Рішення

від 11.03.2024 по справі 160/33380/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 рокуСправа №160/33380/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:Царікової О.В.,

Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/33380/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС» (49061, м. Дніпро, пр-т О.Поля, буд. 82А, кв. 32; ідентифікаційний код юридичної особи 45119521) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; ідентифікаційний код юридичної особи 43971371) про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

20.12.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати прийняті Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 31.10.2023 №UA110130/2023/000190/1 та №UA110130/2023/000191/1.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС» з метою митного оформлення товарів подало до Дніпровської митниці електронні митні декларації. Під час декларування товару позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України. Проте, відповідач прийняв оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач вказує, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів. Таким чином, позивач зауважує, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

29.01.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №3493/24), в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатам розгляду поданих документів виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

08.02.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №11679/24), в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив Дніпровської митниці є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.

16.02.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. №6145/24), в яких останній проти задоволення позовних вимог заперечив та підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, зазначив, що міркування позивача ґрунтуються виключно на формальних запереченнях щодо встановлених обставин справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС» та «LONGI Solar Technology Spain, S.L.U.» (Іспанія) було укладено Договір поставки №LGi-DG-Sal-2309-2547-C417.

З метою митного оформлення товару, 31.10.2023 ТОВ «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС» було подано до Дніпровської митниці декларацію №23UA110130022334U0, якою до митного оформлення було заявлено наступний товар: «Сонячні панелі фоточутливі напівпровідникові прилади зібрані у модуль вмонтовані в панель MONO SOLAR MODULE LR5-72HТH-580M 620 шт, вихідна потужність 580 Вт призначені для перетворення сонячного світла в електричну енергію не обладнані елементами, що дають можливість надавати електроенергію безпосередньо споживачу. Торгова марка LONGI. Країна виробництва CN. Виробник LONGI Green Energy Technology Co., Ltd.

Разом із митною декларацією позивачем надані митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 12.10.2023 №LGi-DG-Sal-2309-2547-C417, рахунок (інвойс) від 13.10.2023 №LONGISP231000127; рахунок перевізника від 25.10.2023 №555; довідка перевізника від 25.10.2023 №А0000789; митна декларація країни відправлення від 24.10.2023 №23ВЕЕ0000065281852.

У митній декларації митну вартість товару визначено (за основним методом) за ціною контракту.

Митниця направила ТОВ «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС» повідомлення, відповідно до якого за результатами опрацювання всіх поданих декларантом документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

Декларантом у графі 20 ЕМД зазначено, що товар постачається на умовах поставки FCA Evergem (Бельгія). Оцінюваний товар постачається на виконання вимог контракту від 12.10.2023 №LGi-DG-Sal-2309-2547-C417 (далі Контракт), укладеного імпортером з компанією-продавцем «LONGI Solar Technology Spain, S.L.U.». В пункті 3 Контракту зазначено умови поставки продукції FCA склад LONGI EU. В інвойсі від 13.10.2023 №LONGISP231000127 зазначено умови поставки FCA. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 (далі Наказ №599), для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до п. 2 ст. 53 МК України, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких належать: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. На підтвердження витрат на транспортування декларантом надано наступні документи: автомобільна накладна від 26.10.2023 №63261160; довідка від 25.10.2023 №A0000789 від експедитора ТОВ «Старлоджик»; рахунок на оплату від 25.10.2023 №555; договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 01.03.2023 №01-03/23, укладений між ТОВ «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС» та експедитором ТОВ «Старлоджик»; договір перевезення вантажів автомобільним транспортом від 07.12.2022 №0708-2022, укладений між експедитором ТОВ «Старлоджик» та експедитором ТОВ «Трансгалекс». Відповідно до відмітки на автомобільній накладній від 26.10.2023 №63261160 безпосереднім перевізником товару є ФОП ОСОБА_1 . Відповідно до відомостей документів митного оформлення, експедиторами при здійсненні перевезення зазначеної партії товару є ТОВ «Старлоджик», ТОВ «Трансгалекс». Договір з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом між безпосереднім перевізником товару ФОП Мартинюк Віталій та експедитором до митного оформлення не надано.

Відповідно до пункту 4.1.3.3 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 01.03.2023 №01-03/23, укладеного між ТОВ «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС» та експедитором ТОВ «Старлоджик», оплата здійснюється клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення/видання експедитором рахунку, проте, до вивантаження вантажу на складі клієнта. Рахунок №555 датовано 25.10.2023, зазначені документи, що стосуються оплати за надані послуги до митного оформлення не надано.

Відповідно до пункту 1.3 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 01.03.2023 №01-03/23, укладеного між ТОВ «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС» та експедитором ТОВ «Старлоджик», передбачено, що кожне перевезення клієнт надає експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення, заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача, а також інша необхідна інформація. Зазначену заявку до митного оформлення не надано.

Рахунок на оплату від 25.10.2023 №555 містить реквізити контейнера MSKU0174081, проте, в графі 31 ЕМД від 31.10.2023 №23UA110130022334U0 (UA110130/2023/022334) відомості про контейнер відсутні. Зазначене дає підстави вважати, що окрім звичайних витрат на навантаження було здійснено і перевантаження з контейнера, таким чином, зазначені витрати не включено до митної вартості. Окрім того, в наданому рахунку на оплату від 25.10.2023 №555 не виділено вартість послуг експедитора за межами України, а також чи включено до суми 58892,00 грн експедиторську винагороду обох експедиторів ТОВ «Старлоджик» та ТОВ «Трансгалекс».

У відповідності до положень статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості. Перевіркою наданих декларантом документів виявлено, що декларантом заявлено у графі 44 «Додаткова інформація/подані документи» ЕМД №23UA110130022334U0 (UA110130/2023/022334) код документа « 4104», який відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 12.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» відповідає зовнішньоекономічному договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. Разом з тим, відправником оцінюваного товару, відповідно до автомобільної накладної від 26.10.2023 №63261160, є компанія «Eutraco (On Behalf of Longi)» (Бельгія). Декларантом зазначено в електронному інвойсі до ЕМД від 31.10.2023 №23UA110130022334U0 (UA110130/2023/022334) як виробника товару компанію «LONGi Green Energy Technology Co, Ltd.» (Китай), проте, інвойс видано та контракт укладено з компанією «LONGI Solar Technology Spain, S.L.U.» (Іспанія). Листом ДМСУ від 13.12.2010 №11/2-10.10/15938-ЕП надано визначення поняття «виробник товарів» при внесенні до вантажної митної декларації відомостей про зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів, під поняттям «виробник товарів» слід розуміти особу, яка заявляє про себе як про виробника товару, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім`я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує таку особу, незалежно від того, чи виготовляє ця особа товар безпосередньо, чи такий товар виготовляється на її замовлення.

Наданими до митного оформлення товаросупровідними документами не підтверджено ознак поставки безпосередньо від виробника товару.

У зв`язку із виявленими розбіжностями Дніпровська митниця зобов`язала позивача у десятиденний термін надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 5) транспортні документи.

За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000191/1 від 31.10.2023.

За результатами контролю співставлення до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості резервний метод.

Коригування митної вартості товару проведено за рішенням про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу, з використанням наявної у митного органу інформації, що наявна в ЦБД.

Судом також встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС» та «LONGI Solar Technology Spain, S.L.U.» (Іспанія) було укладено Договір поставки №LGi-DG-Sal-2309-2547-C417.

З метою митного оформлення товару, 31.10.2023 ТОВ «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС» було подано до Дніпровської митниці декларацію №23UA110130022325U4, якою до митного оформлення було заявлено наступний товар: «Сонячні панелі фоточутливі напівпровідникові прилади зібрані у модуль вмонтовані в панель MONO SOLAR MODULE LR5-54HТH-430M 936 шт, вихідна потужність 430 Вт призначені для перетворення сонячного світла в електричну енергію не обладнані елементами, що дають можливість надавати електроенергію безпосередньо споживачу. Торгова марка LONGI. Країна виробництва CN. Виробник LONGI Green Energy Technology Co., Ltd.

Разом із митною декларацією позивачем надані митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 12.10.2023 №LGi-DG-Sal-2309-2547-C417, рахунок (інвойс) від 13.10.2023 №LONGINL231000126; рахунок перевізника від 25.10.2023 №554; довідка перевізника від 25.10.2023 №А0000788; митна декларація країни відправлення від 24.10.2023 №23ВЕЕ0000065281881.

У митній декларації митну вартість товару визначено (за основним методом) за ціною контракту.

Митниця направила ТОВ «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС» повідомлення, відповідно до якого за результатами опрацювання всіх поданих декларантом документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

Декларантом у графі 20 ЕМД зазначено, що товар постачається на умовах поставки FCA Evergem (Бельгія). Оцінюваний товар постачається на виконання вимог контракту від 13.10.2023 №LGi-DG-Sal-2309-2547-C417 (далі Контракт), укладеного імпортером з компанією-продавцем «LONGI Solar Technology Spain, S.L.U.». В пункті 3 Контракту зазначено умови поставки продукції EXW склад LONGI EU. Проте, відповідно до інвойсу від 13.10.2023 №LONGISP231000126 зазначено умови поставки FCA. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 (далі Наказ №599), для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до п. 2 ст. 53 МК України, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких належать: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. На підтвердження витрат на транспортування декларантом надано наступні документи: автомобільна накладна від 25.10.2023 №63261156; довідка від 25.10.2023 №A0000788 від експедитора ТОВ «Старлоджик»; рахунок на оплату від 25.10.2023 №554; договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 01.03.2023 №01-03/23, укладений між ТОВ «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС» та експедитором ТОВ «Старлоджик»; договір перевезення вантажів автомобільним транспортом від 07.12.2022 №0708-2022, укладений між експедитором ТОВ «Старлоджик» та експедитором ТОВ «Трансгалекс». Відповідно до відмітки на автомобільній накладній від 25.10.2023 №63261160 безпосереднім перевізником товару є ФОП ОСОБА_1 . Відповідно до відомостей документів митного оформлення, експедиторами при здійсненні перевезення зазначеної партії товару є ТОВ «Старлоджик», ТОВ «Трансгалекс». Договір з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом між безпосереднім перевізником товару ФОП Мартинюк Віталій та експедитором до митного оформлення не надано.

Відповідно до пункту 4.1.3.3 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 01.03.2023 №01-03/23, укладеного між ТОВ «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС» та експедитором ТОВ «Старлоджик», оплата здійснюється клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення/видання експедитором рахунку, проте, до вивантаження вантажу на складі клієнта. Рахунок №554 датовано 25.10.2023, зазначені документи, що стосуються оплати за надані послуги до митного оформлення не надано.

Відповідно до пункту 1.3 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 01.03.2023 №01-03/23, укладеного між ТОВ «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС» та експедитором ТОВ «Старлоджик» передбачено, що кожне перевезення клієнт надає експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення, заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача, а також інша необхідна інформація. Зазначену заявку до митного оформлення не надано.

Рахунок на оплату від 25.10.2023 №554 містить реквізити контейнера GCXU5634058, проте, в графі 31 ЕМД від 31.10.2023 №23UA110130022325U4 (UA110130/2023/022325) відомості про контейнер відсутні. Зазначене дає підстави вважати, що окрім звичайних витрат на навантаження було здійснено і перевантаження з контейнера, таким чином, зазначені витрати не включено до митної вартості. Окрім того, в наданому рахунку на оплату від 25.10.2023 №554 не виділено вартість послуг експедитора за межами України, а також чи включено до суми 58892,00 грн експедиторську винагороду обох експедиторів ТОВ «Старлоджик» та ТОВ «Трансгалекс».

У відповідності до положень статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості. Перевіркою наданих декларантом документів виявлено, що декларантом заявлено у графі 44 «Додаткова інформація/подані документи» ЕМД від 31.10.2023 №23UA110130022325U4 (UA110130/2023/022325) код документа «4104», який відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 12.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» відповідає зовнішньоекономічному договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. Разом з тим, відправником оцінюваного товару, відповідно до автомобільної накладної від 25.10.2023 №63261156, є компанія «Eutraco (On Behalf of Longi)» (Бельгія). Декларантом зазначено в електронному інвойсі до ЕМД від 31.10.2023 №23UA110130022325U4 (UA110130/2023/022325) як виробника товару компанію «LONGi Green Energy Technology Co, Ltd.» (Китай), проте, інвойс видано та контракт укладено з компанією «LONGI Solar Technology Spain, S.L.U.» (Іспанія). Листом ДМСУ від 13.12.2010 №11/2-10.10/15938-ЕП надано визначення поняття «виробник товарів» при внесенні до вантажної митної декларації відомостей про зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів, під поняттям «виробник товарів» слід розуміти особу, яка заявляє про себе як про виробника товару, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім`я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує таку особу, незалежно від того, чи виготовляє ця особа товар безпосередньо, чи такий товар виготовляється на її замовлення.

Наданими до митного оформлення товаросупровідними документами не підтверджено ознак поставки безпосередньо від виробника товару.

У зв`язку із виявленими розбіжностями Дніпровська митниця зобов`язала позивача у десятиденний термін надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 5) транспортні документи.

За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000190/1 від 31.10.2023.

За результатами контролю співставлення до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості резервний метод.

Коригування митної вартості товару проведено за рішенням про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу, з використанням наявної у митного органу інформації, що наявна в ЦБД.

Правомірність прийнятих відповідачем рішень про коригування митної вартості товарів є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі МК Укрвїни) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

Згідно з вимогами частин 1 та 5 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 2. ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено судом, рішення про коригування митної вартості товарів, які прийняті Дніпровською митницею фактично обґрунтовані тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Таким чином суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно ч. 3 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Втім, як вбачається зі змісту спірних рішень, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарів передбачених п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі №809/278/17, у постанові від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 у справі №820/17417/14.

Як визначено у ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа №21-591а15).

У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.

При цьому суд також звертає увагу на таке.

Як вже встановлювалося судом, поставка товарів задекларованих у митних деклараціях, здійснювалась на підставі контрактів від 12.10.2023 №LGi-DG-Sal-2309-2547-C417 та від 13.10.2023 №LGi-DG-Sal-2309-2547-C417, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС» та «LONGI Solar Technology Spain, S.L.U.» (Іспанія).

Щодо доводів митниці про ненадання декларантом додатку (заявки) за договором з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному, міжміському та міському сполученні, суд зазначає про таке.

Матеріалами справи підтверджується, що на підтвердження транспортування задекларованих відповідно до митних декларацій товарів позивачем надано наступні документи: автомобільна накладна від 25.10.2023 №63261156; автомобільна накладна від 26.10.2023 №63261160; довідка від 25.10.2023 №A0000788 від експедитора ТОВ «Старлоджик»; довідка від 25.10.2023 №A0000789 від експедитора ТОВ «Старлоджик»; рахунок на оплату від 25.10.2023 №554; рахунок на оплату від 25.10.2023 №555; договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 01.03.2023 №01-03/23, укладений між ТОВ «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС» та експедитором ТОВ «Старлоджик»; договір перевезення вантажів автомобільним транспортом від 07.12.2022 №0708-2022, укладений між експедитором ТОВ «Старлоджик» та експедитором ТОВ «Трансгалекс».

Надання вказаних документів також підтверджується відповідачем.

Суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму сплачену за транспортування товару.

Крім того, положення п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником довідки про транспортно-експедиторські витрати є допустимими доказами розміру таких витрат.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012, затвердженої Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 та від 11.04.2022 у справі №1.380.2019.006980, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Отже, на думку суду, в даному випадку ненадання декларантом додатку (заявки) за договором з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному, міжміському та міському сполученні не впливає на змогу контролюючого органу перевірити суму сплачену за транспортування товару.

Щодо доводів митниці про те, що відомості щодо включення до витрат на перевезення за межами митної території України вартості перевезення від міста Брюгге (Бельгія) до Evergem (Бельгія) експедитором не надано, суд зазначає про таке.

Відповідно до Інкотермс 2010 термін FCA (…namedplace) англ. FreeCarrier, або Франко перевізник (…назва місця) означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання з навантаження й розвантаження товару в даному місці. Якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

Таким чином, під час імпорту товару на умовах FCA (Інкотермс 2010) вартість транспортування товару до митного кордону включається до митної вартості товару.

Враховуючи вказане, суд зазначає, що відповідно до умов поставки (FCA Інкотермс 2010), витрати на перевезення за межами митної території України включаються до митної вартості товару.

У той же час, суд звертає увагу, що доводи митного органу, що саме експедитор повинен був надати відомості щодо включення до витрат на перевезення за межами митної території України вартості перевезення від міста Брюгге (Бельгія) до Evergem (Бельгія) є безпідставними, оскільки вказаний обов`язок покладається на декларанта (позивача).

Крім того, суд зауважує, що митним органом не доведено, що витрати на перевезення за межами митної території України вартості перевезення від міста Брюгге (Бельгія) до Evergem (Бельгія) не було включено до митної вартості товару на момент подання митної декларації.

Щодо зауважень відповідача відносно того, що наданими до митного оформлення товаросупровідними документами не підтверджено ознаки поставки безпосередньо від виробника товару, суд зазначає про таке.

Як встановлено ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, ненадання позивачем товаросупровідних документів на підтвердження ознак поставки безпосередньо від виробника товару не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки надання такого документа не є обов`язковим.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Щодо тверджень відповідача відносно неможливості уточнення відомостей, що зазначені у митній декларації країни відправлення, суд зазначає про таке.

Суд звертає увагу, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв`язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про надання копії митної декларації країни відправлення.

Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

За наведених обставин, зазначені доводи митниці є безпідставними.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 у справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неможливості перевірки митної вартості товару за відсутності відомостей про вартість страхування.

Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МК України.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів МК України є підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів орган доходів і зборів повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви повністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду не те, що позовні вимоги задоволені повністю, судовий збір, понесений позивачем за подання адміністративного позову до суду в розмірі 6703,03 грн підлягає стягненню з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС» (49061, м. Дніпро, пр-т О.Поля, буд. 82А, кв. 32; ідентифікаційний код юридичної особи 45119521) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; ідентифікаційний код юридичної особи 43971371) про визнання протиправними та скасування рішень, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 31.10.2023 №UA110130/2023/000190/1.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 31.10.2023 №UA110130/2023/000191/1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; ідентифікаційний код юридичної особи 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС» (49061, м. Дніпро, пр-т О.Поля, буд. 82А, кв. 32; ідентифікаційний код юридичної особи 45119521) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6703 (шість тисяч сімсот три) грн 03 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 11.03.2024.

Суддя О.В. Царікова