Рішення

від 17.06.2024 по справі 440/4472/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 17 червня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/4472/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "МЕРКУРІЙ-С" до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН № 7125 від 01.02.2024;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН № 9948 від 20.02.2024;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН № 13025 від 12.03.2024;

зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області виключити ПП "Меркурій-С" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність віднесення контролюючим органом ПП "Меркурій-С" до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості. Наголошував на тому, що вказане рішення ухвалене відповідачем за відсутності достатніх на те правових підстав.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

18.05.2024 судом одержано відзив відповідача на позов, у яких контролюючий орган просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що аналіз наявної в ГУ ДПС у Полтавській області інформації щодо господарської діяльності позивача свідчить відповідність останнього критеріям ризиковості, передбачених пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Правом на подання відповіді на відзив позивач не скористався.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ПП "Меркурій-С" є юридичною особою приватного права (код ЄДРПОУ 32174578), яка є платником ПДВ та здійснює свою господарську діяльність, зокрема, у сфері оптової торгівлі твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Підприємство є платником ПДВ. Позивач має ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі № 990614202201496 з терміном дії з 11.10.2022 до 13.10.2027.

Для здійснення забезпечення перевезень нафтопродуктів ПП "Меркурій-С" залучає спеціалізованого перевізника, а також орендує резервуари для їх зберігання. На правах оренди позивач має офісне приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 66, офіс 607.

Відповідно до відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (ф. 4 ДФ) за ІІІ квартал 2023 року кількість найманих працівників - 4 особи (середня заробітна плата - 9759,75 грн). Наявні виплати 3 самозайнятим особам за 157 ознакою, 1 особа по 153 ознаці, 1 особа по 197 ознаці доходу.

01.02.2024 Комісією ГУ ДПС у Полтавській області щодо ПП "Меркурій-С" прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості № 7125, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку згідно Постанови КМУ від 11.12.2019 № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для прийняття зазначеного рішення стала наявна у контролюючого органа інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій/розрахунку коригування. В графі "Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризикованості платника податку", зазначено: (12) "постачання товарів (послуг) платнику податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку"; (13) "придбання товарів (послуг) платнику податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку".

Зазначене рішення оскаржувалось позивачем у порядку адміністративного оскарження. Так ПП "Меркурій-С" надало відповідачу пояснення та копії документів на спростування висновків ГУ ДПС в Полтавській області про відповідності платника податку критеріям ризиковості.

За результатами розгляду поданих пояснень рішенням комісії ГУ ДПС в Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9948 від 20.02.2024 визнано відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, передбачених пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

26.02.2024 позивач повторно звернувся з Поясненнями про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку з відповідними поясненнями, та копіями первинних документів на підтвердження податкової добропорядності.

На зазначене повідомлення позивач отримав рішення № 13025 від 12.03.2024 комісії ГУ ДПС в Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку з тих самих підстав відповідності Позивача критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв.

Позивач, не погоджуючись із зазначеними рішеннями, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: п.8. у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 6 вказаного Порядку №1165 також визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту восьмого Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.

Так, пунктом 6 Порядку № 1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Як вже зазначалось, під час прийняття спірних рішень № 7125 від 01.02.2024, № 9948 від 20.02.2024, № 13025 від 12.03.2024 відповідач дійшов висновку про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Підставою для визнання позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості, стали такі господарські операції:

- з придбання мали місце в періоді з 11.08.2023 по 24.12.2023 з контрагентом 44761767; включення контрагента 44761767 (ТОВ "УКРАЇНСЬКА НАФТОГАЗОВА ГІЛЬДІЯ") до переліку ризикових відбулось 25.12.2023, тобто вже після здійснення господарських операцій з позивачем;

- 18.09.2023 мали місце операції з придбання з контрагентом 42739766; включення контрагента 42739766 (ТОВ "УКР-БУР") до переліку ризикових відбулось 05.01.2024, тобто вже після здійснення господарських операцій;

- операції з постачання, що мали місце з 09.09.2023 по 17.10.2023 з контрагентом 44761767; включення контрагента 44761767 (ТОВ "УКРАЇНСЬКА НАФТОГАЗОВА ГІЛЬДІЯ") до переліку ризикових відбулось 25.12.2023 року, тобто вже після здійснення господарських операцій.

Таким чином, станом на дату здійснення господарських операцій із зазначеними контрагентами позивач не знав та не міг передбачити їх включення до переліку ризикових, адже статус "ризикових" контрагенти позивача набули вже після завершення господарських операцій з ними.

За викладених обставин суд вважає, що відповідач протиправно ставить у вину позивачу здійснення господарських операцій з такими контрагентами.

Крім того, спірні рішення обґрунтовані ненаданням платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, зокрема, копій первинних документів щодо здійснених господарських операцій по взаємовідносинам з ризиковими контрагентами.

Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 у справі № 140/17441/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Суд зазначає, що Комісія, приймаючи спірні рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 340/1098/20.

Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Однак відповідач не надав жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень та був покладений в основу їх прийняття.

Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 у справі № 160/93/19, від 04.06.2020 у справі № 340/422/19 та від 16.04.2021 у справі №813/1301/15.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

У постанові від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20 Верховний Суд зазначив, що питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатися Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. Віднесення суб`єкта господарювання до ризикових на підставі рішення, яке прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації суперечить положенням Порядку № 1165.

Віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є необґрунтованим, адже поширення на позивача "ризиковості" через відносини з іншими "ризиковими" платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, зокрема, принципу індивідуальної відповідальності, що проголошений статтею 61 Конституції України, положення якої є нормами прямої дії.

Зміст цієї концепції полягає в тому, що платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Вказаний підхід застосовано також і Європейським судом з прав людини, який у справах "Булвес" АД проти Болгарії" (2009 рік, заява № 3991/03), "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарі ї" (2010 рік, заява № 6689/03), "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (заява № 36985/97), "Полторацький проти України" від 29.04.2003 (заява № 38812/97), дійшов висновку про правило "індивідуальної юридичної відповідальності", тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.

Отже, Європейський суд з прав людини однозначно вказав на правило індивідуальної відповідальності платника податків. Це означає, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Відтак, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини із платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, потрібно оцінювати критично.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Саме така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19.

Термін "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення має бути мотивованим.

Водночас, документального підтвердження обставин, що товариство та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав. Жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, відповідачем не надано.

Таким чином, відповідачем не доведено існування достатніх правових підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим спірні рішення Комісії № 7125 від 01.02.2024, № 9948 від 20.02.2024, № 13025 від 12.03.2024 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що спірні рішення про визначення товариства таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього юридичних наслідків.

Слід враховувати, що наслідком прийняття відповідачем спірних рішень та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування. Такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.

Негативні наслідки необґрунтованого прийняття такого рішення полягають також у тому, що добросовісні контрагенти позивача не матимуть можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

При цьому право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначається нормою пункту 6 Порядку № 1165, за якою у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20.

Щодо зобов`язання ГУ ДПС в Полтавській області виключити ПП "Меркурій-С" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що рішення контролюючого органа про визнання ПП "Меркурій-С" є таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення органом, що їх видав, конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень є можливим лише у разі достатнього та належного обґрунтування таким суб`єктом підстав та умов, що передували ухваленню рішення.

Невиконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішень (що вони прийняті обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав), є підставою для визнання протиправними та скасування спірних рішення.

За викладених обставин адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 9084,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-78, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

. Адміністративний позов Приватного підприємства "Меркурій-С" (вул. Соборності, 66, офіс 607, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 32174578) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН № 7125 від 01.02.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН № 9948 від 20.02.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН № 13025 від 12.03.2024.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області виключити Приватне підприємство "Меркурій-С" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Меркурій-С" (вул. Соборності, 66, офіс 607, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 32174578) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 9084 (дев`ять тисяч вісімдесят чотири) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ЄДРПОУ 44057192).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова