Рішення

від 17.06.2024 по справі 320/9055/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2024 року справа №320/9055/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Самсоне» до Головного управління ДПС в м. Києві про скасування наказу, скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

21.02.2024 до Київського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «Самсоне» (далі позивач) із позовом до Головного управління ДПС в м. Києві (далі відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві №4173-п «Про проведення фактичної перевірки суб`єктів господарювання» від 24.08.2023 року в частині проведення фактичної перевірки Приватного підприємства «Самсоне»;

- скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві: №00663120901 від 24.10.2023 року на суму 1006999,50 грн.; №200663150901 від 24.10.2023 року на суму 203916,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказ та податкові повідомлення-рішення є незаконними, протиправними і складені з порушенням норм чинного законодавства України, а отже підлягають скасуванню.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/9055/24 передана 26.02.2024 до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

04.03.2024 на виконання ухвали суду від 29.02.2024 позивачем надано доказ сплати судового збору.

Таким чином, недоліки позову, встановлені ухвалою суду від 29.02.2024, усунуті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №320/9055/24 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.

Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був повідомлений у відповідності до положень КАС України, що підтверджується матеріалами справи.

У зв`язку із зазначеним, суд, керуючись положеннями частини 6 статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

24.08.2023 року Головним управлінням ДПС у м. Києві (надалі «Відповідач») було прийнято Наказ №4173 «Про проведення фактичної перевірки суб?єктів господарювання».

На підставі Наказу 30 серпня 2023 року відповідачем розпочато фактичну перевірку Приватного підприємства «Самсоне».

Копію Наказу (разом із додатками) позивачем отримано 30.08.2023 року (перед початком проведення фактичної перевірки).

За результатами фактичної перевірки відповідачем 11.09.2023 року складено Акт фактичної перевірки №58712/Х5/26-15-09-01/31723790 (далі - Акт), яким встановлені наступні порушення:

-вимог ч.21 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»;

-вимог ч.60 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

На підставі Акту перевірки винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

-№00663120901 від 24.10.2023, яким до підприємства на підставі пп.54.3.3 п.54.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та ст. 17 Закону України №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовані штрафні санкції у розмірі 1 006 999,50 грн.;

-№00663150901 від 24.10.2023, яким до підприємства на підставі пп.54.3.3 п.54.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та абз.16 ч.2 ст. 17 Закону України №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовані штрафні санкції у розмірі 203916,85 грн.;

За поясненнями позивача, ним 08.01.2024 року в «Особистому кабінеті платника» виявлено недоїмку у розмірі 1 210 916, 35 грн. та того ж дня, представником позивача адвокатом Андрусенком К.I. відправлено відповідачу Адвокатський запит вих. №08/01/24, у відповідь на який 15.01.2024 року відповідач Листом вих. №1888/6/26-15-09-01-07 повідомив, що заборгованість виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 24.10.2023 року №00663120901 на суму 1 006 999, 50 грн. та податкового повідомлення-рішення від 24.10.2023 року №00663150901 на суму 203 916,85 грн.

Листом вих. №1888/6/26-15-09-01-07 від 15.01.2024 року відповідач також повідомив, що податкові повідомлення-рішення були направлені позивачу засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», трек-номер 0600056019712.

З аналізу трек-номера поштового відправлення 0600056019712 вбачається, що останнє відправлено відповідачем на адресу місцезнаходження позивача, та повернуто на зворотню адресу 09.12.2023 року.

16.01.2024 року, з метою встановлення причини невручення поштового відправлення трек-номер 0600056019712, адвокатом Андрусенком К.І. направлено до АТ «Укрпошта» адвокатський запит №16/01/24, у відповідь на який АТ «Укрпошта» Листом №100.012.001.-1777-24 від 19.01.2024 року повідомило, що рекомендований лист №0600056019712 від 30.10.2023, від відправника ГУ ДПС у м. Києві на адресу Приватного підприємства «САМСОНЕ» (вул. вул. Закревського, буд. 33, кв. 109, м. Київ, 02217) надійшов 03.11.2023 до відділення поштового зв?язку, надалі по тексту - ВПЗ, №02217 м Київ та того ж дня був переадресований за адресою обслуговування до ВПЗ №02221 м. Київ. Надійшов 06.11.2023 до ВПЗ №02221 м. Київ та відповідно до заяви від 13.09.2023 про переадресацію Приватного підприємства «САМСОНЕ» того ж дня переадресований за адресою обслуговування вул. М. Коцюбинського, буд. 5, офіс 3, м. Київ до ВПЗ №01033 м. Київ. Надійшов 07.11.2023 до ВПЗ №01033 м. Київ та згідно пояснення начальника ВПЗ не був переданий в доставку.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення не були вручені позивачу з незалежних від нього причин.

З метою захисту свого порушеного права, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (надалі «ПК України») контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пункт 75.1 статті 75 ПУ України передбачає, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.3 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об?єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, кошія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності, зокрема, письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб?єктом господарювання B установлений законом строк обов?язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: 80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, та виникає необхідність перевірки таких фактів; 80.2.2. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів; 80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; 80.2.4. неподання субєктом господарювання в установлений законом строк обов?язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; 80.2.5. отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; 80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; 80.2.7. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред?явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб?єкта (прізвище, ім?я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об?єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/ позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направдення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб?єкта (прізвище, ім?я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об?єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред?явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред?явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред?явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції), такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Як було встановлено судом та зазначено вище, 24.08.2023 року відповідачем прийнято оспорюваний Наказ. До Наказу відповідачем долучено Додаток 5 «Перелік суб?єктів» господарювання для проведення фактичних перевірок» (далі - «Додаток до Наказу»), з якого вбачається строк перевірки - 10 діб (з 30.08.2023 року по 08.09.2023 року), адреса об?єкта: м. Київ, Подільський район, вул Ігорівська, буд. 16, літ.А.

Судом встановлено, що у Додатку до Наказу відсутня печатка відповідача. Крім того, Наказ підписаний в.о начальника Мариною Твердохлєб, проте Додаток до Наказу підписано Одександром Морозом (начальником управління контролю за підакцизними товарами).

Також суд звертає увагу, що в спірному Наказі не зазначено підстав для проведення фактичної перевірки, що унеможливлює ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення фактичної перевірки, не визначено, яка інформація свідчить про порушення норм законодавства або про їх можливі порушення і в якому порядку вона була отримана.

Наказ не містить обґрунтувань щодо посилань на підставу для проведення фактичної перевірки, а саме підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Також в Додатку до Наказу, у розділі «період діяльності, що перевіряється» зазначено лише: «згідно ст. 102 ПК України».

На переконання суду, посилання в Додатку на статтю 102 Податкового кодексу України з метою визначення періоду діяльності Товариства суд вважає недостатнім для ідентифікації цього періоду, а також створення у позивача відчуття правової визначеності при здійсненні відповідачем податкового контролю відносно нього. Зазначені обставини зумовлюють висновок про те, що спірний наказ не відповідає положенням Податкового кодексу України щодо його змісту.

Із зазначеного вище вбачається, що Додаток до Наказу, є невід?ємною частиною Наказу, та до Додатку до Наказу ставляться такі самі вимоги як і до Наказу. Відсутність у Додатку до наказу печатки, відсутність підпису керівника або його заступника, а також відсутність конкретизації періоду перевірки, свідчить про його протиправність.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду по справі №826/14478/17 від 11.09.2018, №826/28170/15 від 15.06.2021.

Також, судом встановлено, що відповідач вийшов за межі строку фактичної перевірки.

Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 ПК України (пункт 80.9. статті 80 ПК України).

Згідно підпункту 82.3. статті 82 ПК України тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, не повинна перевищувати 10 діб.

Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.

Відповідно до пункту 1.2.4. МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, які затверджені Наказом Державної податкової служби України від 04 вересня 2020 року №470 (надалі «Методичні рекомендації») продовження строків проведення документальних та фактичних перевірок здійснюється відповідно до статті 82 Кодексу за наказом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) органу ДПС, який здійснює (очолює) таку перевірку. Статтею 82 Кодексу не обмежується кількість наказів про продовження строків перевірки за умови дотримання визначеної цією статтею тривалості перевірки та забезпечення надання платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам) копії зазначеного наказу та пред?явлення направлення з відміткою про продовження перевірки.

Продовження проведення перевірки розпочинається у перший робочий день за останнім робочим днем здійснення перевірки, зазначеним у направленні на перевірку. Наказ про продовження перевірки видається у процесі проведення перевірки для недопущення перерви між датою закінчення перевірки згідно з першим направленням та датою продовження перевірки, зазначеною у відповідному наказі, на підставі доповідної записки керівника підрозділу територіального органу ДПС/апарату ДПС, який здійснював (очолював) таку перевірку, з викладенням підстав та причин необхідності такого продовження.

Судом встановлено, що у Додатку до Наказу вказано строк перевірки 10 діб (з 30.08.2023 року по 08.09.2023 року), проте з пункту 3.2. Акту вбачається що закінчення перевірки відбудося 11.09.2023 року, тобто фактична перевірка позивача тривала на 3 дні довше (13 діб).

У пункті 1.3.4. Методичних рекомендацій вказано, що при виданні наказу про продовження термінів проведення документальної виїзної та фактичної перевірки нові направлення на перевірку не виписуються. Про продовження строків перевірки вказується у направленнях, що виписувались на проведення перевірки, із зазначенням основних реквізитів наказу та кількості робочих днів (діб), на які продовжено перевірку.

До листа відповідача від 19.01.2024 року №3374/6/26-15-09-01-07 долучені копії направлень на перевірку від 29.08.2023 №14984/26-15-09-01 та №14985/26-15-09-01, в яких в графі про продовження перевірки інформація відсутні.

Окрім того, як вже зазначалося судом, у направленнях, всупереч вимогам пункту 81.1 статті 81 ПК України відсутня печатка відповідача.

Норми Податкового кодексу України, обмежуючи строки проведення виїзних податкових перевірок, тим самим встановлюють межі контролю з боку фіскального органу за господарською діяльністю платників та забезпечують паритет публічного та приватноправового інтересу учасників економічної діяльності.

З настанням та закінченням строку закон пов?язує виникнення, зміну та припинення суб`єктивних прав та обов?язків сторін, а тому сплив законодавчо установленого строку є юридичним фактом, що припиняє відповідне правовідношення.

У контексті розглядуваних правовідносин правовим наслідком закінчення строку проведення податкової перевірки є втрата податковим органом права на призначення та проведення такої перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові КАС ВС від 29.10.2019 по справі №815/8539/13-а.

Також під час судового розгляду справи встановлено, що відповідачем не забезпечено участь позивача у підписанні Акту.

У пункті 80.10. статті 80 ПК України вказано, що порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно пункту 86.5. статті 86 ПК України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Із зазначеної вище норми ПК України слід дійти висновку, що підписання Акту відбувається за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу, такий акт має підписати як платник податків, так і особа, яка здійснювала розрахункові операції (у даній справі продавець) при цьому, у разі відмови від підписання Акту або відмови від його отримання, такий акт надсилається платнику податків поштою.

З Акту вбачається, що останній надіслано позивачу рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (трек-номер 0600045344760), що свідчить про його складання в приміщенні податкового органу.

Разом з тим, зі змісту Акту неможливо встановити чи запрошувався позивач та продавець ОСОБА_1 до контролюючого органу для підписання Акту, чи відмовлялися вони його підписувати та отримувати, оскільки законодавець визначив, що Акт надсилається лише у випадку відмови в його підписанні та отриманні.

Суд зазначає, що в листі від 01.02.2024 року №6873/6/26-15- 09-01-07 «Про розгляд адвокатського запиту від 25.01.2024 №25/01/24» зазначено, що представнику ПП «Самсоне» (адміністратору магазину) по телефону було запропоновано прибути до контролюючого органу 11.09.2023 за адресою: м. Київ. вул. Згорівська, 26 для ознайомлення та підписання Акта перевірки. У визначену дату представники ПП «Самсоне» не з?явилися.

Вказане свідчить про недотримання відповідачем вимог п.86.5 ст. 86 ПК України.

В свою чергу суд зазначає, що незабезпечення відповідачем права позивача на участь у процесі прийняття рішень за наслідками проведеної перевірки та порушення порядку, передбаченого пунктом 86.7 статті 86 ПК України, по розгляду заперечень на акт перевірки мають наслідком визнання податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами такої перевірки, протиправними (Постанова КАС ВС від 01.04.2021 по справі №810/1420/16).

Також суд зауважує, що невиконання вимог закону щодо наявності підстав для призначення та проведення документальної позапланової перевірки, та неспростування відповідачем обставин незаконності рішення про призначення перевірки, призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої; акт перевірки, отриманий в результаті такої перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню (Постанова КАС ВС від 04.03.2021 по справі №640/ 18411/18, Постанова КАС ВС від 03.06.2021 по справі №822/1660/18).

Крім того, згідно правової позиції, викладеній у Постанові Палати КАС ВС від 21.02.2020 по справі №826/17123/18 оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/ або іншого законодавства.

Суд додатково зазначає, що в Акті відповідачем вказано, що по факту виявлених порушень працівниками складено адміністративний протокол від 30.08.2023 року №271609 та вилучено тютюнові вироби.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №271609 від 30.08.2023 року, складеного ст. ДОП Подільського УП ГУ НП у м. Києві капітаном поліції Касько Романом Сергійовичем до адміністративної відповідальності притягувалася керуюча магазину Польгуєва Г.М. та зазначений Протокол було направлено до Подільського районного суду м. Києва та призначено справу №758/10531/23 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення до судового розгляду.

За наслідками розгляду даної справи Подільський районний суд м.Києва прийняв постанову від 12.10.2023, якою закрив провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях працівника складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, з огляду на встановлені під час судового розгляду справи процедурних порушень відповідачем вимог законодавства при проведенні фактичної перевірки ПП «Самсоне» згідно Наказу №4173-п від 24.08.2023, підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами такої перевірки без окремого дослідження змісту виявлених порушень.

Разом з тим, в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у м. Києві №4173-п «Про проведення фактичної перевірки суб`єктів господарювання» від 24.08.2023 року слід відмовити, оскільки судом встановлено, що податковим органом фактично реалізована надана оспорюваним наказом компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки і оскаржуваний наказ фактично вичерпав свою дію фактом його виконання, і після проведення перевірки вже не спричиняє будь-яких правових наслідків для позивача, і у разі визнання протиправним та скасування такого наказу не призведе до поновлення порушеного права позивача, з огляду на те, що такий наказ вже не є юридично значимим для позивача, і в даному випадку захист порушеного права, на переконання суду, має відбуватися шляхом задоволення вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин у сукупності, враховуючи, що позивачем наведені обґрунтовані доводи на підтвердження своєї правової позиції, а відповідачем такі доводи не спростовані, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві: №00663120901 від 24.10.2023 року на суму 1006999,50 грн.; №200663150901 від 24.10.2023 року на суму 203916,85 грн.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.

Враховуючи задоволення позову в частині майнових вимог, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 18163,74 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Самсоне» до Головного управління ДПС в м. Києві про скасування наказу, скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити частково;

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві: №00663120901 від 24.10.2023 року на суму 1006999,50 грн.; №200663150901 від 24.10.2023 року на суму 203916,85 грн.;

В іншій частині вимог позову - відмовити;

Стягнути на користь Приватного підприємства «Самсоне» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 18163,74 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.