється, решта території знаходиться під лісом. Ділянка городища трохи витягнута у напрямку північ-південь; вона має з північно-східного боку похилий схил до річки, який з двох боків фланкується валом та ровом. З цього боку знаходиться в`їзд на городище. З напільного боку ділянка городища відокремлена від плато валом, що тягнеться на 190м. По периметру городища всі круті миси відсічені валом та ровом, похилі схили ескарповані на висоту 5-8 м. від рівня площадки. Тут також є вал та рів. Окремі ділянки культурного шару близько 0,4 м. виявлені у північно-східній частині городища. Тут зустрічається ліпна кераміка скіфського часу (ІV-ІІІ ст. до н.е.), серед якої уламки підлощених мисок. Городище зведене у скіфські часи племенами, які населяли цю територію. Цей об`єкт є найбільшим серед городищ скіфського часу на Чернігівщині.

Археологічний пам`ятник вперше згадується у матеріалах А.Ф.Шафонського та В.О.Моценко. В 1988 році пам`ятник обстежений О.В Шекуном.

До вказаного паспорта додано схематичний план городища, на якому графічно зображено територію городища.

Постановою Кабінету Міністрів України № 928 від 03.09.2009 «Про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» до Державного реєстру нерухомих пам`яток України занесена пам`ятка археології «Городище» (ІХ ст. до н. е - IVст), розташована на території Ічнянського району, с. Городня.

У відповідності до Переліку пам`яток археології національного значення, що включені в Держреєстр та розміщені на території Прилуцького району, розміщеного за посиланням https://dkult.cg.gov.ua/index.php?id=37904tp=1pg= встановлено, що пам`ятка археології Городище І тис. до н. е. (охоронний номер 250011-Н (2239-Чр)) взятого під охорону рішенням виконкому Чернігівської обласної Ради народних депутатів від 17.11.1980 № 551, постановою КМУ від 03.09.2009 № 928.

Таким чином, пам`ятка археології «Городище Древней Руси» с. Городня Ічнянський район (яка взята під охорону рішенням виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів № 551 від 17.11.1980) та пам`ятка археології «Городище», занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України є однією і тією ж пам`яткою археології.

Відповідно до листа Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації від 16.01.2023 №15-133/8, Городище І тис. до н.е., (охоронний № 250011-Н (№2239-Чр) було нанесене на карту землекористування як землі історико-культурного призначення з підтвердженням у статистичній звітності 6-зем у 1993 році при погодженні проєкту роздержавлення земель сільськогосподарського підприємства ім. Куйбишева с. Городня на підставі листа Чернігівського обласного історичного музею від 02.11.1993 №336).

Як зазначено у листі Чернігівського обласного історичного музею № 336 від 02.11.1993 на адресу Чернігівського філіалу інституту землеустрою, направлено інформацію відповідно до якої на карту землекористування сільськогосподарського підприємства ім. Куйбишева с. Городня Ічнянського району нанесені пам`ятки археології, із зазначенням їх площі, охоронної зони і номеру за державним обліком станом на 01.11.1993 та наголошено, що всі види земельних робіт, пов`язані з переміщенням ґрунту на території пам`яток та вилучення таких земель, заборонено.

У відповідності до п.1 виписки із протоколу № 8 від 14.12.1992 зборів уповноважених колгоспників колгоспу ім. Куйбишева збори колгоспників вирішили створити на базі колгоспу ім. Куйбишева колективне сільськогосподарське підприємство «Городинське».

У подальшому, при погодженні проекту роздержавлення земель сільськогосподарського підприємства «Городинське» Городнянської сільської ради Ічнянського району на карту землекористування було нанесено 3 об`єкта археології, в тому числі пам`ятка археології національного значення «Городище» (ІХ ст. до н. е - IVст) (охоронний № 250011-Н (№2239-Чр).

Так, відповідно до умовних позначень на карті землекористування з плану роздержавлення земель колективне сільськогосподарське підприємство «Городинське», заштриховано та позначено по контуру червоним кольором як землі історико-культурного призначення 3 земельні ділянки.

Пам`ятка археології «Городище» позначена на карті землекористування однією земельною ділянкою за 1,5 км на північний захід від с. Городня під номером № 3. Розташування земельної ділянки на карті землекористування колективне сільськогосподарське підприємство «Городинське» та дані «Схематичного плану пам`ятки археології «Городища» свідчать, що в межах земельної ділянки з позначеною площею « 11,7» перебуває пам`ятка археології національного значення «Городище» (ІХ ст. до н. е - IVст) (охоронний № 250011-Н (№2239-Чр).

Враховуючи викладене, а також інформацію Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, облікову картку, паспорт вказаної пам`ятки із доданим схематичним планом розміщення пам`ятки «Городище» с. Городня встановлено таке:

офіційний облік, надання статусу об`єкта культурної спадщини та дослідження пам`ятки археології «Городище» с. Городня розпочато в 1988 році;

ця пам`ятка археології знаходиться в Чернігівській області, на даний час Прилуцький район, за межами населеного пункту за 1,4 км. на північний захід від села, з правого боку шляху на с. Гмирянка Ічнянського (на даний час Прилуцького) району.

Водночас встановлено, що на підставі наказу Держгеокадастру № 45 від 15.03.2018 «Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності» ДП «Центр державного земельного кадастру» Київської обласної філії проведено інвентаризацію несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Ічнянської ОТГ Ічнянського (на даний час Прилуцького) району Чернігівської області.

У подальшому наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 25-5806/14-18-СГ від 27.07.2018 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, що розташовані на території Ічнянської міської ради Ічнянського (на даний час Прилуцького) району Чернігівської області загальною площею 170,0370 га. В тому числі, в ході проведення інвентаризації була сформована та зареєстрована в ДЗК як землі запасу сільськогосподарського призначення ділянка з кадастровим номером 7421783200:02:000:0567.

Після чого, наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 25-7564/14-18-сг від 27.09.2018 передано Ічнянській міській раді Ічнянського (Прилуцького на даний час) району Чернігівської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 9175,0532 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Ічнянської міської об`єднаної територіальної громади Ічнянського (Прилуцького на даний час) району Чернігівської області згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки.

27.09.2018, на виконання виданого наказу, керівниками ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та Ічнянської міської ради підписано акт приймання передачі земельних ділянок із державної у комунальну власність згідно з додатком.

Відповідно додатку до вказаного акту приймання передачі, під № 196 передано на користь Ічнянської територіальної громади земельну ділянку земель запасу площею 11,0807 га (кадастровий номер 7421783200:02:000:0567), яка розташована на території Городнянської сільської ради Ічнянського району (на даний час територія Ічнянської міської ради Прилуцького району).

Зазначені наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 25-7564/14-18-сг від 27.09.2018 та акт приймання-передачі земельних ділянок стали підставою для реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7421783200:02:000:0567.

Так, державним реєстратором Ічнянської міської ради Чернігівської області Загребельним Я.М. прийнято рішення:

- індексний номер №56796841 від 25.02.2021 про державну реєстрацію за територіальною громадою в особі Ічнянської міської ради права комунальної власності на земельну ділянку площею 11,0807 га кадастровий номер 7421783200:02:000:0567, про що вчинено запис про право власності від 22.02.2021 №40718301, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2299089474217 (інформаційна довідка №324583332 від 02.03.2022);

Таким чином, на земельну ділянку припинено право державної власності, у зв`язку з її передачею Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області у комунальну власність територіальної громади в особі Ічнянської міської ради.

Поряд з цим, Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА інформація відносно пам`ятки археології національного значення «Городище», І тис. до н.е., (охоронний № 250011-Н (№2239-Чр) та знаходження її на земельній ділянці, сформованій для передачі у комунальну власність, надавалась до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області (відповідні дані містяться у складі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Ічнянської міської ОТГ).

Зокрема, відповідно до довідки від 03.10.2018 № 243-П/1 Департаментом за зверненням Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (на той час - розпорядника земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів) із урахуванням застережень та обмежень, визначених законодавством у сфері охорони культурної спадщини, було погоджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Ічнянської міської ОТГ з урахуванням Перспективного плану формування території Чернігівської області, затвердженого розпорядженням КМУ від 12.08.2015 № 899 (в редакції розпорядження КМУ від 01.02.2017 № 57-р) із змінами, внесеними згідно з розпорядженням КМУ № 555-р від 09.08.2017).

Згідно вказаної довідки земельна ділянка №4 площею 11,0807 га, яка знаходиться на території Ічнянської міської ради (колишньої Городнянської сільської ради), міститься в межах пам`ятки археології національного значення «Городище», I тис. до н. е., (№ 250011-Н, занесену до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, як пам`ятку національного значення постановою Кабінету Міністрів України №928 від 03.09.2008).

При цьому у довідці вказано, що відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини», п. 2 ст. 83 Земельного кодексу України, пам`ятки археології та земельні ділянки, на яких вони розташовані, є державною власністю і не підлягають передачі в комунальну чи приватну власність.

Згідно технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Ічнянської міської ОТГ, земельній ділянці №4 площею 11,08 на території Ічнянської міської (колишньої Городнянської сільської) ради було присвоєно кадастровий номер 7421783200:02:000:0567.

Таким чином, при формуванні та реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7421783200:02:000:0567 Департамент ОДА наголошував ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, що в силу законодавства про охорону культурної спадщини ця ділянка не підлягає передачі в комунальну чи приватну власність у зв`язку з розташуванням на ній пам`ятки археології.

Вказані відомості також підтверджуються технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Ічнянської ОТГ Ічнянського району, Чернігівської області, виконаної у 2018 році ДП «Центр Державного земельного кадастру», кадастровим планом земельної ділянки згідно з яким на земельній ділянці з кадастровим номером 7421783200:02:000:0567 на підставі Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено обмеження у використанні «Охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини».

Зокрема, у «Пропозиції щодо узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель», та даних за результатами проведення польових робіт в натурі (на місцевості) встановлено, що земельні ділянки, а саме «Ділянка №4» (Городнянська сільська рада) площею 11,0807 га, мають обмеження у виді охоронної зона навколо об`єкта культурної спадщини, код 01.02», які передбачені Класифікатором обмежень та обтяжень у використанні земельних ділянок, затвердженого наказом Держкомзему від 29.12.2008 № 643, у відповідності до додатку 6 Порядку ведення ДЗК, затвердженого Постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012. Межі та площі вказаних земельних ділянок зображено на їх ортофотопланах та викопіюваннях, наявних у вищевказаній технічній документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

Також, в «Акті перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності» від 06.07.2018, встановлено що при складанні даної документації, через земельну ділянку, в тому числі через земельну ділянку «Ділянка № 4» (Городнянська сільська рада) площею 11,0807 га, проходять межі охоронної зони навколо об`єкта культурної спадщини.

Крім того, у «Перелік обмежень щодо використання земельних ділянок на території Ічнянської міської ОТГ Ічнянського району Чернігівської області» від 06.07.2018, включено Ділянку № 4 (Городнянська сільська рада) площею 11,0807 га, яка має охоронну зону навколо об`єкта культурної спадщини.

На кадастровому плані Ділянки № 4 (Городнянська сільська рада) площею 11,0807 га, кадастровий номер 7421783200:02:000:0567, зазначено, що ділянка на підставі Закону України «Про охорону культурної спадщини» по всій площі має обмеження у використанні - «Охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини».

У свою чергу при виготовленні до технічної документації щодо інвентаризації земель викопіювань про місце розташування спірної земельної ділянки № 4 (Городнянська сільська рада) площею 11,0807 га, використано графічну частину проекту роздержавлення земель колективного сільськогосподарського підприємства «Городинське» (с. Городня), яка була надана Чернігівським науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою до Прилуцької окружної прокуратури відповідно до листа від 06.02.2023 №10-28-0.17-52/2-23.

Порівняння опису місця розташування пам`ятки «Городище», яке зазначено в паспорті і доданій до нього схемі, та зіставлення викопіювань з матеріалів інвентаризації про місце розташування спірної земельної ділянки з її кадастровим планом та схематичним зображенням земельних ділянок історико-культурного призначення, нанесених на графічній частині проекту роздержавлення КСП «Городинське», свідчить, що місце розташування спірної земельної ділянки, її форма та конфігурація співпадають із ділянками історико-культурного призначення під пам`яткою археології національного значення «Городище».

Зазначене свідчить, що спірна ділянка площею 11,0807 га накладається на ділянки, на яких розташована пам`ятка археології національного значення «Городище», а тому в силу ст. 53 Земельного кодексу України і ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» ця земельна ділянка за основним цільовим призначенням на день видання спірного наказу належала до земель історико-культурного призначення державної власності (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.07.2019 у справі №813/4701/16).

Таким чином, Головному управлінню Держгеокадастру у Чернігівській області з розробленої документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, які розташовані на території Ічнянського (на даний час Прилуцького) району Чернігівської області, було достовірно відомо, що серед проінветаризованих земельних ділянок на території Городнянської сільської ради наявна земельна Ділянка № 4 площею 11,0807 га (якій присвоєно кадастровий номер 7421783200:02:000:0567), яка міститься в межах пам`ятки археології національного значення «Городище»

Незважаючи на вищезазначене, Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області було затверджено технічну документацію щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, та в подальшому видано наказ від 27.09.2018 № 25-7564/14-18-сг про передачу до земель комунальної власності Ічнянської міської ради Ічнянського району Чернігівської області, в тому числі, вказаної вище земельної ділянки історико-культурного призначення, підписано відповідний акт приймання-передачі земель, які стали підставою для реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку.

Таким чином, достеменно знаючи про знаходження на спірній земельній ділянці пам`ятки археології та імперативні норми статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» про перебування землі, на якій розташовані пам`ятки археології, виключно у державній власності, відповідач усвідомлено вчинив неправомірні дії щодо передачі її у комунальну власність.

За таких обставин наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.09.2018 № 25-7564/14-18-сг «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» у частині передачі у власність Ічнянської міської ради земельної ділянки площею 11,0807 га з кадастровим номером 7421783200:02:000:0567 та акт приймання-передачі, в частині передачі вказаної земельної ділянки прийняті усупереч вимог Конституції України, Земельного кодексу України та Закону України «Про охорону культурної спадщини», порушують виключне право власності держави Україна на земельні ділянки обмеженої оборотоздатності відповідної категорії, створює реальні ризики пошкодження (знищення) частини археологічної спадщини України у результаті беззастережної передачі ділянки місцевій громаді для цілей товарного сільськогосподарського виробництва без попереднього проведення археологічних досліджень та вилучення предмету охорони.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Підстави представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відповідно до частин 3, 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Правовідносини, пов`язані з вибуттям із державної чи комунальної власності майна, становлять суспільний, публічний інтерес.

Випадки протиправного вибуття земель історико-культурного призначення з державної власності порушують інтереси держави, як власника, щодо реалізації, передбаченого частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися таким майном через уповноважений орган виконавчої влади і є підставою для застосування органами прокуратури заходів цивільно-правого характеру.

У постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі, держава бере участь у справі, як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.

Відповідно до частини 2 статті 84 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

За частиною 5 статті 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами 3, 4 і 8 цієї статті, в власність або в користування в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або в випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

З огляду на те, що спірна земельна ділянка перебуває за межами населеного пункту та належить до земель історико-культурного призначення, повноваженнями на розпорядження ділянкою, а також і на захист інтересів держави наділена Чернігівська обласна державна адміністрація.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган (1); у разі відсутності такого органу (2).

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Оскільки відомості про вжиття Чернігівською облдержадміністрацією належних заходів з усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка розташована в межах пам`ятки археології місцевого значення, відсутні, отже прокурором доведено, що Чернігівська ОДА як орган державної влади, уповноважений на захист інтересів держави в сфері використання спірної земельної ділянки, будучи належним чином поінформована про суть порушеного права, не здійснює захист таких інтересів.

Прилуцькою окружною прокуратурою на виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру, повідомлено позивача про звернення з цим позовом до суду.

Щодо порушення виключного права державної власності на спірну земельну ділянку.

Відповідно до частини 2 статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, ЗК України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

За частиною 1 статті 79 ЗК України земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За приписами статті 79-1 цього Кодексу формування земельної ділянки і набуття нею статусу об`єкта цивільних прав пов`язується законодавством з визначенням її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, в межах земельної ділянки площею 11,0807 га (якій в подальшому присвоєний кадастровий номер) наявне обмеження в використанні в вигляді охоронної зони навколо об`єкта культурної спадщини (за кодом 01.02.).

До акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність від 27.09.2018 (згідно з додатком), відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.09.2018 № 25-7564/14-18-сг, внесене застереження відносно земельної ділянки за кадастровим номером 7421783200:02:000:0567 щодо обмеження в використанні, а саме: охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини (11,0807 га).

Відповідно до частини 1 статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані в власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати в запасі.

За приписами статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Суб`єктом права на землі державної власності, за статтею 80 ЗК України є держава, яка реалізує це право на землі державної власності через відповідні органи державної влади.

Виходячи зі змісту статей 53, 54 ЗК України (в редакції чинній на момент прийняття ГУ Держгеокадастр у Чернігівській області наказу), до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Землі історико-культурного призначення можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності.

Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) установлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.

Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини в сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини в суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовані положеннями Закону України Про охорону культурної спадщини від 08.06.2000 № 1805-ІІІ.

Законом № 1805-ІІІ закріплено, що охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

За дефініцією, наведеною у статті 1 Закону №1805-ІІІ, пам`ятка культурної спадщини (далі пам`ятка) об`єкт культурної спадщини, який занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взятий на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (не включення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

За частиною 2 статті 2 Закону України "Про охорону культурної спадщини" археологічний об`єкт культурної спадщини рештки життєдіяльності людини (нерухомі об`єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов`язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації.

Судом установлено, що пам`ятка археології місцевого значення поселення "Городище", IV-III ст. до н.е., взята під державну охорону на підставі рішення виконавчого комітету Чернігівської обласної ради народних депутатів № 551 від 17.11.1980; паспортизована (09.06.1988).

Статтею 17 Закону України Про охорону культурної спадщини №1805-ІІІ врегульовані питання суб`єктів права власності на пам`ятки. За частинами 1, 2 цієї статті пам`ятка, крім пам`ятки археології, може перебувати в державній, комунальній або приватній власності. Суб`єкти права власності на пам`ятку визначаються згідно із законом. Усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю.

У свою чергу частина 6 цієї статті визначає, що землі на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) в державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв.

Отже, діюче законодавство безальтернативно визначає для пам`яток археології та земель, на яких вони розташовані, єдину форму власності - державну, а в випадку, якщо така земельна ділянка не перебуває в державній власності, - остання підлягає обов`язковому вилученню або викупу державою.

Згідно зі статтею 34 Закону України Про охорону культурної спадщини території пам`яток, охоронних зон, заповідників, музеїв-заповідників, охоронювані археологічні території належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

Землі історико-культурного призначення віднесені до особливо цінних земель (частина 1 статті 150 ЗК України).

Частина 1 статті 54 ЗК України передбачає, що землі історико-культурного призначення можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Дана норма встановлює загальне правило відносно форм власності земель віднесених за цільовим призначенням до категорії земель історико-культурного призначення. Натомість спеціальна норма, закріплена в статті 17 Закону України Про охорону культурної спадщини, передбачає виключення із загального правила, за змістом якої землі на яких розміщені пам`ятки археології перебувають виключно в державній власності.

За висновком суду, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме положення спеціального нормативно-правового акту, Закону України Про охорону культурної спадщини від 08.06.2000 № 1805-ІІІ. Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 12.03.2024 у справі № 927/1206/21.

З огляду на наведені обставини, земельна ділянка за кадастровим номером 7421783200:02:000:0567, площею 11,0807 га, протиправно вибула із державної власності, оскільки земельна ділянка, на якій знаходиться пам`ятка археології, не підлягає передачі з державної до комунальної або приватної власності, та належить до категорії земель історико-культурного призначення.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України Про охорону культурної спадщини (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають установлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару. Межі та режими використання зон охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини. Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток та внесення змін до них установлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в сфері охорони культурної спадщини.

Водночас, відсутність затвердженої науково-проектної документації з встановлення цільового призначення за категорією земель історико-культурного призначення, визначення меж та режимів використання пам`ятки археології національного значення та зон її охорони, за висновком суду, не спростовує факту розташування на спірній земельній ділянці вказаної пам`ятки, що знаходиться під охороною держави.

Щодо належності обраного прокурором способу захисту порушеного права держави.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Згідно з частиною 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2 статті 4 ГПК України).

Обраний спосіб захисту має забезпечити ефективне поновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів, або попередити їх порушення на майбутнє.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що визначені частиною 2 статті 16 ЦК України та частиною 2 статті 20 ГК України, є відновлення становища, що існувало до порушення.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно з п. 1 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права комунальної власності на об`єкт з обмеженою оборотоздатністю територіальною громадою, яка протиправно його набула в комунальну власність, є перешкодою для реалізації державою речових прав на зазначений об`єкт.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи в випадку, передбаченому п. 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також в разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені в зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені в зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Отже, в розумінні положень наведеної норми судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав є належними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи.

Відповідно до частини 13 статті 79-1 ЗК України та частини 10 статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, зокрема, в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Згідно з даними Державного земельного кадастру земельна ділянка 7421783200:02:000:0567, площею 11,0807 га, перебуває у комунальній власності.

Відомості про цільове призначення спірної земельної ділянки не впливають на правовий режим ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки за законом такий правовий режим пов`язаний із фактом перебування на ділянці пам`ятки археології.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16, зазначивши, що земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення за фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури. Неприйняття міською радою рішення про зміну цільового призначення цієї земельної ділянки та приведення його в відповідність до дійсного призначення не впливає на правовий режим цієї земельної ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки, за законом, такий правовий режим пов`язаний з фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури, а не рішенням органу місцевого самоврядування.

Статтею 3 Закону України Про державний земельний кадастр закріплені основні принципи, на яких базується Державний земельний кадастр, зокрема, принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.

За наведених обставин, подальша наявність відомостей щодо прав на земельну ділянку за кадастровим номером 7421783200:02:000:0567, площею 11,0807 га, як земель сільськогосподарського призначення в Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей.

Водночас суд вважає за доцільне зазначити, що в чинному законодавстві України відсутні механізми щодо самостійного звернення позивача до органів Держгеокадастру із заявою про скасування протиправного запису, який порушує його права, виходячи з обставин, установлених у ході вирішення наявного спору.

Натомість, наявність державної реєстрації такої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі порушує права держави, оскільки унеможливлює розпорядження вказаною земельною ділянкою, з огляду на що, державна реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 7421783200:02:000:0567 підлягає скасуванню в судовому порядку.

Відтак, єдиним можливим та ефективним засобом захисту прав позивача є саме скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 7421783200:02:000:0567 (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у справі № 924/504/20 від 31.01.2023).

Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, були порушені, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В справі East/West Alliance Limited проти України (№ 19336/04) суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту в спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією небезпідставної скарги та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Poland № 30210/96).

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В свою чергу, обов`язковість рішення суду, серед іншого закріплена в статті 129 Конституції України, статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів.

Суд зазначає, що спірні правовідносини, крім іншого, регулюються Законом України Про Державний земельний кадастр та Порядком ведення Державного земельного кадастру (затверджений постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051, далі Порядок № 1051).

Відповідно до частини 10 статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр та пункту 114 Порядку державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію в разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Враховуючи викладене, для забезпечення державі реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки необхідно усунути перешкоди в користуванні нею шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та одночасним припиненням речового права територіальної громади в особі Ічнянської міської ради Прилуцького району, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що забезпечить ефективний спосіб захисту порушених прав держави, оскільки усуне стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення спірної ділянки.

Спірна земельна ділянка, що неправомірно вибула з державної власності в комунальну власність Ічнянської міської ради, підлягає поверненню державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації.

Скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки з припиненням речових прав на неї та припинення існування такого об`єкту цивільних прав, створить передумови для позивача для формування як нового об`єкту цивільних прав земельної ділянки в межах території пам`ятки археології.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора ґрунтуються на належних, допустимих, достовірних доказах, у розумінні статей 76-78 ГПК України.

Крім того, у заяві від 25.03.2024 відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідно до ст. 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Отже, з урахуванням визнання позову відповідачем, обґрунтованості вимог прокурора, а також того, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів третіх осіб, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог прокурора у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

При ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.

Пунктом 2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 130 ГПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Заява відповідача про визнання позову подана на стадії підготовчого провадження, до початку розгляду справи по суті.

При поданні позову до суду прокурором сплачено 8052 грн судового збору.

Відтак, судовий збір в сумі 4026 грн покладається на відповідача, а в сумі 4026 грн підлягає поверненню прокурору з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 13, 14, 42, 53, 55, 73 - 80, 86, 129, 165 - 167, 178, 184, 202, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Позов Заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації (Чернігівської обласної військової адміністрації) до Ічнянської міської ради, за участю третіх осіб Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про: усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задовольнити повністю.

2. Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 11,0807 га з кадастровим номером 7421783200:02:000:0567.

3. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7421783200:02:000:0567 площею 11,0807 га за територіальною громадою в особі Ічнянської міської ради Прилуцького району Чернігівської області (реєстраційний номер об"єкту нерухомого майна 2299089474217).

4.Зобов"язати Ічнянську міську раду повернути земельну ділянку площею 11,0807 га з кадастровим номером 7421783200:02:000:0567 державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації, код 00022674.

5.Стягнути з Ічнянської міської ради, пл. Т.Г.Шевченка, м. Ічня, Чернігівська область, 16703, код 04061748 на користь Чернігівської обласної прокуратури, вул. Князя Чоргого,9, м. Чернігів, 14000, код 02910114, судовий збір в сумі 4026 грн.

6.Накази видати після набрання рішення законної сили.

7.Повернути Чернігівській обласній прокуратурі вул. Князя Чоргого,9, м. Чернігів, 14000, код 02910114 з Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22030101) 4026 грн судового збору, сплаченого платіжною інструкцією № 2489 від 03.10.2023, примірник якої знаходиться у матеріалах справи № 927/1406/23 Господарського суду Чернігівської області.

8.Дане рішення є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету України.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 17.06.2024.

Суддя М.П. Ноувен