Рішення

від 14.06.2024 по справі 480/7931/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2024 року Справа № 480/7931/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7931/23 за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Укрстандарт" до Державної податкової служби України, Головного Управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне виробничо-комерційне підприємство "Укрстандарт" (вул. Харківська, 23/1, 39,м. Суми,Сумська область,40024), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8,м. Київ,04053), Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009), в якій просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Сумській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8599382/32602717 від 10.04.2023, про відмову у реєстрації ПВКП «Украстандарт» податкової накладної №5 від 08.02.2023 року, складеної на ПАТ «Монделіс Україна»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну ПВКП «Украстандарт» №5 від 08.02.2023 року, складену на ПАТ «Монделіс Україна».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в квітні 2023 прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Вважає прийняте відповідачем рішення протиправними та просить його скасувати через його необґрунтованість.

Відповідач-1 - Головне управління ДПС у Сумсбкій області надав до суду відзив на позовну заву, в якому заперечив проти задоволення заявлених позивачем вимог. В обґрунтування правомірності прийнятих рішень про відмову в реєстрації податкової накладної зазначив, що відповідачем дотримано усіх вимог, зазначених у пунктах 10, 11 Порядку 1165. Пропозиція надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, викладена у відповідності до вимог пунктів 4,5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216. Зазначив, що зупинення реєстрації податкової накладної відбувається в автоматичному режимі за наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування. Зміст господарської операції, у зв`язку із виконанням якої відбувається реєстрація податкової накладної, податковому органу не відомий, а отже саме платник податку має визначити які первинні документи необхідно подати до податкового органу на підтвердження реальності господарської операції та прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На переконання відповідача-1, не відповідає дійсності твердження представника позивача у позовній заяві, що: «контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 5 від 08.02.2023». Адже, саме в Повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень контролюючий орган зазначив (відмітив позначками) які документи потрібно подати, більше того у «Додатковій інформації» зазначено конкретний перелік документів, яких не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію ПН № 5 від 08.02.2023.

Просили відмовити в задоволенні позову.

Від відповідача-2 - Державної податкової служби України до суду надійшов відзив на позовну заяву до суду, аналогічний наданому Головним управлінням ДПС у Сумській області відзиву.

Ухвалою суду від 31.07.2023 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).

Ухвалою суду від 12.09.2023 залишено без задоволення клопотання Головного управління ДПС у Сумській області про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Як свідчить з матеріалів справи, позивачем - ПВКП «Укрстандарт» 10.11.2021 року було укладено договір з ПАТ «Монделіс Україна» № OE 2100-8782 предметом якого є поставка товарів та/або послуг на замовлення ПАТ «Монделіс Україна».

Згідно замовлення №4552043722 ПАТ «Монделіс Україна» замовило у позивача роботи монтажу нового продуктопроводу викачки маси Milka White з збірника RK20 в автотранспорт. Сторонами договору було складено та підписано Додаток №4 від 26.01.2023 року, до основного договору в якому було визначено вартість робіт, визначено технічне завдання, гарантійні умови, тощо.

По результатам завершення робіт сторонами договору було складено Акт приймання виконаних робіт №8 від 08.02.2023 року.

За наслідком виконання робіт (перша з подій) ПВКП «Укрстандарт» склало податкову накладну №5 від 08.02.2023 року на суму 245 105,70 грн. в тому числі ПДВ - 40 850,75 грн.

Під час реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних, податковим органом було зупинено її реєстрацію, про що направлено квитанцію.

З метою усунення підстав зупинення реєстрації ПВКП «Укрстандарт» було складено пояснення з доданими первинними документами та направлено на розгляд податковому органу.

За результатами розгляду пояснень та первинних документів ГУ ДПС у Сумській області було прийнято рішення №8599382/32602717 від 10.04.2023 року, про відмову у реєстрації податкової накладної.

Як підставу відмови реєстрації податкової накладної вказано ненадання/часткове ненадання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Додаткової інформації чи зауважень до первинних документів в рішенні не зазначено.

Не погоджуючись із рішенням ГУ ДПС в Сумській області, позивачем було надіслано скаргу. Рішенням №37197/32602717/2 від 24.04.2023 року скаргу на рішення ГУ ДПС в Сумській області, залишено без задоволення.

На переконання позивача, і в поясненнях і в поданих на розгляд комісії первинних документах чітко вбачається спроможність ПВКП «Укрстандарт» виконати роботи зі встановлення обладнання дільниці вторинного пакування бісквітної секції.

Щодо спроможності ПВКП «Укрстандарт» виконати взяті на себе зобов`язань перед ПАТ «Монделіс Україна» позивач просить врахувати, що ПВКП «Укрстандарт» має у штаті 38 працівників кваліфікація яких дозволяє виконувати роботи, що були предметом договору з ПАТ «Монделіс Україна». В оренді позивача перебуває нежитлове приміщення площею 600 кв. м. ПВКП «Укрстандарт» має ліцензію ДАБІ України на провадження господарської діяльності пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, Дозвіл №225.17.59, №224.17.59 видані Управлінням Держпраці у Сумській області якими серед іншого надається право виконувати роботи по монтажу, демонтажу, налагодженню, ремонту, технічному обслуговуванню, реконструкції устаткування підвищеної небезпеки, зварювальні роботи, газове зварювання зварних з`єднать металоконструкцій і т.д. ГУ ДПС в Сумській області володіє інформацією щодо основних засобів, кількості найманих працівників, основних видів діяльності.

Для підтвердження реальності господарської операції крім первинних документів по виконанню монтажу нового продуктопроводу викачки маси Milka White з збірника RK20 в автотранспорт було також вказано в поясненнях та надано підтверджуючі документи щодо придбання матеріалів які були використані при виконанні робіт. Так для виконання зобов`язань позивача перед ТОВ «Монделіс Україна» необхідно було придбати певні товари, для чого було замовлено комплектуючі у TOB «АРМАЕСС ГРУП» з яким позивач мала на той час чинний договір поставки №09/10/20 від 09.10.2020, факт придбання підтверджується видатковою накладною, квитанцією про оплату.

Проте основна вартість включена до податкової накладної - це роботи які виконані спеціалістами ПВКП «Укстандарт».

На переконання позивача, наданого для податкового органу пакету документів цілком достатньо для встановлення факту реальності господарської операції, надані документи повністю відображують суть господарської операції, підтверджують походження товару, відповідають вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо первинного документу, для ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Отже, вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його оскарження, який є предметом розгляду у даній справі.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, визначаються положеннями Податкового кодексу України.

Пунктом 14.1.60 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що єдиним реєстром податкових накладних є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлений обов`язок платника скласти на дату виникнення податкових зобов`язань податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 передбачено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 4, 5 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно п. 6, 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанціюпро зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11). Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25).

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (набрав чинності 14.12.2019), яким визначено, зокрема, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня) (пункт 2).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (пункт 5).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (пункт 6).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Г1ро електронні довірчі послуги» та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого в установленому порядку (пункт 7).

ДПС розмішує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв`язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів (пункт 8).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (пункт 11).

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №> 1246.

Відповідно до п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п. 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З аналізу вище наведених правових норм вбачається, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: платника податку - критеріям ризиковості платника податку; податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Так, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/ розрахунку коригування; б) визначення критерію (в) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для зупинення реєстрації поданої позивачем податкової накладної від 08.02.2023 № 5 Обсяг постачання товару/послуги 33.20 , дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник "D"=8.0202%,"Р"=494901.65

Відповідачем було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 5 від 08.02.2023.

Слід зазначити, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Рішення Комісії повинні містити чіткі підстави для відмови в реєстрації податкових накладних, у даному випадку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією рішень про реєстрацію податкових накдадних/розрахунків коригування, або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

Суди, приймаючи рішення в даній категорії справ, мають виходити з того, що оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Натомість платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.

Податковим органом у оскаржуваному рішенні не наведено жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття такого рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 5 від 08.02.2023, слід зазначити наступне:

Відповідно до п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Пунктом 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних(в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), окрім іншого, визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної

та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п. 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України(сазе of Chuykina v. Ukraine) зазначив про те, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином ст. 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справіГолдер проти Сполученого Королівства (Colder v. the United Kingdom). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Сгоайа)та Кутіч проти Хорватії (Kutic у. Croatia).

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Враховуючи наведене, суд вважає, що прийняте комісією відповідача Головним управлінням ДПС у Сумській області рішення №8599382/32602717 від 10.04.2023, про відмову у реєстрації ПВКП «Украстандарт» податкової накладної №5 від 08.02.2023 року, складеної на ПАТ «Монделіс Україна» без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН є протиправними та таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи те, що рішення про відмову комісії відповідача Головного управління ДПС у Сумській області в реєстрації податкових накладних є протиправними, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про зобов`язання відповідача Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну ПВКП «Украстандарт» №5 від 08.02.2023 року, складену на ПАТ «Монделіс Україна» датою доставки до Державної податкової служби України.

Отже, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У даній справі позивачем понесено судові витрати що складаються із сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Суд вважає за необхідне покласти витрати, пов`язані із розглядом цієї справи у вигляді сплаченого позивачем судового збору на відповідача-1, оскільки саме протиправність рішення відповідача-1 призвели до необхідності звернення позивача до суду для захисту своїх прав.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000грн.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

З матеріалів справи судом встановлено, що інтереси позивача в даній справі представляв адвокат Шаповаленко Р.О. , що діяв на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордеру на надання правничої (правової) допомоги. До матеріалів справи надано розрахунок розміру гонорару (а.с.74).

Участі у судових засіданнях адвокат не приймав.

Загальна сума гонорару, яка заявлена до стягнення становить 4000 грн.

Дослідивши заяву позивача про стягнення судових витрат, перевіривши відповідні докази, суд дійшов висновку, що вказану заяву необхідно задовольнити частково.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст. 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст. 134 КАС України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано акт виконаних робіт.

Долученими до позову документами позивачем доведено надання йому адвокатом правничої допомоги у суді першої інстанції.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 134 КАС України).

Згідно висновку Верховного Суду, висвітленого у Постанові від 15.05.2018 року у справі №821/1594/17, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Враховуючи ту обставину, що підготовка даної справи не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адвокат не був задіяним до судових засідань, тому суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу на рівні 4000,00 грн. є неспівмірним зі складністю цієї заяви, наданим адвокатом обсягом послуг та затраченим ним часом на надання таких послуг.

Так, витрати зазначені в заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не відповідають критерію реальності та розумності їхнього розміру, а відтак суд дійшов висновку про стягнення з відповідача-1 на користь позивача 1000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача понесених судових витрат підлягає задоволенню частково шляхом стягнення з відповідача-1 - ГУ ДПС у Сумській області на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного виробничо-комерційного підприємства "Укрстандарт" до Державної податкової служби України, Головного Управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Сумській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8599382/32602717 від 10.04.2023, про відмову у реєстрації Приватному виробничо-комерційному підприємстві "Укрстандарт" податкової накладної №5 від 08.02.2023 року, складеної на ПАТ «Монделіс Україна».

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну Приватного виробничо-комерційного підприємства "Укрстандарт" №5 від 08.02.2023 року, складену на ПАТ «Монделіс Україна».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "Укрстандарт" (вул. Харківська, 23/1, 39,м. Суми, 40024, код ЄДРПОУ 32602717) судовий збір у розмірі 2684 грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець