УХВАЛА
17 червня 2024 року
м. Київ
справа № 308/7690/20
провадження № 61-8281ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
розглянув касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліцарт Продукціон» - адвоката Сочки Віталія Івановича, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 грудня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліцарт Продукціон» про визнання відносин трудовими, поновлення на роботі, зобов`язання внести запис у трудовій книжці, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив:
визнати відносини, які виникли між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бліцарт Продукціон» (далі - ТОВ «Бліцарт Продукціон») з 04 лютого 2019 року трудовими;
поновити позивача на роботі;
зобов`язати відповідача внести запис в трудову книжку ОСОБА_1 про прийняття його на роботу;
зобов`язати відповідача виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 червня 2019 року.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року, позов задоволено.
Визнано відносини, які виникли між ОСОБА_1 та ТОВ «Бліцарт Продукціон» з 04 лютого 2019 року, трудовими.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді пресувальника дільниці «пресування сендвіч лиж» ТОВ «Бліцарт Продукціон».
Зобов`язано ТОВ «Бліцарт Продукціон» внести запис в трудову книжку ОСОБА_1 про прийняття його на роботу на посаду пресувальника дільниці «пресування сендвіч лиж» ТОВ «Бліцарт Продукціон» з 04 лютого 2019 року.
Стягнено з ТОВ «Бліцарт Продукціон» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 червня 2019 року до 19 липня 2022 року в розмірі 394 384,00 грн.
Здійснено розподіл судових витрат.
У червні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ТОВ «Бліцарт Продукціон» - адвоката Сочки В. І., на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 грудня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року.
У касаційній скарзі ТОВ «Бліцарт Продукціон», посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у справі, які не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Предметом позову в цій справі є: визнання відносин, які склалися між сторонами, трудовими; поновлення на роботі; зобов`язання внести запис в трудову книжку; стягнення середнього заробітку в розмірі 394 384,00 грн.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.
Ураховуючи наведене, справа є незначної складності та з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028*250= 757 000,00 грн), та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судові рішення у справі незначної складності та з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).
З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у справі незначної складності та з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліцарт Продукціон» - адвоката Сочки Віталія Івановича, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 грудня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліцарт Продукціон» про визнання відносин трудовими, поновлення на роботі, зобов`язання внести запис у трудовій книжці, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2024 |
Оприлюднено | 18.06.2024 |
Номер документу | 119776464 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Сакара Наталія Юріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні