Рішення

від 17.06.2024 по справі 160/8939/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року Справа № 160/8939/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідльністю «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

УСТАНОВИВ:

05.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛМА ТРЕЙДИНГ в особі представника Афоніна Олександра Вікторовича, через систему "Електронний Суд" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської митниці, з вимогами:

- визнати протиправними та скасувати прийняті Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 16.02.24 № UA110130/2024/000073/1 та від 27.02.24 №UA110000/2024/000005/2.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ ЕЛМА ТРЕЙДИНГ з метою митного оформлення товарів подало до Дніпровської митниці електронні митні декларації № 24UA110130003472U9 від 15.02.2024 та № 24UA110130004103U8 від 23.02.2024 а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаними електронними митними деклараціями позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, рахунок-фактуру (інвойс), коносамент, автотранспортна накладна та інші документи, зазначені в графі 44 митної декларації. Вказує, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Позов не відповідав вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 був залишений без руху. На виконання вимог ухвали позивач 15.04.2024 надав відповідну заяву та виправив вказані недоліки у встановлений судом строк.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

06.05.2024 на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатам розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості. Однак, під час проведення процедури консультацій декларантом не спростовані розбіжності та відсутність даних. Таким чином, враховуючи результати митного контролю, та те, що позивач відмовився від надання додаткових документів, відповідачем було здійснено коригування митної вартості товару.

15.05.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив Дніпровської митниці є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 23.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛМА ТРЕЙДИНГ (покупець) та компанією SINDO PG Co., Ltd. (Корея) (продавець) укладений контракт №128, за яким продавець продає, а покупець купує «Косметичні препарати або засоби для макіяжу та препарати для догляду за шкірою», країна походження Корея, ціна асортимент, кількість й умови поставки вказані в інвойсах, який є невід`ємною частиною контракту.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з МД № 24UA110130003472U9 від 15.02.2024 із зазначенням митної вартості товарів на рівні 8,5222 долари США/кг та МД № 24UA110130004103U8 від 23.02.2024 із зазначенням митної вартості товарів на рівні 4,0924 долари США/кг, надано наступні документи:

-зовнішньоекономічний контракт від 23.06.23 № 128;

-комерційна пропозиція від 01.06.23;

-рахунок (інвойс) від 17.10.23 № SD-ELM-20231017;

-банківська платіжна інструкція від 22.11.23 № 87;

-банківська платіжна інструкція від 08.02.24 № 98;

-рахунок перевізника від 01.02.24 № 37;

-рахунок перевізника від 08.02.24 № 46;

-комерційна пропозиція б/н 01/06/23;

-01.12.21-2Ю 01/12/21;

-120321 12/03/21;

-заявка № 2 08/12/23;

-розбивка транспортний витрат № 23.02.24-1 23/02/24;

-рахунок перевізника від 12.02.24 № 49;

-довідка перевізника від 12.02.24 № 12;

-договір страхування вантажу від 18.12.23 № 56/22/122023;

-митна декларація країни відправлення від 08.12.23 № 13996-23-001807X;

-рахунок (інвойс) від 10.11.23 № SD-ELM-20231011-1;

-банківська платіжна інструкція від 16.10.23 № 81;

-банківська платіжна інструкція від 19.01.24 № 94;

-рахунок перевізника від 01.02.24 № 10;

-рахунок перевізника від 22.02.24 № 57;

-рахунок перевізника від 16.02.24 № 58;

-довідка перевізника від 22.02.24 № 107;

-калькуляція-лист від 23.02.24 № 23.02.24-1;

-договір страхування вантажу від 29.11.23 № 56/8/112023;

-митна декларація країни відправлення від 23.11.23 № 13996-23-001673Х.

У ході проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, митницею були виявлені розбіжності у поданих документах, що стало підставою для запиту додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Відповідачем надіслано позивачу електронне повідомлення про необхідність надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, з відповідним обґрунтуванням вищезазначених підстав для запиту додаткових документів, а саме: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;документи, що містять відомості про вартість страхування (оплата страховки); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На підставі статті 254 МКУ декларанту позивача запропоновано надати переклад товаросупровідних документів (митну декларацію країни відправлення від 08.12.2023 № 13996-23-001807X) та від 23.11.2023 № 13996-23-001673Х), складених іноземною мовою відповідно до вимог п. 2.5 розділу II Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.12 за №1360/21672.

Крім зазначеного, вказаними електронними повідомленнями, відповідно до п.6. ст.53 МКУ, декларанта позивача попереджено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

На підставі п. 5 ст. 55 МКУ в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості декларанту позивача направлено результат опрацювання надісланих листом декларанта від 16.02.2024 № 16.02.24-04 додаткових документів, а саме заявки (додаток №3 від 16.12.2023).

Також у відповідь на повідомлення відповідача декларантом надано листи від 27.02.2024 № 27.02.24-2, якими повідомлено, що декларантом надано всі необхідні наявні документи, які відповідають переліку документів відповідно до ч.3 статті 53 МКУ та підтверджують митну вартість заявленого товару. Інших додаткових документів, крім тих, що було надано під час митного оформлення, надати не має можливості.

16.02.2024 відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2024/000073/1, за яким митна вартість вказаного товару скоригована в сторону збільшення до 17,0100 долари США/кг та у якому вказано про застосування другорядного методу визначення митної вартості - резервного.

19.02.2024 у зв`язку із незгодою із Рішенням MB № UA110130/2024/000073/1 в порядку ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України позивачем подана нова митна декларація № 24UA110130003602U1, за якою товар випущений у вільний обіг із збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів на 855 961, 90 грн. (мито 247 881, 70 грн., ПДВ 812 289, 26 грн.), відомості про що містяться в гр. 47 «Нарахування платежів» та гр. В «Подробиці розрахунків».

Також, 27.02.2024 відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2024/000005/2, за яким митна вартість вказаного товару скоригована в сторону збільшення до 17,0100 долари США/кг та у якому вказано про застосування другорядного методу визначення митної вартості - резервного.

27.02.2024 у зв`язку із незгодою із Рішенням MB №UA110000/2024/000005/2 в порядку ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України позивачем подана нова митна декларація № 24UA110130004406U7, за якою товар випущений у вільний обіг із збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів на 458 522, 39 грн. (мито 107 208, 47 грн., ПДВ 351 313, 92 грн.), відомості про що містяться в гр. 47 «Нарахування платежів» та гр. В «Подробиці розрахунків».

Обставини прийняття рішення від 16.02.24 № UA110130/2024/000073/1:

1. У наданому до митного оформлення рахунку-інвойс від 17.10.2023 № SD-ELM-20231017 зазначено ціну товару на умовах поставки EXW.

Разом з тим, в даному рахунку (графа 5, 6) зазначено, що доставка товару здійснюється з порту Бусан (Корея) до порту Клайпеда (Литва), що не відповідає маршруту перевезення згідно наданого до митного оформлення коносаменту від 18.12.2023 № LSSA2312544 (порт Бусан (Корея)- порт Константа (Румунія)).

У наданій до митного оформлення митній декларації країни відправлення від 08.12.2023 № 13996-23-001807X-зазначено порт завантаження «KRPUS», що також не відповідає відомостям, зазначеним у вказаним вище коносаменті та інвойсі.

Маршрут слідування товару безпосередньо впливає на обов`язкову складову митної вартості витрати на транспортування.

2. В наданій копії митної декларації країни відправлення 001807X від 08.12.2023 № 13996-23 ціна партії товару зазначена на умовах EXW (графа 49) та FOB (графа 46) на однаковому рівні 74 867,00 дол.США.

Враховуючи вищезазначене, наявні розбіжності в числових значеннях складових митної вартості, щодо невключення до ціни товару витрат на доставку товару в залежності від заявлених умов поставки, а також портів призначення.

3. Платіжні документи SWIFT від 22.11.2023 № 87, SWIFT від 08.02.2024 № 98 оформлено без дотримання вимог Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року № 216. А саме: вищезазначений документ не містить підпис(и) (власноручний(і)/електронний(і)) відповідальної(их) особи (іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком.

Враховуючи вищезазначене, надані платіжні доручення не містить реквізитів, необхідних для ідентифікації ввезеного товару.

4. Відповідно до інвойсу від 17.10.2023 № SD-ELM-20231017 умовами оплати є 50% попередня оплата 50% оплата до відвантаження на складі продавця.

Враховуючи надані до митного оформлення коносамент № LSSA2312544, відправка товару з Кореї відбулось 18.12.2023.

Разом з тим, декларантом надано SWIFT від 08.02.2024 № 98 на суму 35 151 дол.США, термін оплати за яким свідчить про порушення строків оплати.

5. Відповідно до пункту 3.1 договору транспортно-експедиторського обслуговування від 12.03.2021 № 120321, укладеного імпортером з експедитором ТОВ «Єврофорвард Сервіс» вартість перевезення, включаючи всі супутні послуги і плату експедитору, вказуються в додатках до договору заявках на перевезення або протоколах погодження експедиторських послуг та їх вартості, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Рахунки на оплату від 01.02.2024, від 08.02.2024 №46, від 12.02.2024 посилаються на договір від 12.03.2021 № 120321 та додаток від 16.12.2023 № 3.

Додаток від 16.12.2023 № 3 до митного оформлення не надано.

Окрім того, декларантом разом з договором від 12.03.2021 № 120321 надано скановану копію додатку (заявка) від 12.03.2021 № 10781 до договору від 12.03.2021 № 120321, зміст якої не відповідає поставці оцінюваного товару.

Враховуючи вищезазначене, додатки або заявки на доставку оцінюваної партії товару декларантом не надано.

У рахунку на оплату від 08.02.2024 № 46 зазначено, що розмір компенсації відшкодування міжнародних транспортних послуг по перевезенню вантажу від місця завантаження за межами України до п/п Константа (Польща) - п/п Орлівка.

Отже, наявні розбіжності щодо маршруту доставки товару, що надійшов з Кореї. Незрозумілим є до порту Румунії чи Польщі прийшов товар.

6. В наданій до митного оформлення довідці про транспортні витрати від 12.02.2024 № 12, яка видана ТОВ «Єврофорвард Сервіс», зазначено, що винагорода експедитора за межами України включено.

Проте розрахунок вартості витрат за межами митної території України у розмірі 242 129,26 грн., не включає в себе розмір компенсації експедиторської винагороди у розмірі 166,67 грн., яка зазначена у рахунку на оплату від 08.02.2024 № 46.

7. До митного оформлення надано договір добровільного страхування вантажу від 18.12.2023 № 56/22/122023, укладеного імпортером з АТ «Страхова компанія «Країна».

Пунктом 4.4 договору від 18.12.2023 № 56/22/122023 передбачено, що страхова премія має бути сплачена не пізніше 30 грудня 2023 року.

Документів, що підтверджують факт оплати за надання вищезазначених послуг до митного оформлення не надано, зазначене унеможливлює перевірку правильності розрахунку числового значення складових митної вартості оцінюваного товару.

8. В довідці від 12.02.2024 № 12 зазначено маршрут перевезення товару: Ічхоан (Корея) - порт Бусан (Корея) - порт Костанта (Румунія) до п/п Орлівка (Україна).

Однак витрати за маршрутом Ічхоан (Корея) - порт Бусан (Корея) не зазначено. Експедитором зазначено лише розмір витрат за морське перевезення по маршруту порт Бусан (Корея) - порт Костанта (Румунія).

Разом з тим, враховуючи умови поставки EXW Incheon до витрат покупця належать і витрати за маршрутом Ічхоан (Корея) - порт Бусан (Корея), які не включені імпортером як складова митної вартості до ціни товару.

На підставі вищезазначеного, декларантом позивача не підтверджено одну зі основних складових митної вартості товарів, а саме транспортні витрати.

Обставини прийняття рішення від 27.02.24 №UA110000/2024/000005/2.

1.У наданому до митного оформлення рахунку-інвойс від 11.10.2023 № SD-ELM -20231011-1 зазначено ціну товару на умовах поставки EXW.

Разом з тим, в даному рахунку (графа 5, 6) зазначено, що доставка товару здійснюється з порту Бусан (Корея) до порту Клайпеда (Литва), що не відповідає маршруту перевезення контейнеру № BMOU5298585 згідно наданого до митного оформлення коносаменту від 06.12.2023 № LSSA2312501 (порт Бусан (Корея)- порт Константа (Румунія)).

У наданій до митного оформлення митній декларації країни відправлення від 23.11.2023 № 13996-23-001673Х зазначено порт завантаження «KRPUS», що також не відповідає відомостям, зазначеним у вказаним вище коносаменті та інвойсі.

Маршрут слідування товару безпосередньо впливає на обов`язкову складову митної вартості витрати на транспортування.

2. Умовами п. 4.2 контракту від 23.06.2023 № 128 передбачено, що постачання товарів здійснюється згідно з умовами: EXW 28, Namdongseo-ro 270 beon-gil, Namdong-gu, Incheon, Republic of Korea 21631, якщо інше не вказано в інвойсі чи специфікації.

Специфікацію до контракту від 23.06.2023 № 128 декларантом ТОВ «ОЦК» не надано. В наданій до митного оформлення комерційній пропозицій ціни на товар зазначено на умовах EXW без зазначення географічної назви/адреси місця відправки.

Враховуючи вищезазначене, ціни в даній комерційній пропозицій виставлені на умовах EXW 28, Namdongseo-ro 270 beon-gil, Namdong-gu, Incheon, Republic of Korea 21631.

В рахунку-інвойс від 11.10.2023 №SD-ELM-20231011-1 зазначено ціну товару на умовах поставки EXW без зазначення географічної назви/адреси місця відправки.

Окрім того, в наданій комерційній пропозицій від 01.06.2023 б/н по товару № 1, який заявлено за ЕМД в позиціях №№ 1-5 «Тканинна маска з гіалуроновою кислотою, тканинна маска з екстрактом чайного дерева, тканинна маска з колагеном, тканинна маска з екстрактом алое, тканинна маска з муцином равлика» зазначено вартість 0,122 дол.США/шт, що не відповідає відомостям рахунку-інвойс від 11.10.2023 № SD-ELM-20231011-1, де ціна даних позицій встановлена на рівні 0,12 дол.США/шт.

В рахунку-інвойс від 11.10.2023 № SD-ELM-20231011-1, враховуючи заявлену ціну позицій 1-5 на рівні 0,12 дол.США/шт невірно здійснено розрахунок вартості за кількістю відповідних позицій 14 400 шт. Наприклад, за позицією «Тканинна маска з гіалуроновою кислотою» у кількості 14 400 шт за ціною 0,12 дол.США/шт, загальний розмір розраховується як 1 728,00 дол.США. Разом з тим, в рахунку-інвойс від 11.10.2023 № SD-ELM-20231011-1 загальна вартість за даною позицією виставлена продавцем у розмірі 1 757,00 дол.США.

Вищевказана невідповідність в числових значеннях та розрахунку виявлена і в позиціях 2-5 за рахунком-інвойс від 11.10.2023 № SD-ELM-20231011-1.

3. В наданій копії митної декларації країни відправлення від 23.11.2023 № 13996-23-001673Х ціна партії товару у графах 38, 49 зазначена на комерційних умовах EXW та FOB на однаковому рівні 39 213,00 дол.США.

Враховуючи вищезазначене, наявні розбіжності в числових значеннях складових митної вартості, щодо невключення до ціни товару витрат на доставку товару в залежності від заявлених умов поставки, а також портів призначення.

4. Платіжні документи SWIFT від 16.10.2023 № 81, SWIFT від 19.01.2024 № 94 оформлено без дотримання вимог Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року № 216. А саме: вищезазначені документи не містить підпис(и) (власноручний(і)/електронний(і)) відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком.

В графі 70 наданих платіжних документів наявне посилання лише на контракт № 128, що не відповідає правовій позиції викладеній в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року».

Оскільки платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару.

Надані платіжні доручення не містить реквізитів, необхідних для ідентифікації ввезеного товару.

5. Відповідно до інвойсу від 11.10.2023 № SD-ELM-20231011-1 умовами оплати є 50% попередня оплата 50% оплата до відвантаження на складі продавця.

Враховуючи надані до митного оформлення коносамент № LSSA2312501 відправка товару з Кореї відбулось 06.12.2023.

Разом з тим, декларантом надано SWIFT від 19.01.2024 №94 на суму 19 780,50 дол.США, термін оплати за яким свідчить про порушення строків оплати.

6. Відповідно до пункту 3.1 Договору транспортно-експедиторського обслуговування від 12.03.2021 № 120321, укладеного імпортером з експедитором ТОВ «Єврофорвард Сервіс» вартість перевезення, включаючи всі супутні послуги і плату експедитору, вказуються в додатках до договору заявках на перевезення або протоколах погодження експедиторських послуг та їх вартості, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Рахунки на оплату від 01.02.2024 № 10, від 22.02.2024 № 57 (надіслано додатково декларантом), від 16.02.2024 № 58 посилаються на договір від 12.03.2021 № 120321 та додаток від 08.12.2023 № 2.

Додаток від 08.12.2023 № 2 має форму заявки на поставку оцінюваної партії товару.

В наданій заявці (Додаток від 08.12.2023 № 2) зазначено маршрут перевезення товару, узгоджений імпортером та експедитором: порт Бусан (Корея) порт Костанта (Румунія) до п/п Орлівка (Україна). Відповідно до умов заявки встановлено наступні витрати за доставку товару:

- погоджена вартість послуг доставки із порта Бусан (Корея) до порта Костанта (Румунія): еквівалент 5 460 дол.США (транспортно-експедиційні послуги за межами України);

- вартість вивантаження контейнера з борта судна, оформлення транзитної декларації (яка до митного оформлення не надана) в порту Бусан (Корея) 950 євро (транспортно-експедиційні послуги за межами України);

- вартість авто доставки з порту Константа (Румунія) в м. Дніпро (Україна) еквівалент 2 400 дол.США по курсу НБУ на день завантаження.

Враховуючи вищезазначене, заявкою до договору не підтверджено те, що на експедитора покладено доставку товару за маршрутом Ічхоан (Корея) порт Бусан (Корея), і відповідно не включено витрати до складових митної вартості товару.

7. п. 3.2 договору від 12.03.2021 № 120321 зазначено, що платежі на підставі виставлених рахунків здійснюються у строки, вказані у відповідній заявці. Якщо такий строк не встановлений, то замовник здійснює платіж протягом трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку експедитором.

Враховуючи те, що в наданій заявці від 08.12.2023 відсутні умови щодо строків оплати послуг експедитора, на момент подання митної декларації № 24UA110130004103U8 за рахунками від 01.02.2024 № 10, від 16.02.2024 № 58 повинні бути оплачені.

Підтверджуючі документи щодо оплати вищезазначених рахунків декларантом не надано.

8. В наданій до митного оформлення товаротранспортній накладній від 15.02.2024 б/н в графі 16 зазначено перевізника «Лідер Сервіс ЛТД» (Одеса). Договірні відносини перевізника та експедитора не підтверджено.

Окрім того, в даній товаротранспортній накладній від 15.02.2024 б/н зазначено умови поставки EXW Busan. Хоча, в довідці експедитора ТОВ «Єврофорвард Сервіс» від 22.02.2024 № 107 зазначено маршрут перевезення товару: Ічхоан (Корея) - порт Бусан (Корея) - порт Костанта (Румунія) до п/п Орлівка (Україна).

Однак витрати за маршрутом Ічхоан (Корея) - порт Бусан (Корея) не зазначено.

Експедитором зазначено лише розмір витрат за морське перевезення по маршруту порт Бусан (Корея) - порт Костанта (Румунія). Враховуючи вищевикладені результати перевірки основних та додаткових документів, фактичні умови відправки оцінюваної партії товару EXW Incheon (склад продавця).

Отже, до витрат покупця належать і витрати за маршрутом Ічхоан (Корея) порт Бусан (Корея), які не включені імпортером як складова митної вартості до ціни товару.

9. Декларантом до митного оформлення надано договір добровільного страхування вантажу від 29.11.2023 № 56/8/112023, укладеного імпортером з АТ «Страхова компанія «Країна».

П.2.2 договору добровільного страхування вантажу від 29.11.2023 №56/8/112023 зазначено вид транспорту :авто-море-авто.

Враховуючи вищезазначене, до витрат на морське перевезення, на імпортера ТОВ «Елма Трейдінг» (Україна) покладено витрати на доставку товару до морського порту Бусан (Корея).

Пунктом 4.4 договору від 29.11.2023 № 56/8/112023 передбачено, що страхова премія має бути сплачена не пізніше 30 листопада 2023 року.

Документів, що підтверджують факт оплати за надання вищезазначених послуг до митного оформлення не надано, зазначене унеможливлює перевірку правильності розрахунку числового значення складових митної вартості оцінюваного товару.

На підставі вищезазначеного, декларантом позивача не підтверджено одну зі основних складових митної вартості товарів, а саме транспортні витрати.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд вказує, що митна вартість товарів за митними деклараціями: № 24UA110130003472U9 від 15.02.2024 та № 24UA110130004103U8 від 23.02.2024 базувалась на ціні товарів в розмірі 39 213, 00 долари США та 74 867, 00 долари США, яка була вказана в рахунках-фактури (інвойсах): рахунок (інвойс) від 17.10.23 № SD-ELM-20231017 та рахунок (інвойс) від 10.11.23 № SD-ELM-20231011-1 та оплачена позивачем в повному обсязі, що підтверджується банківськими платіжними інструкціями: від 22.11.2023 № 87; від 08.02.2024 № 98 (39 716, 00 долари США та 35 151, 00 долари США); від 16.10.2023 № 81; від 19.01.2024 № 94 (19 432, 50 долари США та 19 780, 50 долари США).

На підтвердження витрат з транспортування товару ТОВ «ЄВРОФОРВАРД СЕРВІС» (ІКЮО 41749181) до митного оформлення було надано, зокрема документи із зазначенням відомостей щодо вартості перевезення товарів в розмірі 242129,26 грн. та 267698,15 грн., отримані від перевізника ТОВ «ЕЛМА Трейдинг» (ЄДРПОУ 43971154), а саме рахунки-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг: №46 від 08.02.2024 (Міжнародні транспортні послуги по маршруту з порта Константа (Румунія) автодоставкою в авто ВН 0548 МХ/ВН5931ХК до прикордонного переходу Орлівка (Україна)) на суму 43 132,76 грн., рахунок перевізника № 37 від 01.02.2024 (Морське перевезення по маршруту з торта Бусам (Корея) до порта Константа (Румунія)) на суму 160 094.00 грн., рахунок перевізника № 49 від 12.02.2024 (Вивантаженні контейнера з борта судна та оформлення транзитної декларації ТІ (локальні витрати в порту Константа)) на суму 38 902,50 грн., №57 від 22.02.2024 (Вивантаження контейнера з борта судна та оформлення транзитної декларації Т І (локальні витрати в порту Константа)) на суму 40 080,15 грн., рахунок перевізника № 10 від 01.02.2024 (Морське перевезення по маршруту з торта Бусам (Корея) до порта Константа (Румунія)) на суму 209 118.00 грн., рахунок перевізника № 58 від 16.02.2024 (Міжнародні транспортні послуги по маршруту з порта Константа (Румунія) автодоставкою в авто № BH8443PP/BH7127XF до прикордонного переходу Орлівка (Україна)) на суму 18 500,00 грн. та довідки про транспортні витрати № 12 від 12.02.2024, № 107 від 22.02.2024.

Щодо страхування вантажу суд зазначає, що до митного оформлення позивачем було надано договори добровільного страхування вантажу від 18.12.2023 № 56/22/122023, від 29.11.23 № 56/8/112023 укладених імпортером з АТ «Страхова компанія «Країна» за якими витрати на страхування перевезення товарів позивача склали 9 012,65 грн. та 3996,83 грн.

Також судом встановлено , що в експортних митних деклараціях Республіки Корея № 13996-23-001807X та № 13996-23-001673Х містяться відомості про вартість товарів, кількість, одержувача, інвойси, які кореспондують із вказаними у митних деклараціях позивача № 24UA110130003472U9 та № 24UA110130004103U8.

Отже, наведені документи у повній мірі підтверджують вартість витрат з транспортування товару до кордону України.

За вказаних обставин суд відхиляє доводи відповідача щодо не підтвердження витрат на транспортування товару, а також неможливості обчислити витрати на транспортування товару до кордону України за наданими документами щодо транспортно - експедиційних витрат по поставці товару.

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Також суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Отже, фактична оплата або не оплата за отриманий позивачем товар не впливає на його митну вартість.

Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже наведені зауваження не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.

За сукупності викладених обставин суд приходить до висновку, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 27.07.2018 року у справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

На підставі вище викладеного суд приходить до висновку, що вказані документи повністю підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість.

Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач (коносамент, копії митної декларацій країни відправлення, документи на підтвердження проведення передплати за товар) не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.

Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

На підставі встановлених обставини, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішеннями від 16.02.24 № UA110130/2024/000073/1 та від 27.02.24 №UA110000/2024/000005/2.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем протиправно, отже є такими, що підлягають скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛМА ТРЕЙДИНГ підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 15 773,81 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією № 1186 від 12.04.2024 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 15 773,81 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Дніпровської митниці.

Крім того позивачем зазначено, що відповідно до договору про надання правничої (правової) допомоги від 08.01.2024 року, ТОВ ЕЛМА ТРЕЙДИНГ сплатили на користь адвоката ОСОБА_1 гонорар у розмірі 14 500,00 грн.

30.05.2024 відповідачем подано до суду клопотання в якому зазначено, що аналіз рішень митного органу про коригування митної вартості товарів і митних декларації, формування додатків до позовної заяви у форматі PDF, створення позовної заяви в підсистемі «Електронний суд» та подання із накладенням ЕЦП, а також підготовка адвокатського запиту не є окремим видом правової допомоги, а є складовою процесу написання позовної заяви, тому вказані витрати не можуть підлягати окремій компенсації за рахунок відповідача. Також зазначає, що дана справа є типовою справою в категорії «митні спори» та не передбачає великих затрат ні за об`ємом документів, на зі витраченим часом. Також, спірні правовідносини в цій справі є поширеними, судова практика та законодавства є послідовними, в силу чого формування правової позиції по справі не потребувало значних інтелектуальних зусиль та витрат часу в обсязі, заявленому позивачем.

За змістом частин 4-5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи заяву, суд виходить із того, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених 09 червня 2017 року Звітно-виборним з`їздом адвокатів України, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19 та від 28 квітня 2021 року у справі № 640/13685/19.

Судом встановлено, що професійну правничу допомогу позивачу було здійснено за договором про надання правової допомоги від 08.01.2024, укладеним між ТОВ ЕЛМА ТРЕЙДИНГ та адвокатом Афоніним Олександром Вікторовичем.

Відповідно до пункту 1.1 договору Адвокат зобов`язується надавати Клієнту консультації з питань кримінального, цивільного, господарського, адміністративного, податкового, митного права та інших галузей права, законодавства яро адміністративні правопорушення; організовувати ведення претензійно-позовної роботи; надавати Клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах будь-якої спеціалізації та інстанції (місцевих судах, апеляційних судах, Верховному Суді), органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, в тому числі, у органах державної виконавчої служби, правоохоронних та контролюючих органах. Державній митній службі України та її територіальних органах (відокремлених підрозділах).

Пунктом 2.5 договору визначено, що на підтвердження факту надання адвокатом Клієнту правової допомоги відповідно до умов цього Договору складається акт приймання-передачі адвокатських послуг в 2 примірниках, який підписується сторонами.

Згідно п. 4.1, 4.2 договору, сторонами узгоджена наступна вартість юридичних послуг, які застосовуються до судових справ та послуг, розпочатих/наданих з 08.01.24: 3 000, 00 грн. за 1 годину роботи адвоката, 2 500, 00 грн. за 1 годину участі в судовому засіданні.

Загальна вартість наданих послуг складається в загальної вартості послуг наданих, відповідно до підписаних Сторонами актів приймання-передачі адвокатських послуг, Клієнт зобов`язаний оплатити прийняті послуги на підставі рахунку, отриманого від адвоката протягом 5 (п`ятьох) робочих днів з моменту отримання рахунку, але виключно після підписання Сторонами акту приймання-передачі таких послуг.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано: Договір про надання правової допомоги від 08.01.2024; рахунок від 31.03.2024 №1/SIN на суму 14500,00 грн.; акт приймання-передачі до договору про надання правової допомоги від 08.01.2024 на суму 14500,00 грн.; виписку про рух коштів по рахунку.

Так, в акті прийому-передачі наданих послуг від 31.03.2024 на загальну суму 14 500,00 грн. зазначено вид правової допомоги, а саме:

1. Аналіз рішення митного органу №UA110130/2024/000073/1, митних декларацій №24UA110130003472U9 та №24UA110130003602U1 й поданих із ними для митного оформлення документів, аналіз рішення митного органу № UA110000/2024/000005/2, митних декларацій 24UA110130004103U8 та №24UA110130004406U7 й поданих із ними для митного оформлення документів. Вартість 7000,00 грн.

2. Підготовка тексту позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішень митного органу №UA110130/2024/000073/1 та №UA110000/2024/000005/2, формування додатків до позовної заяви в форматі PDF, створення позовної заяви в підсистемі «Електронний суд» та подання із накладенням ЕЦП. Вартість 6000,00 грн.

3. Підготовка адвокатського запиту від 31.03.2024 на адресу ДМСУ щодо надання копії митної декларації та статистичних відомостей, виготовлення сканованої копії адвокатського запиту та скріплення ЕЦП, направлення засобами електронного зв`язку на адресу ДМСУ. Вартість 1500,00 грн.

Суд звертає увагу, що вказана адміністративна справа була визнана судом справою незначної складності, її розгляд вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що, в свою чергу, свідчить про те, що розмір витрат на правову допомогу, який зазначений представником позивача, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи не може бути визнаний судом співмірним зі складністю справи, обсягом та якістю наданих послуг позивачу, а також часом, витраченим на виконання відповідних робіт (послуг).

Крім того, суд звертає увагу на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Надаючи оцінку співмірності заявленої до стягнення суми понесених витрат із критеріями, встановленими ч.5 ст.134 КАС України суд доходить висновку, що погоджені сторонами витрати на правничу допомогу у розмірах 14500,00 грн підтверджені поданими суду документами, проте суд вважає, що зазначена представником позивача вартість послуг в вказаному розмірі є безпідставною з огляду на предмет спору у справі незначної складності.

Відповідно до правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні на користь якої ухвалено судове рішення всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi V. Italy), № 34884/97).

Враховуючи категорію даної справи, незначну складність справи, наявністю чисельної судової практики, суд вважає, що в даному випадку витрати на правничу допомогу в розмірі 14500,00 грн. є значно завищеними, а тому загальна сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу становить 6000,00 грн. яка підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛМА ТРЕЙДИНГ (вул. Самійленка, буд. 3, м. Коломия, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н,78203; ІК в ЄДРПОУ 43971154) до Дніпровської митниці (вул.Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038, ІК в ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 16.02.24 № UA110130/2024/000073/1 та від 27.02.24 №UA110000/2024/000005/2.

Стягнути з Дніпровської митниці (вул.Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038, ІК в ЄДРПОУ 43971371) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛМА ТРЕЙДИНГ (вул. Самійленка, буд. 3, м. Коломия, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н,78203; ІК в ЄДРПОУ 43971154) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 15 773,81 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 17 червня 2024 року.

Суддя Е.О. Юрков