Ухвала

від 17.06.2024 по справі 755/10195/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

"17" червня 2024 р.

м. Київ

справа № 755/10195/24

провадження № 2/755/6395/24

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Сиваський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,

УСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Житлово-будівельного кооперативу «Сиваський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 червня 2024 року відкрито провадження у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Сиваський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, постановлено провести розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без виклику/повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України, суддею в порядку досудової підготовки справи здійснено запит до Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА». Відповідно до наданої інформації: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , однак 21.02.2024 року знятий з реєстраційного обліку у зв`язку зі смертю.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Згідно з ч. 4 ст. 25 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Так нормами п. 7 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Разом з тим спірні правовідносини щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги допускають правонаступництво.

Однак, залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, порушення яких є недопустимим.

У своїй Постанові від 16 травня 2018 року по справі №183/4229/14 Верховний суд зазначив, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.

Отже ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Таким чином суд приходить до обґрунтованого висновку, що процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.

Таким чином, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час відкриття провадження у справі померла та правоздатність якої відповідно до вимог ст. 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною по справі, а тому провадження у справі підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених у пп.1-8 ч.1 ст.255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини.

Так, ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів («Diya 97 v. Ukraine», №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

Отже, якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 127/328/17.

З огляду на вищевстановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі у зв`язку із смертю ОСОБА_1 , яка настала до звернення позивача з позовом до суду, тобто на стадії відкриття провадження у справі, а відкриття провадження у справі відносно осіб, які втратили цивільну та процесуальну правоздатність у зв`язку із смертю та не набули процесуального статусу відповідачів, суперечить принципу правової визначеності.

Так, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись ст.ст. 255, 258-261, 268, 272, 273, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Сиваський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - закрити.

Повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасники судового розгляду мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 17 червня 2024 року.

Суддя: В.І. Галаган